МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ПРИ ОВОЛОДІННІ СВІТОВОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Про матеріал
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ПРИ ОВОЛОДІННІ СВІТОВОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ» Розробка методики шкільної театральної педагогіки, органічно включеної в освітній простір, сьогодні стає актуальною педагогічною потребою. При цьому важливо підкреслити, що мова йде не про епізодичні прийоми, а про систему методів перетворення освітнього руху особистості в процесі її активного входження в культуру. Створення вистави є засобом розвитку емоційно-чуттєвої сфери учня. Перед учителем стоїть проблема збагачення морального досвіду учнів шляхом впровадження більш продуктивних педагогічних методів, форм, прийомів, засобів, що сприяють актуалізації власної діяльності учнів за рішенням поведінкових, етичних і естетичних проблем в духовно-моральної практиці [6, с. 11]. Щоб побачити підлітка в процесі освіти, його треба, включити в діяльність. Людина включається в будь-яку діяльність тільки тоді, коли це потрібно саме їй, коли у неї є певні мотиви для її виконання. Мотивація створює сприятливі умови для самореалізації особистості. Тут важливі: новизна, практична значущість пропонованого матеріалу; чітке структурування; логічний, яскравий, контрастний виступ; ритмічне чергування видів діяльності; опора на вікові, гендерні та індивідуальні потреби. Цьому сприятиме використання нетрадиційних форм навчання на уроках, таких, як відео екскурсії, прийом «шести ролей», методу занурення, проведення міні-дослідження з обов'язковою презентацією результатів роботи і ін. (табл. 2.6). На уроках зарубіжної літератури закладається фундамент майбутньої вистави. Принципово значущим є спосіб впливу на особистість підлітка за допомогою художніх творів, з'єднаних в урочної та позаурочної діяльності.
Перегляд файлу

ЛІЦЕЙ № 19 М. ЖИТОМИРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

НА ТЕМУ:

 

«МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ПРИ ОВОЛОДІННІ СВІТОВОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

 

 

Підготувала:

вчитель зарубіжної літератури,

спеціаліст вищої категорії,

педагогічне звання

«Вчитель - методист»

Людмила АНТОНЕНКО

 

 

 

 

 

 

Житомир, 2023

Людмила АНТОНЕНКО,

вчитель зарубіжної літератури,

спеціаліст вищої категорії,

педагогічне звання

«Вчитель-методист»,

Ліцей № 19 м. Житомира

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

НА ТЕМУ:

«МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ПРИ ОВОЛОДІННІ СВІТОВОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

 

Розробка методики шкільної театральної педагогіки, органічно включеної в освітній простір, сьогодні стає актуальною педагогічною потребою. При цьому важливо підкреслити, що мова йде не про епізодичні прийоми, а про систему методів перетворення освітнього руху особистості в процесі її активного входження в культуру. Створення вистави є засобом розвитку емоційно-чуттєвої сфери учня. Перед учителем стоїть проблема збагачення морального досвіду учнів шляхом впровадження більш продуктивних педагогічних методів, форм, прийомів, засобів, що сприяють актуалізації власної діяльності учнів за рішенням поведінкових, етичних і естетичних проблем в духовно-моральної практиці [6, с. 11].

Щоб побачити підлітка в процесі освіти, його треба, включити в діяльність. Людина включається в будь-яку діяльність тільки тоді, коли це потрібно саме їй, коли у неї є певні мотиви для її виконання. Мотивація створює сприятливі умови для самореалізації особистості. Тут важливі: новизна, практична значущість пропонованого матеріалу; чітке структурування; логічний, яскравий, контрастний виступ; ритмічне чергування видів діяльності; опора на вікові, гендерні та індивідуальні потреби. Цьому сприятиме використання нетрадиційних форм навчання на уроках, таких, як відео екскурсії, прийом «шести ролей», методу занурення, проведення міні-дослідження з обов'язковою презентацією результатів роботи і ін. (табл. 2.6). На уроках зарубіжної літератури закладається фундамент майбутньої вистави. Принципово значущим є спосіб впливу на особистість підлітка за допомогою художніх творів, з'єднаних в урочної та позаурочної діяльності.

Таблиця 2.6

Використання нетрадиційних форм навчання на уроках зарубіжної літератури

 

№ з/п

Форми роботи та методи

Опис

1.

Проблемне навчання

Суперечливість матеріалу дає ефект подиву і бажання розібратися в проблемі. Культура спілкування педагога з підлітком стає зразком для наслідування в спілкуванні з однолітками, дорослими.

2.

Ситуація успіху

Ефективний стимул пізнавальної діяльності. Для стимулювання потрібна більш висока оцінка, яка призводить учнів до внутрішнього протиріччя − «чи дійсно я такий?».

3.

Емоційне вслухання

Вимагає спеціальної уваги вчителя і спеціальної організації (використання літературно-музичних композицій з широким включенням образотворчого ряду − репродукції картин, слайдів). Головне завдання − створення певної емоційно-естетичної атмосфери засобами різних видів мистецтва, «занурення» навчаються в цю атмосферу, глибоке співпереживання, споглядання. Підготовка і проведення таких уроків вимагає широкого співробітництва самих підлітків. Такі уроки повинні залишати у школярів відчуття свята, тому повинні траплятись не надто часто.

4.

Виразне читання дорослого

Читання дорослого − це свого роду театр одного актора, який «своєю грою» (інтонацією, паузами, розстановкою акцентів) допомагає читачам «відкривати» в тексті нові глибини і відтінки.

5

Виразне читання самих підлітків

Це своєрідний звіт собі самому про своє розуміння тексту, здатність ідентифікувати себе з героєм твору.

6.

Акцентне вичитування

Свого роду самостійне «вичерпування» з тексту певних моментів для вирішення тих чи інших читацьких завдань, наприклад, вичитування розвитку образу-переживання ліричного героя, ставлення автора до подій, зміни в поведінці героя.

7.

Прийом «шість ролей»

Передбачає використання на уроках за ролями: «автор», «читач», «критик», «теоретик», «художник», «історик». Відношення «автор - літературний твір - читач» − процес практичної літературної діяльності самих школярів то в ролі «автора», то в ролі «читача». Обидві ці ролі творчі: як автор, так і читач не мають «готового» образу; автор створює його за законами мистецтва, а читач «відтворює». Робота в ролі «критика» − літературно-критична і моральна оцінка. Щоб творчість автора і читача було успішною необхідні знання з теорії літератури - робота в ролі «теоретика». Кожен повинен побувати в ролі «художника», представляючи і вбереже змодельовану ситуацію. Роль «історика» дозволяє поглянути на об'єкт обговорення з точки зору культурної спадщини.

 

Художня література − багате джерело переживань, особистого інтелектуально-емоційного досвіду внутрішнього поведінки − не тільки сприяє створенню і збагачення картини світу читача, а й дозволяє йому в процесі аналізу ситуації здобувати знання про прийнятих в суспільстві норми поведінки та спілкування, про варіанти вирішення моральних задач, переживати розуміється і формується оцінка того, що відбувається, сприяє мисленнєво-емоційному «переносу» школяра в ситуацію, описану в творі, допомагає ідентифікувати себе з героєм твору [33].

Таким чином, головне завдання роботи з літературним твором − поставити учнів в ті ролі, без яких неможлива повноцінна читацька діяльність, допомогти дітям утвердитися в них, оволодіти засобами і способами вирішення моральних проблем. Тут неможливо обійтися без опори на інтелектуальну сферу учнів. Вагому увагу варто звертати на структурі елементи окремих напрямі роботи за театралізацією літературного твору: читання тексту, робота з мовними та художніми засобами, літературна творчість учнів, робота зі створення образів-персонажів, тощо (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Основні напрями роботи за театралізованою діяльності на уроках та позаурочний час із зарубіжної літератури

 

№ з/п

Напрями роботи

Характеристика

1.

Читання Робота з текстом

Підбір творів з зарубіжної літератури XIX-XXІ століть, пов'язаних з певною темою (вибір теми пов'язаний з розумінням авторами одних і тих же проблем людського буття). Читання вголос фрагментів, літературно-критичних статей, присвячених творчості вибраних авторів. Самостійна інтерпретація учнями даних фрагментів, творів в цілому (в зв'язку з поставленою проблемою). Коментування окремих сцен. Оволодіння прийомами емоційно-образної виразності читання. Виразне читання ролі одного з дійових осіб. Практичне оволодіння ритмікою, інтонацією письменників. Виявлення учнями авторського ставлення до персонажів і зображуваних подій, вираженого різними засобами: мовними, сюжетно-композиційними, за допомогою самооцінки та іншими. Виявлення підтексту. Заучування напам'ять.

2.

Робота з мовними і художніми засобами

Робота з морально-етичної, театральної лексикою. Мовна форма вираження моральних, естетичних, соціальних цінностей, її творче використання при побудові репліки персонажа - дійової особи. У зв'язку з цим подальше оволодіння стилістичним аспектом лексичних засобів мови. Аналіз мовних засобів створення портрета, мовної характеристики персонажа, засобів зображення пейзажу, інтер'єра; аналіз внутрішнього змісту художньої деталі. Художні прийоми і мовні засоби передачі психологічного стану персонажа.

3.

Літературна творчість учнів

Усні висловлювання на основі самостійного аналізу сцени, епізоди, твори, що увійшли до канву п'єси. Опис можливих декорацій з аргументацією з точки зору їх впливає здатності. Інсценування епізоду, сцени. Імпровізація на задану тему, вільна імпровізація. Оволодіння прийомами літературної правки: формування реплік персонажа стилістично загострених, уточнюючих, що поглиблюють основну думку створюваної п'єси. Літературно-музична композиція. Літературний монтаж.

4.

Робота з створення образів-персонажів

Осмислення психологічного портрета на основі аналізу тексту. Осмислення зовнішнього портрета з урахуванням психологічних особливостей особистості: костюм, міміка, жестикуляція та інше. Тренажерний комплекс: підбір найбільш точних слів; розстановка акцентів в репліці, фразі; малювання в розумі фрази, мізансцени; концентрація уваги під час читання реплік; виділення ключових слів у репліці; перефразування; тренування у веденні діалогу; швидкочитання, побудова асоціацій.

5.

Робота зі створення художнього простору

Створення ейдос-конспектів як фундаменту декорацій. Підбір кольору і його обґрунтування ідеєю п'єси, її провідним настроєм. Підбір звуку і його обґрунтування ідеєю і провідним настроєм п'єси.

6.

Публічний виступ

Демонстрація спектаклю.

 

Кожний художній твір, що вивчається в курсі літератури в школі, містить величезну кількість моральних проблем, має здатність емоційного впливу, а значить, стає джерелом морального, емоційного і естетичного досвіду. Письменник має в своєму арсеналі слово, яке в якості сигналу сприймається читачем, але на цьому не закінчується процес спілкування з книгою. Діалог письменник-читач, як і будь-який діалог, передбачає спілкування: слово треба не тільки почути, але зрозуміти, в чому допоможе робота зі словниками (тлумачний словник російської мови, словник іншомовних слів, словник синонімів, словник символів і інші). Коли письменник зрозумілий на лексичному рівні, він "чекає" емоційного відгуку, тому важливо створити умови для асоціативної роботи.

Наступний етап навчання − власна інтерпретація прочитаного. У своїй уяві людина може чути звуки, відчувати запах, смак, бачити предмети, які насправді відсутні. В уявних образах можуть втілюватися абстрактні ідеї: образ свободи, влади, жаху і краси. Здатність створювати уявні образи може бути не у кожного, але в будь-якому випадку спроба напружити м'язи уяви − це ефективний спосіб підвищити творчі здібності, розвинути багатогранність мислення і додати безпосередності почуттів.

Проникнення в семантику тексту для учня повинно стати захоплюючим дослідним процесом, що дозволяє в ході пізнання реалізувати і свої творчі можливості, відчути радість відкриття. Проникнути в зміст тексту допоможе, по-перше, інформація, що виходить від вчителя, пов'язана зі специфічними особливостями того чи іншого твору, його роллю і значенням у творчості письменника; по-друге, чітка формулювання мети роботи, яка також виходить від вчителя і передбачає послідовне вирішення низки завдань; по-третє, робота з мовними засобами; по-четверте, створення ейдос-конспекту. А результатом цієї діяльності стає письмова робота.

Підготовка створення ейдос-конспекту дозволяє акцентувати увагу дітей на деталі художнього тексту. Ейдос-конспект - це проживання тексту на рівні образного сприйняття і створення власної творчої роботи на основі даного. Логічна схема уроків у рамках даної технології:

                   читання твору;

                   виявлення першого емоційного враження;

                   постановка проблеми, мети дослідження, формулювання завдань з метою їх послідовного вирішення;

                   виявлення ключових епізодів, фраз, слів;

                   створення асоціацій, пов'язаних з ними, важливо їх кольорове рішення в зв'язку з необхідністю звільнити підсвідомість;

                   робота з різними типами словників;

                   поступове створення ейдос-конспекту і його опису;

                   підсумкове створення ейдос-конспекту з метою зробити висновок в діалозі письменник-читач, який показує, що читач зрозумів письменника і емоційно відчув його;

                   оформлення "знахідок", зроблених в ході роботи з текстом, в письмову роботу з метою розвитку писемного мовлення учня.

Обов'язковим елементом на уроці є звернення до особистого досвіду учнів і їх роздумів з обговорюваної теми через моделювання життєвих ситуацій. Адже досвід може стати в пригоді і розвинений самим суб'єктом лише в ході реальних відносин, переживань, які зачіпають його особистісні цінності. У зв'язку з цим становить інтерес ситуаційний підхід, відповідно до якого процес навчання здійснюється через створення особистісно-яка стверджує (особистісно-розвиваючої) ситуації [8]. Ситуаційний підхід як провідний спосіб реалізації особистісно-орієнтованої освіти дозволяє зробити навчання сферою самоствердження особистості, актуалізації сили її самовираження.

У ході педагогічного практичного досвіду апробовані наступні особистісно-розвиваючі ситуації:

                   проблемна − коли йде пошук нових знань для вирішення проблеми;

                   прогностична − спрямована на розвиток умінь передбачення наслідків вчинку (свого або чужого);

                   конструктивна − припускає проектування поведінки в заданих умовах;

                   оціночна − спрямована на формування і розвиток навичок оцінки;

                   аналітична − використовується для аналізу вірних і помилкових дій учасників;

                   репродуктивна − припускає можливість словесно або практично продемонструвати досвід поведінки.

Завдяки створенню особистісно-розвиваючих ситуацій, учні вивчають дійсність, яка оточує їх безпосередньо, щодня, а також ту, що постає перед ними опосередковано − в книгах, картинах, музичних творах. У кінці кожного уроку пропонується учням самостійно підвести підсумки, що дозволяє уникнути зайвої повчальності, а школярам − проявити самостійність в оцінці та визначенні позиції з даного питання. Підсумок може бути сформульований у вигляді завдання, виконання якого вимагає використання отриманих на уроці знань. Там, де це доцільно і випливає з ходу уроку, слід запропонувати організувати міні-дослідження.

Важливим є отримання відповідних результатів за напрямами:

                   Особистісні результати. Розвиток естетичної сфери особистості того, хто навчається. Удосконалення емоційно-емпатійної культури підлітків. Розвиток особистісної мотивації залучення до світу художньої культури. Зміцнення установок школяра на самовизначення і саморозвиток в формах пізнавальної, комунікативної та художньо-творчої діяльності.

                   Метапредметні результати. Удосконалення умінь пізнавальної діяльності: пошук, аналіз і інтерпретація інформації, отриманої з різних джерел. Розвиток комунікативних умінь (робота в групі, в парі; діалог згоди і діалог-коректна полеміка). Соціалізація учнів в культурно-освітньому середовищі.

                   Предметні результати. Стимуляція читацької діяльності. Розвиток умінь «повільного читання» і поглиблення аналізу літературного твору. Формування контекстного мислення на основі художньої інтерпретації твору словесного мистецтва. Удосконалення усного та писемного мовлення учнів.

З узагальнення результатів практичного досвіду спостерігалась динаміка розвитку творчих здібностей учнів, що приймали участь у театралізованій діяльності (рис. 2.3).

Рис. 2.3.

Результати діагностики рівня розвитку творчих здібностей учасників театральної студії (2021/2022 н.р. -2022/2023 н.р.), %

 

 

Спостерігаємо зростання числа учнів, чия спрямованість на творчість зросла, особливо за критерієм «відчуття новизни» і «самооцінка». Зменшився відсоток учнів з низьким рівнем вміння і прагнення до пізнання. Решта показників за критеріями оцінки рівня творчих здібностей мали зростаючу тенденцію, особливо за показником високого рівня. Діти розказують, що після роботи над виставами їм стало цікавіше читати програмні твори, і вони стали їх краще розуміти. «Ми наче виросли», − говорили юні актори, а батьки повідомляли, що давно з таким завзяттям діти не читали заданого з літератури.

Сьогодні театральна студія налічує більше 20 осіб, а це учні у віці від 10 до 17 років. Кожна група − це маленький колектив зі своїм розкладом і укладом (як правило, всі вчяться у класах однієї паралелі). Багато дітей відкривають для себе нові професії, навчаються працювати руками, із задоволенням працюють декораторами, гримерами, звукорежисерами, робочими сцени. Робота в театральній групі допомагає кожному учаснику краще зрозуміти свої можливості, усвідомити власний потенціал, реалізувати себе в різних формах діяльності. Процес підготовки і випуску вистави з кожної театральною групою розробляється як проект. Кожна група вибирає драматургію, визначають етапи роботи, розподіляють обов'язки, а сам спектакль виступає як представлення проекту. Якщо раніше весь процес навчання театральному мистецтву підготовки вистав лежав на моїх плечах, то сьогодні, незважаючи на велику зайнятість навчанням, учні із задоволенням додатково займаються з педагогами пластикою і вокалом, сценічною мовою.

Основною умовою залучення до нашого театру є мотивація дитини - «я дуже хочу цим займатися». Тому ні відбору, ні попередніх прослуховувань під час вступу до творчої групи немає. Важливо, що учні, набуваючи навички в процесі акторських тренінгів та сценічного досвіду, значно відрізняються від більшості своїх однолітків умінням говорити, триматися на публіці, і навіть логічно мислити і міркувати.

Головним завданням є виховання гармонійної особистості, яка вміє творчо жити і мислити, знає етику поведінки, яка вміє виходити з конфліктної ситуації, а головне вміє відрізнити добро від зла, чому вчить велика світова література, драматургія і театр. Театр вчить працювати в колективі, об'єднуватися заради ідеї вистави, вмінню управляти своєю волею, бачити і чути іншого, розуміти природу вчинку і поведінку, управляти своїми емоціями і головне зрозуміти себе і оцінити свої можливості. Виявилося, що талантом до сценічної творчості мають всі зайняті у виставі діти.

При групі створений батьківський комітет, який збирається на засідання раз на місяць. У роботу комітету входить батьківська допомога з оформлення вистав та виготовлення костюмів, а також обговорення після спектаклю робіт дітей. Це потрібно і дітям і батькам, тепер у всіх є спільна справа, що об'єднує інтереси дітей і інтерес батьків до своїх дітей. Свої творчі роботи представляємо для учнів і педагогів своєї школи, інших навчальних закладі, жителям міста.

На сьогодні, у процесі розробка уроків з Давньогрецького театру, де злилися воєдино філософські роздуми про долю культури, долі поетів, їхні вірші. Вистава супроводжуватиметься музикою, пантомімами (додаток В).

У подальшому важливим може стати новий проект взаємодії нашої школи та професійного Житомирського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги за такими видами діяльності:

                    взаємодія театру і школи, яке реалізується шляхом органічного включення театральної діяльності в освітній процес;

                    включення в творчий процес дітей і вчителів, формування шкільних театральних колективів і їх репертуару з урахуванням вікових особливостей учасників, а також змісту навчального процесу;

                    розробка театральних абонементів, орієнтованих на освітню програму.

Якщо говорити про те, чи потрібен літературний театр дітям, відповідь буде однозначною: "Так!". У театр приходять все більше підлітків та старшокласників, готових виконувати будь-які функції (декоратор, освітлювач), потреба в самореалізації сильна, і школа зобов'язана її задовольнити, оскільки саме тут формується особистість.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1.                Абрамян В. Театральна педагогіка / В. Абрамян. − К. : Лібра, 2008. − 224 с.
  2.                Аверьянов П. Г. Театральная деятельность как ресурс деятельностно-ценностного воспитания // Современные проблемы науки и образования. – 2011. – № 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=4834 (дата обращения : 16.12.2018).
  3.                Актерское мастерство: американская школа / под ред. А. Бартоу. М. : Альпина нон-фикшн, 2013. − 406 с.
  4.                Андреев В.И. Педагогика Учебный курс для творческого саморазвития / В.И Андреев. − Казань, 2003. − 608 с.
  5.                Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности / М. Бахтин // Литературно-критические статьи / [сост. С. Бочаров и В. Кожинов]. – М. : Худож. лит., 1986. – 543 с.
  6.                Богосвятська А.І. Світова література в епоху змін: ключові тенденції методики викладання / А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. – 2014. − №1 – С. 8-11.
  7.                Борисова Н. В. Теоретичні й методичні аспекти навчання іноземних мов у школах України (1917 – 1933 рр.) : дис. … канд. пед.. наук : 13.00.01 / Борисова Наталія Василівна. – Переяслав-Хмельницький, 2004. – 232 с.
  8.                Величко Н. Театральна діяльність як засіб естетичного виховання учнів початкових класів у школах Великої Британії / Н. Величко // Молодь і ринок. − 2014. − № 6. − С. 93-96. 
  9.                Вескер А.Б. Тренинг актерского мастерства учителя : Учебно-практическое пособие / А.Б. Вескер, Издание 5-е, перераб. и доп. − СПб. : Педагогическое общество, 2002. − 96 с.
  10.           Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. / Л.С. Выготський. −  М. : Просвещение, 1991. − 93с.
  11.           Гавриш І. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / І. В. Гавриш; Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. − X., 2006. − 579 с.
  12.           Гаврюшенко О. А. Історія культури / О. А. Гаврюшенко, В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська ; наук. ред. В. М. Шейко. – К. : Кондор, 2004. – 763 с.
  13.           Ганелин Е. Проблемы современной театральной педагогики и любительский театр : автореф. дисс. ... на соискание науч. степени канд. искусствоведения : 17.00.01 / Е. Р. Ганелин; Санкт-Петербургская государственная академия театрального искусства. – Санкт-Петербург, 2000. – 29 с.
  14.           Генкин Д.М. Театрализация как творческий метод культурно-просветительской работы. / Д.М.Генкин // Сб. науч. трудов. − Л. : ЛГИК, 1982. −141с.
  15.           Гончарук Т. В. Культурологія: Навчальний посібник. / Т. В. Гончарук – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 213 с. Бібліогр. 68 назв.
  16.           Гуляков Е.Н. Новые педагогические технологии: развитие художественного мышления и речи на уроках литературы : метод. пособие. / Е.Н. Гуляков − М. : Дрофа, 2006. − 172 с.
  17.           Дельгас Г.В., Фомина И.Н. Играя в театр, познаем мир  / Г.В.Дельгас, И.Н. Фомина // Эксперимент и инновации в школе. – 2008. – № 3.
  18.          Деркач М.А. Театральне мистецтво як засіб формування особистості в історії педагогічної думки та школи України в ХХ столітті : : дисс. ... докт. пед. Наук : 13.00.01  / М.А. Деркач. – Луганськ, 2012. − 492 с.
  19.           Дубасенюк О. Інноваційні навчальні технології − основа модернізації університетської освіти / О. Дубасенюк // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін: 36. наук.-метод праць / За ред. О. А. Дубасенюк. − Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. – С 3-14.
  20.           Д'юї Дж. Досвід і освіта / Дж. Д'юї. – Львів : Кальварія, 2003. – 84 с.
  21.           Зайцева І. Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 / І. Є. Зайцева; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. − К, 2001. – 217 с
  22.           Ковалев В. Учебный театр как средство профессиональной подготовки учителя русского языка : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / В. И. Ковалев; Луганский педагогический университет ім. Тараса Шевченка. – Луганск, 1999. − 240 с.
  23.           Коваль Т. Виразне читання: лабораторний практикум для студентів напрямку підготовки «Філологія. Українська мова і література» / Т. Коваль. − Хмельницький : ХНУ, 2010.–207 с.
  24.           Коваль Т. Студентський літературознавчий театр як освітня інновація у контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду / Т. Коваль // Порівняльна професійна педагогіка. − 2017. − № 7(2). − С. 93-101.
  25.           Концепція літературної освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 № 58 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvіta.ua
  26.           Кормич Л. І., Багацький В. В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький– Х.: Одіссей, Видання третє. 2004. – 304 с.
  27.           Кравець Н. Творчий розвиток учнів на уроках літературного читання / Н. Кравець // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. − 2013. − Вип. 123(2). − С. 169-174.
  28.           Кузнецов И.В. Анализ эпического произведения: Уч-мет. пособие. / И.В. Кузнецов, Новосибирск : Изд-во НИПКиПРО, 2003. − 81 с.
  29.           Куркіна С. Постановка спектаклів − основа виховання і навчання учнів в шкільному театрі / С. Куркіна // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. − 2012. − Вип. 107(1). − С. 265-275.
  30.           Медведева В. В. Театральная маска как один из способов трансформации сценического образа / В. В. Медведева // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. − 2011. − № 3. − С. 189-192.
  31.           Накишова Е. Ю. Воспитательные возможности хорового театра детей и подростков  / Е.Ю. Накишева // Инновационные проекты и программы в образовании. – 2012. – № 2.
  32.           Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Ред.: В. Сидоренко (голова) та ін.. – Київ: Інтертехнологія, 2006. – 154 с.
  33.           Новикова Н. И. Социализация школьников средствами театральной педагогики / Н.И. Новикова // Эксперимент и инновации в школе – 2011.  – № 3.
  34.           Особливості театрального мистецтва [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://studme.com.ua/1911082613653/kulturologiya/teoriya_istoriya_zrelischnyh_iskusstv.htm#464
  35.           Паві П. Словник театру / П. Паві. − Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 640 с.
  36.           Павловський К. Трансформації вищої освіти в XXI столітті: польський погляд / К. Павловський. − К. : Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. – 230 с.
  37.           Панфилова А.П. Игровое моделирование в деятельности педагога : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений.− 2-е изд., стер. / А.П. Панфилова − М. : Издательский центр «Академия», 2007. – 368 с.
  38.           Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXІ століття") від 03.11.1993 № 896 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п
  39.           Про Національну стратегію розвитку освіти в України на період до 2021 року : Указ Президента України від 25.06.2013 № 344/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
  40.           Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
  41.           Рыжкова Т.В. Проектирование урока литературы: лекции 5-8. / Т.В. Рыжова − М. : Педагогический университет «Первое сентября», 2008. – 56 с.
  42.           Седнева А. Е. Театр в образовании Великобритании / А. Е. Седнева, И. В. Юстус // Человек и образование. − 2014. −№ 2 (39). − С. 112-115.
  43.           Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. : Дис ... канд. наук : 13.00.072. / Л.В. Сєрих – 108 с.
  44.           Сосновская И.В. Проблемы анализа художественного произведения на уроках литературы в средних класса : монография. / И.В. Сосновская – ЮС : СахГУ 2007. − 240 с.
  45.           Сухомлинский В.А. Культура ощущений и восприятий / Рождение гражданина / Сухомлинский В.А. Т. 3. − Киев, 1980. − 640 с.
  46.           Шалагінов Б.Б. Урок літератури. Роздуми літературознавця про шкільну методику / Б.Б. Шалагінов. – К. : Грамота, 2013. – 208 с.
  47.           Шевченко З.О. Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах на факультативних заняттях / З.О. Шевченко // Українська мова і література в школі. – 2013. – № 4. – С. 20-23.
  48.           Ярулов А.А. Познавательная компетентность школьников / А.А. Ярулов // Школ. технологии : науч.-практ. журн. школ. технолога (завуча). – 2004. − № 2. – С. 43-84.
  49.           Craft A. Creativity Across the Primary Curriculum: Framing and Developing Practice // A. Craft / London: RoutledgeFalmer. – 2000. – 85 p.
  50.           Fleming M. Teaching Drama in Primary and Secondary Schools // M. Fleming / London : RoutledgeFalmer. – 2001. – Р. 22.-25.
  51.           Greene M. Art Worlds in School. The Symbolic Order // M. Greene / Ed. P. Abbs. – London. – 1989. – Р. 89-103.
  52.           Kempe A. & Ashwell M. Progression in Secondary Drama // A. Kempe / London : RoutledgeFalmer. – 2000. – № 7 (1). – Р. 2-5.
  53.           Neelands J. Drama : The Subject That Dare Not Speak Its Name // J. Neelands / Institute of Education University of Warwick. – 1998. – Р. 1-10.
  54.           Nicholson H. Theatre & education / H. Nicholson. Basingstoke : Palgrave MacMillan, 2009. − 104 p.
  55.           O’Toole J. Emma’s Dilemma: the Challenge for Teacher Education in Drama / J. O’Toole // Key Concepts in Theatre/Drama Education. − Rotterdam/Boston/Taipei : Springer Science and Business Media, 2011. − P. 13-19.
  56.           Somers J. Editorial in Research in Drama Education // J. Somers / Oxford University Press. – 2000. – № 1 (1). – Р. 84-85.
  57.           Teatr Akademicki Uniwersytetu Warszawskiego [Zasób elektroniczny]. − Tryb dostepu: http://www.kulturalna.warszawa.pl/instytucje,1,2527,Teatr_Akademicki_Uni wersytetuWarszawskiego.html?locale=pl_PL.

 

docx
Додано
3 жовтня 2023
Переглядів
96
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку