Методичні рекомендації щодо роботи із засвоєння словникових слів у процесі пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови.

      Методичні рекомендації щодо роботи із засвоєння словникових слів у процесі пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови.

Робота зі словниковими словами є доцільною на всіх етапах уроку: під час актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення навчального матеріалу. Їх можна застосовувати в процесі проведення інтерактивних вправ, таких, як «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Сенкан».

Учитель для більшого ефекту повинен спрямувати роботу зі словниковими словами саме через пізнавальну діяльність учнів, дотримуючись певної послідовності у запам'ятовуванні, вимові та правописі словникових слів. Для кращого результату роботи вчитель повинен дотримуватися деяких методичних рекомендацій при вивченні словникових слів на уроках української мови [14, 70]. Назвемо їх.

1.  Загострювати увагу учнів не лише на написанні слова, а й на його вимові та лексичному значенні.
2.  Словесно або за допомогою наочності пояснювати учням лексичне значення слова, ураховуючи їх рівень підготовки.
3.  Наголошувати на особливостях правопису, використовуючи зорове сприймання слів на дошці, картках, із зображення малюнків у підручниках.
4.  Робити звуко-буквений аналіз слова та звертати увагу на попередження помилок, які можна допустити в слові.
5.  Складати зі словом словосполучення та речення.
6.  Визначати певні граматичні поняття слова (рід, число, відмінок іменників).
7.  Виконувати вправи з підручника на закріплення матеріалу. Розвивати вміння виділяти словникові слова. Пропонувати творче переписування (вставити пропущені букви).
8. Застосовувати написання словникових, малюнкових, вибіркових, розподільних диктантів, записування слів та роботу з ними під час орфографічних хвилинок.
9.  Використовувати написання самодиктантів. Учень самостійно записує словникові слова, які запам’ятав після того, як учитель їх прочитав.
10. Пропонувати учням написання творчого самодиктанту. Цей вид диктанту більшою мірою виявляє знання окреслених програмою слів. Обсяг такого диктанту 5–10 слів, зачитується диктант як завдання до кросворду.
11. Використовувати роботу з мовними ребусами, кросвордами. Мовні ігри сприяють не тільки всебічному розвитку, але й пробуджують інтерес до знань.

Традиційно роботу над вивченням нового словникового слова слід починати з ознайомлення з цим словом й уведення його через загадки, кросворди, ребуси, незакінчені речення, картинки тощо. Потім обговорюється лексичне значення слова. Далі учням можна запропонувати словесно описати картинку, яку б вони намалювали, почувши це слово. Наступним важливим етапом є запам’ятовування нового словникового слова. Для цього учні спочатку декілька разів хором читають його по складах, а потім заплющують очі й, уявляючи собі написання цього слова, ще раз проговорюють його по складах. Для записування словникових слів бажано, щоб у кожної дитини був свій власний словничок. До словничка записуються всі нові словникові слова стовпчиком, ставиться наголос, підкреслюються букви, написання яких необхідно запам’ятати. Для якості прийому активізації зорової пам'яті учнів та розвитку пізнавальної діяльності можна зробити стенди зі словниковими словами. На них будуть розміщені словникові слова, яких немає в підручнику. Наприклад, у 3-му класі через оновлення навчальної програми були додані словникові слова: внесок, гармонія, милосердний, приязний. Цих слів немає в підручнику для 3-го класу (автор Захарійчук М. Д. та Мовчун А. І.), тому їх буде доречно розмістити на цьому стенді.

Для того щоб правильно вимовити слово, розуміти його значення, учні звертаються до орфографічних та тлумачних словників, з якими працюють на уроках, виконуючи різноманітні завдання.

Недостатня кількість словників на уроках ускладнює використання їх у шкільній практиці. Але незважаючи на це, можна роботу організувати так, щоб кожний учень навчився ними користуватися. На одному з уроків варто ознайомити учнів з побудовою словника, пояснити порядок розміщення слів у ньому, вже потім пропонувати домашні завдання, пов’язані з формуванням умінь знаходити швидко слово в словнику.

Одним з ефективних форм організації пізнавальної діяльності учнів є робота в парах. Робота в парах сприяє розвитку навичок спілкування, формує вміння висловлюватись, переконувати, вести дискусію. Завдяки такій формі діти вчаться співробітництва. Доцільним є використання наступних вправ у парній роботі.

1. Гра «Початок – кінець». Учні дають завдання одне одному: упізнати словникове слово за першою та останньою буквами. Наприклад: а – с (абрикос), п – т (президент).
2. Гра «Розшифруй». Учні складають звукові моделі слів. Наприклад: (П – приголосний, Г – голосний). Наприклад: ПГПГППГ – черешня, черемха.
3. Гра «Будь уважний». Треба відшукати правильно написане слово. Наприклад: герой, гирой, гірой. Дициметр, дециметр, децеметр.
4. «Асоціативний кущ». Кожна група отримує словникове слово й складає асоціативний кущ за таким алгоритмом:

1) прочитати подане слово, з’ясувати його значення;

2) записати будь-які слова, фрази, які спадають на думку;

3) записувати всі ідеї, які з'являються протягом усього відведеного часу.

Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, виконання різноманітних творчих завдань – це прийоми пізнавальної діяльності,  які дозволять реалізувати індивідуально-особистісний підхід у навчанні.

                     Практична робота зі словниковими словами в процесі

пізнавальної діяльності учнів 3-го 1оллек на уроках української мови

Як зазначалося раніше, робота зі словниковими словами є актуальною на кожному етапі уроку. Розглянемо фрагменти роботи й види вправ, які доречно використовувати з метою засвоєння словникових слів на уроках української мови у 3-му класі.

1. Відгадування загадок.

Учитель читає загадки, а учні повинні їх відгадати, декілька разів промовити відгадки та записати до зошитів, поставивши правильно наголос.

1. Серед села стоїть бочка, води повна (криниця) [30, 148]. 2).Швидко плавають, завзято мешканці цієї хати. Це не річка і не море – стіни в неї геть прозорі (акваріум) [30, 160]. 3. Як натиснеш на педалі, побіжить в далекі далі (велосипед)[29, 207]. 4. Його матуся випікає, він стіл святковий прикрашає. Гукайте швидше всіх малят, хай по шматочку все з’їдять (пиріг) [30, 188]. 5. Видно край, а до нього не дійдеш (горизонт) [30, 109].

2. Знаходження словникового слова у віршах.

Учні читають вірші українських письменників, знаходять словникове слово та пояснюють його значення в кожному вірші. Цей вид роботи буде підштовхувати учнів до пізнавальної діяльності, розширювати їхню мовленнєву та літературну компетенції, тим самим зацікавлювати їх дізнаватися більше про дане слово.

5. Під хатинкою криниця.

Зазирнеш – не видно дна.

У криниці тій водиця

Прохолодна та смачна [3, 230].

2) Різні назви, різні 1олле,

Ватра, вогнище, багаття

Різні лики вогняні

А вогонь один? Та ні [3, 201]!

6. Вправа «Кластер».

Кластер – це графічна форма організації інформації, яка фіксується у вигляді 1оллект позначенням усіх зв'язків між ними. Цей вид роботи відносять до методів критичного мислення, який стимулює інтелектуальний розвиток учнів. Діти висловлюють і фіксують усі наявні знання, припущення та асоціації. Він служить для стимулювання пізнавальної діяльності школярів, мотивації до роздумів, до початку вивчення теми.

Завдання. Складіть « Кластер» до слова криниця.

1) Доберіть ключові слова до слова криниця.

2) Зазначте поняття, що глибше розкривають зміст словникового слова.

 Отже, слово криниця охоплює значну кількість інших слів. Учитель може показати учням криницю на картинці або в короткому відеоролику.

4. Каліграфічна хвилинка.

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає формування графічних навичок письма, правильного, чіткого зображення букв та їх поєднань, плавного письма складів, слів [7]. З цією метою на уроці рекомендуємо проводити каліграфічну хвилинку.

Каліграфічна хвилинка на уроках української мови займає 2 – 3 хвилини, але значення її важко переоцінити. Вона націлює дітей на старанність і зосередженість, на естетичне оформлення своєї роботи. Цей вид роботи  можна з успіхом використовувати 1оллектив11 для вирішення завдань засвоєння правопису словникових слів.         

Основні завдання каліграфічних хвилинок:

1. вправляти в навичках каліграфічного письма;
2. розвивати усне і писемне мовлення школярів;

3) учити дітей правильно вживати в своєму писемному й усному мовленні словникові слова;

4) сприяти виробленню постійного бажання вивчати словникові слова через пізнавальний інтерес.

Запис у зошити з’єднань букв із словникових слів «адреса», «електрика», «тривога» на каліграфічних хвилинках.

Діти повинні звернути увагу на правильність написання поданих словникових слів.

Ад др ре 1о 1о – адреса; ел 1олле ет тр ри ик 1о – електрика; тр,ри ив во ог га – тривога.

7. Робота з народними прислів’ями.

Учні повинні записати одне прислів'я на вибір і звернути увагу на правильний запис цього слова.

8. Сім'я без дитини – вогнище без вогню. 2. На старому вогнищі легко вогонь розкладати [3, 200]. 3. Як у кишені сухо так і в суді глухо. 4. Цяця, цяця та в кишеню [3, 216]. 5. Коли 1олл комбайн у полі, маємо хліба доволі. 6. Самохідний комбайн на ланки не розділиш [3, 219]. 7. Яка пшениця – така

Отже, словникові слова вогнище, кишеня, комбайн, пшениця ми зустрічаємо у багатьох прислів’ях. Молодші школярі під час засвоєння даних словникових слів повинні звернути увагу на їх правопис та розвивати пізнавальні навички під час даної роботи саме з прислів’ями, використовуючи пошуково – творчу роботу.

9. Вправа « Сенкан».

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків:

1) перший рядок має містити слово, яке позначає тему (іменник);

2) другий рядок – це опис теми (два прикметники);

3. третій рядок називає дію, пов’язану з темою  (це дієслова);
4. четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює

ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного;

10. останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого

слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок. Наприклад:

1) слово(абрикос);

2) два слова – прикметники (смачний, стиглий ).

3) три дієслова (жовтіє, вабить, достигає ).

4) влучний вислів про предмет (Гордість нашого саду ).

5) твоє ставлення до предмета (Колодязь вітамінів і смаку).

7. Словозміна. 

 Пізнавальний 1оллект потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його. Одним із найперспективніших шляхів розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови, озброєння їх неодмінними вміннями притаманні їм граматичні категорії, змістове значення словникових слів, особливості словозміни.

У третьому класі під час вивчення теми «Іменник» учні ознайомлюються з категоріями роду й числа іменників, з відмінками. Для розвитку пізнавальної діяльності під час засвоєння словникових слів, доречно з учнями використовувати такий вид вправи, як «Словозміна». Словозміна — це творення форм слів за допомоги флексій (закінчення). Розглянемо словозміну на словникових словах: айстра, апельсин, черешня, горизонт, дециметр.

Для того, щоб отримати позитивний результат у роботі над словниковими словами, треба підходити творчо 1олле до формування вміння відтворювати правильний графічний образ слова. Потрібно, передусім, добирати мовні ситуації, які б спонукали й давали можливість учням 1олл ще раз повернутися до слова, вимову й правопис якого потрібно запам’ятати.

Через організацію пізнавальної діяльності як усього 1оллектив1, так і кожного учня окремо сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність уроку. У процесі орфографічної роботи зі словниковими словами обов’язково слово, що вивчається, слід тлумачити. У результаті тлумачення словникового слова розширюється загальний розвиток дитини, а з ним і пізнавальні здібності. Тому доречно використовувати різноманітні вправи, завдання, дидактичні ігри. Наприклад, такі ігри, як «Дешифрувальник», «Продовж словникові слова за зразком» залучатимуть дітей молодшого шкільного віку звертатися до словників, щоб дізнатися 1оллектив1 написання слова, а також його тлумачення.

11. Гра «Дешифрувальник». Потрібно із пропонованих літер скласти («розшифрувати») словникові слова.

Відповідь: вдячний, асфальт, вокзал, внесок.

12. Гра «Продовж словникові слова». Учням подано початок словникових слів, які треба продовжити, щоб утворилося ціле слово. Цю 1ол доречно використовувати під час узагальнення вивчених словникових слів.

Космо…, минул…, милосерд…, прияз…, сантим…, хвил…, ферм.., колект.., кипіт…., комба…., кори…., очер.., депут…., гармон…., гримі….(Космонавт, минулий, милосердний, приязний, сантиметр, хвилина, фермер, 1оллектив, кипіти, комбайн, коридор, очерет, депутат, гармонія, гриміти).

          Під час написання словникових слів учитель повинен обов’язково пропонувати дітям промовляти вголос те, що вони записують. Учень має прочитати вголос те, що він щойно написав, а також самостійно або за допомогою вчителя виправити помилки, які були допущені в роботі.

У процесі роботи над словниковими словами в школярів, крім орфографічної грамотності, формується вміння точно висловлювати свої думки та пояснювати значення слова.

Отже, лише пильна увага до слова, до нюансів його лексичних значень, систематична робота над його вимовою та правописом сприяють суттєвим досягненням в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку школярів. Робота над словниковими словами не легка. Тому правильність написання й вимову потрібно перевіряти за допомогою словників в першу чергу.

На всіх етапах уроку доречно використовувати різні види вправ, прийоми, ігри, які не лише зацікавлюватимуть учнів до праці, але й ще розвиватимуть їхню пізнавальну діяльність.

Товстокор О.С.