До розіграшу
залишилось:
11 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Методичні рекомендації до уроків образотворчого мистецтва на тему "Вивчення декоративно-ужиткового мистецтва в початкових класах"

Про матеріал

Знайомство учнів з декоративно-ужитковим мистецтвом опирається на принцип загальної дидактики - зв'язку з життям, систематичності, послідовності, індивідуального підходу в навчанні, наочності.

Серед основних напрямків роботи по декоративно-ужитковим діяльності на уроках образотворчого мистецтва виділяємо такі:

  • -ознайомити учнів з виробами декоративно-ужиткового мистецтва;
  • -долучити школярів до самостійного створення декоративних виробів.
Розпочати знайомство дітей з декоративно-ужитковим мистецтвом потрібно на уроках образотворчого мистецтва. Для цього можна підібрати різні форми проведення уроків, це і подорожі по музеях, в яких є зразки художніх промислів, і перетворення в майстрів-художників.
Перегляд файлу

Декоративно-ужиткове мистецтво в початкових класах

   Потреба  сучасного  світу – творча  особистість. Вона  повинна  мати  гнучке  продуктивне  мислення,  розвинуту  активну  уяву  для  вирішення  найскладніших  завдань,  які  висуває  життя.  Людина змушена реагувати на них адекватно і, отже, повинна активізувати свій творчий потенціал. Як    віднайти  ж  таку  особистість,  а  віднайшовши,  створити  необхідні  умови ,  щоб  вона  могла  реалізувати  свої  природні  здібності? 

   Насамперед  повинна  включитися  у виконання     завдання  школа.  Найбільш ефективний шлях розвитку індивідуальних здібностей  це залучення школярів до творчої діяльності з 1-го класу в процесі шкільного навчання. Особливе  місце  в  процесі  гуманізації  освітнього  процесу  належить  саме  художньо-естетичному  циклу  навчальних  дисциплін,  серед  них  - декоративно-ужиткове  мистецтво.  Саме  це  мистецтво  э  важливою  складовою  частиною  системи  художньої  освіти,  одним  із  засобів  художнього  та  духовного  розвитку  особистості.  Діти  прилучаються  до  декоративного-ужиткового  мистецтва  на  уроках  образотворчого  мистецтва.

  Чому  ж  декоративно-ужиткове  мистецтво  настільки  важливе  у  закладанні  фундаменту  творчої  особистості?  Його  цінність  у  наступному:  твори  цих  видів  мистецтва  дозволяють  виховувати  у  школярах  певну  культуру  сприйняття  світу,  сприяють  естетичному  відношенню  до  дійсності.  Отже,  декоративно-ужиткове  мистецтво  сприяє  гармонійному  розвитку  людини.  Споглядання  такого  мистецтва  збагачує  душу  дитини,  прищеплює  любов  до  рідного  краю.  Мистецтво  декоративної  діяльності  допомагає  відкрити  дітям  світ  прекрасного,  розвинути  в  них  художній  смак.

   Знайомство  учнів  з  декоративно-ужитковим  мистецтвом  опирається  на  принцип  загальної  дидактики -  зв’язку  з  життям,  систематичності,  послідовності,  індивідуального  підходу  в  навчанні,  наочності.

    Серед   основних  напрямків  роботи  по  декоративно-ужитковим  діяльності  на  уроках  образотворчого  мистецтва  виділяємо  такі:

  • ознайомити  учнів  з  виробами  декоративно-ужиткового  мистецтва;
  • долучити  школярів  до самостійного  створення   декоративних  виробів.

   Розпочати  знайомство  дітей  з  декоративно-ужитковим  мистецтвом  потрібно  на  уроках  образотворчого  мистецтва.  Для  цього  можна  підібрати  різні  форми  проведення  уроків,  це  і  подорожі  по  музеях,  в  яких  є  зразки  художніх  промислів,  і  перетворення  в  майстрів-художників.  На  таких  уроках  діти,  знайомлячись  із  виробами  народних  промислів,  прилучаються  до  рідної  культури,  навчаються  бачити  прекрасне,  розбуджують  в  собі  потребу  любити  і  радіти  життю. У  декоративно-ужитковому  мистецтві  творчі  здібності  дітей  розвиваються  в  різних  напрямках,  адже  спочатку  потрібно  створити  ескіз  на  папері,  продумати  елемент  візерунка,  потім  створити  предмет  декоративного  характеру,  перенести  задуманий  візерунок  на  виріб.

