Тема: Безсполучникове складне речення.
Смислові відношення між його частинами
Мета: поглибити знання про безсполучникове складне речення та смислові відношення між простими реченнями в його складі; формувати вміння визначати граматичні основи та смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення; виховувати патріотичні почуття, любов до природи рідного краю; розвивати логічне мислення, пам’ять, усне мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, зошити, екран, проектор, дошка
Наочність: схеми, таблиці, роздатковий матеріал, презентація
Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть:
Епіграф:
« Сьогодні я маю право назвати себе щасливим.
Я пізнав творчу радість »
Л.Д. Дмитренко
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вступне слово вчителя.
На попередніх уроках ми працювали над темою „Складне речення ”. (слайд 1)
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
Мозковий штурм.
Вступне слово вчителя.
А на сьогоднішньому уроці ми почнемо працювати над новою темою «Безсполучникове складне речення».
ІІІ. Повідомлення теми і очікуваних результатів уроку.
(слайд 2,3)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя:
Безсполучниковим складним називається речення, частини якого поєднуються в змістове ціле за допомогою інтонації. Для об'єднання частин у безсполучниковому реченні не використовуються сполучники та сполучні слова.
Основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є інтонація, яка об’єднує частини і має широкі можливості для висловлення думки.
(Слайд 4)
Настала північ, за вікном шумить спокійно сад, дрімає річка.
Налагодь струни золоті: весна бенкет справляє.
(Слайд 5) Безсполучникові складні речення є синонімічними до сполучникових:
Робитимеш до поту — їстимеш в охоту.
Робитимеш до поту, і їстимеш в охоту.
Якщо робитимеш до поту, то їстимеш в охоту.
№1 Дослідження-зіставлення (Слайд 6)
Прочитати. Визначити в кожному реченні граматичні основи. Пояснити, як об’єднані частини складних речень. Вказати речення сполучникові й безсполучникові. Довести.
1.Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі. (Нар. творч.)
2.Душі здається, що вона могла б все відтворити в ясному свічаді. (М.Рильський.)
3.Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла. (П.Тичина.)
4.Лежачий камінь у траві лежить, вода під камінь, кажуть, не біжить.
5.Лежача в цього каменя душа, нікуди в світ вона не поспіша.
6.Взяв солдат поранене пташа: не черства була його душа.
7.У цю мить догнали вороги – задзвеніли шаблі навкруги.
8.У каменя лежачі є думки про те, що він лежить отут віки.
9.Лежачий камінь у траві лежить, лежачий камінь завжди буде жить.
10.Землі кланяйся низько — до хліба будеш близько.
Пояснення вчителя:
(Слайд 4-повернутись)
За характером змістових відношень безсполучникові складні речення поділяються на дві основні групи:
— з однотипними (однорідними) частинами, які рівноправні, не підпорядковуються одна одній (таке складне речення співвідноситься із складносурядним; необмежена кількість частин);
— з різнотипними(неоднорідними) частинами, у яких одна частина пояснює другу, підпорядковується їй (таке складне речення співвідноситься із складнопідрядним; дві частини).
Частини безсполучникового речення є рівноправними (з однотипними частинами) або відносно залежними (з різнотипними частинами, одне пояснює інше, але питання не ставиться), тому схему креслимо лише квадратними дужками.
(На прикладах Слайду 4)
№2 Дослідження-трансформація (Слайд 7)
1. Я відчуваю: день минає. (Г.Алексєєва.)
2. Засинає день у хаті, місяць ходить за ліском, старовинну пісню мати вишиває голоском. (Б.Гірський. )
3. Від хати та до хати, від села і до села почали колядувати - звізда ясна розцвіла. (В.Загороднюк.)
4.Сідає сонце на спочинок, синіє обрій, тануть тіні, дарує казку хтось дитині. (К.Лесьєв-Лесь.)
5.Грім гримить – хліб буде родить.
Пояснення вчителя
Основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є інтонація, яка не тільки об’єднує частини, а й виражає смислові відношення.
Мозковий штурм
Між частинами безсполучникових речень бувають такі типи смислових відношень: (слайд 8)
Тип відношень |
Приклад |
Схема |
|
З однотипними частинами |
|
одночасності дій |
У прибережних вербах щебече птаство, зелений комиш стоїть нерухомою лавою |
[ ], [ ]. |
послідовності дій |
У пробуджену ниву лягають зернини, в своє лоно приймає їх тепла рілля. |
[ ], [ ]. |
зіставлення |
Люди до неї говорять — вона не чує. |
[ ] – [ ]. |
протиставлення |
Літо дбає — зима поїдає. |
[ ] – [ ]. |
причини |
Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра. |
[ ] – [ ]. |
наслідку |
Ти не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою мені стала. |
[ ], [ ]. |
|
З різнотипними частинами |
|
пояснювальні |
Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки пнів. |
[ ]: [ ]. |
часові |
Стихла пісня — тихо стало над степом. |
[ ] – [ ]. |
умовні |
Робитимеш до поту — їстимеш в охоту. |
[ ] – [ ]. |
причинові |
Добре бідному: в нього від багатства голова не болить. |
[ ]: [ ]. |
1. [ ], [ ]. 2. [ ], [ ]. 3. [ ] – [ ].
Одночасність послідовність протиставлення
1. Річка тече між зеленими берегами, кучеряві верби купають у воді віти.
2. Придавили морози, земля змерзлася.
3. Літо дбає – зима поїдає.
V. Узагальнення вивченого (Слайд 10)
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
VІІ. Домашнє завдання
(Слайд 11)