Методичні рекомендації "МЕТОД ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ"

НВК «Широківська ЗОШ І-ІІ ступенів-ДНЗ»

 МЕТОД ПРОЕКТІВ  НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 Підготувала

вчитель української мови та літератури

Роман  Марія Юріївна

с. Широке 2018р.

На початку XXI століття закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Слово «проект» з латинської  мови означає «кинутий уперед, задум, план»

        Проектна діяльність -

         навчальний процес,

   в якому обов'язково беруть  

   участь розум, серце і руки.

«Lernen mit Kopf, Herz und Hand»

                                  А. Флітнер

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов`язково беруть участь розум, серце і руки ( “Lernen mit Kopf, Herz und Hand”), тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Саме тому початок нового століття означений складним пошуком нової філософії навчання та виховання дітей і юнацтва. ЇЇ стрижень – життєтворчість, виховання відповідальної особистості, здатної до саморозвитку, самостійного будівництва своєї долі, стосунків зі світом, реалізації життєвого призначення через особистісний вибір.

           Проектна діяльність може знаходити застосування на різних етапах навчання й виховання, маючи опорою струнку систему філософських і психологічних концепцій. Сферою цілепокладання є створення умов для розвитку творчої активності учнів і самореалізації сутнісних сил.

           Життєвий проект – результат свідомої побудови особистістю свого індивідуального життя, використання ресурсів особистісного зростання, намагання усвідомити свою неповторність і своєрідність, результат життєвого пошуку та стратегічного мислення.

            Вимоги реформування передбачають виведення освітнього процесу на технологічний рівень, тобто вибір індивідуальних маршрутів навчання й виховання. Упровадження методу життєтворчих проектів – важлива необхідна умова проблемно- зорієнтованих пошуків учнів на основі реальної життєвої практики. Життєтворчий проект – розвивальна інновація нової школи, простір майбутнього дитини.

                 Нині, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.
    В основі методу проектів лежить:
• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;
• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
• уміння самостійно конструювати свої знання;
• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;
• уміння критично мислити.
        Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для нього час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особистістно -  зорієнтованої педагогіки.

Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити в такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань -обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — корегування — висновки.
          Учителеві варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав'язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом.
           Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комунікативні навички та вміння, працюючи в різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т.п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.
Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній школі.

Проекти учнів різноманітні за формою, змістом. Це групові й індивідуальні роботи, інтегровані й монопроекти. Результатами діяльності учнів стають:

• електронні версії розділів підручника;

• брошури - збірки віршів, авторами яких є самі учні;

• словники  різноманітної тематики ;

• театралізовані вистави, сценарії яких написані самими учнями ;

• відеофільми, задумані й зняті учнями  та ін..

                Зміни , що відбулися останніми роками в практиці вітчизняної освіти, не залишили без змін жоден бік шкільної справи.

            Нові принципи особистісно – зорієнтованого навчання, індивідуального підходу, суб’єктності у навчанні, вимагають  нових технологій, методів, форм.

                 У своїй практиці опробовую  такі форми і методи : робота в групах, мозковий штурм, «Мікрофон»,вільне письмо, перефразування.

             Та найбільшу увагу приділяю методу проектів. Чому? Вважаю, що для того , щоб учень сприймав знання  як дійсно необхідні, особистісно важливі – необхідна проблема, що виділяється з реального життя, знайома і значуща для учня, для вирішення якої йому необхідно застосувати уже отриманні знання і навички, а також і нові , які ще доведеться набути.

                  «Вирішити проблему» - означає застосувати в даному

випадку необхідні знання і навички із різних галузей життя, отримавши реальний і чуттєвий   результат.

                  У п’ятому класі  на уроках літератури це проекти власних казок , легенд, переказів (творчий проект).

               У шостому класі застосовую такий метод під час вивчення тем : «Твір – опис приміщення на основі власних спостережень», «Твір – опис природи.»

         Учням заздалегідь надається завдання щодо здійснення майбутнього проекту. Час підготовки визначається відповідно до складності роботи. За бажанням діти об’єднуються в групи або пари. Учитель надає кожній групі (парі): «Картку– план підготовки до твору…» (практико –  зорієнтований проект).

          П’ятий  клас  – «Життєпис  Нестора Літописця», Дослідження записів у «Повісті минулих літ»,  урок - вистава за творами вивчених письменників та поетів, що увійшли до теми «Про далекі минулі часи» (рольовий проект).

            Шостий  клас – проект путівника  «Подорож до письменників рідного краю»      (інформаційний проект), «Представлення гімну Широківського НВК».

                 Дев’ятий клас – «Лист – послання у майбутнє» -  за темою «Полемічна  література».

         Отже, у своїй роботі дотримуюсь не тільки позиції керівника , але й особистим прикладом заохочую дітей до роботи, бо вважаю , що лише у співдружності «учитель – учень» можна досягти бажаного результату. 

  І пам’ятаю і знаю:

«Ефективно навчати, не зацікавивши, неможливо!»