   Щоб  підсилити  емоційний  вплив  декоративного  мистецтва  на  школяра  можна  використовувати  художнє  слово,  примовки,  образні  слова,  які  використовують  майстри,  звучання  народної  музики,  частівок,  пісень.  Дітям  легше  працюватиметься,  уявивши  той  чи  інший  персонаж,  формуватиметься  доброзичливе  відношення  до  нього.

  Коли  мова  піде  про  геометричні  орнаменти,  то  бажано  зорієнтувати  дітей  на  те,  що  навіть  складний  візерунок  складається  з  найпростіших  знайомих  частин – кружечка,  крапки,  кільця,  прямих  і  хвилястих  ліній.  Такий  момент  дозволяє  вселити  в  дітей  впевненість  у  своїх  силах,  а  це  вже  є  велика  частина  справи.

  Мета  всього  курсу декоративно-ужиткового  мистецтва  в  початкових  класах  має  такі  основні  складові:  розширити  знання  дітей  про декоративно-ужиткове  мистецтво,  розвивати  пізнавальний  інтерес  до  української  народної  творчості,  а  зокрема  освітні:  познайомити  дітей  з  народними  ремеслами,  якими  володіли  українці,  з  декоративно-ужитковим  мистецтвом:  витинанкою,  вишивкою,  гончарством,  народною  іграшкою,  ори гамі;  навчати  дітей  оригінально  складати  візерунки  за  мотивами  українських орнаментів, використовувати  рослинні  та  геометричні  елементи, орієнтуватися  в  різних  видах  розпису,  навчати  практичних  навичок,  виконуючи  вироби  різних  видів  народної  творчості.

   До  виховних  цілей  можна  віднести:  виховання  любові  до  українського прикладного  мистецтва,  до  народної  творчості,  повагу  до  праці  народних  майстрів,  виховування  естетичних  та  етичних  почуттів,  допитливості. 

   Серед   пізнавальних цілей:  розвиток  пізнавальної  активності  дітей,  почуття  кольору,  композиційні  вміння,  розвивати  увагу,  критичне  мислення,  творчу  уяву,  зорову пам'ять,  вміння  аналізувати,  а  також  розвивати  бажання  примножувати  традиції  українського  народу, збагачувати  свій  словниковий  запас.

   За  Новою  програмою  з  образотворчого  мистецтва  для  1-4  класів  2012  року  тема  декоративно-ужиткового  мистецтва  проходить  на  протязі  чотирьох  років  навчання.  Як  саме  вона  подається  учням,  пропоную  зробити  екскурс  по  програмі,  календарному  плануванню  та  підручниках. 

   У  першому  класі  учні починають  знайомитися народними  ремеслами,  із  різноманітністю  виробів  народних  майстрів,  з  їх  оздобленням.  Дітям  знайомство  буде  здаватись  приємнішим,  якщо  використати  вірші,  легенди,  загадки,  скоромовки.  Наприклад:

Гончарство.

Глина  в  кого  оживає?

Творить  з  нею  хто  дива?

В  кого  посуд  ніби  жар,

Ну  звичайно,  це…  (гончар)

Майстер для мене

Вогонь розведе.

Додасть води,

Ногами помне.

Замісе, як тісто,

В руках оживу.

І буду свистіти,

І буду поїти,

Як мене звати, діти?  (глина)               

У землі родився.

На кружалі вертівся,

На вогні пікся,

На базарі бував,

 Людей годував,

 Як упав, той пропав,

 Ніхто не поховав. (горщик)                                                                

       Біля тіла – вухо,

       Голови не маю.

       Молоко, сметану, квас

       Добре зберігаю. (глечик)                                                                 

А я чудо із чудес –

Мене знає рід увесь,

Бо я хлопець – молодець,

Опішнянський …(куманець)

      Кого в хаті всі цілують? (кухоль) 

Всіх  годує,  а  сам  голодує (горщик)  

      Вогню  не  страшуся,  води  не  боюся.  (горщик)  

Прислів’я:  Гончара  глина  годує.

                    Горщики  не  святі  ліплять.

                    Глина для гончара, що пісня для солов'я. 

Гончар – людина,  яка  виготовляє  з  глини  різні  вироби.

(Продемонструвати фото вази,  свічників,  іграшок,  посуду: глечиків,  макітер, мисок,  горщиків-куманців.)

Про  вишивку  та  матеріали та  інструменти для  неї.

Гарно  вмилася  Марічка,

Витирає  руки,  личко…

Всіх  охайних  діточок

Витирає  …..(рушничок).

     Сіла  Оля  на  пеньок,

     Вишиває…. (рушничок)

П'ять чоловічків один стальний шест тягнуть? ( Пальці та голка ).   

    Кінь стальний хвіст льняний? ( Голка та нитка ).

Мала хатинка з сотнею віконець ? ( Наперсник )        

   Кругла гора, що не крок, то нора?  ( Наперсник)

Два кільця, два кінця, а посередині гвіздок?  ( Ножиці )

   Із землі виростаю, білим  куполом  дозріваю, увесь світ одягаю?

( Бавовна )

Хлопчик маленький у землю ввійшов, синій капелюх там знайшов?

( Льон )

(Продемонструвати  вишиті  сорочки, рушники,  серветки).  Люди,  що  вміли  вишивати  називалися – вишивальницями.

   Народні  іграшки -  це іграшки виготовлені  народними  умільцями з глини, дерева, ниток, сиру, соломи.

1. Півник, півник-свистунець,

    В тебе гарний гребінець:

    Хвостик розфарбований –

    Ось ти розмальований

2. Справжнє диво ліплять з глини,

    Руки тітки Василини,

    Це і глеки, і тарелі,

    Ще й баранчики веселі,

    І коники-плугарі,

    Гарні свищики малі

3. Ляльку-мотанку матуся,

    Зробила для нас,

    Я цього також навчуся

    І зроблю для вас.

4. Гуцулик взяв до рук сопілку,

    І заграв нам пісню дзвінко

    В небі пісенька летить,

    Мов струночок дзюркотить.

Розповідь  про  ляльку-мотанку.

     Зроблена вона з ниток. Її не можна шити, а виготовляють ляльку шляхом намотування ниток( показує, як це треба робити). Нитки потрібно мотати за сонцем, зав’язуючи на ляльці вузлики, потрібно промовляти побажання: «на здоров’я», «на щястя», «на радість». Лялька має бути одягнута у вишиту сорочку, спідничку, запаску.

    Їстівні іграшки – різновид іграшок, які можна з’їсти. Такі іграшки дарували дітям на свята: сирні коники та олені, печені пані, коні й весняні жайворонки тощо.

Гра  «Чия  майстерня»

- Діти, кажіть, будь-ласка, чия це майстерня?

На столі шматочок глини.

Гончар – завзятий теж трудар,

Потрібен, мабуть, Божий дар

Творити з глини гарні речі –

Макітру, горщик або глечик.

Гончар із залишків глини робив глиняні іграшки (діти розглядають глиняні вироби).

На столі деревинка.

Чи знаєш ти, мій юний друже,

Як зветься той, хто дошки струже,

Щоб зробити з них стіл чи лаву?

То робить столяр свою справу.

А столяр із дерева ще робив дерев’яні іграшки.

Дидактична гра «Упізнай іграшку»  (командна)

Команди отримують конверти з розрізаними малюнками іграшок. Перемагає та команда, яка перша складає малюнок і називає іграшку та матеріал, з якого вона зроблена.

Лялька з тканинних серветок.

 Із серветки або будь-якого іншого квадратного клаптика тканини легко    зробити ляльку-артиста. Серветку беруть за кінці одного краю й закручують    доти, доки вони не згорнуться в трубочки – це ноги ляльки. Обидва інші кінці й серединку серветки зв’язують у вузлики. Один вузлик буде  голівкою  ляльки, а інші – ручками. У ці три вузлики вставляють великий, вказівний і середній пальці – і лялька оживає.

Гра  «З  чого  зробили».  Ось у мене на столі багато різних речей. Подивіться і подумайте, які іграшки з них можна зробити?( діти співставляють матеріал і іграшку)

- З кукурудзи – ляльку;

- З дерев’яної  палички – сопілку;

- З глини – коника, баранця, свищик;

- З паперу – пташку;

- З сиру – коника.

Писанкарство. 

Діти,  а  як  ви  гадаєте,  що  є  спільного  на  рушнику,  сорочці  вишиванці,  писанці?  Це  візерунки.  Якщо  уважно  роздивитися  знаки-символи,  то  можна  прочитати  побажання,  подяку  чи  прохання.  Гра  «Назви знак-символ». (Згідно  з  поданою  таблицею,  про  яку  ми  домовлялися) До  уваги  дітей  пропонуються  писанки  і  таблиця  знаків-символів.  Потрібно  «прочитати»  писанку.

Гра  «Різнобарвні  писанки» .  До  уваги  дітей  пропонуються  писанки  із  зображенням  різних  кольорів.  Діти  називають  колір  і  його  значення.  Також  поєднання  кольорів  та  їх  значення.

