МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ЗАНЯТІЙ З ДЕТЬМІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОЧОСТІ»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ЗАНЯТІЙ З ДЕТЬМІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Запоріжжя 2022

Укладач: Мамулькіна О.Г., методист позашкільного навчального закладу «МПДЮТ» Запорізької міської ради Запорізької області.

В методичних рекомендаціях зібраний матеріал з різних джерел та створений алгоритм побудови структури навчальної програми для інклюзивних груп гуртків позашкільного закладу. Матеріал адаптований для методичної діяльності педагогічного колективу ПНЗ «МПДЮТ». Визначений матеріал систематизований у алгоритми для спрощення у використанні педагогами при створені навчальних програм різного напряму.

Важливо пам’ятати, що дитина з особливими потребами приймається до гуртка у разі, коли керівник закладу позашкільної освіти отримує заяву одного з батьків (інших законних представників) дитини та висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. На базі завдань ІРЦ будується організація інклюзивного навчання в будь-якому гуртку позашкільного закладу з урахуванням рівня підтримки батьків.

Слід зазначити, що результативність освітньо-виховного процесу інклюзивного навчання в позашкільному закладі залежить від сумісної роботи усіх членів команди (керівника закладу, педагогів, психолога, батьків), комплексного підходу до планування і реалізації корекційно-розвивальних заходів.

Щоб забезпечити ефективність навчання дітей з особливими освітніми потребами за документами МОН, у закладах освіти використовують технологію індивідуального планування. Вона складається із чотирьох взаємопов’язаних компонентів:

•                   вивчення можливостей і потреб дитини;
•                   розроблення індивідуальної програми розвитку (далі — ІПР);
•                   впровадження ІПР;
•                   моніторинг ІПР, перегляд та внесення змін.

Але в позашкільної освіті можливо використання наступних компонентів:

• створення умов для виконання завдань ІРЦ по розвитку дитини з особливими потребами у гуртку;
• спостереження за розвитком дитини з особливими потребами під час занять у гуртку;
• постійна корекційно-розвивальна робота та зміни напрямів виконання завдань ІРЦ.

Розглянемо два компоненти технології індивідуального планування в позашкільному закладі – на основі матеріалів вивчення можливостей і потреб дитини, наданих батьками у індивідуальних програмах розвитку, що розроблені на основі висновку фахівців ІРЦ, команда позашкільного закладу реалізує:

• створення інклюзивної групи у гуртку, де бажає навчатися дитина з особливими потребами;
• згідно ІПР на основі ІРЦ визначаються завдання та навчальний план/програма реалізації їх у розвитку дитини з особливими потребами.

Робота команди супроводу розпочинається з установчої зустрічі, яку ініціює адміністрація закладу.

Під час першої зустрічі адміністрація, педагог, психолог позашкільного закладу знайомляться з інформацією про дитину, визначають склад команди, аналізують ресурси закладу позашкільної освіти та готовність груп гуртків зі здоровими дітьми проводити заняття з дитиною з особливими потребами й готовність батьків та дитини з особливими потребами займатися в таких групах. Важливо щоб інформація про дитину фахівців від ІРЦ мала описовий характер, була чіткою і зрозумілою, де були надані рекомендації педагогам закладу позашкільної освіти щодо адаптації освітнього середовища з визначенням конкретних стратегій навчання й напрямів корекційно-розвиткової роботи з дитиною. (Інформацію як ІРЦ оцінюють особливості розвитку дитини – читайте на сайті https://edirshkoly.mcfr.ua). Далі всебічно обговорюються особливості розвитку дитини з урахуванням інформації згідно ІПР на основі ІРЦ, щоб визначити характер і причини труднощів, які можуть виникнути у дитини під час взаємодії з освітнім середовищем; прийняти консолідоване рішення щодо видів підтримки, специфіку організації навчання з урахуванням рекомендацій фахівців ІРЦ.

Рекомендовані питання, що розглядаються під час зустрічі з обговоренням результатів комплексного вивчення індивідуальних особливостей і потреб дитини?

1. Який теперішній рівень досягнень дитини?

2. Якою є поведінка дитини, яких змін вона потребує для покращення процесу навчання?

3. З удосконалення/ розвитку яких навичок необхідно розпочати?

4. У яких сферах розвитку необхідно надати допомогу?

5 Скільки часу на тиждень триватимуть заняття або індивідуальні заняття?

6. Чи потрібен дитині супровід і який саме?

8. Які адаптації чи модифікації в навчальному плані необхідно здійснити?

9. Які адаптації середовища, технічного забезпечення необхідно здійснити? 10. Які зміни у розкладі мають відбутися?

11. Які заходи запропонувати для співпраці з іншими дітьми?

12. У яких заходах, крім навчальних, дитина братиме участь?

Керівник гуртка, згідно наданого матеріалу, з’ясовує сильні сторони дитини, її можливий потенціал розвитку, визначає які позитивні особистісні якості допоможе розвинути напрям його гуртка при навчанні за навчальною програмою інклюзивної освіти гуртка. Також визначає яку документацію він повинен вести – щоденник спостережень або збирати портфоліо дитини з особливими потребами/ залежить від рівня навчання.

