Методичні рекомендації. Розвиток зв'язного діалогічного мовлення учнів початкових класів

Про матеріал
Велика увага в початкових класах надається питанням оволодіння учнями вміннями орієнтуватися в ситуації спілкування, зв’язно, логічно, послідовно викладати думки. Саме цим пояснюється потреба в якісному навчанні школярів зв'язного діалогічного мовлення.
Перегляд файлу

Розвиток зв'язного діалогічного мовлення учнів початкових класів

Підготувала

вчитель початкових класів

Баранник Л.О.

Велика увага в початкових класах надається питанням оволодіння учнями вміннями орієнтуватися в ситуації спілкування, зв’язно, логічно, послідовно викладати думки. Саме цим пояснюється потреба в якісному навчанні школярів зв'язного діалогічного мовлення.

         Діалог – це форма спілкування, яка переважає в повсякденному житті, професійній діяльності людини. Державний стандарт початкової загальної школи серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи визначає “розвиток умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення”, зокрема “уміти звернутися один до одного і до старших, брати участь у розмові (ставити запитання, давати аргументовану відповідь, правильно висловлювати власні думки), толерантно ставитися до думок інших, дотримуватися норм етикету в спілкуванні”. Тому виникає необхідність навчати дітей розуміти ситуацію спілкування, розпочинати розмову, підтримувати і розгортати діалог.

До діалогізування співрозмовників спонукають різноманітні мотиви і комунікативні задачі :

– повідомити щось співрозмовнику;

– привернути увагу до певного об’єкта чи подіїї;

– поділитися своїми враженнями;

– констатувати факти, які стосуються співрозмовників;

– узгодити різні підходи до розв’язання конкретної справи;

– обмінятися із співрозмовником думками, переживаннями;

– виразити свої емоції.

  У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивне засвоєння дітьми лексики, граматики (відомостей про граматичні форми), елементів синтаксису (відомостей про нескладні синтаксичні конструкції), а також відомостей про інтонування речень і текстів. Розвиток мовлення, у тому числі й діалогічного, слід поєднувати з вивченням відомостей з фонетики, граматики, правопису.

  Діалогічне мовлення школярів необхідно збагачувати новими словами. На уроках учитель повинен проводити словникову роботу, постійну увагу приділяючи визначенню рівня сформованості в дітей основних навичок говоріння.

 Говоріння має бути правильним, свідомим, виразним.

Усне мовлення учнів має бути грамотним, виразним, емоційним, що передбачає:

  •                 розпізнавання ними відтінків лексичних значень слів, словосполучень, фраз та усвідомлення змісту всієї розповіді;
  •                 уміння в темпі, нормальному для сприймання співрозмовником, передати, доповнити, продовжити сказане чи почуте, застосовуючи художні засоби виразності, та вживання синонімів із метою уникнення повторення слів;
  •                 знання дітьми норм етики спілкування.

   Навчання школярів мовлення, зокрема діалогічного, ґрунтується на врахуванні педагогічних закономірностей і  таких лінгвометодичних принципів:

  • взаємозв’язок у навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів;
  • функціонально-комунікативна спрямованість;
  • стилістична диференціація;
  • взаємозв’язок  розвитку усного і писемного мовлення;
  • оцінка виразності мовлення;
  • розвиток чуття мови;
  • взаємозв’язок мовлення і мислення;
  • системний підхід до мовленнєвого розвитку;
  • активне керівництво процесом розвитку мовлення; безперервність і наступність в мовленнєвому розвитку;
  • оптимізація у виборі методів, прийомів та засобів навчання мовлення.

   Керуючись цими принципами, ми намагаємось, розвиваючи діалогічне мовлення, формувати в учнів уміння розмірковувати, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, розвиваємо творче  мислення, пам’ять,  спонукаємо дітей до будови власних висловлювань.

Формування творчої особистості, здатної плідно працювати в різноманітних сферах суспільної діяльності, тісно пов’язана із засвоєнням правил спілкування у різноманітних комунікативних ситуаціях. Тому завдання вчителя - навчити молодших школярів вільно володіти діалогічним та монологічним мовленням, емоційно-експресивними засобами, постійно дбати про мовленнєву досконалість.  Це  одна з першочергових і актуальних проблем у системі мовної шкільної освіти.

  Використання комунікативного підходу при навчанні діалогічного мовлення дітей молодших класів дає можливість розвивати творчі здібності дітей в обґрунтуванні власних думок і відповідей. Діти навчаються розмірковувати над тими проблемами, які ми ставимо перед ними в процесі навчання.

  Удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів на сучасному етапі зумовлюється передусім зростаючими соціальними потребами в особистості високої мовленнєвої культури, здатної вільно користуватися мовними засобами в різноманітних комунікативних ситуаціях. Така система ефективно допомагає підвищенню рівня розвитку діалогічного мовлення, вдосконаленню інтонаційних умінь і навичок, розвитку зв’язного мовлення не тільки на уроках, а й у спілкуванні з рідними, друзями; виробляє культуру мовлення школярів.

В учнів початкових класів  необхідно сформувати такі вміння:

  •                 складати діалог на задану тему;
  •                 використовувати формули мовленнєвого етикету («ввічливі» слова, українські форми звертання тощо);
  •                 дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловлювати свою думку, зацікавлено й доброзичливо вислуховувати);
  •                 додержувати норм літературної мови.

У навчанні діалогічного мовлення можна виділити кілька етапів:

1.Словесне змалювання обставин реальної дійсності учителем.

Педагог подає опис ситуації: ”Буває так, що ви іноді забуваєте вдома ручку чи інші шкільні приладдя. Тоді вам необхідно звернутися до однолітка із запитанням, чи немає зайвої ручки. Якщо є, то ви просите дати вам у користування.”

2.Мовленнєве завдання.

Необхідно правильно звернутися.

– Як це треба зробити? (Галинко, Олеже, Таню, Наталю тощо ).

– Які ввічливі слова необхідно вжити у цій ситуації? (будь ласка, будь добрий, якщо твоя ласка тощо).

3. Призначення учнів на ролі.

- Наталка – учениця, що забула ручку. Звертатися ти будеш до Сергійка.

4. Діалог.

5. Аналіз результатів мовленнєвої діяльності.

– Чи досягнуто мети у спілкуванні?

– Чи доброзичливий тон розмови?

– Чи вдало вибрано силу голосу?

– Чи правильно вжито слова ввічливості?

– Чи правильно співрозмовники будували розповідні і питальні речення?

        Навчання діалогічного мовлення здійснюється такими способами:

- з використанням діалогу-зразка;

- на основі поступового створення діалогу;

- через створення ситуації спілкування.

        Робота з діалогом-зразком

Робота з діалогом-зразком орієнтована на оволодіння школярами зразковими висловлюваннями, на тренування комунікативної взаємодії тих, хто спілкується, на свідоме оперування мовним матеріалом у діалогічному мовленні, на здійснення різних змін у тексті діалогу, на формування умінь і навичок створювати діалог за зразком. Робота з діалогом-зразком може здійснюватися такими вправами:

 слухання діалогу з попередніми настановами (завданнями);

 читання і аналіз змісту та особливостей форми діалогу;

 відтворення прочитаного діалогу в особах;

 відновлення деформованого діалогу;

 доповнення пропущених реплік діалогу;

 створення діалогу за аналогією до зразка але в іншій ситуації (із зміною співбесідника, із зміною мети спілкування).

        Слухання діалогу з попередніми настановами

Завдання. 1 клас. Прослухайте вірш.

Між ким відбувається розмова?

Лелека ластівку питає:

Хто вище всіх птахів літає?

Літають люди вище всіх

На літаках своїх легких. ( Н.Забіла )

- Хто в кого запитує?

- Про що запитує лелека?

- Що відповідає ластівка?

        Відтворення прочитаного діалогу в особах

Завдання (2 кл. “Звертання”).

- Прочитайте текст В.Багірової “Кульбабка”.

- Хто допоміг кульбабці?

                                                 Кульбабка

    Насінинка кульбабки потрапила на піддашшя входу в наш під’їзд. І дуже тим засмутилася: піддашшя – шорстке, землі нема, один потрісканий толь! Ой, не вибратися їй із щілини!..

Унизу трави піднімають зелені стебла, дерева наливаються життєдайними земними соками… невже ж вона загине?

– Вітрику, вітрику, поможи, - благає насінинка.

– Не можу потрапити в шпарку,- відповідає з сумом вітер.

– Сонечку, сонечку, пригрій - просить насінинка.

– Я пригрію, та чи допоможу тобі?

– Дощику, дощику, порятуй!

    І дощик поспішив на поміч. Напоїв насінинку, ще й залишив у щілинці воду. А коли повертався вдруге до нашого будинку, пройшовся хмарою над полем, де трактори орали землю, здіймаючи над нею порошинки. Їх і принесли дощик з вітром для кульбабчиної насінинки. Щедріше пригріло сонечко. І на піддашші розцвіла кульбабка. Вона була маленька й тоненька, але дуже мила й весела.

   Осмислення змісту прочитаного

– Чим була засмучена кульбабка?

– До кого першого звернулася вона за допомогою?

– Як зверталася насінинка до вітру? (лагідно, пестливо, двічі звертаючись, благала)

– Чому?

– Про що просила кульбабка? (допомогти)

– Що і як відповів вітер? (не можу, із сумом)

– До кого далі звертається кульбабка?

– Як звертається до сонця?

– Яку відповідь почула насінинка?

– До кого ще зверталася кульбабка?

– Про що просила?

– Як повівся дощик?

– Чим закінчилася ця історія?

      Уточнення значень слів

Знайдіть у тексті слово близьке за значенням до ”просить“. (благає)

З’ясуйте, чим різняться значення слів ”допоможи“ і ”порятуй“?

     Відтворення діалогу

– Відтворіть розмову кульбабки з природними явищами, відповідно до тексту вживаючи звертання, слова ”просить“, ”благає“, ”допоможи“, ”порятуй“.

              Доповнення пропущених реплік діалогу

Завдання ( 3-4кл Дієслово)

- Прочитайте уривок з оповідання “Моя мама найкраща” Лариси Івахніної. Між ким відбувається розмова?

                                  Моя мама найкраща

– Сергійку, вдягни колоші.

– А всі без колош, - відповідає Сергійко.

– На дворі мряка он яка, - говорить мама.

– А всі без колош, - комизиться Сергійко.І, грюкнувши дверима, вибігає на вулицю.

А увечері мама до нього:

– Сергію, хто розбив склянку?

– . . . , - мурмотить спідлоба хлопчик. А сам - зирк під шафу, чи не визирає черепок.

– Може, подумаєш?

– . . . , - лементує Сергійко.

– Доки не пригадаєш, посидь удома.

Назавтра знову почалось.

– Сергійку, відведеш Оксанку в дитсадок.

– . . .

– То виходь раніше.

– . . .

– А я не питаю в тебе, хочеш чи не хочеш. Треба.

– . . . , - бубонів Сергійко.

Осмислення змісту прочитаного

– Яким вам видався Сергійко?

– Як зверталася мама до Сергійка?

– З якими почуттями вона зверталася до сина?

– Як відповідає син?

З’ясування і уточнення значень слів

– Як розумієте значення слова “калоші”?

– Поясніть значення слів, доберіть до них синоніми.

Мряка – 1. Дуже дрібний і густий дощ. Мжичка, мряка, сльота.

2. Скупчення найдрібніших крапель води. Туман, імла.

Комизиться – Поводити себе капризно, виявляти примхи.

Вередувати, капризувати, коверзувати, комизитися, ґедзькатися.

- Знайдіть у тексті слова близькі за значенням до казати (відповідає, говорить, мурмотить, лементує, бубонить).

- Який настрій хлопчика передають слова , мурмотить, лементує, бубонить?

Доповнення діалогу

Доповніть пропущені репліки-відповіді Сергійка.

Завдання (2кл. “Текст”).

Прочитайте текст.

– Про кого в ньому розповідається?

“Прилетіли улани, сині жупани, червоні шапочки: рубають пень на трісочки...” Цю загадку проказують нерідко бабусі своїм онучатам. А складена вона про дятла.

Як тільки його не називають – і “швидкою допомогою”, і “лісовим санітаром”, і “лікарем дерев”! А все тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком цілий день він вистукує стовбури дерев. Сам птах важить 100 грамів, проте за день знищує 750 – 900 короїдів, до 50 хрущів. Гніздо робить у дуплі глибиною 28 – 35 сантиметрів. Отвір у гнізді 5 сантиметрів.

– Що нового ви взнали про дятла?

Створіть діалог за прочитаним текстом, вживаючи питальні слова де, що роблять, яким, яка, скільки, як, про кого.

Завдання (4кл. “Числівник”).

 Прочитайте наукову розповідь “Хто коли прокидається?” і складіть діалог за прочитаним. Повчіться ставити запитання до тексту, використовуючи такі питальні слова: коли, о котрій годині, хто, після кого.

                                   Хто коли прокидається

      Більшість наших квітів розкривають і закривають свої пелюстки за певним розкладом. Отож за ними можна, як за годинником, визначати час. Треба тільки пам’ятати, що це можна зробити ясної сонячної днини, а от у похмурий день у дощ і туман квіти розкриваються наполовину або й зовсім не розкриваються. О 5-ій годині ранку розкриваються шипшина і мак, о 6-ій годині – тюльпан і кульбаба, о 7-ій – картопля, о 8-ій – берізка польова і водяна лілея, о 9-ій – чорнобривці і нагідки, о 10-ій – мати-й-мачуха.

“Спати” лягають квіти теж не одночасно. Об 11-ій годині – засинає осот, о 1-ій годині – кручені паничі, о 2-ій – картопля, о 3-ій – кульбаба і нагідки.

(Можливі варіанти питальних речень: Хто прокидається о 5-ій годині? О котрій годині розкриваються квіти тюльпанів і кульбаби? Хто прокидається після тюльпанів і кульбаби? Хто прокидається найраніше? Які квіти сплять найдовше? тощо).

       Навчання діалогічного мовлення на основі поетапного складання діалогу

     Поетапне навчання складати діалог передбачає оволодіння школярами тактикою побудови його у відповідності до намірів та з урахуванням взаємодії і взаємозв’язку реплік спонукання та реплік реагування (відповіді). Поетапне навчання орієнтоване також на формування навичок і умінь конструювання діалогу в різних ситуаціях з урахуванням характеру комунікативних партнерів.

Поетапне складання діалогу може бути представлено такими вправами:

 виділення у діалозі єдності – спонукання-відповідь;

 називання за описаною ситуацією відповідних цій ситуації реплік;

 побудова за описаною ситуацією і готовою реплікою спонукання реплік реагування (згоди, незгоди, здивування, схвалення);

 складання до цієї ж ситуації і спонукання репліки іншого реагування (наприклад, відмови);

 розширення реплік реагування, зазначивши причини згоди (відмови, схвалення, заперечення тощо);

 складання діалогу із запропонованих реплік до зазначених ситуацій;

 трансформація діалогу шляхом зміни однієї з реплік..

Вибір репліки до означеної ситуації

Завдання ( 2 – 3кл).

Доберіть репліки до ситуацій.

Ситуації: мама з дочкою обговорюють святкування доньчиного Дня народження; третьокласники на екскурсії у краєзнавчому музеї; тато і син саджають деревця.

Репліки:

– На дно ямки поклади перегною, залий водою.

– Це щоб саджанець швидше прийнявся?

– Запросимо найкращих твоїх друзів.

– А що робили такими великими возами?

– А ще бабусь і дідуся обов’язково.

– Ці вози називали гарбами . Ними возили сіно, солому, кукурудзиння, соняшничиння тощо.

Називання за описаною ситуацією відповідних реплік

Завдання (3 – 4кл).

Назвіть до зазначених ситуацій можливі репліки.

Ситуації: тато з сином рибалять; мама з дочкою варять юшку; учитель на уроці мови вказує на помилку, якої припустився учень; на вулиці ви побачили, як у жінки з кишені випала хусточка.

Побудова за описаною ситуацією і готовою реплікою спонукання реплік реагування (згоди, незгоди, здивування, схвалення)

Завдання (3 – 4кл).

За зазначеною ситуацією і реплікою спонукання складіть репліку-відповідь, що виражає згоду ( а далі незгоду, здивування тощо).

Ситуація: після перегляду мультфільму діти обмінюються враженнями.

– “Том і Джері” – прсто вражаючий мультик.

– ...

Ситуація: учитель розмовляє з учнями про Україну.

– Знаєте ви, що таке Батьківщина? – запитує учитель.

           Навчання діалогічного мовлення через створення ситуацій спілкування

      Молодші школярі повинні оволодіти навичками і уміннями, необхідними для реалізації ситуації спілкування у відповідності до комунікативної мети, з урахуванням умов спілкування . Означені вправи передбачають тренування ситуативного вживання як різноманітним мовним матеріалом, так і різних функціональних типів мовлення.

Ситуативно зумовлене навчання діалогічного мовлення може здійснюватись такими вправами:

 створення діалогу на тему до описаної ситуації на основі програми спілкування;

 створення діалогу за серією малюнків, використовуючи опорні слова;

 створення діалогу за змістом малюнка;

 створення діалогу на певну тему до означеної ситуації;

 створення діалогу на одну і ту ж тему, але для різних ситуацій.

         Створення діалогу на тему до описаної ситуації на основі програми спілкування

Завдання (3кл).

 Придумайте діалог за схемою, озвучте її.

Мета – просити про надання допомоги.

Учасники діалогу – хлопчик і дівчинка.

Д: привітання.

Х: відповідь на привітання.

Д: прохання.

Х: питання, яке уточнює, що саме їй треба.

Д: пояснює.

Х: питання, яке уточнює час (місце) .

Д: пояснює.

Х: згода (незгода) виконати прохання.

Д: вдячність за згоду виконати прохання (чи прагнення допомогти), прощання.

Х: відповідь на прощання.

Завдання (4кл).

 Придумайте діалог за схемою, озвучте його.

Мета – поділитися враженнями про відвідування виставки екзотичних тварин.

Учасники діалогу – двоє друзів (Павлик і Юрась).

П: привітання.

Ю: відповідь на привітання.

П: повідомлення про важливі події вихідних днів і відвідання виставки екзотичних тварин.

Ю: виявлення цікавості щодо видів, кількості тварин, представлених на виставці.

П: відповідь.

Ю: запитання про обладнання місць перебування тварин.

П: розповідь.

Ю: висловлює зацікавленість виставкою, з’ясовує місце проведення.

П: повідомлення про місце роботи виставки.

Ю: висловлює задоволення від зустрічі, прощання.

П: відповідь на прощання.

Завдання (4кл).

Складіть діалог за аналогією до попереднього.

Мета – переконати товариша в необхідності відвідати виставку екзотичних тварин.

       Створення діалогу на певну тему до означеної ситуації

Завдання.

 Складіть діалог у парі.

Ситуація – ви прийшли до бібліотеки, вам необхідно поговорити з бібліотекарем.

Мета спілкування – дібрати книги , щоб підготувати повідомлення на урок природознавства “Заповідники України”.

Завдання.

Складіть діалог, змінивши мету спілкування.

Мета спілкування– продовжити термін користування “Довідником юного натураліста” для товариша, що перебуває у лікарні;

– вибрати книгу для позакласного читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
6 жовтня
Переглядів
48
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку