20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Методичні вказівки до виконання графічних робіт. Креслення. Розділ "Машинобудівне креслення".

Про матеріал
Методичні вказівки до виконання графічних робіт з навчальної дисципліни "Креслення". Розділ "Машинобудівне креслення".
Перегляд файлу



 

Методичні вказівки до виконання графічних робіт  з навчальної дисципліни  «Креслення», розділ  «Машинобудівне креслення». 

Методична розробка.

 

 

Укладач:  Мусієнко Л.П.,  спеціаліст першої категорії, викладач загальнотехнічних дисциплін  Вінницького  коледжу  НУХТ.

 

 

 

Рецензент:  Мельник О.П.,  доцент кафедри комп'ютерного екологоекономічного моніторингу та інженерної графіки  ВНТУ, кандидат технічних наук.     

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні                                                                      навчально-методичної ради Вінницького коледжу НУХТ

Протокол №__ від ______________

Голова навчально-методичної ради

__________    Н.М. Данильченко                   

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку викладача Вінницького коледжу НУХТ Мусієнко Лариси Петрівни

“Методичні вказівки до виконання графічних робіт з навчальної дисципліни «Креслення», розділ «Машинобудівне креслення»”     Методична розробка складається з вступу, теоретичної частини, методичних вказівок що до виконання кожного завдання, варіантів завдань. Кожне завдання має свою мету  та зразки виконання завдань.   Методична розробка виконана на належному методичному рівні. Всі пояснення до завдань викладено на доступному рівні.

    Завдання складені в послідовності, що відповідає теоретичному матеріалу в підручнику. Методична розробка  охоплює наступні теми: “Зображення. Вигляди, розрізи, перерізи”,  “Аксонометричне проектування”.

    Методична розробка містить питання для самоперевірки, що допомагають студентам оцінити свій рівень знань перед виконанням графічних вправ.

    Виконання студентами рекомендованих в розробці графічних вправ  сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню матеріалу, розвиває просторову уяву, зорову пам’ять та послідовність дій,  допомагає набути навики у виконанні креслень за допомогою графічного редактору КОМПАС-ГРАФІК.

    Методична розробка оформлена правильно і може бути рекомендована для використання в навчальному процесі.

  

               З М І С Т

 

 

Вступ……………………………………………………………..4

                  Відомості про автора…………………………………………….6

Анотація…………………………………………………………..7

1.    Розрізи………………..…………………………………………..8

1.1.          Визначення та класифікація розрізів………………………...8

1.2.          Правила оформлення, позначення та розміщення розрізів.15

1.3.          Умовності та спрощення на розрізах……………………….17

2.    Перерізи………………………………………………………….23

2.1.          Визначення, класифікація та зображення перерізів………23

2.2.          Правила виконання та позначення перерізів………………25

3.    Наочні зображення………………………………………………28 Запитання для самоперевірки…………………………………..33

Методичні рекомендації для виконання графічних вправ……34

Висновки………………………………………………………...38

Критерії оцінювання студентів………………………………..39

Список використаних джерел…………………………………..40

Додатки…………………………………………………………..41

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Методичні вказівки містять пояснення до виконання   графічних завдань.  Мета кожного графічного завдання - засвоєння знань студентами з окремих тем  навчальної дисципліни «Креслення», розділу «Машинобудівне креслення». Рекомендовано виконати такі графічні завдання:

      Простий розріз.

      Складний розріз.

      Прямокутна ізометрія.

            Кожному      студенту      пропонується      виконати      свій     варіант.  

 Завдання до графічних робіт   вибирається з додатків  (стор. 31). Крім методичних рекомендацій що до виконання графічних робіт студент повинен ознайомитись з теоретичною частиною розробки, рекомендованою літературою,  лекціями та посібником, що стосуються певної теми.

Всі графічні завдання  слід виконувати за допомогою конструкторського редактору КОМПАС-ГРАФІК. Формати для робіт обирати самостійно, виходячи з обсягу завдання.  Рекомендується, як завжди, особливу увагу приділяти правильній компоновці креслення.   


Приклади оформлення кожного графічного завдання  також містяться в даній розробці.

       Актуальність даної методрозробки заключається в тому, що вона допомагає реалізовувати можливості розвитку творчих здібностей особистості студента, його творчої індивідуальності та технічної грамотності.

      Дана методична розробка складена з метою систематизувати та упорядкувати процес вивчення важливих тем з дисципліни «Креслення».

      Практична цінність методрозробки полягає в її подальшому використанні в навчальному процесі. Виконання графічних вправ з креслення допомагають студенту бути конкурентоспроможним на ринку праці, критично і творчо мислити, приймати виважені рішення, бути лідером, розв'язувати проблеми тощо.

      Наукова новизна методрозробки полягає в індивідуальному підборі завдань для виконання графічних вправ, використання комп'ютерних програм та мультимедійних технологій з метою формування творчої особистості студентів та підготовки технічно грамотних спеціалістів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

 

 

Життєве кредо:  «Якщо не можеш змінити обставини, зміни своє відношення до них».

 

 

Педагогічне кредо: «Вимогливість до студентів у поєднанні з повагою до їхньої особистості».

 

 

Освіта:

1999 р. Вінницький національний технічний університет, спеціальність: «Технологія машинобудування»

Педагогічний стаж – 14 років

Спеціаліст І категорії

Посада: викладач загальнотехнічних дисциплін ВК НУХТ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ

 

      Виконання студентами рекомендованих в розробці графічних вправ  сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню матеріалу з наступних тем: “Зображення. Вигляди, розрізи, перерізи”,  “Аксонометричне проектування”. Студенти знайомляться з  з найважливішими правилами виконання креслень, встановленими державними стандартами ЕСКД;  навчаються відтворювати образ предметів і аналізувати їх форму і конструкцію; розвивають технічне та образне мислення, а також просторове уявлення.

      Набуті навички при виконанні рекомендованих графічних вправ мають велике значення в подальшому  трудовому навчанні, виробничій діяльності  і технічній творчості; допомагають набути навики у виконанні креслень за допомогою графічного редактору КОМПАС-ГРАФІК;

навчають самостійності під час читання та   виконання креслень; сприяють  розвитку культури праці при виконанні графічної документації.

       Методична розробка може бути рекомендована для використання в навчальному процесі, наприклад, на заняттях гуртка з креслення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1   РОЗРІЗИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи побудови і читання креслень ґрунтуються на теорії курсу нарисної геометрії. Зображення предметів виконують за методом прямокутного проектування. Для аксонометричних проекцій також застосовують і косокутне проектування.

Зображення на рисунку залежно від їх змісту поділяються на види: вигляди, розрізи, перерізи, виносні елементи.  Кількість виглядів, розрізів і перерізів повинна бути найменшою, але достатньою для повної уяви про зображуваний предмет.

У цьому розділі розглянуто практичне застосування методів нарисної геометрії для розв’язання задач технічного характеру і побудови аксонометричних зображень предметів, виконаних в ортогональних проекціях. 

 

1.1 Визначення та класифікація розрізів

 

Креслення повинно давати повне уявлення про зовнішню і внутрішню форму предмета. Як відомо, внутрішню форму можна показати на вигляді штриховими лініями. Проте, коли вона складна, на вигляді буває багато штрихових ліній, які, перекриваючи одна одну, затемнюють креслення й ускладнюють його читання.

Щоб розкрити внутрішню будову предмета, в кресленні користуються способом розрізів.

Розрізом називається зображення предмета, якого цілком або частково уявно розрізано однією або кількома площинами.

Частина предмета, яка знаходиться між спостерігачем і січною площиною, умовно видаляється. На розрізі показують те, що знаходиться у січній площині і що розташовано за нею (рис. 1).

Розрізи використовують для того, щоб виявити невидимі поверхні деталі.

 

 

Рис. 1. Розріз деталі

Отже, для виконання розрізу предмета треба виконати такі дії.

1.              У потрібному місці предмета уявно провести січну площину.

2.              Уявно відкинути частину предмета, що знаходиться між спостерігачем і січною площиною.

3.              Спроектувати частину предмета, що залишилась, на відповідну площину проекції і зобразити її на місці одного з основних виглядів або на вільному полі креслення.

4.              Якщо необхідно, біля розрізу нанести відповідний напис і стрілку.

Розрізи поділяють на прості, складні, місцеві. Прості розрізи виконуються однією січною площиною. Прості розрізи поділяються на:

а) горизонтальні — січна площина паралельна горизонтальній

площині проекцій (рис. 2);

б) вертикальні, які поділяються на фронтальні – січна площина паралельна фронтальній площині проекцій (рис. 3) і профільні - січна площина паралельна профільній площині проекцій (рис. 4).

в) похилі - січна площина утворює з горизонтальною площиною

проекційний кут, що відрізняється від прямого (рис. 5).

Складні розрізи виконуються декількома січними площинами і поділяються на:

а) ступінчасті - січні площини паралельні (рис. 6);

б) ламані - січні площини перетинаються (рис. 7).

Місцеві розрізи допомагають з'ясувати конструкцію предмета в окремому його місці. Місцеві розрізи не позначаються на рисунках, а виділяються на вигляді суцільною хвилястою лінією. Ця лінія не повинна збігатися з будь-якими лініями зображення (рис. 8).

 

 

 

Рис. 2. Горизонтальний розріз

 

 

 

Рис. 3. Вертикальний фронтальний розріз

 

 

 

Рис. 4. Вертикальний  профільний розріз

 

 

 

 

 

 

Рис. 5. Похилий розріз

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6. Ступінчастий складний розріз

 

 

 

 

 

 

Рис. 7. Складні ламані розрізи

 

 

 

 

 

 

Рис. 8. Місцеві розрізи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Правила оформлення, позначення та розміщення розрізів

 

 

 

 

При виконанні розрізів положення січної площини позначається на рисунку лінією перерізу, для якої використовують розімкнену лінію (рис.

9). 

Початковий і кінцевий штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення. Із зовнішніх кінців розімкненої лінії на відстані 2...3 мм наносять стрілки, які показують напрямок погляду.

 

 

Рис. 9. Позначення розрізів

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

Рис. 10. Поєднання половини вигляду               з половиною розрізу.

Розрізи позначають великими літерами українського алфавіту, які використовують в алфавітному порядку. Однакові літери наносять біля стрілок з зовнішнього боку і виконаний розріз позначають написом А-А.

Розріз не позначають, якщо січна площина збігається з віссю симетрії предмета, а відповідні зображення розміщені в проекційному зв'язку і не розділені якимись іншими зображеннями (див. рис. 1,2,3,4).

На симетричних зображеннях рекомендується поєднувати половину вигляду і половину розрізу. Розріз виконується на правій чи нижній половині зображення. Лінією поділу вигляду і розрізу є вісь симетрії (штрих-пунктирна лінія)  зображення (рис.10).

   Якщо на осі симетрії є лінія видимого чи невидимого контуру, то видимість її зберігається, тобто проводять суцільну хвилясту лінію зліва (рис. 11, а) чи справа (рис. 11, б) від осі симетрії.

Якщо частина вигляду поєднується з частиною розрізу, які не є симетричними фігурами, то межею між ними також буде суцільна тонка хвиляста лінія (рис. 11, в).

 

 

 

Рис. 11  . Поєднання половини вигляду з половиною розрізу.

 

При виконанні складних розрізів січні площини умовно повертають (для ламаних розрізів) чи переміщують (для ступінчастих розрізів) до суміщення в одну площину. При цьому елементи предмета, розміщені за січними площинами, креслять так, як вони проектуються на відповідну площину (рис. 12, а). Напрям повороту може не збігатися з напрямом погляду на розріз (рис. 12, б).

 

 

 

а)                                                                      б)

Рис. 12

 

При позначенні складних розрізів в місцях перетину слідів січних площин наносять штрихи, що перетинаються.

 

 

1.3.   Умовності та спрощення

 

 

   Для того, щоб зробити креслення більш простими та зрозумілими, а також  з метою економії часу, ГОСТ 2.305-68 встановлює наступні умовності та спрощення.

 

   Наприклад, дозволяється суміщати два розрізи, якщо кожен з них представляє симетричну фігуру.  На рис. 13 суміщені половина профільного ступінчастого розрізу А-А з половиною простого профільного розрізу Б-Б. Дозволяється застосування складних розрізів, що являють собою поєднання ступінчастих та ламаних розрізів (рис. 14). Елементи деталі, розташовані за січною площиною, на розрізі можна не зображати (див. ліве ребро жорсткості на рис. 14), якщо це не вимагається для розуміння конструкції деталі.

При виконанні таких елементів, як тонкі стінки, ребра жорсткості, вушка і т.

д., вони показуються на розрізі нерозрізаними (рис.

15). Якщо в згаданих елементах є які-небудь

                                                                                                                           отвори,       то       виконують

місцевий розріз (див. праве 

                        Рис. 13

 ребро жорсткості на рис.14).

   На рис. 16 наведені умовності, які встановлює ГОСТ 2.305-68.

   Рукоятка (рис. 16, а), що складається зі стержнів в формі тіл обертання, при виконанні розрізу також зображається нерозсіченою, повний поздовжній розріз такої деталі виконувати нераціонально.

   Щоб виділити на кресленні плоскі поверхні, зазвичай квадратної чи прямокутної форми, на них проводять діагоналі суцільними тонкими лініями (рис. 16, а і е). 

   За наявності кількох рівномірно розташованих елементів предмета (зубці колеса храпового механізму та отворів на ньому, рис. 16, б) зображають 12 таких елемента , а решту зображають спрощено чи умовно, але так, щоб була збережена зрозумілість розташування всіх елементів.

   На тих зображеннях, де уклон чи конусність чітко не виявляються, проводять тільки одну лінію, що відповідає меншому розміру елемента  з нахилом чи меншій основі конуса (рис. 16, в).

   На розрізі циліндричного зубчастого колеса зубці не заштриховують,

 

 

Рис. 14

(рис. 16, г), хоча вони і розрізані вздовж січною площиною.

   Допускається при вказівці отворів в ступицях зубчастих коліс, шківів і т.п., що мають шпонкові пази замість повного зображення предмета, зображати лише контур отвору і пазу, як це показано на рис. 16, г.    На кресленнях предметів із суцільною сіткою, орнаментом, рифленням тощо допускається зображати ці елементи частково, з можливим спрощенням (рис.16, е). 

  Лінії перетину поверхонь, якщо не вимагається їх точної побудови, можна зображати спрощено. Замість лекальної кривої проводять дугу кола чи прямі лінії (рис. 285, д).

      Плавний перехід від однієї поверхні до іншої показують умовно (рис.

16, ж) чи зовсім не показують (рис. 16, з).

 

 

 

Рис. 15

 

Рис. 16

 

   При загальній січній площині для двух різних розрізів положення січної площини вказується однією загальною   лінією перерізу, а стрілки, що вказують напрямок погляду, наносяться на одній лінії і позначаються різними літерами (рис.17).

 

   Отвори, що розташовані по колу і не попадають в січну площину (рис.17, а), на розрізі допускається зображати так, ніби вісі цих отворів були розташовані в січній площині. 

   Для спрощення креслень та скорочення кількості зображень допускається частина предмета, що розташована між спостерігачем та січною площиною, зображати штрихпунктирною потовщеною лінією безпосередньо на розрізі (накладена проекція, рис. 17, б).

   Допускається зображати частину предмета з вказівкою про кількість елементів та їх розташуванні (рис. 17,  в і г).

 

 

 

 

 

Рис. 17

 

 

 

 

 

 

2   ПЕРЕРІЗИ

 

 

Крім виглядів та розрізів на робочих кресленнях застосовують перерізи. За їх допомогою виявляють поперечну форму деталі в тому чи іншому місці.

 

2.1. Визначення, класифікація та зображення перерізів

 

 

 Перерізом називається зображення фігури, яке дістають при розтині предмета подумки однією або кількома площинами. На перерізі показують лише те, що матимемо безпосередньо у січній площині.

Щоб виконати переріз якогось предмета, потрібно:

а) у потрібному місці уявити та провести січну площину;

б) фігуру перерізу повернути паралельно тій площині проекцій, на яку

будуватиметься переріз;

в) на вільному місці поля рисунка накреслити переріз.

На рис. 18  показано зображення деталі, на рис. 18, б - фронтальна проекція деталі, на рис. 18, а - наочне зображення цієї деталі, яка перерізана площиною А-А.  На рис. 18, в  виконано переріз, для порівняння на рис. 18, г ілюструється розріз цієї деталі.

В залежності від розташування на кресленні перерізи бувають винесеними (рис. 19) та накладеними (рис. 20).

Контур винесеного перерізу обводять суцільною лінією, а накладеного - суцільною тонкою. При використанні перерізів перевага надається винесеним, оскільки накладені не досить наочні.

Переріз називається винесеним, якщо його виконують окремо від основного зображення.

Винесені перерізи обводять суцільною основною лінією і штрихують під кутом 45° відносно до основного надпису. Правила виконання та позначення лінії перерізу, тобто сліду січної площини, ті ж, що і для розрізів.

 

 

Рис. 18

 

 

 

Рис. 19                        Рис. 20

 

Винесені перерізи можна також показувати на розриві між частинами одного і того ж вигляду (рис. 21) або на вільному полі креслення (рис. 22).

Переріз називається накладеним, якщо його розміщують безпосередньо на зображенні предмета.

 

 

                                    Рис. 21                                                Рис. 22

 

Накладені перерізи обводять суцільною тонкою лінією, причому контур зображення на місці розташування накладеного перерізу не переривають, та штрихують під кутом 45° до основного надпису креслення (рис. 23). Літерні позначення на накладених перерізах не дають, а розімкнену лінію із стрілками показують лише тоді, коли форма цих перерізів несиметрична (рис. 24).

             

 

 Рис. 23                                 Рис. 24

 

2.2. Правила виконання та позначення перерізів.

 

   Вісь симетрії винесеного або накладеного перерізу (рис. 25, 26)

показують штрих-пунктирною тонкою

лінією без позначення буквами та стрілками, лінію перерізу не проводять.    У випадку симетричної фігури лінію перерізу (слід січної площини, стрілки, напис за типом "А - А") не проводять (рис. 27).

               

                               Рис. 25                                           Рис. 26 

 

 

Рис. 27

 

Січні площини потрібно вибирати так, щоб мати нормальні поперечні перерізи (рис. 28).

 

Рис. 28

 

У всіх інших випадках для отримання лінії перерізу застосовують розімкнену лінію із стрілками, що показують напрям погляду, і позначають великими літерами українського алфавіту. Переріз супроводжують написом за типом "А - А" (рис. 29). Коли це необхідно, допускається розміщувати переріз на будь-якому місці поля рисунка, а також з поворотом. При цьому до напису треба додати позначення , що відповідає слову "повернуто" (рис. 30).

 

             

 

                     Рис. 29                                           Рис. 30

 

 

Для однакових перерізів предмета лінії перерізу позначають однією і тією самою буквою і креслять лише один переріз (рис. 31).

 

 

Рис. 31

 

   Якщо при цьому січні площини спрямовані під різними кутами (рис. 32), то позначення          не вводять.

   Як вже зазначалось, у перерізі показують лише те, що лежить безпосередньо у самій січній площині. Але, як виняток, встановлено, що коли січна площина проходить через вісь поверхні обертання, яка обмежує отвір або заглиблення, то контур цього отвору чи заглиблення у перерізі показують повністю (рис. 33, а, б).

   Коли січна площина проходить через некруглий отвір і переріз складається з окремих самостійних частин, то необхідно застосувати розріз, а не переріз (рис. 34).

 

Рис. 32

 

 

Рис. 33

 

 

Рис. 34

 

 

 

 

 

 

 

3   НАОЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ

 

Прямокутні проекції об'єктів у різних галузях промисловості дають змогу розв'язувати різні позиційні та метричні задачі щодо цих об'єктів, а

також виконувати вимірювання. Проте недоліком способу прямокутних проекцій є відсутність одного з вимірів об'єкта на кожній з проекцій, а це призводить до зменшення наочності зображень.

 

 

Суть та основні положення аксонометричного проектування

Систему, при якій зображуються всі три виміри об'єкта, називають аксонометричною або просто аксонометрією. Отже, аксонометрії властиві наочність та оборотність. Ідея аксонометрії полягає в тому, що об'єкт жорстко зв'язується з просторовою декартовою системою координат, яка разом з об'єктом проекціюється центрально або паралельно на площину аксонометричних проекцій. При центральному проекціюванні аксонометрію називають центральною, а при паралельному — паралельною. Нижче буде розглянуто паралельну аксонометрію.

На рис. 35 показано точку А в системі прямокутних декартових координат. Щоб зв'язати точку з системою координат, її проектують на одну з координатних площин (найчастіше на горизонтальну). Таку проекцію називають вторинною. При цьому відразу визначаються всі три декартові координати точки.

 

Рис. 35

 

 

Напрям аксонометричного проектування вибирають так, щоб він не збігався з напрямом координатних осей або площин, бо інакше матимемо вироджену проекцію осі чи площини. При цьому відрізки, паралельні координатним осям, будуть спотворюватися залежно від кута нахилу відрізка до аксонометричної площини проекцій. Ступінь спотворення виражають так званими коефіцієнтами або показниками спотворення.

З багатьох систем аксонометричних проекцій на практиці часто користуються трьома її видами, а саме: прямокутною ізометрією (співвідношення показників спотворення 1:1:1), прямокутною диметрією (1 : 1/2 : 1) та косокутною фронтальною диметрією (1 : 1/2 : 1).

Використовують також косокутну ізометрію або "воєнну перспективу"

(1:1:1).

Найбільш поширеним і простим видом аксонометрії є прямокутна аксонометрія, зокрема прямокутна ізометрія. В цій системі всі три показники спотворення дорівнюють один одному, а це можливо тільки тоді, коли всі три координатні осі однаково нахилені до площини аксонометричних проекцій. При цьому трикутник слідів є рівнобічним. Ось Оz, як правило, розміщують вертикально, а осі Ох та Оу утворюють з нею кути по 120°.

В ізометричній проекції розміри по всіх трьох осях скорочуються однаково. Показник спотворення в прямокутній ізометрії визначають за формулою  2 = 2, де р = 2/3 0,82. На практиці при побудові аксонометричних зображень користуються так званими зведеними показниками спотворення. Зокрема, в прямокутній ізометрії при побудові зображень відкладають паралельно координатним осям натуральні величини. В результаті дістають аксонометричне зображення, збільшене в 1,22 рази  (1:0,82 = 1,22).

Зображення куба в прямокутній ізометрії подано на рис. 36.

Тут у грані куба вписані кола, які зображуються еліпсами. Для побудови цих еліпсів досить знати напрям і розміри їх великої і малої осей.

Велика ось еліпса перпендикулярна до третьої координатної осі, а мала вісь паралельна їй.

Відкладаючи паралельно координатним осям натуральні величини відрізків, отримуємо: великі осі еліпсів дорівнюють 1,22 D, а малі — 0,7D.

В таблиці 1 та рис. 37 показано положення осей еліпса АВ і CD відносно осей Ox, Oy, Oz.

 

 

 

 

 

Таблиця  1

 

 

Площини

проекцій

Велика вісь АВ

Мала вісь CD

П1

А ВOz

CD|| Oz

П2

АВOy

CD|| Oy

П3

АВOx

CD|| Ox

 

 

Рис. 36

                  

 

Рис. 37

На рис.  38 показана деталь в прямокутній ізометричній проекції.

 

 

 

Рис. 38

 

   Поряд з перевагами прямокутна ізометрія має й недоліки, а саме: всі координатні площини нахилені однаково до площини аксонометричних проекцій і всі сторони предмета чи деталі зменшуються однаково.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

 

 

 

1.   Що таке розріз?

2.   Які види розрізів Ви знаєте?

3.   Як позначають розрізи на кресленнях?

4.   Що таке переріз?

5.   Які види перерізів Ви знаєте?

6.   Яка різниця між розрізом і перерізом?

7.   Як позначають перерізи на кресленнях?

8.   Які умовності застосовують при зображенні симетричних  фігур?

9.   Для чого використовують наочні зображення предметів в кресленні?

 

МЕТОДИЧНІ               РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ         ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНИХ ВПРАВ З        ТЕМИ        «РОЗРІЗИ»         ТА

«ПРЯМОКУТНА ІЗОМЕТРІЯ»

 

Мета графічних завдань - засвоєння основ побудови зображень, вміння правильно вибрати необхідні розрізи, виконати і графічно оформити їх за вимогами ГОСТів.

Зміст завдань. 

З тем “Розрізи” і “Наочні зображення” передбачається виконання 3-х графічних завдань: “Простий розріз”, “Складний розріз”, “Прямокутна ізометрія”.

  Графічне завдання “Простий розріз”. 

Графічну роботу необхідно виконувати в графічній системі “КОМПАС-ГРАФІК”. За заданими двома проекціями  предмета побудувати третю  проекцію, виконати необхідні розрізи. Проставити розміри. Варіанти завдань наведені в таблиці 1 (див. додатки), приклад показано на рис. 39.

 Графічне завдання “Складний розріз”.

Графічну роботу необхідно виконувати в графічній системі “КОМПАС-ГРАФІК”. За заданими двома проекціями предмета 

побудувати третю  проекцію  і виконати необхідні розрізи, один із яких повинен бути складним. Проставити розміри. Варіанти завдань наведені в таблицях  2 (ламані розрізи) та 3 (ступінчасті розрізи) (див. дадатки), приклад показано на рис. 40.

 

 

 

        Графічне завдання “Прямокутна ізометрія».

   Графічну роботу необхідно виконувати в графічній системі “КОМПАС-

ГРАФІК”. Прямокутну ізометрію виконують для деталі, яка дається в завданні “Простий розріз”. Приклад показано на рис. 41.

 

 

 

Рис. 39.  Приклад креслення деталі з графічного завдання  “Простий розріз”

 

 

Рис.  40 . Приклад креслення деталі в прямокутній ізометрії

 

Рис. 41.  Приклад креслення деталі з графічного завдання

 

“Складний  розріз”

 

 

 

   Виконання студентами рекомендованих в розробці графічних вправ  сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню матеріалу з наступних тем: “Зображення. Вигляди, розрізи, перерізи”,  “Аксонометричне проектування”. Студенти знайомляться з  з найважливішими правилами виконання креслень, встановленими державними стандартами ЕСКД;  навчаються відтворювати образ предметів і аналізувати їх форму і конструкцію; розвивають технічне та образне мислення, а також просторове уявлення.

   Набуті навички при виконанні рекомендованих графічних вправ мають велике значення в подальшому  трудовому навчанні, виробничій діяльності  і технічній творчості; допомагають набути навики у виконанні креслень за допомогою графічного редактору КОМПАС-ГРАФІК;

навчають самостійності під час читання та   виконання креслень; сприяють  розвитку культури праці при виконанні графічної документації.

    Методична розробка може бути рекомендована для використання в навчальному процесі, наприклад, на заняттях гуртка з креслення.

 

 

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

  

 

    Оцінка “відмінно” ставиться, якщо студент:

самостійно, старанно і своєчасно виконує графічні роботи, креслення читає вільно;

при необхідності користується довідковим матеріалом;

помилок в зображеннях не робить, але в графічній роботі допущено не більше як один недолік.

    Оцінка “добре” ставиться, якщо студент:

самостійно, але з невеликими труднощами виконує і читає креслення; довідковими матеріалами користується, але орієнтується в ньому з зусиллям;

в графічній роботі помилок немає, але допущено не більше як три недоліки.

    Оцінка “задовільно” ставиться, якщо студент:

креслення виконує і читає невпевнено, але дотримується основних вимог оформлення креслень, обов’язкові графічні роботи виконує несвоєчасно;

при виконанні графічної роботи допускає суттєві помилки, які виправляє за допомогою викладача;

в графічній роботі допущено більш як три недоліки, або зроблено дві помилки.

    Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо студент:

не виконує обов’язкові графічні роботи;

креслення читає і виконує тільки за допомогою викладача; в графічній роботі допущено більш як дві помилки, що свідчить про незадовільне засвоєння матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.        Боголюбов С.К. Индивидуальные задания по курсу черчения. – М.:

Высш.шк., 1989. 

2.        Государственные стандарты единой системы конструкторской документации (ЕСКД).

3.        Збірник задач з інженерної та комп’ютерної графіки. Під ред. В.Є.Михайленко.-К.: Вища школа, 2003.

4.        Інженерна графіка: Довідник  за ред. А.П. Верхоли.-К.: Техніка, 2001

5.        Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М.  Інженерна графіка. – Львів: Піча Ю.В.; К.: „Каравела”, 2002.

6.        Мерзон Э.Д., Мерзон  И.Э. Задачник по машиностроительному черчению.-М.: Высш.шк., 1990. 

7.        Хаскін А.М. Креслення. – Київ: Вища школа,  1976.

8.        Черчение. Сборник задач /А.М. Хаскин К.А. Цицюра.- К.: Вища школа.,1984.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Варіант 1

 

Варіант 2

 

 

 


Продовження таблиці

 

Варіант 3

 

 

Варіант 4

           

Продовження таблиці 1

Варіант 5

 

 

Варіант 6

             

 

 

 

Продовження таблиці

Варіант 7

Варіант 8

            

 

 

 

   Продовження таблиці 1

Варіант 9

Варіант 10   

 

 

Продовження таблиці

Варіант 11

Варіант 12

 

  Продовження таблиці 1

Варіант 13

Варіант 14

 

 

 

 


 

  Таблиця 2

Варіант 1

 

Варіант 2

 

   Продовження таблиці 2

Варіант 3

 

Варіант 4

   Продовження таблиці 2

Варіант 5

 

Варіант 6

 

 

   Продовження таблиці 2

Варіант 7

 

Варіант 8

 

Продовження таблиці 2

Варіант 9

 

Варіант 10

 

   Продовження таблиці 2

Варіант 11

 

Варіант 12

 

 

 

 

 

   Продовження таблиці 2

Варіант 13

 

Варіант 14

 

 


Таблиця 3

1

 

2  

3

 

4

 

 

 

 

 

 Продовження таблиці 3

5

 

6

 

 

7

 

8

 

 

 

 

 

 Продовження таблиці 3

9

 

 

10

 

11

 

12

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  НОТАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

pdf
Додано
18 серпня
Переглядів
23
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку