Методичні рекомендації "Формування життєвих компетентностей учнів на уроках математики"

Формування життєвих компетентностей учнів на уроках  математики

Учень є головною фігурою освітнього процесу. Ця теза закладена в основу становлення нової української школи. Мета вивчення кожного предмета — не просто накопичення знань, а розвиток дитини. Математика в переліку предметів у початковій школі займає окремішнє місце, оскільки: на уроках математики в учнів закладаються основи теоретичного мислення, застосовні у пізнанні наукових дисциплін в подальші роки навчання математичні уміння й навички, сформовані у молодшому шкільному віці, мають допомагати дитині адекватно вирішувати проблеми повсякденного життя. З огляду на це під математичною компетентністю розуміють здатність актуалізувати та застосувати математичний досвід у практичних, навчальних і життєвих, ситуаціях.

З огляду на це під математичною компетентністю розуміють здатність актуалізувати та застосувати математичний досвід у практичних, навчальних і життєвих, ситуаціях. Продемонструйте зв’язок математичних операцій із життям, щоб учні розуміли, де їм стануть у пригоді ці знання

Змістові компоненти математичної компетентності

Методично формування математичної компетентності здійснюють за змістовими лініями:

«Числа. Дії з числами»: формування обчислювальних навичок ;

«Величини»: ознайомлення з основними величинами, їх вимірюванням; «Математичні вирази. Рівності. Нерівності»: підготовка до вивчення курсу алгебри;

«Просторові відношення. Геометричні фігури»: розвиток просторових уявлень набуття уміння конструювати, моделювати й креслити геометричні фігури;

 «Сюжетні задачі»: формування вміння розв’язувати задачі різних типів; «Робота з даними»: розвиток уміння знаходити та аналізувати інформацію ознайомлення з математичною символікою та термінологією.

Про сформовану математичну компетентність ми говоримо, коли молодший школяр: розуміє, навіщо йому потрібна математика знає, як вирішити проблему за допомогою математичних методів логічно міркує та виконує дії за алгоритмом користується графічною і знаковою інформацією орієнтується у просторі та на площині застосовує обчислювальні й вимірювальні навички на практиці має інтерес до математики.

Математичні вміння учня початкових класів

Групи вмінь

 Приклади Обчислювальні вміння: порівнює величини, числа виконує прості математичні дії;

 Інформаційно-графічні вміння: працює з числами орієнтується у вимірювальних одиницях працює з інформацією в таблицях і схемах вимірює час за допомогою календаря та годинника;

 Логічні вміння: розв’язує задачі, рівняння, ребуси, головоломки; Геометричні вміння: працює з об’єктами на площині та в просторі визначає довжину та площу об’єктів зображує і конструює прості геометричні фігури.

Як формувати математичну компетентність на уроках математики.

 Щоб формувати бажання математично досліджувати реальний світ, розвивайте в учнів логічне мислення і творчість. Як учитель може це робити на уроках математики? Надавайте пріоритет завданням на активізацію мисленнєвої діяльності. Репродуктивне відтворення матеріалу не розвиває логіку в учнів. Якщо вчитель підштовхує до потрібного направлення думок, сам показує, як робити завдання, пізнавальна сфера учня працює частково, не у повній мірі. Часто після репродуктивного відтворення завдання учні забувають його і не в змозі повторити алгоритм вирішення вже за кілька днів. Потрібно, щоб учень не просто запам’ятав спосіб розв’язку задачі, а мав навички логічного мислення для її вирішення. Щоби розвивати логіко-математичну компетентність, звертайтеся до нестандартних задач, шарад, головоломок тощо.

Також для розвитку логічного мислення застосовуйте такі завдання: - скласти текст аналогічної задачі,

- зобразити умову задачі у вигляді малюнка,

- знайти кілька способів вирішення,

- розбити текст задачі на окремі логічні елементи.

Розвивайте в учнів самостійність. Часто найскладнішим для дітей є питання, що робити після ознайомлення з задачею. Задля розвитку самостійності можна запровадити певний алгоритм.

Алгоритм на розвиток математичної самостійності в учнів початкових класів

- Спитайте, чи знає хто, що потрібно робити з задачею.

- Зафіксуйте різні варіанти, які пропонують діти, на дошці або папері.

- Обговоріть і проголосуйте за один варіант.

- Коли учні розв’яжуть задачу, попросіть котрогось із них продемонструвати рішення.

- Обговоріть, чи були помилки і на якому етапі.

- Продемонструйте зв’язок математичних операцій із життям, щоб учні розуміли, де їм стануть у пригоді ці знання

Використовуйте цікавий матеріал для задач. Так зберігатимете не лише інтерес до уроків, а й активізуватимете в роботі якомога більше психічних функцій дітей. Незвичайність сюжету чи умов задачі даватиме емоційне задоволення від роботи на уроці. Наочність допомагає ефективніше сформувати математичні уявлення. Найбільше молодшим школярам подобаються задачі, в яких фігурують сучасні персонажі чи їхні однокласники. Давайте учням можливість бути авторами задач. Учні в захопленні, коли їхні вигадані задачі не можуть вирішити однокласники. Для конструювання авторської задачі запропонуйте учневі: придумати об’єкт і суб’єкт задачі описати подію, що в основі задачі викинути певну частину сюжету чи перетворити її сформулювати умови та питання задачі ввести за необхідності додаткову логічну умову перевірити, чи при одній умові не буде кілька відповідей. Розвиток логічного мислення сприяє тому, що учні застосовують математичні знання в реальних ситуаціях і завданнях з інших предметів. А нестандартний підхід учителя підвищує рівень засвоєння математичних знань і середній бал успішності в класі.

Формування життєвих компетентностей учнів на уроках  математики

Здійснювати зв’язок навчання з життям означає:

-  поєднувати вивчення основ наук з різними видами праці, в якій учні самі створюють ті чи інші, нехай найменші, цінності для колективу, школи, суспільства;

-  актуалізувати в процесі засвоєння знань, навичок і умінь та в процесі суспільно корисної праці учнів їх життєвий досвід, спиратися на нього, науково-популярно висвітлювати його.

У житті, в практичній діяльності, в процесі застосування знань людина перевіряє їх правильність, розвиває мислення.

Серед цілей вивчення математики можна виділити такі рівноправні аспекти:

-  оволодіння учнями комплексом знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, достатніх для оволодіння іншими галузями знань і забезпечення неперервної освіти;

-   формування в учнів уявлень про ідеї та методи математики та її роль у пізнанні дійсності; наукового світогляду, життєвих компетентностей.

Елементи життєвої компетентності (знання, уміння і навички, життєвий досвід, фізичний потенціал, задатки та здібності, риси характеру, креативність та інтелект, духовність особистості) поєднуються в різних конфігураціях для вирішення людиною конкретних завдань та розв'язання проблем, які ставить перед нею життя.

Життєва компетентність виконує дві основні функції — забезпечує життєздатність та життєстійкість.

Структура життєвої компетентності має такі складові:

1.  Когнітивна компетенція — це система здатностей, які визначають спроможність особистості щодо адекватного й глибокого пізнання оточуючого світу (природного та соціального середовища, самої себе). Вона охоплює когнітивні, інтелектуальні здібності, знання та досвід особистості, риси характеру (допитливість, уважність), мотивацію.

2.  Емоційно-вольова компетенція — це сукупність здатностей, які визначають спроможність людини керувати власними емоціями та активністю. Змістом компетенції є здатності до осмислення власних емоційних станів, конструктивного прояву емоцій, уникнення та усунення негативних емоцій, самостійного формування та зміни мотивів, визначення оптимального мотиву діяльності.

3.  Творча компетенція — це сукупність здатностей, які визначають спроможність людини до творчості, успішність творчої діяльності, наявність її результатів.

4.  Життєтворча компетенція — одна з найважливіших компетенцій особистості, вона забезпечує здатність самостійно, свідомо і творчо визначати (проектувати) і здійснювати власне життя.

Найвищим рівнем розвитку життєтворчої компетенції та життєвої компетентності є духовна компетентність.

5. Духовна компетенція — це сукупність духовних здатностей людини, які: 

- обумовлюють її спроможність до самопізнання, саморозвитку, самореалізації та самоконтролю;

-  виражають її мораль (сукупність прийнятих нею моральних норм) та моральність (здатність до власного морально¬го пошуку), спроможність шукати сенс свого життя, формувати свої життєві принципи та цінності.

В наш час у педагогіці відбувається становлення нової системи навчання. До цього часу завданням педагога було навчити, дати знання. Тобто вкласти в голову учня ті знання, якими до цього часу володіло людство. Та за останні роки інформації, законів, знань людство накопичило дуже багато, вони швидко змінюються, школа не встигає вивчати інформацію, а вона виявляється вже застарілою. Учень в такому разі накопичує знання, а коли виходить за межі школи виявляється, що те, чого його навчили, вже непотрібно, бо є багато прогресивних знань.

Життєві (психосоціальні) навички:

1.  Прийняття рішень.

2.  Вирішення проблем.

3. Критичне мислення.

4. Креативне мислення.

5. Спілкування.

6. Вміння слухати.

7. Ведення переговорів.

8. Впевненість у собі.

9. Опір тиску однолітків.

10. Самоповага.

11.Співчуття(емпатія)

12.Подолання стресу та керування.

Навички забезпечення життя:

1.  Комп’ютерні навички.

2. Знаходження роботи

3. Проходження інтерв’ю.

4. Приготування їжі.

5. Малювання.

6. Керування автомобілем.

7. Навички навчання.

8. Читання.

9. Вміння зробити презентацію.

10. Вміння працювати з цифрами.

Формування змістового компоненту математичної компетентності здійснюється на основі індивідуально – диференційованого підходу.

Використання диференційованих різнорівневих завдань дозволяє формувати такі компетенції, як соціальні (уміння робити вибір, приймати рішення, формувати відповідальність за зроблений вибір), що, в свою чергу, стимулює пізнавальну діяльність, дозволяє формувати адекватну оцінку й самооцінку, стимулює розвиток критичного ставлення до себе.

Передбачається використання різних форм організації навчальної діяльності учнів:

•  індивідуальна;

•  групова;

•  фронтальна;

•  робота в парах.

У формуванні ключових компетентностей допомагають інтерактивні технології, метод проектів, нестандартні уроки з презентацією проведених досліджень з теми.

На уроках математики учні повинні розв’язувати задачі, які спонукають думати, зіставляти різні методи; сприяють розвитку мислення (творчого, критичного) і застосуванню різних способів вираження думки; інтуїції – здатності передбачати результат і знаходити шлях до розв’язання; знаходити їм практичне застосування.

Навчання математики має бути спрямоване на забезпечення в учнів розвитку процедур узагальнення, порівняння, конкретизації, абстрагування, аналізу та синтезу.

Саме такі задачі й краса їх розв’язання  виховують хороший смак, математичну культуру.