Методичні рекомендації до уроків розвитку зв'язного мовлення

Маринич Ірина Анатоліївна,

учитель української мови та літератури

НВК №2 м. Немирова

вища категорія, вчитель-методист

Головне завдання вчителя – мовника – навчити дітей володіти словом: набути достатній словниковий запас, гарну монологічну та діалогічну мову, вміти застосовувати мовні знання у різноманітних життєвих ситуаціях.

Розвиток мовлення учнів - це вся робота, що проводиться словесником спеціально та у зв'язку із вивченням шкільного курсу для того, щоб учні оволоділи мовними нормами, а також уміли висловлювати свої думки в усній і письмовій формі, користуючись мовними засобами відповідно до мети, завдань мовлення і умов спілкування. Ця робота повинна перебувати в центрі уваги на будь-якому уроці. Тільки спрямування її на уроках розвитку зв'язного мовлення буде від загального до часткового. Добре розвинене мовлення є необхідною передумовою успішного оволодіння будь-якими знаннями, активної діяльності у будь - якій сфері суспільного життя. Розвиток мовлення, таким чином, є складовою частиною формування людської особистості.

Оскільки не можна визнати учня грамотним доти, поки він не виявить грамотність у власному мовленні, показником мовного розвитку школярів є їхні усні та писемні висловлення, творчі роботи, в яких виявляється комплекс найрізноманітніших мовних умінь та навичок: користуватися наявним запасом слів, правильно будувати різні за структурою речення, поєднувати їх в логічно струнку цілість, підпорядковану висвітленню потрібного змісту, застосовувати мовні одиниці відповідно до їх стилістичних властивостей із врахуванням ситуації мовлення, використовувати засоби увиразнення, образності тощо. Найголовніше те, що в процесі активної мовної діяльності учень зростає інтелектуально, розумово розвивається, у нього формується самостійність думки і прагнення до творчого пошуку.

Загальна проблема розвитку мовлення школярів є однією з найактуальніших для кожного вчителя-словесника. Сучасна методика пропонує всебічне вивчення мовлення, тому рівноцінної уваги потребують усі аспекти процесу навчання: і набуття теоретичних знань про мову, і оволодіння словниковим складом, морфологічними та синтаксичними одиницями, і прищеплення навичок дотримання літературних норм, і формування умінь правильно будувати усні та письмові висловлювання. Такий підхід не допускає сплутування явищ, що характеризують мовлення з різних боків. Поліпшення навчання учня, удосконалення та розвиток його мовлення цілком залежить від попередження та виправлення помилок, які він допускає. А для того, щоб це зробити, дуже важливо визначити причину виникнення помилки. Під час роботи слід приділяти достатню увагуформуванню навичок  виразного читання. Виразність мовлення передбачає добір мовленнєвих засобів, які відповідають меті, умовам та змісту мовленнєвого спілкування. Уміння розуміти значення тону, темпу, гучності голосу, помічати й виділяти голосом слова, найважливіші для вираження думок, інтонувати речення, різні за метою висловлювання, орієнтувати мовлення на слухача, ситуацію,  враховуючи тему та мету висловлювання, допомагають уникати помилок, яких часто припускаються і які, в свою чергу, негативно випливають на розстановку розділових знаків.

Серед помилок усного та писемного мовлення школярів найбільш типовими є такі: зайві слова (плеоназми), які порушують логічність і точність висловлювань, тавтологія, порушення лексичної сполучності слів, повтори; типовими мовленнєвими недоліками є такі, коли дібраних для розкриття теми фактів або мало, або вони не відповідають темі і меті тексту.

    Пропоную кілька зразків різних типів уроків розвитку зв'язного мовлення. Робота учителя на таких уроках - навчити дітей складати усні та письмові висловлювання відповідно до запропонованої теми чи ситуації спілкування. Учитель зможе організувати підготовку до усунення недоліків в роботах учнів, щоб рівень оволодіння мовою, якість власних висловлювань стали актуальним питанням для кожного учня.