Значення  кольорів  та  їх  поєднань:

Червоний – радість  життя,  любов,  весілля;

Жовтий – місяць,  зорі,  врожай;

Блакитний  та  синій – небо,  повітря,  вода,  здоров’я;

Зелений – весна,  воскресіння  природи,  багатство  рослинного  світу;

Коричневий – матір-земля,  її  врожай,  щедрість  до  людини;

Червоний  з  білим – родинне  свято,  мир,  щастя;

Чорний  з  білим – знак  пошани  до  душ  померлих  предків,  подяка  за  охорону  від  злих  сил.

Рухлива  гра  «Писанка» 

Вийшли  писанки  малі 

І  танцюють  веселенько,

В  коло  друзів  закликали.

Любо  з  ними  танцювали:

В  коло,    друзі,  поспішайте!

Потанцюйте,  поспівайте!

  А  ще  …за  легендою  доля  світу  залежить  від  того,  скільки  писанок  пишеться  до  Великодня.  Світ  існуватиме,  любов  і  добро  на  землі  житимуть  допоки  розписуватимуть  писанки!

   Після  знайомства  із  народними  ремеслами  дітям  потрібно  засвоїти  поняття  «орнамент»,  зрозуміти,  що  криється  під  його  значенням.   Важливо  домогтися  вчителю  розуміння  учнями  поняття  орнаменту.  Для  цього   у  підручнику  подане  визначення  про візерунок,  що  повторюється  багато  разів.  Щоб  першокласникам  було  легше   засвоїти  незрозуміле  поняття,  можна  виконати  практичне  завдання.  Гра  «Створи  візерунок».  Проводити  її  доцільно,  використавши набори  з  геометричним  матеріалом,  а  ще -  граючись в  парах.  Так  дитина  не  буде  боятися  зробити  помилку,  в  парах   - цікавіше.  Отже,  отримавши  завдання  створити  візерунок,  учні  за допомогою  геометричних  фігур  викладають  на  паперовій  смужці,  отриманій  від  учителя,  кружечки,  трикутники. Виклавши  візерунок  посередині  чи  збоку  аркуша, діти  замислюється  над  тим,  як  заповнити  решту  аркуша  залишками  фігур. Вчитель  повинен  вловити  цей  момент  і  запропонувати  учням  зробити  поряд  такий  же  візерунок,  а  можливо  і  не  один. Якщо  діти  виклали  певні елементи,  не  використавши  весь  спектр  фігур,  вчителю  бажано похвалити  дитину за  виконану  роботу та  варто     запропонувати  ускладнити  візерунок  залишками  різноманітних  фігур.  Завершивши  роботу,  учні  отримують  візерунок,  котрий  повторюється.  Ось  тепер  на  цьому  прикладі  легко  буде  пояснити  учням    поняття  орнаменту.

   Застосовуючи  принцип  цієї  гри,  можна  використати заготовані (картонні) набори  із  стилізованими  рослинними  зображеннями  (квітами  та листочками  різних  форм,  кружечками-серединками),  створюючи  орнамент  весняної  хустини  для  мами,  який  потім  можна  зобразити  на  папері  за  допомогою  фарб.

   Легко  засвоюється  це  поняття,  виконавши  витинання  у  смужці,  тобто склавши  смужку  «гармошкою»,  вирізати  найпростіший  візерунок.  Головним  у  цьому  завданні  буде  роз’яснення дітям  про  те,  що  елементи у  смужці  повинні  бути  з’єднаними.  Ось  тоді  це  і  буде  маленька  витинанка,  котра  згодиться  у  виконанні  складнішого  орнаменту,  яким  можна  оздобити  закладку  до  книжки,  візерунок  до  краю  листівки  і  т.д.

   Щоб  активізувати  увагу  дітей,  можна  запропонувати їм  пригадати,  де  у  сучасному  оздобленні  ми  можемо побачити  орнаменти  (на  чашках,  тарілках,  шпалерах,  одязі  і  т.д.)

Наступним  етапом  у  засвоєнні  поняття «орнамент» – є  ліплення.  Попередньо  ознайомившись  із  виробами  гончарів,  із  принципом  їх  роботи,  діти  мають  можливість  власноручно  створити  орнамент  на  пластиліновому  «полотні».  Для  цього  розкачавши  шматок  пластиліну,  потрібно  підібрати  «штампики»  для  виконання  постійно повторюваного  візерунку – орнаменту.  Навчившись  виконувати  орнамент  на  площині,  діти  створюють  об’ємну  фігуру  із  суцільного  шматка  пластиліну,  оздоблюють  її  простим  орнаментом.

