Стаття "Порушення прав дитини внаслідок діяльності ЗМІ"

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ ВНАСЛІДОК ДІЯЛЬНОСТІ ЗМІ

За останні роки все дужче зростає вплив засобів масової інформації (далі: ЗМІ) на процес соціалізації та формування світогляду підростаючого покоління.  У Конвенції ООН про права дитини вказано, що кожна дитина має право життя, проте через діяльність некваліфікованих ЗМІ це право може бути порушено, адже неправильно переосмислена інформація інколи призводить до фатальних наслідків (каліцтво, спроба самогубства і т. д.) [5].

Як і будь-який інший соціальний інститут, ЗМІ виконують певні функції у суспільстві, а саме:

• комунікативна (функція спілкування);
• ідеологічна, пов’язана з прагненням впливу на світоглядні основи та цінні орієнтації молодої аудиторії, на їх свідомість, ідеали, мотивацію поведінки тощо;
• культурно-освітня (трансляція у суспільстві культурних цінностей, виховання на зразках загальнолюдської культури, а відтак – сприяння загальнолюдському розвитку);
• рекламно-довідкова, спрямована на задоволення практичних, тобто, утилітарних проблем;
• рекреативна, пов’язана зі світом розваг, зняття напруження, отримання задоволення [3, c.48].

 Незважаючи на культурно-освітній аспект роботи медіа-ресурсів, стає відомо щораз більше випадків, коли ЗМІ здійснюють негативний вплив на дітей. Особливо сильний вплив на дитячу психіку здійснюють телебачення та мережа Інтернет. Часто по телебаченню розповідають (а ще гірше – показують!) випадки насильницької смерті, різні знущання людей один над одними, жарти з прихованим підтекстом, що пробуджують у дітей лютість, злобливість і недовіру до оточуючого світу. Батьки, педагоги та шкільні психологи повинні знати, як саме дитина ставиться до негативної інформації, що її поширюють ЗМІ, та які виникають реакції та думки у дитини на почуте чи побачене. Завдання дорослого полягає у вмінні навчити дитину відрізняти віртуальність від дійсності, оскільки малеча сприймає все, що показують по телебаченню, як справжнє. На фоні цього все частіше з’являються заголовки  у пресі про різні нещасні випадки: дитина зістрибнула з даху, обпеклася вогнем, покалічилася, наслідуючи супер-героя [6].

 Вчені запевняють, що поширюючи різноманітні новини негативного змісту, бачивши на телеекранах насильство, смерть, свавілля і розпещеність у дитини поступово формується кримінальний стиль мислення. Внаслідок цього діти не бояться переступати через певні моральні кордони: заподіяти шкоду своєму кривднику, здійснити крадіжку, принизити близького, помститися, тобто єдиним шляхом вирішення всіх проблем стає насильство. Окрім цього, науковці прийшли до висновку, що «зусиллями наднаціональних ЗМІ старше покоління й уся система освіти швидко втрачає можливість контролювати інформацію, яка надходить до молоді й слугує формуванню її самосвідомості» [1, с. 9].

На сьогодні телепростір заповнений не тільки передачами і фільмами, а й мультфільмами,  які також здійснюють негативний вплив на свідомість дитини. У кольорових яскравих картинках мультфільмів вміло приховані хитрість, ухиляння від виконання найпростіших обов’язків, жорстокі жарти, глузування. Такі речі оселяються у дитячій свідомості і це викликає відповідні наслідки: агресію, небажання відповідати за свої вчинки, страх, розчарування, депресію. Дитячі мрії зводяться до примітивних, інколи занадто практичних, або ж діти взагалі перестають мріяти.

Актуальним є зауваження доктора педагогічних наук Ольги Сухомлинської, що «офіційні мас-медіа, газети, журнали пропагують споживацькі орієнтації та цінності бізнесу, багатства… Відбувається комерціалізація цінностей як суспільного, так й інтимного життя. Об’єднання з кримінальною орієнтацією мають свої цінності, до яких особливо прихильно ставиться частина молоді, бо вони пов’язані з цінностями грошей та обрамлені в упаковку красивого життя, сексу, сильної особи» [4, с. 25].  Ці цінності яскраво відображені не лише у фільмах, серіалах, але й у розважальних програмах, рекламних роликах та розіграшах різноманітних лотерей. В учнів формуються установки на те, що краще гроші заробити відразу у розіграші лотереї чи в якомусь конкурсі, не докладаючи при цьому певних зусиль, ніж заробити їх своєю важкою працею.

На формування здорового способу життя значно впливає й те, що по телебаченню діти часто спостерігають, як їх так званий «улюблений» герой стоїть із сигаркою в руках, вживає алкоголь та ненормативну лексику. Окрім цього, ще й досі транслюються рекламні ролики алкогольних напоїв, що значно впливає на свідомість не тільки дітей, а й дорослої людини.

Доктор педагогічних наук Олена Невмержинська характеризує окремі теми, відображені на телеекрані, що відрізняються від моральних моделей поведінки. Ось окремі з них:

1. Ідеалізація соціальної інфантильності: герої популярних молодіжних серіалів намагаються створити ілюзію, що для здобуття раннього багатства та слави достатньо деяких здібностей, зовнішньої привабливості та надзвичайної пробивної сили.
2. Насильство. Спостерігаючи за сценами насилля, глядач часто неусвідомлено переносить такі поведінкові моделі у реальне життя.
3. Орієнтація на матеріальні цінності: робиться відверта спроба підмінити поняття щастя поняттям матеріального успіху. На екрані у великій кількості присутні представники престижних професій, проте нема продавців, простих робітників, банківських клерків.
4. Гедонізм: показ нереального, проте на вигляд доступного світу розваг та втіх. Нескінченні серіали, що транслюються, дивляться значний відсоток дітей та їхніх батьків. Герої цих фільмів постійно стикаються з одними і тими самими проблемами: зґвалтування, необхідність аборту, безпліддя подружжя, позашлюбні діти, розлучення, смерть, позашлюбні стосунки, вживання наркотиків, правопорушення неповнолітніх, алкоголізм, захворювання і операції, психічні розлади [2].

Певну небезпеку для дітей становить також мережа Інтернет. Багато дослідників відзначають, що Інтернет і комп’ютерні ігри викликають звикання, а то й залежність. Діти наштовхуються на такі ризики, як попадання у віртуальний світ, зменшення соціальних контактів, соціальну дезадаптацію, що може призвести до депресії та самогубства.  Інтернет-залежна дитина не може контролювати кількість часу, проведену перед монітором, у неї з’являється сухість очей, розлади сну, поганий апетит. Психологи часто наголошують на тому, що зацікавлення різноманітними «стрілялками», де  показано яскраві картини крові, розірвання людської плоті може провокувати людину спробувати влаштувати таку ситуацію в реальному житті. У випадку, коли суспільство не може вплинути на інтернет-залежних дітей, варто в першу чергу спробувати вплинути на батьків, оскільки сім’я відіграє захисну роль, що може допомогти дитині сформуватися як особистість і відчувати себе частинкою суспільства. Щоб уберегти дитину від Інтернет-залежності та ігроманії, фахівці радять батькам регламентувати вільний час дитини і не дозволяти багато часу проводити біля комп’ютера чи телевізора, слідкувати за тим, якими комп’ютерними іграми захоплюється дитина. Також варто врегулювати контент мобільних телефонів, так як діти часто завантажують у свої мобільні пристрої аморальні чи агресивні картинки [6].

У вік інформаційних технологій телебачення, відео, комп’ютери все частіше з життя дітей витісняють книги. Але навіть з огляду на це, науковці дійшли до висновку, що в умовах становлення та подальшого розвитку інформаційного суспільства книга залишається вагомим засобом соціальної інформації і носієм духовної культури. Значна роль у формуванні світоглядних і духовних позицій дитини відводиться читанню. Саме в процесі осмислення прочитаного, вироблення власних суджень щодо описаних подій та ставлення до літературних героїв формується система ціннісних пріоритетів дитини, які знаходять місце в її поведінці. Тож варто докладати зусиль, щоб поруч із сучасними винаходами людства вагому роль в житті молодої людини відігравала книга.

З метою зменшення негативних наслідків впливу ЗМІ фахівці (науковці, педагоги, лікарі) радять батькам:

• загальний час, який дитина проводить за екраном телевізора або комп’ютера не з метою навчання , не має перевищувати 2 год/день;
• у спальні дитини не повинно бути телевізора та Інтернет-з’єднання;
• у вечірній час користування ЗМІ слід обмежити для поліпшення сну дітей;
• необхідно уникати впливу екранних технологій ЗМІ на немовлят до 2-ох років.

Отже,  ЗМІ (зокрема, телебачення, інформаційно-комп’ютерні технології, друковані видання) є потужним інструментом впливу на формування особистості. Інколи задля цікавого матеріалу фахівці, які працюють на мас-медіа, здатні матеріально винагородити батьків, якщо вони розкажуть про проблеми своєї дитини на всю країну. Цим самим багато людей не беруть до уваги те, що саме так вони порушують права дитини: право на особисте життя (без втручання ЗМІ!), на збереження лікарської таємниці, на висловлення своєї думки, а не нав’язливі погляди інших [5]. В цьому й полягає основна проблема ЗМІ, які показують, як потрібно правильно жити, харчуватися, одягатися, поводитися і тому подібне, і все це робиться нав’язливо. Варто приділяти увагу лише тим теле-передачам і фільмам, які містять в собі щось повчальне, добре, цікаве, щоб діти могли духовно збагачуватися, вчитися бути милосердними і головне – творити добро. Тож необхідно підвищити вимоги до діяльності засобів масової інформації, запроваджувати заходи для попередження їх негативного впливу, сприяти ефективному використанню ЗМІ для ствердження духовних загальнолюдських цінностей.

Література

1. Корсак К. Суспільство й освіта ХХІ століття – дороговказ для футурологів/ К. Корсак // Людинознавчі студії: зб. наук. Праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; ред. кол. Т. Біленко, В. Скотний та ін. – Дрогобич: НВЦ «Каменяр», 2002. – Випуск 5. – С. 4-15.
2. Невмержинська О. Педагогічні аспекти впливу телебачення на формування особистості дитини / О. Невмержинська // Людинознавчі студії: зб. наук. Праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; ред. кол. Т. Біленко, В. Скотний та ін. – Дрогобич: НВЦ «Каменяр», 2002. – Випуск 5. – С. 137-146.
3. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики: Учебник для студентов вузов / Е. П. Прохоров – 7-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2009. – 368 с.
4. Сухомлинська О. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи / О. Сухомлинська // Шлях освіти. – 1996. – №1. – С. 24-27.

Електронні ресурси

5. http://www.school6kr.org.ua/index.php/shkoli-novatori/2-uncategorised/469-konventsiya-oon-pro-prava-ditini
6. http://ua-referat.com/%D0%92%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2_%D0%97%D0%9C%D0%86_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9