23 червня о 18:00Вебінар: Практика реалізації проєктів та відеопроєктів у НУШ

Методичні знахідки з питання "Розвитку пізнавальних інтересів учнів на уроках української мови і літератури"

Про матеріал

Не варто боятися змін. Найчастіше вони трапляються саме в той момент, коли вони необхідні.

Шлях досягнення успіху дає особистості людини набагато більше, ніж сам успіх.

Якщо ви чекаєте моменту, щоб здійснити свою мрію, знайте, що цей момент вже настав. Зробіть це прямо зараз.

Перегляд файлу

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

„Любіть не школу, а дітей, які приходить до школи; любіть не книжки про дійсність, а саму дійсність; не життя звужуйте до навчання, а навчання розширюйте до життя!            А найголовніше: любіть життя і якнайбільше живіть живим життям”

(П.П. Блонський)

     Освіта України-  це освіта для людини. Її стрижень розвиваюча, культуротворча домінанта виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

    Сьогодні особистість учня має перебувати в центрі уваги вчителя, при ньому визначальною є саме пізнавальна діяльність, а не „сухе” викладання. Звичне і традиційне „ вчитель - підручник - учень” повинно змінюватись на „учень - підручник- вчитель”. Саме тому я працюю над проблемним питанням розвитку пізнавальних інтересів учнів на уроках української мови та літератури. Ця  проблема актуальна, цікава і багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпраці? Як зробити так, щоб учень був активним суб’єктом навчальної діяльності? Як нерухоме, напружене обличчя учня, його страх перед учителем змінити на вміння вільно мислити, відчувати, пізнавати ? Це завдання важливе і нелегке, але необхідне »умовах сучасного життя. Адже час потребує молодих людей з багатим інтелектом і творчим потенціалом, бо вони володіють здібністю адаптації до різноманітних життєвих ситуацій, можуть продукувати нові ідеї, відкриття і винаходи, застосовувати творчі здібності у різних галузях людської діяльності.

   Отож, мету своєї роботи вбачаю у вихованні компетентнісної особистості, готової до життя і праці. Прагну навчити дітей, дати їм знання, сформувати уміння й навички. Та при цьому особливу увагу приділяю вихованню в учнів потреби, мотиву, позитивного ставлення до набуття цих знань. Ставлю перед собою завдання розвивати всі види пізнавальної активності: репродуктивну              ( діяльність виконавського відтворювального характеру), реконструктивну ( не тільки копіювання, виконання завдань, а й вибір способів діяльності, використання здобутих знань), творчу ( ініціативна самостійність у визначенні цілей, способів її здійснення, оригінальність).

  Реалізацію поставленої мети та завдань здійснюю через урочну та позаурочну діяльність.

  Серед інших етапів уроку особливу увагу приділяю мотивації навчальної діяльності та рефлексії, оскільки саме ці структурні елементи пробуджують пізнавальну активність, формують свідому потребу у ній, а також дають можливість учневі проаналізувати весь процес пізнання.

    Основними мотиваційними аспектами, до яких я звертаюсь, є пізнавальний інтерес, проблемність і практична цінність. Для мотивації пізнавальної діяльності я використовую такі прийоми: зв’язок навчального матеріалу з життям; створення проблемної ситуації, для розв'язання якої необхідно засвоїти нове; вплив на емоційну сферу; рольові ігри.

   Мета першого етапу уроку ( мотивація) сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Дитина має усвідомлювати, що і навіщо вона зараз робитиме. Без мотивів учня і мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання.

   Намагаюсь викликати у дітей здивування, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути і коротка розповідь, і бесіда, і демонстрація наочності, гра „Асоціації”               ( див дод 1).

    У своїй роботі використовую рольову гру - джерело розвитку творчості, соціальної практики, колективних стосунків у процесі пізнання. Дітям подобаються різні ігри, бо вони привчають виборювати перемогу, відсікають егоїзм, виховують товариськість і комунікабельність. Наприклад, гра „Компетентність”, під час якої групи учнів ставлять одна одній запитання, „роботодавці” оцінюють відповіді, виносять рішення про прийняття на роботу. Гру „Театр” можна використовувати під час вивчення драматичних творів. Для перевірки засвоєння нового матеріалу використовую гру „Воротар”. Учня- воротаря запрошують до дошки(воріт), його завдання - відбивати голи (питання).