   У  другому  класі  декоративно-ужиткове  мистецтво розпочинаємо  вивчати,  працюючи  над  темою  «Птахи  на  весні»,  діти  дізнаються  про  різноманітність  птахів  у  природі.  Але  у  деяких  видах  мистецтва  ці  птахи  мають  дещо  інший  вигляд,  тобто  вони  стилізовані,  ще  й  з  додаванням  орнаменту,  виглядають  чарівними.  Але  їх  легко  впізнати,  бо  митці  помічають  у  птахів  найхарактерніші  ознаки  їх  форм  і  втілюють  все  у  своєму  задумі.  Для  учня  це  здається  спочатку  незвичним,  якщо  діти  знають,  про  яку  пташку  йде  мова,  то  її  легше  зобразити  з натури. Зобразивши  пташку  на  площині,  дитина  отримує  завдання  зробити  рельєфне  зображення  пташки.  Так  по  закінченні  уроку  можна  організувати  виставку  робіт  «У  пташиному  царстві»,  де  кожна  дитина  описує  свою  роботу,  намагаючись  назвати  найхарактерніші  ознаки.

   Дуже  схожою  у  своєму  вивченні  є  тема  про  веселого  коника.  Діти  знайомляться  з  виробами  різних  народних  майстрів,  навчаються  розрізняти  види  мистецтва,  порівнюючи  образ  коника  у  різних  мистецьких  техніках.  Доцільно  провести  гру  «Вибери  і  опиши».  Опис  гри:  дитина  із  мішечка  з  декоративним  орнаментом  дістає  картинку  із  зображенням  тварини, наприклад: виконаної  в  техніці  ліплення,  показує  учням  і  розповідає  все,  що  вона  знає  про  це  мистецтво і  т.д.  Звісно,  що  до  цієї  гри  повинна  бути  розповідь-нагадування  вчителя.

Практичною роботою  до  цього  буде  ліплення з  пластиліну,  солоного  тіста  веселого  коника  з  подальшим  його  оздобленням.

    Весняне  свято  Пасхи  люблять  усі:  і  дорослі,  і  діти.  Тому  тема  «Великодні  писанки»  завжди  зустрічається  дітьми  із  захопленням.  Щоб  підсилити  такий  святковий  настрій,  класну  кімнату бажано  підготувати  у  відповідному  стилі:  вишиті  рушники,  кошик  із  писанками,  вербові  гілочки.  У  такому  середовищі  діти  краще  сприймають  матеріал  і  більше  віддаються  роботі.

Якщо  ж  у  першому  класі  діти  тільки  споглядали  витвори  митців,  то  у  другому  класі  спектр  їх  знайомства  з  мистецтвом  значно  розширився.  Учні   мають  можливість  брати  участь  у  творенні  своїх писанкарських  «шедеврів».

    Ще  раз  розглянувши  писанки  різних  регіонів  нашої  України,  їх  кольорове  вирішення,  нанесення  відповідних  знаків-символів,  зрозумівши  як  їх  читати, дізнавшись, що  ними  можна  писати  побажання.  Діти  намагатимуться  створити  свою  писанку  якнайкраще. До  першого  ознайомлення  із  роботою  на  яйці  пропоную  вправу  «Моя  перша  писанка»,  яка  виконується   на  картонному  овоїді.  (Забезпечує  вчитель  по  кілька  штук  для  одного  учня).  Овоїд – це  неправильний  овал  у  вигляді  форми  яйця.  Це  дасть  можливість  дітям  проекспериментувати,  спробувати  зобразити  різні  символи,  поєднати  кольори, написати  за  допомогою  знаків  своє  побажання, створити  власний  витвір.

В  темі  «Секрети  орнаменту»  вчитель  все  більше  і  більше  розкриватиме  секрети, порівнюючи  два  види  орнаменту – геометричний  та  рослинний,  допомогти  зрозуміти  відмінності  та  навчити  дитину  самостійно  розрізняти  їх.  На  цьому  етапі  потрібно  пояснити  поняття  ритму  в  орнаменті.  Якщо  ж  з  поняттям  орнамент  ще  з  першого  класу  знайомі,  то  поняття  ритму  найчастіше  звучало  на  уроках  музичного  мистецтва.  Як  же  поєднати  ритм  і  орнамент?  Отже,  ритм – впорядковане  повторення. Орнамент  на  килимах,  серветках,  одязі,  меблях – це  вже   ритм.  А  ось  як  допомогти  дітям  зрозуміти це  поняття?  Можна  знову  за  допомогою  звичайних  геометричних  фігур.  Ось,  наприклад  звичайний  чорний  трикутник  на  білому  тлі.  Монохромність  не  буде  відволікати  від  розташування.  Спочатку  потрібно  «вишикувати»  усі  фігури  в  одну  лінію,  потім  спробувати  різні  варіанти.