АЛГОРИТМ

СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ГУРТКА

 ЗА ІНКЛЮЗИВНОЮ ОСВІТОЮ ПНЗ «МПДЮТ»

Визначення цілій й завдань в роботі з дитиною ОПП педагогом.

Планування інклюзивної освітньої діяльності педагогом передбачає визначення індивідуальних цілей і завдань для досягнення дитиною з особливими потребами очікуваних результатів у засвоєнні знань, формуванні умінь і навичок, поведінки тощо. Для ефективності планування діяльності на рік педагогу необхідно обрати три цілі стосовно тих сфер, у розвитку яких дитина потребує допомоги.

Для цього можна використовувати методику SMART^*(табл.1). Цілі повинні бути конкретними, вимірюваними, досяжними, доцільними (актуальними для дитини) та визначеними у часі.

Таблиця 1

Формулювання цілій за методикою SMART

Методику SMART ввів американський теоретик менеджменту Пітер Друкер у 1954 році. Суть методики полягає у відповідності цілей п’яти критеріям, що значно збільшує ймовірність їх досягнення.

Важливо визначити, які саме цілі актуальні для дитини з ООП, опираючись при цьому на ієрархію цілей:

1) безпека (коли завдає шкоду собі або іншим);

2) соціальний розвиток;

3) комунікативні навички;

4) поведінка;

5) навички самостійності;

6) навчальні навички.

Щоб досягти індивідуальних очікуваних результатів, цілі розкриваються через послідовність менших елементів (або кроків) – короткострокові завдання. Це поетапні кроки, контрольні показники, спрямовані на реалізацію річних цілей. Реалізація завдань має привести до повного досягнення індивідуальних очікуваних результатів.

Щоб правильно сформулювати завдання, педагогу потрібно:

•                   визначити головні складники в досягненні індивідуального очікуваного результату;
•                   організувати ці складники в певній послідовності;
•                   описати, як саме дитина має продемонструвати володіння навичками, передбаченими короткотерміновим завданням;
•                   встановити термін, до якого вона має засвоїти ці навички;
•                   визначити умови, за якими вихованець має демонструвати відповідні навички;
•                   вказувати критерії: виконання завдань, участь в акціях, виставках, можливо конкурсах.

Таким чином, педагогу необхідно провести адаптацію або модифікацію змісту власної навчальної програми гуртка та скласти навчальну програму інклюзивної освіти гуртка. Для цього педагог аналізує психолого-педагогічну характеристику дитини й вирішує, у якому обсязі вона вивчатиме матеріал навчальної програми гуртка, та встановлює критерії за якими працюватиме над передбаченими нею очікуваними результатами (у випадку адаптації змісту навчальної програми гуртка) чи працюватиме над своїми індивідуальними очікуваними результатами (у випадку модифікації змісту навчальної програми гуртка).

Адаптація передбачає спрощення змісту навчальної програми, тобто часткове зменшення складності цілей та/або її змісту.

Адаптація спрямована на:

•                   пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;
•                   використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);
•                   розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:

•                   поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;
•                   зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:
•                   частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;
•                   залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;

оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби вихованця – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.

Модифікація передбачає:

• виключення деяких кінцевих цілей/ змісту – за виключення навчального предмету;

• інтеграцію змісту і цілей декількох навчальних програм – за інтеграції навчальних предметів.

У випадку модифікації навчальної програми гуртка потрібно розробити індивідуальний навчальний план дитини з ООП, який є частиною ІПР.

Індивідуальний навчальний план дитини з ООП визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин на вивчення кожного предмета за роками навчання. У плані враховують додаткові години на індивідуальні і групові заняття.

Основні принципи модифікації:

•                   спрощення (зменшення складності цілей і / або змісту);
•                   виключення (скорочення кількості дисциплін, що вивчаються, або зменшення вимог до кінцевих цілей вивчення предмету та виключення певного змісту);
•                   поєднання або ущільнення (інтеграція деяких предметів в один курс або інтеграція кінцевих цілей, змісту).

Для модифікації навчальних планів та змісту занять використовують:

•                   скорочення обсягу матеріалу, що вивчається на заняті;
•                   зменшення кількості тем з однієї чи кількох дисциплін;
•                   заміна завдання на інше за збереження напряму вивчення дисципліни (наприклад, набрати текст на комп’ютері замість писати його ручкою);
•                   зниження складності завдання (складання замість множення);
•                   використання додаткових матеріалів – карток, алгоритмів дії, правил – у вигляді малюнків чи позначок;
•                   повторення інструкцій та алгоритмів дії.

Відповідно, і система оцінювання результативності вихованців з ООП, які навчаються за модифікованими програмами, розробляється окремо з урахуванням індивідуальних можливостей. Завдання до перевірки мають передбачати прості дії замість складних (намалювати замість написати, обчислити за допомогою калькулятора тощо).

В позашкільній освіті найбільш ефективно зробити адаптацію вашої власної навчальної програми гуртка на один рік за інклюзивною освітою.

Досвідом адаптації власної програми до інклюзивного навчання з вами поділиться Шугай Ганна Миколаївна.