   Ситуацію успіху забезпечує робота в групах. Групи змінні, щоб дитина спробувала себе у різних соціальних ролях, відчула, що від неї залежить виконання групою завдання. Пошукова робота - один із рушіїв розвитку пізнавальної діяльності учнів. Вони отримують завдання, але вид і форму відповіді-результату обирають самостійно. При вивченні творчості письменника учні об’єднуються у групи. „Експерти” - доносять інформацію про життєвий шлях письменника, „літературознавці” - досліджують творчий доробок, „філологи” – мову художніх творів. Із методів критичного мислення використовую „ кубування” та складання сенканів, що розвивають образне мислення, вчать узагальнювати інформацію та виражати власне ставлення до неї. Проводжу таку роботу з метою організувати, згуртувати учнів, націлити їх на спільну творчу працю (див дод 2).

    Використання різноманітних таблиць, схем, індивідуальних узагальнюючих карток, методу конструювання понять, методу помилок дає змогу своєчасно виявляти прогалини в знаннях учнів, розвиває вміння вчитися.

   Проектні роботи-дослідницькі, творчі, рольові, пригодницькі, прикладні, телекомунікаційні - допомагають дітям оволодівати арсеналом методів дослідження; аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висування гіпотез та методів їх вирішення.                                         

    Завдяки такій діяльності, учні вчаться вести дискусію, толерантно ставитися до думок інших людей, оволодівати інформаційно - комунікативними технологіями.

   Метод конструювання понять

Актуалізуючи уявлення учнів, які вони вже мають, вчитель формує у них нове поняття, що вивчається. Порівнюючи та обговорюючи уявлення учнів про поняття, вчитель допомагає дійти висновку ( не обов’язково до того, що у підручнику).Результат роботи - колективний творчий продукт - спільно сформульоване визначення поняття. Одночасно вчитель знайомить учнів з іншим формулюванням поняття, що наведені у навчальному посібнику чи підручнику ( див дод 3).

   Метод помилок передбачає зміну негативного ставлення до помилок. Вони розглядаються як джерело протиріч, виняток з правил. Увага до помилки актуалізується з метою її виправлення, з’ясування її причин, способів її припущення. Існування взаємозв’язку помилки і правильного рішення стимулює евристичну діяльність учнів.

    Розвиток пізнавальних інтересів учнів неможливий без уроків- подорожей, уроків-казок, уроків-диспутів, вистав, досліджень, вікторин та інших нестандартних форм. Такі форми у дитячому віці спонукають до формування власного світогляду, розвивають фантазію та уяву (бізнес-урок «Я мрію стати бізнесменом», урок — вікторина «Я словами відкриваю серце»,урок- подорож « Таємниця літер я,ю,є» та інші).

    Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів - це один із дієвих засобів розвитку пізнавальної діяльності, гострий інструмент впливу на формування особистості. „Кожна дитина має зазнавати успіхів у навчанні. Якими б „скромними” не були її досягнення на даний час, їй потрібно усвідомлювати те позитивне зрушення, яке вже вдалося зробити. Важливим є подолання дитиною труднощів, інакше дитина втрачає можливість вчитись вчитися, а успіхи її знецінюються” (Ш.О.Амонашвілі).

   У своїй практиці перевагу надаю різноманітним тестам-комплексам контрольних вправ, які дозволяють виявити рівень мовної та комунікативної компетенції тих, кого тестують. Тест - це засіб діагностики труднощів в опануванні мовленнєвим матеріалом, а також спосіб прогнозування успішності у навчанні, підготовки випускників до зовнішнього незалежного

оцінювання. Важливо, щоб навчальні завдання були посильними для учнів, враховували їх вікові та індивідуальні особливості, але не легкими, бо як легкі, так і непосильні вправи і завдання користі не принесуть.

    Процес пізнання повинен приносити дитині радість. Саме тому особливу увагу приділяю емоційному стану дітей у процесі організації навчально-виховного процесу, тісно співпрацюю із шкільним психологом.

  Так у п’ятому класі, який проходить період адаптації, психологом було вивчено мотиви навчання дітей та їх психологічний стан під час навчальної діяльності. Опираючись на результати досліджень, я застосовувала методи та форми роботи, спрямовані на підвищення рівня позитивних емоцій у процесі пізнання. Наступне анкетування показало, що емоційний стан дітей покращився( див дод 4).

    Останній етап уроку, вивчення мовної чи літературної теми, - рефлексія, реально показує, наскільки правильно було проведено мотивацію та інші частини уроку. Саме тут встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться їм у майбутньому. Інноваційний підхід передбачає обов’язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви і зіставляти їх із діями інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити і усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати (див дод 5).

    Досвід роботи над проблемним питанням переконує мене у тому, що актуалізація його у сучасній освіті є доречною і необхідною,бо результатом моєї щоденної праці є :

-формування життєвих компетентностей учнів;

-підвищення рівня навчальних досягнень;

-активізація і зацікавленість дітей у дослідницько - пошуковій діяльності;

-ініціативна участь дітей у шкільному науковому товаристві учнів „Ерудит”;

-розвиток їх творчих здібностей;

-покращання емоційного сприйняття пізнавальної діяльності;

-розвиток естетичних смаків та уподобань учнів.

   Мої вихованці - це моя гордість. Вони беруть активну участь у проведенні тижня української мови та літератури, щороку з урочистою промовою виступають біля пам’ятника Т.Г.Шевченка,  є переможцями районної олімпіади з української мови та літератури, конкурсу знавців української мови ім.П.Яцика, Міжнародного конкурсу ім.Т.Г.Шевченка, беруть участь у роботі МАН. 

    Це змушує мене активно впроваджувати в практику новітні освітні технології чи їх елементи, нетрадиційні прийоми й методи навчання, використовувати нові форми занять для активізації навчально- пізнавальної діяльності учнів.

    Готуючись до кожного уроку , слід пам’ятати слова Ш.О.Амонашвілі: «Головнестворити в людині Людину.             Це як збудувати храм, що завжди не просто»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

     Під час вивчення новели В.Стефаника „Кам'яний хрест” ставлю перед учнями запитання: „ Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слова „кам’яний хрест?"

( Вічність; кінець життя; пам’ять; твердість; протистояння силам природи; забуття).

   Вивчаючи творчість П.Г.Тичини, а саме поезії зі збірки „Сонячні кларнети”, питаю про асоціації, що виникають у дітей , коли вони чують назву збірки.

( Сили природи поєднуються зі світом почуттів людини; сонце,небо, Всесвіт і людина; обожнювання природи;схвильоване ставлення до краси природи)

 Асоціації, що викликають рядки поезії „Золотий гомін”:

Над Києвом - золотий гомін  (сонце, життя)

І голуби, і сонце!         (мир, радість, щастя)

Внизу - Дніпро торкає струни (образ української волі,

державності)

Курява Чумацького Шляху (нескінченність, вічність життя)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Під час вивчення поеми Т.Г.Шевченка „Катерина” пропоную учням викласти на папері свої думки щодо запитання: „У чому трагедія Катерини?”

Грані куба:

  •                  Катерина;
  •                  жінка - покритка;
  •                  москаль;
  •                  суспільство;
  •                  батьки;
  •                  гірка доля ( або трагічна загибель).

 

Сенкани

 

Сентименталізм

Літературний, художній

Передає внутрішні переживання

Допомагає проникнутись співчуттям до героя

Напрям

 

 

Речення

Просте, складне

Поєднує слова за змістом і граматично

Формує, виражає, повідомляє думку

Одиниця мови

 

Додаток 3

    Наприклад, на першому уроці, вивчаючи тему „Іменник як частина мови”, пропоную учням скласти схему ( актуалізуючи уявлення):

Іменник

самостійна частина мови (хто? що?)

Має:

власну, загальну істоту, неістоту відміну групу

Змінюється:

родами числами відмінками

       Далі пропоную звернутися до підручника і перевірити, чи правильно було сконструйоване нами поняття. Тут додається ще й пошукова робота: учні знаходять матеріал, який ми не записали до таблиці, закінчується робота у колективному доопрацюванні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Анкета

Мета: визначити, чи отримують учні позитивні емоції від вивчення української мови та літератури

Дата: 12.10.2014 Клас: 5-А

Загальна кількість респондентів: 21 учень

Запитання

  •                  З яким переважно настроєм ти йдеш на уроки української мови та літератури?

а) із задоволенням;

б) з небажанням;

в) із зацікавленням.

  •                  Чи виникає у тебе бажання дізнатися більше додаткової інформації з вивченої теми?

З.Що тобою керує під час виконання домашнього завдання з української мови та літератури?

А) обов’язок( тобто, виконую, тому що треба);

Б) пізнавальний інтерес ( виконую, тому що цікаво).

  1.             Чи часто ти пропускаєш уроки з української мови та літератури без поважної причини?

5. Які почуття виникають у тебе під час уроків української мови та літератури?

  •                  радість;

Б)захоплення;

  •                  смуток;

Г) цікавість;

Г) пригніченість.

   Аналізуючи відповіді учнів на перше запитання, приходимо до висновку, що 67% учнів ідуть на уроки української мови та літератури із зацікавленням, 29% дітей - із задоволенням та 4% учнів - з небажанням.

 У 100% учнів виникає бажання після уроків української мови та літератури дізнатися більше додаткової інформації з вивченої теми.

     Аналіз третього запитання показав, що 53% учнів виконують домашнє завдання з української мови та літератури, тому що їм цікаво; 38% учнів - з обов’язку та 9% - і тому що цікаво, і з обов’язку.

    96% учнів не пропускають уроки української мови та літератури без поважної причини і 4% дітей пропускають ці уроки.

    Виходячи з аналізу відповідей на 5 запитання, констатуємо, що у 67% дітей виникає радість під час уроків української мови та літератури, у 76% учнів - захоплення, у 80% - цікавість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Рефлексійна анкета

  •                  Чи сподобався тобі проведений урок?

          так, дуже; 2) не дуже; 3) ні.

  •                  Якщо урок сподобався, то спробуй визначити, чим саме. Підкресли 5 факторів, які обумовили твоє позитивне ставлення:
  1.             я почувався впевнено і спокійно;
  2.             було цікаво;
  3.             ми вчилися самостійно здобувати і застосовувати знання;
  4.             ми оволодівали читацькими вміннями;
  5.             ми оволодівали вміннями ставити цілі, планувати діяльність і оцінювати свою роботу;
  6.             виробляли вміння працювати в парі, в групі;
  7.             розвивали вміння захищати свою думку, аргументовано сперечатися;
  8.             міцно засвоювався програмовий матеріал;
  9.             кожен розвивав власні здібності
  •                  Які розумові рівні були актуалізовані під час уроку? ( додаю це питання у анкету для учнів старших класів):

1) аналітичний; 2) критичний; 3) синтез інформації

 

Дайте відповіді на запитання:

  •                  Чого я навчився на уроці?
  •                  Що було найцікавішим і чому?
  •                  Які я виконував завдання і яким способом?
  •                  Які труднощі зустрічалися і як я їх долав?
  •                  Мій настрій на уроці.
  •                  Мої побажання ( собі, вчителю, товаришам).

 

Рефлексійні кружечки ( О О О ) - використовую як на початку , так і в кінці уроку, це необхідно вчителю, щоб краще зрозуміти, наскільки психологічно готові учні перед вивченням нового матеріалу.

    Вони можуть мати різну форму і вигляд, наприклад, різнокольорові кружки : червоний - означає, що учень готовий працювати; синій - не зовсім впевнений у своїх силах; зелений - не впевнений, потрібна допомога вчителя. Якщо переважає зелений, то учням пропонується релаксація ( відпочинок під спокійну музику, політ світом своїх фантазій тощо), а потім проводиться бесіда, під час якої налагоджуються довірливі, теплі взаємини з учителем, покращується емоційно - психологічний мікроклімат у класі.

 

doc
Додано
11 грудня 2018
Переглядів
1593
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку