Методичні рекомендації "Путівник по тренінгу"

ПУТІВНИК ПО ТРЕНІНГУ

 

Підготувала:

практичний психолог

Мальчицького НВК

«ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ»

Яхницька Н.Р.

 

Термін «тренінг» походить від англійського «to train» – навчати, тренувати.

Тренінг – це запланований процес, призначений надати або поновити знання та навички і перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінки з метою їхньої зміни чи оновлення.

Простіше кажучи, тренінг – це:

• ефективна форма роботи для засвоєння знань;

• інструмент для формування умінь і навичок;

• спілкування в довірчій атмосфері і неформальній обстановці;

• пізнання себе і навколишнього світу.

Специфічними рисами тренінгу є:

- дотримання певних принципів групової роботи;

- наявність більш-менш постійної групи (переважно від 15 до 20 осіб, що періодично збираються на зустрічі чи працюють безперервно протягом двох-п'яти днів);

- певна просторова організація (частіше за все – робота у зручному ізольованому приміщенні, де учасники переважну частину часу сидять у колі);

-  використання активних та інтерактивних методів роботи;

- об'єктивація суб'єктивних почуттів, емоцій, думок, знань учасників групи стосовно подій, які відбуваються в групі, вербалізована рефлексія.

Тренінги бувають різних видів: комунікативні, особистісного росту, соціально-педагогічні, соціально-просвітницькі тощо.

На комунікативному тренінгу група і груповий процес є інструментом для того, щоб учасники навчились вільно спілкуватися з різними людьми і в різних колективах.

На тренінгу особистісного росту йде робота над глибинними особистісними установками учасників, спрямована на духовне зростання індивіда.

Соціально-педагогічний тренінг розрахований на: надання інформації; оволодіння знаннями; формування умінь, знань і навичок, які сприятимуть усвідомленому вибору варіантів поведінки; розвиток установок, усвідомлення потреб і мотивів; підготовку фахівців, навчання спеціалістів, які працюють з молоддю у сфері освіти, інформаційних технологій тощо, а також підлітків-інструкторів.

Просвітницький тренінг теж розвиває комунікативні навички, в процесі його проведення порушуються проблеми відповідальної поведінки. Але головною функцією такого тренінгу є інформування.

Тренінговий процес реалізується в межах шести основних, тісно пов'язаних між собою компонентів.

1. Мета

Метою просвітницького тренінгу є підвищення рівня інформованості щодо проблеми; зміна ставлення до проблеми; формування позитивної мотивації; вироблення та розвиток навичок адаптивної поведінки.

2. Учасники

Визначається цільова група, на яку спрямований тренінг. Саме від складу цільової групи і залежить зміст тренінгу, відповідно до якого підбираються й методи тренінгу.

3. Зміст

Зміст тренінгу – це тематика (ідеї, питання, закономірності явищ), що вивчаються під час роботи. Він визначається із заявленої мети цільової групи.

4. Методи

Метод тренінгу – це те, в який спосіб організовано навчання (дискусія, робота в складі малих груп тощо), як відбувається процес засвоєння змісту тренінгу.

5. Рамкові умови

При організації, проведенні тренінгу важливе значення мають різні, які можуть серйозно вплинути на ефективність навчання, наприклад: стан приміщення, у якому проводиться тренінг, забезпеченість усіма необхідними матеріалами для проведення тренінгу, час початку тренінгу, його тривалість тощо.

6. Педагог-тренер

Від умінь педагога-тренера, його кваліфікації багато в чому залежить успіх тренінгу і подальшої діяльності його учасників.

 

Ключові елементи організації тренінгу

1.Ідеальна кількість учасників групи – близько 15 осіб, але може коливатись від 10 до 20 учасників приблизно однакового віку. При значному збільшенні групи затягується проведення всіх вправ, при значному зменшенні – не створюється належна атмосфера.