 

http://www.dikarka.ru/draw_grid/i/29_04.jpg

Пізніше  можна  поєднати  кілька  фігур,  кожного  разу  наголошуючи,  що  ритм – це  впорядковане  повторення.

http://www.dikarka.ru/draw_grid/i/29_06.jpg

Потім  можна  ввести  колір.  Тобто,   геометричні фігури  чорного  кольору  ритмічно  замінити  кольоровими.  Після  таких  вправ  можна  переходити  до  практичної  частини – зображення  ритмічного  орнаменту  на  папері.

   З народним  декоративним  мистецтвом  учні  другого  класу  знайомляться  на  прикладі  казкової,  фантастичної  тварини,  якої  у  звичайному  світі  годі  й  шукати.  Споглядання  творів  народних  митців  повинно  наштовхнути  дитину  на  думку  про  те,  що  десь  там,  далеко,  за  лісами  і морями,  можливо  в  іншому  світі,  є  така  істота,  яскрава,  цікава  та  ще  й  неймовірно  оздоблена.  Ця  фантастична  тварина  притягує  до  себе  погляди  дивовижним  поєднанням  форм,  кольорів,  декору.  Вона  втягує  в  казку,  якої  ще  не  чув  і  дитина  починає  фантазувати.  Ось  тут,  пригадавши  усіх  тварин,  котрих  знає,  учень  намагатиметься  створити  щось  неймовірне,  передати  його  на  папері.   Але  на  цьому  політ  фантазії  дитини  не  повинен  закінчитися,  адже  в  думці  вона,  наділивши  свою  істоту  особливими  якостями,  ще  переживає  той  період  зображування.  Вловивши  цей  момент,  вчитель  може  запропонувати  гру  «Фантастичне  та  неймовірне»,  під  час  якої  учень  розповість  про  свою  тварину,  описавши  її  можливості,  розповівши  про  неї  казку.  Адже,  якщо  візуально  картина  не  задовольняє  учня,  то  словесний  опис  може  допомогти  дитині  відчувати  себе  на  рівні  з  іншими.

   Цікавою  темою  є  «Квіткова  галявина»,  де  дитина  має  можливість  відчути  себе  у  вирі  квітів,  які  можна  побачити  на  картинах,  декоративних  панно,  хатніх  розписах. Квіти  завжди  пробуджують  у  людини  почуття  ніжності,  любові.  Тому  зобразити  квіти  може  бажати  кожна  дитина,  але  у  всіх  вийде  по-іншому.   У  цій  темі  дітям пригадати    поняття  симетрії.

Коли  поняття  симетрії  закріплене,  можна  знаходити  симетрію  у  квітах  на  декоративних  панно,  картинах.  Підвівши  до  виконання  практичної  роботи,  під  час  якої  потрібно  вирізати  симетричні  елементи,  потрібно  пригадати  різні  способи  складання  паперу  для  того,  щоб  отримати,  наприклад,  восьмипелюсткову  квітку.  Після  виконання  такої  практичної  роботи – вирізання,  в  хід  потрібно  пустити  фантазію,  щоб  цікаво  скомпонувати  всі  елементи.  У  кожної  дитини  буде  виріб,  котрий  виглядатиме  по-іншому.

У третьому класі тема декоративно-ужиткового мистецтва  представлена двома уроками «Краса народних виробів» та «Вироби  гончарів». На першому уроці, використовуючи різні прийоми подачі матеріалу, різні  засоби візуалізації, вчитель має показати красу народних  виробів.

   Перший урок декоративно-ужиткового мистецтва можна  розпочати   з екскурсії до уявного музею. Це може бути звичайна  класна  кімната  прикрашена вишивками, витинанками, гончарними виробами і т.д. У  кожному музеї є гіди-екскурсоводи (учні третього класу), котрі  знайомлять відвідувачів із тими предметами, що є у наявності або  на  фото чи слайдах.

 Отже, музей декоративно-ужиткового мистецтва розпочинає свою  роботу. У музеї чотири зали. У трьох з них – експонати, про які  розповідають екскурсоводи. У четвертому залі – скринька із  запитаннями.  

У першому залі бачимо ткані, вишиті, бісерними вироби, гід  розповідає про кожне ремесло.

   Ткацтво – це одне з найдавніших ремесел. Ткалі  виготовляли  тканини, з яких потім шили одяг. Коли потрібно було утеплювати  житло, то люди навчились ткати килими та ще й прикрашати їх  геометричним орнаментом. (Перегляд фото або слайдів із  зображенням  килимів).

  Знайомство з бісерними виробами. Бісер – це маленькі скляні  намистини із дірочкою для нанизування. (Фото, слайди та зразки ґерданів, плетінок, силянок…)

(Із вишивкою знайомство відбувалося раніше.)

  Другий зал - декоративний розпис, вироби технікою художньої   обробки шкіри, металу та дерева. (Слайди, фото, наявні зразки  різних  видів мистецтв дають можливість уявити красу витворів людських  рук.)

  У третьому залі – виставка керамічних (глиняні гончарні вироби),  лозоплетених  (плетення з тонких пагінців верби, котрі попередньо  готували  до роботи) виробів. (Фото, слайди та наявні зразки).

До опису кожного виробу потрібно додавати інформацію про  оздоблення його, орнаменти.

   Після перегляду експозицій у трьох залах на «екскурсантів» чекає  четвертий зал, у якому вони вже покажуть свої знання та уміння. Гра «Зазирни у скриньку»  пропонує таке завдання: із скриньки витягти  фото із зображенням виробу, описати його, використавши всі  отримані знання, та ще й назвати, у якому із залів відбувалося  знайомство із цим видом мистецтва. А тепер скринька  пропонує ще  одне завдання: назвати  матеріали та інструменти, які потрібні для  витинанки, тепер цією технікою  створити орнамент.

Другий  урок – «Вироби  гончарів». Цей урок бажано провести у вигляді  уроку-гостини, на який можна запросити майстра-гончаря.  Але, зважаючи на те, що не у всіх регіонах є такі майстри своєї справи, то урок можна провести як урок-презентацію гончарного мистецтва. У ході такої презентації ознайомити із майстернею гончаря, з усіма інструментами та матеріалами, в центрі уваги – гончарний круг, на якому  виготовляються вироби. Використовуючи цікаві описи та порівняння, вірші та загадки, познайомити учнів із великою різноманітністю глиняних виробів.

Гра «Прикрасимо посуд»  (командна) 

Команда отримує фотографію або ілюстрацію із зображенням квітки (у кожної команди своя) та листочка (форми квітів і листочків повинні бути простими), а також шаблон будь-якого побутового предмета (чашки, тарелі, вази…) Команда повинна створити орнамент із наданих зображень (діти стилізують рослини) й прикрасити ним шаблон посуду. Наприкінці змагання переможцем вважається та команда, яка першою закінчила роботу й правильно склала орнамент із наданих зображень.

Можна запропонувати два варіанти практичної роботи до цього уроку. І варіант – виконання ритмічного орнаменту для прикрашання гончарних виробів, ІІ – ліплення пластилінового горщика з подальшим його оздобленням орнаментом.

У  четвертому класі  декоративно-ужиткове мистецтво має три  теми.

(Ця тема описувалася раніше  та  до  того  матеріалу  бажано  додати).

Народні іграшки робили з різного матеріалу. Найдавнішою  вважається дерев’яна іграшка, роль  іграшки  виконувала  гілочка, трохи схожа на людину чи звіра. Потім такі іграшки стали досконалішими. Виготовлялися солом’яні  ляльки-мотанки, ляльки-жованки, якими лікували або вони виконували роль оберега.

Для перевірки засвоєння цієї теми можна використати таку таблицю:

№ п/п

Народна  іграшка

Назва

 іграшки

Матеріал, з

якого виготовляли

В якому регіоні найбільш поширена

Які орнаменти використані в оздобленні

Яку роль, крім забавляння, виконувала

1.

Соломяна лялька- мотанка

Солома, очерет, трава

Західна, Центральна Україна

Геометричний орнамент

лікувала

2.

Свищик

 

 

 

 

3.

Сирний коник

 

 

 

 

4.

…..

 

 

 

 

5.

…..

 

 

 

 

Така таблиця може бути накреслена як на дошці, так і на великому аркуші паперу, може (на малих форматах) бути використана для індивідуальної та групової роботи. Додатками до  неї є написи з відповідями, але перемішаними між собою.

Гра «Знайди народну іграшку» має на меті закріпити знання про матеріал для виготовлення іграшки. (Фото або ілюстративне зображення) Потрібно знайти народну іграшку, яка виготовлена із:

Соломи (соломяна лялька, солом’яний коник);

Каміння (камяна іграшка);

Сиру (сирна іграшка);

Ниток (мотанка, коник);

Глини (глиняний свищик, глиняний коник);

Тканини (мотанка).

Практичною роботою до цієї теми уроку може бути виконання народної іграшки із будь-якого матеріалу, з дотриманням правил виконання за народними традиціями.

Наступний урок  - «Світ Петриківки». Насамперед це для учнів радісний період в роботі, тому що потрібно працювати фарбами та ще й деякі елементи можна малювати пальчиком. Особливостями петриківського розпису, котрий зародився у селі Петриківка, що на Дніпропетровщині, є такі моменти:

центральну квітку, плід чи ягоду розташовують так,  щоб зобразити як найкраще,  показати  багато дрібних деталей; виокремити серед них найвиразніші, найяскравіші.

Розпис виконують густими фарбами, кожен мазок відтіняють від попереднього. У петриківському розписі гармонійно поєднуються рослинні форми, лінії, кольори. Барви мають символічне значення. (Див. значення кольорів у писанкарстві).

Перед початком розпису можна по вправлятися у складанні візерунку. Вправа «Створи візерунок»,  вона допоможе навчати дітей створювати візерунок, закріпити знання про елементи петриківського розпису, формувати вміння створювати  композицію відповідно форми – основи (коло, чотирикутника, прямокутника тощо).Для цього потрібні готові елементи петриківського розпису, площинні форми-основи (коло, чотирикутники, прямокутники, овал тощо).Дітям дають форми та елементи петриківського розпису, пропонують створити композицію, яка відповідає поданій формі.

Найпоширенішими вправами петриківського розпису є «гребінчик», «горішок», «зернятко». Потрібно показувати учням виконання кожного елементу.

Вправи для розвитку уяви:

  • Утвори з краплинок гуаші рослину або істоту (використай техніку петриківського розпису – м’яким пензликом клади краплинки в рядки одна біля одної);
  • Зобрази птаха або квітку за зразком.

Гра "Петриківські візерунки" познайомить з особливостями Петриківського розпису; навчить складати складні квіти Петриківського орнаменту; розрізняти холодні і теплі відтінки візерунка; розвивати почуття композиції.

 У комплект гри входять елементи розпису: квітка "цибулька", бутон, листя. (Можна запропонувати кілька варіантів гри).

І. Запропонувати дітям довільно скласти візерунок орнаменту Петриківського розпису.

ІІ.  Запропонувати дітям скласти візерунок орнаменту Петриківського розпису із складних кольорів-цибулинок.

ІІІ. Запропонувати дітям скласти візерунок орнаменту Петриківського розпису в теплих і холодних тонах.

ІV. Складання візерунка на крузі, квадраті, овалі.

Практичним завданням до цього уроку може бути виконання нескладної квіткової композиції із використанням зазначених вправ.

Тема «Дерево життя» є останньою у розділі декоративно-ужиткового мистецтва. Тема «Дерево життя» проходить через творчість різних майстрів – і писанкарстві, у декоративних розписах, витинанках, вишивках, ткацтві. Головним для цього зображення є усвідомлення учнями його композиційного наповнення та значущості кожного ярусу, елементу. Справжнє мистецтво – символічне. Але має свою простоту, доступність, витинальне мистецтво мало власні оберегові символи, як і писанкарство, вишивка, ткацтво.

Мотиви геометричних елементів і фігур:

  • прямі, ламані, хвилясті – символи життєвої дороги;
  • трикутні – обереги;
  • чотирикутні – символи родючості;
  • магічна символіка – чотири пори року, чотири сторони світу;
  • розеткові – сонце.

Будь-який виріб мав потрійну символіку: форми, орнаменту та кольору.

Рослинним мотивам притаманне:

  1. Відображення живої природи, ріст, цвітіння;
  2. Найдавніші знаки – деревце з піднятими гілками, ялинка, колосок, листочки;
  3. Центральний елемент – квіти, дерево життя.

Ці символи відображали міфологічні уявлення наших предків про будову Всесвіту. В дереві життя обєднуються Дійсність, Майбутнє і Минуле кожної людини.

Аналізуючи зразки, виконані у різних техніках, учні зрозуміють послідовність побудови дерева життя, та створять його, використовуючи різні символи:

Спіраль - зародження нового життя і вічний рух;

Крапка - зерно;

Завиток - рослинність;

Підкова - щастя.

Дерево з розлогими гілками — родючість землі.

 Переважно їх будують відносно вертикальної осі симетрії. Дерево життя може бути як одноколірним, так і багатоколірним.

Користуючись такими вказівками, можна розпочинати роботу над створенням власного дерева життя, попередньо створивши ескіз роботи.

У підсумку – колективне створення галереї виконаних робіт, позитивне оцінювання з коментуванням.

Працюючи у такому ритмі, кожен учитель початкових класів помітить, що у його класі безліч талановитих діток, які, можливо, колись відкриють нові обрії декоративно-ужиткового мистецтва.

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кравчук Алла
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
До підручника
Образотворче мистецтво 1 клас (Трач С. К., Резніченко М. І.)
Додано
16 лютого
Переглядів
415
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку