МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЛОГОПЕДІВ Формування мовленнєвої активності у дітей з порушенням інтелектуального розвитку та слуховими розладами

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЛОГОПЕДІВ

Формування мовленнєвої активності у дітей з порушенням інтелектуального розвитку та слуховими розладами

В основі корекційної роботи з формування мовленнєвої активності у дітей з порушенням інтелектуального розвитку з кохлеарними імплантами лежить вибір найбільш ефективних методів і прийомів логопедичного впливу.

Кожне заняття має тривати 25-30 хвилин і проводиться за такою структурою:

1. Привітання.

2. Артикуляційна гімнастика.

3. Розвиток слухового сприйняття.

4. Розвиток розуміння мови.

5. Розвиток активного і пасивного словника.

6. Підведення підсумків.

Для кожної дитини має складатись індивідуальний перспективний план логопедичної роботи з формування мовленнєвої активності.

Необхідно дотримуватись тривалості занять: якщо воно буде довше, то дитина втрачає інтерес до вправ (заняття з дитиною триває 25-30 хв., 15хв. робота з батьками). Потрібен ігровий підхід до вправ з розвитку слухового сприймання і мовлення. Важливо говорити чітко, на початкових етапах – повільним темпом мовлення, з повтором вимовляємо звук, слово, звертаємо увагу дитини на предмет, до якого відносимо слово.

Орієнтовні етапи логопедичної роботи представлені в таблиці.

 Таблиця

Етапи логопедичної роботи з формування мовленнєвої активності

Важливо створити комфортні умови для формування мовлення. Обов'язкова присутність и активність батьків під час занять з педагогом.

Потрібен індивідуальний підхід до складання плану занять з дитиною з кохлеарним імплантом та систематичний контроль динаміки слухомовленнєвого розвитку. Необхідний контроль повсякденного спілкування, розвивальних ігор батьків з дитиною в домашніх умовах (щоденник спостереження, відеозйомка) та систематичний контроль за налаштуванням звукового процесора. Основний методичний прийом під час розвитку слухового сприймання та формування мовлення у дитини з кохлеарним імплантом – співвіднесення звучання з певним предметом. Обов'язкова умова – спонукання дитини до фонетичного оформлення мовлення.

Діти з порушенням інтелектуального розвитку з кохлеарними імплантами мають комплексні порушення, тому потребують використання немовних засобів комунікації. У таких випадках рекомендується використовувати альтернативні засоби комунікації паралельно з розвитком слуху та мовлення. Логопед повинен усвідомлювати, що сучасний підхід до реабілітації дитини з порушенням слуху є сімейно-орієнтованим і це передбачає, що фахівець працює не лише з дитиною, а й з усією родиною. Але дорослі зможуть активно включитися в розвиток і навчання дитини лише тоді, якщо логопед допомагає батькам навчитися (а не просто дає їм інструкцію):

- пояснює батькам, що і навіщо треба робити;

- показує батькам як це робити;

- робить це разом з батьками;

- дає батькам можливість самостійно зробити це з дитиною;

- підтримує батьків в їх впевненості самостійно спілкуватися з дитиною та розвивати її.

Специфіка логопедичної роботи з дітьми, що мають порушення інтелектуального розвитку з кохлеарними імплантами

 Важливо розуміти, що у дітей, які втратили слух внаслідок нейроінфекцій, черепномозкових травм, судинних порушень, заняття можуть викликати швидке стомлення. У таких випадках вони повинні бути короткими, але проводити їх треба 3-5 разів на день. У дітей менш розвинені компенсаторні стратегії поведінки, що дозволяють їм долати труднощі сприйняття мови за допомогою кохлеарного імпланта в галасливих умовах, при швидкому темпі мовлення, чіткій артикуляції. Це вимагає проведення додаткових занять зі сприйняття мови, фраз з нестандартним порядком слів тощо.

Відповідно корекційна робота з формування мовленнєвої активності у дітей з порушенням інтелектуального розвитку з кохлеарними імплантами має включати низку напрямків: розвиток слухового сприймання, розвиток розуміння зверненої мови, актуалізацію мовленнєвої діяльності (для дітей з низьким рівнем слухового сприйняття), розширення пасивного і активного словника, розвиток зв'язного мовлення (для дітей з більш високим рівнем слухового сприйняття і розуміння зверненої мови), робота над звуковимовною стороною мови (з дітьми, що володіють достатнім активним словниковим запасом). Це призведе до ефективного слухомовленнєвого розвитку та успішного результату реабілітації.

Таким чином, логопедична робота з формування мовленнєвої активності у дітей з порушенням інтелектуального розвитку з кохлеарними імплантами здійснюється в умовах взаємодії фахівців, які включені у процес слухомовленнєвої реабілітації, а також батьків. Важливим є ранній початок корекційно-розвиткової роботи, використання сімейно-орієнтованого підходу, що забезпечує активне залучення батьків до процесу розвитку мовлення та інших навичок у дитини в щоденних ситуаціях, під час ігор і цілеспрямованих занять.