Методичні рекомендації "Використання українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень."

Використання українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень.

     У методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах вказано, що у 7-9 класах можливо розширити знання учнів про культуру українського народу за допомогою різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень. Бажано звернути увагу учнів на те, що багато орнаментів лише на перший погляд видаються симетричними або утвореними шляхом паралельного перенесення. Насправді ж створення орнаментів людиною є процесом творчим, не завжди підпорядкованим математичним законам (на відміну від машинного орнаментування).

Значне місце в українському народному мистецтві, зокрема вишивці, посідає геометричний орнамент, він є характерною ознакою орнаментики всіх східних слов’ян.

В основі геометричного орнаменту української вишивки всіх регіонів України лежать найпростіші за своїми абрисами фігури: косий та прямий хрест, квадрат, ромб, трикутник. Найрізноманітніші поєднання цих фігур зумовлюють варіантність композиційних побудов.

     Демонструючи учням  українські орнаменти слід приділити час поясненню відмінностей Чернігівської вишиванки.

        Сорочки були  призбирані біля коміра. Комір сорочок був відкладним. Чоловіки носили короткі сорочки з конопляного або льняного полотна домашнього виробництва. Узори: сухарики, заступки, гаплички, сливки, гусяче око, маківки, карточки. Сорочка носилася всередину широких штанів. Якщо чоловіки виходили з дому, то обов'язково по сорочці одягали кобеняк.

        Жінки носили сорочки довжиною поза коліна з домашнього полотна.  Крій сорочки надзвичайно простий: брали два полотнища зшивaли посередині, зверху пришивали два прямокутні полики, до яких пришивали призбирані рукава. Виріз призбирують та обшивають або вишитою смужкою або купленою тесьмою. Рукава та полики в сорочках завжди вишиті, а в святкових сорочках ще й помережині. Вишивають білими нитками технікою настилування, інколи й червоними. Вишивки надзвичайно вишукані. Вишивають на рукаві зверху широку полосу від якої вниз ідуть повздовжні смуги або окремі елементи вишивки розташовані по пелені рукава у вигляді решітки. Узори мережки: метелик, прутик, двоголкова, триголкова. Вишивки та мережки складаються завжди з прямих ліній. Подолки сорочок завжди помережині. Поверху сорочки виходячи на вулицю одягають корсетки. В кін. 19 ст. вишивки помінялись:

"вишивають уже не по самому полотні, а по канві, червоними і чорними нитками. Узори уже не свого власного домислу, а запозичені з друкованих збірників — великі квіти, побутові картинки і т. ін.. Взагальному виходить набагато грубше ніж раніше (1890 р., М. Степовий)

 Як показали спостереження, використання матеріалів про український національний костюм, виготовлення його елементів на уроках математики забезпечують вирішення ряду важливих завдань, а саме:

- Якісно збагачується, урізноманітнюється програмовий матеріал. Учні охочіше розв’язують завдання про свою сім’ю, родину, своє село.

- Використовуючи на уроці математики етнографічні матеріали, ми повертаємось до життєдайного джерела народної мудрості, досвіду, народних знань, зокрема й математичних. Підводимо школяра до розуміння, що без знання математики люди не змогли б виготовити те чи інше знаряддя праці, створити елемент костюма, купити чи продати необхідну річ.

- У ході такої роботи вивчаємо історію, мову народу, звичаї, побут, усну народну творчість, формуємо естетичну культуру, виховуємо повагу до праці, бережливість, охайність.

Як же поєднати етнографічні матеріали і програмові завдання з математики? Очевидно, тут потрібні зміни в змісті предмета, доборі матеріалу до уроків, необхідна система творчих завдань, котра б спонукала учнів до незалежного мислення, оригінальних прийомів виконання вправ.

       При вивченні геометричних перетворень учні можуть на орнаментах знаходити які саме перетворення були використані в народній творчості.

               Паралельне  перенесення

                           Центральна симетрія

                                    Осьова симетрія

Література.

1. Чернігівщина incognita;Вид.2-е,виправлене і доповнене-Чернігів, РВК «Деснянська правда», 2008.-384с.
2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015 – 2019 рр. [Електронний ресурс] – режим доступу http://ippo.kubg.edu.ua/archives/6436
3. Методичні рекомендаціїз організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у 2014/2015 навчальному році [Електронний ресурс] – режим доступу http://osvita.ua/legislation/pozashk_osv/44204/