2. Проведення тренінгу розраховане на команду тренерів або, як їх інколи називають, фасилітаторів, тобто осіб, які полегшують роботу і спілкування, їхня прийнятна кількість – троє, однак може бути і дві, і чотири особи. Інколи доводиться проводити заняття поодинці. Це набагато складніше для тренера, оскільки може зашкодити динамічності проведення семінару й створити перевантаження для самого тренера.

3. Тренінг сплановано таким чином, що його важливі заходи забезпечують динаміку функціонування групи та потрібний баланс.

4. Основні правила: з ними знайомлять під час першого заняття. Вони чіткі та подані в письмовому вигляді. Всі дотримуються групових норм поведінки. Належна поведінка очікується від кожного учасника. Коли важко дотримуватися правил, їх можна переглянути, обговорити і змінити.

5. Очікування:  дуже важливо, щоб учасники усвідомлювали, чого очікувати від занять, і мали можливість із самого початку висловити свої особисті сподівання й отримати відповіді на запитання. Важливо, щоб учасники погодилися з тим, що необхідно відвідувати всі заняття впродовж усього семінарського періоду. Істотні відхилення від цієї практики зменшать для всіх ефективність тренінгів.

6. Підготовка розкладу – важливе завдання команди тренерів. Розклад розробляється на базі загальної схеми, проте він гнучкий щодо певних вправ, ігор і зібрань, які використовуються. Розробляючи розклад, важливо не випускати з уваги потребу групи у створенні атмо­сфери довіри, а також організувати вправи, які б відповідали динаміці групи. Слід пам'ятати: спочатку люди прагнуть поділи­тися думками про те, що вони очікують від тренінгу, а під кінець їм потрібно розказати, що вони дізналися про себе.

7. Тренеру, про всяк випадок, треба мати додаткові вправи до теми – короткі й до­речні. Це потрібно тоді, коли група виконала вправу за менший час, ніж передбачалося.

 

Початок тренінгу включає в себе вступ і сім етапів (у деяких джерелах ці етапи мають назву структурних вправ, тому що вони структурують тренінговий процес і є обов'язковими для проведення кожного тренінгу).

Для прикладу розглянемо тренінгове заняття для педагогів «Формування навичок ефективної взаємодії».

 

ВСТУП (5 % ЧАСУ).

Коротке повідомлення мети і завдань тренінгу.

 

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

(тренінгове заняття для педагогів)

Спілкування – невід’ємна частина нашого життя.  Ми спілкуємося постійно, навіть коли мовчимо (за допомогою жестів, рухів, міміки). Технології ефективного спілкування – це такі способи, прийоми та засоби, які повною мірою забезпечують взаєморозуміння та взаємну емпатію партнерів, щоб зробити спілкування більш ефективним, а значить і більш гармонійним та продуктивним.

 

Повідомлення мети й завдань тренінгового заняття (5 хв.)

Тренер:  Перш ніж ми розпочнемо, потрібно визначити мету нашого заняття, тобто очікуваний результат, якого ми сподіваємося досягнути наприкінці проведення тренінгового заняття.

Отже, мета нашого заняття – формувати в учасників навички ефективної взаємодії.

Завдання:

•   розвивати у вчителів уміння короткої самопрезентації;
•   сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини;
•   формувати вміння працювати в команді;
•   розвивати рефлексивні навички;
•   визначити й обговорити роль чинників, що впливають на сприйняття людини;
•   створити плакат «Очікування» (кожен учасник на стікерах записує те, що очікує отримати від тренінгового заняття).

 

1-Й ЕТАП «ЗНАЙОМСТВО» (5 % ЧАСУ).

Відбувається знайомство учасників тренінгу

 Вправа «Не хочу хвалитися, але я…» (3 хв.)

Кожен учасник по черзі називає своє ім'я і говорить фразу, що починається зі слів «Не хочу хвалитися, але я…»

Наприклад: «Не хочу хвалитися, але я добре граю на фортепіано». Необхідно задіяти всіх учасників.

 

 

 

2-Й ЕТАП «ПРИЙНЯТТЯ ПРАВИЛ РОБОТИ ГРУПИ» (5 % ЧАСУ).

Етап народження групи, коли вона приймає на себе зобов'язання і готова їх виконувати.

Вправа «Правила роботи групи» (10 хв.) 

Тренер:  Правила потрібні для створення таких ситуацій та умов, щоб кожен учасник:

•   міг відкрито висловлюватися й виражати свої почуття та погляди;
•   не боявся стати об’єктом глузувань та критики;
•   був упевнений, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;
•   одержував інформацію сам і не заважав одержувати її іншим.

Правила роботи

1. Бути позитивним.
2. Говорити по черзі.
3. Бути активним.
4. Слухати й чути кожного.
5. Толерантно ставитись одне до одного.
6. Бути пунктуальним.
7. Забезпечувати конфіденційність.
8. Діяти за принципом «тут і зараз».
9. Користуватися «правилом руки».

Потім учасники тренінгового заняття об’єднуються в групи (за кольоровими картками) й розробляють загальні для своєї підгрупи правила з огляду на думку кожного (тренер записує їх на дошці або плакаті).

 

3-Й ЕТАП «ОЧІКУВАННЯ УЧАСНИКІВ ТРЕНІНГУ» (3 % ЧАСУ).

На цьому етапі учасники висловлюють свої очікування від тренінгу. Дуже важливо, щоб кожен учасник висловив свої очікування вголос.

 

 

Вправа «Презентація команд» (20 хв.)

•     Назва команди:
• Наша мета:
• Девіз:
• Графічне представлення (малюнок)
• «Взаємодія – це                                                                                          » (див. Додаток 1).

 

4-Й ЕТАП «ОЦІНКА РІВНЯ ІНФОРМОВАНОСТІ УЧАСНИКІВ» (5- 10 % ЧАСУ).

Щоб не повторювати добре відому учасникам інформацію, тренер має з'ясувати, що вони знають стосовно проблеми. Для цього він може задавати групі запитання, вико­ристовувати анкети, вікторини. Ще один спосіб дізнатися про пробіли в знаннях учасників – запропонувати їм написати анонімно на аркуші паперу запитання тренеру з теми тренінгу. Відповіді на ці запитання учасників можуть скласти основний обсяг інформаційного блоку.

Вправа «Якості й уміння, необхідні для ефективного спілкування»  (10 хв.)

Кожен учасник протягом 5 хв. складає список якостей і вмінь людини, що, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводять дискусію, мета якої – скласти узагальнений список якостей (записують на плакаті чи дошці). Кожен член групи може висловити власну думку, наводячи аргументи і приклади.

Коли робота буде завершена, тренер пропонує обговорити, наскільки список, складений кожним учасником індивідуально, відрізняється від загального.

Вправа «Ілюзії сприйняття» (10 хв.)

(рисунок з ілюзією)

Тренер:  Хтось відразу побачить профіль лисого чоловіка в окулярах, а хтось – мишу.

Такі ситуації трапляються не так уже й рідко. Дуже багато розбіжностей і конфліктів відбуваються внаслідок того, що факти інтерпретуються й розуміються по-різному різними людьми.

Утім, не слід думати, що розбіжності, непорозуміння, образа й інші проблеми спілкування можуть виникати лише через факти, які можна розуміти подвійно. Існує ще багато помилок сприйняття. Наприклад, іноді обставини складаються так, що ми бачимо те, чого насправді не має.

(Тренер показує малюнки, на яких добре видно ілюзії зорового сприйняття, зумовлені впливом тла, додаткових деталей, відтінків кольору. Він указує також на існування ілюзій слухового, тактильного, просторового сприйняття.)

Тренер:  У повсякденному житті нам також варто бути обережними, щоб певні деталі (учинки) не змушували нас змінювати своє судження про особистість загалом. Хоча, звичайно, не кожна деталь – дріб’язок та ілюзія. Часто підозрілість, ворожість і стереотипи теж здатні змусити нас побачити в іншій людині те, чого немає насправді.

Запитання для обговорення

• Для чого потрібно знати про фактори сприйняття людини?
• До чого потрібно прагнути, щоб уникнути ілюзій сприйняття інших людей?

(Необхідно певним чином переорієнтувати своє сприйняття й побачити те, що раніше було прихованим.)

 

5-Й ЕТАП «АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ» (10-30 % ЧАСУ).

Завдання цього етапу – зробити проблему актуальною для кожного учасника. Етап можна провести:

- за допомогою запитань: «Що для вас значить...», «Що ви почуваєте, коли чуєте слово...», «Ви чи ваші знайомі стикалися з...», «Що ви почували, коли...» та ін.;

- доручивши учасникам, виконуючи завдання парами, розповісти якусь історію, що відбулася з ними чи їхніми знайомими, пов'язану з темою тренінгу, та поділитися враженнями, що виникали у них під час розповіді;

- за допомогою ігор і групових вправ.

Інформаційне повідомлення «Три сторони спілкування» (10 хв.)

Тренер:  Спілкуючись одне з одним, ми навіть не замислюємося над тим, скільки факторів і нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємося і взаємодіємо з нею за допомогою мовлення, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежить успіх спілкування.

У психології виокремлюють три сторони спілкування:

• комунікативну (обмін інформацією між людьми);
• перцептивну (сприйняття партнерами одне одного під час спілкування й установлення на цій основі взаєморозуміння);
• інтерактивну (організація взаємодії між людьми. Наприклад, необхідно погодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника).

Тренер:  Під час спілкування на формування першого враження впливає багато факторів: особистий життєвий досвід, що містить багато загальних стереотипів; ситуація, у якій відбувається спілкування; загальна атмосфера спілкування (позитивна або негативна), а також самопрезентація партнерів по спілкуванню.

Формування першого враження

1. Фактор переваги

Найчастіше ця схема спрацьовує у разі нерівності партнерів (за соціальним статусом, інтелектом тощо). Помилки нерівності виявляються в тому, що люди схильні систематично переоцінювати різні особистісні властивості тих, хто перевищує їх за якимось значущим параметром.

 

2. Фактор привабливості

Із цим фактором пов’язана помилка привабливості, яка полягає в тому, що коли людина нам подобається зовні, ми схильні до переоцінювання її внутрішніх якостей і навпаки.

3. Фактор ставлення до нас

Суть помилки, пов'язаної із цим фактором, полягає в тому, що люди, які ставляться до нас добре, оцінюються нами вище, ніж ті, хто ставиться до нас гірше.

Ці три фактори утворюють так званий ефект ореолу, який виявляється в тому, що перше позитивне враження призводить до переоцінювання, а негативне – до недооцінювання партнерів по спілкуванню. Джерела «ореолу» в кожному випадку різні: на основі переваги, привабливості, ставлення до нас.

 

6-Й ЕТАП «НАБУТТЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК» (20- 60 % ЧАСУ).

Для розвитку цих навичок тренер може використовувати: «мозкові штурми»; обговорення однієї проблеми всією групою; ігри, спрямовані на усвідомлення та вирішення проблеми; алгоритм прийняття рішення.

Вправа «Бінго» (15 хв.)

Усі учасники одержують аркуші паперу формату А4. Потрібно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім без ножиць, лише руками, «вирізати» фігурку «Бінго» – силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» про свою мрію, захоплення, улюблений стиль у музиці, кулінарну страву й місце відпочинку.

На наступному етапі учасники довільно пересуваються по кімнаті, підходячи один до одного, знаходять і записують на відповідних частинах «Бінго» ім'я тих, із ким у них збіглися одна або кілька позицій.

Запитання для обговорення

• Чи є такі учасники, у яких однаковими виявилися усі позиції?
• У кого збіглася лише одна позиція?
• У кого збіглося кілька позицій?
• Чи є учасники, у яких усі позиції різні (не збіглися)?
• Про що ми можемо сказати, аналізуючи цю вправу?
• Що допомагає людям пізнавати одне одного?

Розповідь для активізації уваги «Історія про рай і пекло» (5 хв.)

Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай і пекло.

Господь погодився й відвів мудреця до великої кімнати. Посеред неї стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні й нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі – довші за руки.

«Так, це справді пекло», – сказав мудрець.

Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько такою, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею, і люди, які були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситими, щасливими ц веселими, бо годували одне одного.

«Так це ж рай!» – вигукнув мудрець.

Запитання для обговорення

• Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій?
• Що допомогло людям бути раю щасливими?

Вправа «Почуття» (20 хв.)

Тренер зачитує казку, далі робота відбувається за структурою завдання.

Казка

Десь дуже далеко, а може, й зовсім поруч, є чарівна казкова країна, де живуть Почуття: Радість, Задоволення, Страх, Провина, Образа, Сум, Злість, Цікавість і Кохання. Живуть вони всі дружно, кожен у власному маленькому будиночку: хтось живе у червоному, хтось у синьому, а хтось – у жовтому.

Та одного разу сталося лихо – налетів на країну страшний буревій. Вітер був настільки сильний, що зривав дахи з будинків. Жителі казкової країни встигли поховатися, але врятувати хатинки їм не вдалося. Звісно, всі були страшенно засмучені. Та, як відомо, сльозами лиху не зарадиш, тож усі дружно взялися до роботи й швидко відбудували свої будиночки. Щойно Почуття зібралися розфарбовувати їх кольорами барвистої веселки, як з'ясувалося, що буревій забрав із собою всю чарівну фарбу… Бідні Почуття тепер не знали, де чий Будиночок…

Тренер:  Друзі, погляньте, у нас є наші кольорові олівці і ми, здається, зможемо зарадити жителям чарівної країни. Допоможімо почуттям і розфарбуймо їхні будиночки: для кожного Почуття – окремий колір…

 

7-Й ЕТАП ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ «ОТРИМАННЯ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ» (5 % ЧАСУ).

Завдання цього етапу:

- підвести підсумки тренінгу;

- з'ясувати, чи справдилися очікування учасників; оцінити зміну їхнього рівня інформованості.

 

Вправа «Незакінчені речення» (10 хв.)

Учасники продовжують речення:

• Я одержав (-ла) досвід…
• Я був здивований (-а) тим…
• На цьому занятті я зрозумів (-ла)… (див. Додаток 2).

Вправа «З чим іду» (створення плаката) (10 хв.)

Кожен учасник на стікерах записує те, з якими почуттями, емоціями залишає групу, що отримав у результаті роботи в тренінговій групі.

Вправа «Я дякую тобі за те, що…» (5 хв.)

Учасники по колу дякують одне одному: «Я дякую тобі за те, що…».

(Після кожної вправи – рефлексія)

 

 

 

 

Додаток 1

•     Назва команди:
• Наша мета:
• Девіз:
• Графічне представлення (малюнок)

 

 

 

 

 

 

 

• «Взаємодія – це                                                                                           

   »

 

 

 

•     Назва команди:
• Наша мета:
• Девіз:
• Графічне представлення (малюнок)

 

 

 

 

 

 

 

• «Взаємодія – це                                                                                           

  »

Додаток 2

• Я одержав (-ла) досвід

 

• Я був (-ла) здивований (-на) тим

 

• На цьому занятті я зрозумів (-ла)

 

 

 

• Я одержав (-ла) досвід

 

• Я був (-ла) здивований (-на) тим

 

• На цьому занятті я зрозумів (-ла)

 

 

 

• Я одержав (-ла) досвід

 

• Я був (-ла) здивований (-на) тим

 

• На цьому занятті я зрозумів (-ла)

 

 

• Я одержав (-ла) досвід

 

• Я був (-ла) здивований (-на) тим

 

• На цьому занятті я зрозумів (-ла)