Методичні рекомендації "Організація роботи майстра виробничого навчання"

Про матеріал
У методичних рекомендаціях висвітлено основні навчально-методичні документи з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ
Перегляд файлу

 

 

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

( КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ БУДІВНИЦТВА І ДИЗАЙНУ

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

На тему: «Організація роботи майстра виробничого навчання»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2021

 

Укладач         Карпенко Г.П., майстер виробничого навчання 

                        КВПУ будівництва і дизайну

 

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні  

«МЦК зі спеціальності

підприємництва, торгівля та

біржова діяльність"                                                                                                                                             

 

 

Методичні рекомендації щодо організації роботи майстра виробничого навчання за професією «Агент з організації туризму, адміністратор, діловод»  

 

 

У методичних рекомендаціях  розкрито основні етапи підготовки майстра виробничого навчання до уроку виробничого навчання. Методичні рекомендації підготовлені з урахуванням системи державних стандартів, що висуваються до  роботи. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Розділ 1. Нормативно-плануюча документація………………………………… . . . 4                    

Розділ 2. Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до уроку………....9

2.1. Типи та види уроків виробничого навчання……………………………………..9

2.2 Визначення мети  уроку…………………………………………………………..10

2.3. Структура  уроку виробничого навчання……………………………………….11 *      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Нормативно-плануюча документація

     Основними навчально-методичними документами з планування  навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

  •  робочі навчальні   програми   з   навчальних   предметів   та професійно-практичної   підготовки,   що   передбачені    робочими навчальними планами;
  • зведено-тематичні плани з навчальних предметів;
  • перелік навчально-виробничих робіт  з професії на семестр чи курс навчання; ( не обов’язково )
  • план уроку виробничого навчання.

Зміст плануючої  документації з виробничого навчання

-   Робоча навчальна програма з професійно-практичної  підготовки - це документ, що визначає зміст і обсяг професійних знань, умінь, навичок учнів, слухачів та способи і методи їх формування, включає завдання   особистісно- орієнтованого        навчання. 

 

-  Зведено-тематичні  плани   з   навчальних   предметів  складаються майстрами відповідно до робочих навчальних програм,  розглядаються і схвалюються  на  засіданні 

 методичної  комісії  і затверджуються   заступником   керівника   з  навчально-виробничої

(навчальної) роботи за напрямком змісту навчального предмета та  є документом багаторазового використання.

- Перелік навчально-виробничих робіт  з професії визначає  завдання, які   виконують 

  учні,  слухачі  з  метою  оволодіння  професійними  знаннями,  уміннями  та  навичками,  що  передбачені робочою навчальною програмою професійно-практичної підготовки.

     Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається  на семестр,   курс   підготовки   майстром  виробничого  навчання  та погоджується зі старшим майстром.

     Перелік навчально-виробничих робіт з професії розглядається і  схвалюється на  засіданні  методичної  комісії  та  затверджується заступником керівника з навчально-виробничої роботи ПТНЗ.

          Під час  проведення  виробничого  навчання  безпосередньо  на виробництві  чи  в  сфері  послуг  у переліку навчально-виробничих робіт  зазначається  загальна  характеристика  робочих  місць  або найменування робіт,  які учні, слухачі повинні виконувати з кожної теми чи розділу робочої навчальної програми  професійно-практичної  підготовки.

 

 

 

    

 - План уроку   виробничого   навчання   є   особистим   робочим документом  майстра  

 виробничого  навчання  і  складається  ним за довільною формою  відповідно до  робочої 

 навчальної  програми  з професійно-практичної  підготовки  на  кожний день  занять  з 

 виробничого  навчання  в  майстернях  ПТНЗ .

    

Під час   виробничої   практики   учнів,   слухачів   майстер виробничого навчання розробляє детальну  програму роботи на кожний робочий день.

     У дні,  коли  у  закріпленій  навчальній групі не проводиться професійно-практична  підготовка,  майстри  виробничого   навчання  працюють  за  індивідуальними планами роботи,  які погоджуються зі  старшим майстром.

Кваліфікаційна характеристика випускника  (освітньо - кваліфікаційна характеристика) – відображає основу галузевого компоненту сутності професій та конкретизована з урахуванням зауважень і пропозицій фахівців підприємства-замовника у відповідності із специфікою конкретного виробництва. Кваліфікаційна характеристика відповідає вимогам довідника кваліфікаційних характеристик професій випуск № ... розділ ... “Професії... “.

 

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (типові, робочі) відображають єдині вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів, виступають конкретними нормами, що регулюють виставлення балів з різних навчальних предметів та виробничого навчання (“Типові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки у системі професійно-технічної освіти” наказ № 459 від 14.06.01. Міністерства освіти і науки). Робочі критерії оцінювання розробляються на основі “Типових” з кожного розділу професійно-практичної підготовки, навчальної теми та кожної навчально-виробничої роботи.

 Паспорт комплексно-методичного забезпечення професії (професійно-практичної підготовки) документ, що забезпечує оптимальну систему навчально-методичної документації та формування необхідного набору засобів навчання і контролю. В роботі майстра в/н він є обов’язковим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до уроку

2.1. Типи та види уроків виробничого навчання

*      Уроки виробничого навчання доцільно класифікувати: відповідно до основної дидактичної мети; за змістом виконуваних навчально-виробничих робіт.

  • Тип уроку: вступний.

Характеристика змісту уроку: знайомство з професією, навчальною майстернею, підприємством-замовником, правилами охорони праці, майбутніми роботами.

Особливості проведення уроку: пояснення повинно бути зрозумілим, дохідливим, зацікавлювати учнів, супроводжуватись демонстрацією наочних посібників, сучасних джерел інформації.

  • Тип уроку: урок формування початкових (первинних) умінь.

Вид уроку: вправи; імітаційний тренінг, практичні роботи, бінарний урок  тощо.

       Основна дидактична мета: сприйняття та первинне усвідомлення нової інформації інструктивного характеру; показ нових операцій і прийомів професійної діяльності; формування первинних умінь правильного виконання окремих операцій і прийомів з дотриманням охорони праці.

  • Тип уроку: урок формування складних умінь.

Вид уроку: вправи; імітаційний тренінг; самостійна, практична робота, аналіз конкретних виробничих ситуацій, вивчення передових методів праці, бінарний урок тощо.

 Основна дидактична мета: закріплення і розвиток умінь виконання окремих прийомів і операцій з дотримання якості в роботі; формування умінь з об’єднання декількох простих операцій в одну складну при раціональному використанні урочного часу тощо.

  • Тип уроку: урок удосконалення умінь та формування навичок.

Вид уроку: виконання комплексних робіт, самостійна, практична робота, урок-виробничий семінар; конкурс професійної майстерності; урок вивчення передових методів праці; ділові (рольові) ігри тощо.

 Основна дидактична мета: удосконалення та систематизація умінь застосувати різноманітні сполучення прийомів та операцій типових для визначених професійних робіт, до набуття автоматизму.

  • Тип уроку: урок комплексного застосування знань, умінь і навичок при виконанні навчально-виробничих робіт.

Вид уроку: аналіз конкретних виробничих ситуацій; урок-конкурс професійної майстерності; урок технічної творчості; ігрове проектування, ділові (рольові) ігри тощо.

Основна дидактична мета: розвиток логічності, аналітичності та критичності мислення учнів в процесі комплексного застосування набутих умінь і навичок.

  • Тип уроку: контрольно-перевірний урок.

Вид уроку: конкурс професійної майстерності; ділові, ситуаційні, рольові ігри; контрольно-перевірні роботи; тощо.

 Основна дидактична мета: виявлення глибини знань, перевірка та оцінка набутих умінь і навичок виконання окремих операцій, складних та комплексних робіт; виявлення недоліків у знаннях, уміннях і навичках та їх причини; отримання даних для атестації.

 

2.2 Визначення мети  уроку

Навчальна мета передбачає:

  •  засвоєння міцного та усвідомленого обсягу загально-технічних та спеціальних знань, умінь, навичок за обраним фахом шляхом практичних застосувань у виробничій діяльності;
  •  формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу;
  •  формування і розвиток умінь і навичок, застосування знань для розв'язаннян авчально - виробничих завдань пошукового характеру;
  •  формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією виробництва.

Розвиваюча мета передбачає формування:

  • раціонального мислення та творчості;
  •  пізнавальної активності та самостійності;
  •  уваги, спостережливості;
  •  критичного , аналітичного та логічного мислення;
  • вміння та навички самовдосконалення за обраною професією;
  • звички планувати та контролювати власну працю.

Виховна мета спрямована на виховання:

  • культури навчального процесу;
  •  поваги до праці, обраної професії;
  •  моральних якостей учня як особистості;
  •  дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи.

2.3. Структура  уроку виробничого навчання

Під структурою уроку розуміють певну послідовність кроків, етапів діяльності майстра і учнів, спрямованих на виконання навчально-виробничих завдань уроку. Сукупність структурних елементів орієнтована на досягнення основної мети уроку в цілому, проте кожний елемент уроку має свою будову і зміст, які визначаються пізнавальними, навчально- виробничими завданнями на кожному його етапі. Кожний тип уроку має свою специфічну структуру. Подібними за побудовою є уроки з вивчення прийомів та операцій і уроки, присвячені виконанню простих комплексних робіт.

В уроці виробничого навчання розрізняють зовнішню і дидактичну структуру.

Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж; основну частину-вправи (самостійну роботу) учнів і поточне інструктування їх майстром; заключний інструктаж.

Дидактична структура містить цільову установку на урок; актуалізацію знань ідосвіду учнів; формування орієнтованої основи дій учнів і відпрацювання нових способівдій; застосування засвоєних способів дій; підбиття підсумків.

Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання

Організаційна частина уроку виробничого навчання умовно складається із психофізіологічної сторони і питань техніки безпеки. Психофізіологічна сторона виявляється в урахуванні особливостей переходу учнів із непрацюючого стану до навчально-виробничої діяльності на уроці (необхідно психологічно підготувати учнів, переключити їх увагу на трудову діяльність). Методично цей елемент уроку будується таким чином: майстер виробничого навчання приймає рапорт старости групи, перевіряє наявність учнів, звертає увагу на зовнішній вигляд з метою перевірки наявності спецодягу згідно з правилами техніки безпеки праці і санітарної гігієни. Правильна організація учнів для роботи дозволяє майстру скоротити час, необхідний для настрою учнів на навчально-виробничу діяльність, створити діловий настрій, умови для виховання технологічної і виконавчої дисципліни і ефективно провести вступний інструктаж.

Вступний інструктаж: сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного, безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.

В процесі вступного інструктажу майстер конкретизує і

поглиблює теоретичні знання, набуті учнями на уроках спецтехнології, демонструє нові операції і прийоми трудової діяльності, організовує тренувальні вправи для перевірки доступності і посильності нової навчальної інформації.

Алгоритм проведення вступного інструктажу:

  •  повідомлення теми і мети уроку;
  •  цільова установка учнів;
  • перевірка знань, умінь і навичок за матеріалами уроків,взаємопов’язаних з метою уроку і необхідних для його
  • проведення;
  •  пояснення характеру і призначення запланованої на уроці
  • роботи;
  • пояснення нової теоретичної навчальної інформації;
  • демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності;
  • ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та з правилами техніки безпеки при роботі з ними;
  • вивчення інструкційно-технічної (технологічної) документації;
  • пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань;
  • інформація щодо типових помилок та способи їх попередження;
  • опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів;
  • роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного  інструктажу;
  • відповіді на запитання учнів.

Поточний інструктаж: сукупність методів виробничого навчання, при використанні яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.

Основна мета цього структурного елементу уроку виробничого навчання: формування, закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.

Поточний інструктаж передбачає:

  •  видачу завдань для самостійної роботи учнів;
  •  пояснення послідовності виконання завдань;
  • розподіл учнів по робочих місцях;
  • повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;
  • індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів.

Приблизні цілі обходів робочих місць:

  •  перевірка правильності організації робочих місць учнів та додержання ними правил техніки безпеки;
  • перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та
  • технологічного процесу виконання робіт;
  • перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними картами;
  • надання допомоги учням;
  • перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);
  • перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;
  •  приймання та оцінка робіт.

Рекомендації майстру щодо проведення поточного інструктажу:

– вникати у роботу кожного учня, не випускаючи з поля зору роботу всієї групи;

– розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;

– заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;

– спостерігати за раціональним використання учнями робочого часу;

– заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок та засоби їх усунення;

– виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення безпечних умов праці.

Заключний інструктаж: підведення підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувались на уроці; об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.

Основна мета цього інструктажу на основі фіксації досягнень і недоліків показати учням,

чому вони навчилися на уроці, оцінити рівень їх досягнень і творчої активності.

Проведення заключного інструктажу передбачає:

  • аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалась на уроці;
  • аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;
  • повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;
  • аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць учнів;
  • розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;
  • видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.

 

 

 

1

 

docx
Додано
5 листопада 2022
Переглядів
1321
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку