МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ  ТА  ОСВІТИ   УКРАЇНИ НОВОМОСКОВСЬКИЙ   ТЕХНІКУМ   НАЦІОНАЛЬНОЇ 

МЕТАЛУРГІЙНОЇ   АКАДЕМІЇ    УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

Ми – гідні сини й дочки своєї 

неньки - України 

                                                                                         

 

      

 

 Розробили   викладачі    Коновалова  О.М. та  Кісельова  О.М.

                                        музичне  озвучення  Лушніков С.В.

 

З метою виховування  почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину, поглиблення знань студентів про нашу державу - Україну; формування  національної  свідомості студентів; розвивання пізнавальних  інтереси студентів; виховування любові до рідного краю, поваги до його історичного минулого і сучасного, шанобливого ставлення до символів держави; розширення й поглиблення знань студентів  про Україну, виховування розуміння причетності до всього, що відбувається у країні; формування переконаності у нетлінності надбань і духовних скарбів народу й необхідності їх збереження, пробудження  готовності служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни.

 

Оформленя: Прапор України, надписи  «Героям  слава », «Сам не знаю, де погину…»), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

  

(Звучить «Молитва за Україну», студенти запалюють свічки  ) Ведучий 1       Боротьба не за щастя  вже навіть іде —за життя!

                         Бо його забирають.

                         Нас Надія веде, нас ідея веде

                         За свободу для рідного краю.

 

 Ведучий  2      Українцю, поглянь, там побили жінок!          

Глянь, вже люди ховаються в храмі!                          Де таке ще траплялось, коли це було                           Аж в такому нестерпному стані?..

 

  Ведучий 1     Так чинили лиш варвари, злісні хани,                          Лиш від них люди в церкві ховались.

                          А сьогодні це власні привладні пани              

Вже над нами так само знущались!

 

Ведучий 2 Сьогодні ми зібрались в цьому залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю тих, хто боровся за честь правду і гідність  і віддав своє життя за нас з вами. «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!» Ведучий 1  Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами,  Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

 

Студент 1

Вони боролися за нас,

Не тільки ветерани,

Щоб був в країні нашій лад Стояли на майдані. Їх всіх і били й катували, Й погрозами лякали. Та цього владі було мало- Найкращих повбивали.

Їх пам’ятники квітами покриті, Про них всі завжди будуть пам’ятати.

Вони для нас добро зробили,  За що їм довелося помирати.

Ці люди всі були найсміливіші - Вони стояли за своє аж до кінця.

Їх родичі були найщасливіші,  Поки до них не прислано було

гінця  

З жахливою новиною страшною.

Тож пам’ятаймо цих людей ми,

Бо за нас з тобою

Вони безстрашно полягли грудьми.

 

Ведучий 2   21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!

 

Ведучий 1   Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Українаце Європа», «Ми –вільні» « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.

 

Ведучий 2  А далі- жорстоке побиття студентів вніч з 24 на 25 листопада.

 

Ведучий 1 А далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.

 

Студент 2  А далі- Небесна сотня в небо полетіла.

 Небесна сотня – безневинна жертва…  

Бандитам не сховатись за хрестом

Отим хрестом, де їхня совість мертва

Зрікається і серцем і чолом…

У прощену неділю впала долу,

Простіть нас браття, миленькі, простіть… За Україну - зранену і голу…

За Вас не впала і за Вас стоїть!

 

 Ведучий   2  Ми вшановуємо  пам'ять героїв України, Героїв ,які віддали своє життя за  нашу рідну землю, за Україну, там на Сході.

 

 Ведучий 1  Кожен із цих Героїв , як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами .

 (Слайд Героїв Небесної сотні)

 

Студент 3  Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів! За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів. В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,                 Споївши нею й всю свою сім’ю.  

Студент4

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

 

Студент 5

                Людина люта, хоч душа не знала гніву.

На рідній тверді полягла святій.

Герої ж не вмирають! Вірять в диво!

Адже і ти – “пахан”, належиш їй!

Під схлипи люду Бог тебе розсудить…

За рвані руки, ноги і лоби…

Вкраїну люд від гноблення розбудить Геройської, відважної доби!...

 

 

Студент 6,7 

 

Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись: "За що тебе? " "За Україну, друже мій."  Ти знаєш і мене за неї вбили, Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили. А вас вбивають... Вас тепер за що?" "Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш, Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди." "А я ще ввечері узяв дівча за руку Й тихенько так до серця притулив. Тоді не знав, що Бог уже розлуку Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Більшовики готовились до бою, Я йшов на смерть... а жити так хотів." "Мені твій попіл стукав, брате, в груди. Я вірменин, а теж Вкраїни - син.

Не мав у серці й крапельки облуди, За те й убив мене проклятий поганин."

... Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись: " За Україну нас вбивають, брате мій."

 

Танок  «Обійми  мене»

 

Студент 9

Не плач, кохана, чуєш, я живий...

Не міг тобі раніше подзвонити. То був страшний, запеклий, довгий бій, Та ми не мали права відступити.

А ще молись... за нас усіх молись...

І матері від мене поклонися.

Скажи хоч слово, мила, не журись...

Утри сльозу й нарешті посміхнися, 

Цілуй дітей і батькові привіт,

 

Скажи, його "Кобзар" тепер в нагоді: Ми з хлопцями завчили "Заповіт",  Під обстрілом читаємо відтоді...

Пробач, рідненька, знову мушу йти... І не питай, куди тепер рушаю.

Мене чекають прОкляті світи, Коли вернусь я й сам уже не знаю... Вона в сльозах стискає телефон, Пусті гудки, в душі гроза лютує... Та він живий, то був поганий сон, Її любов його, таки, рятує!

А він десь там, де небо у вогні

БорОнить свою землю від навАли...

Він вже давно не лічить ночі й дні...

Він робить все, щоб ми війни не знали! Молімося за наших воїнів!

 

Ведучий 2 "Схід і Захід разом" — так же просто, як "Я люблю тебе".  

Ми завжди вірили і віримо, що Україна –це велика і нероздільна країна з чудовою природою великою історією та добрими людьми.

 

Ведучий1 Але проклятий ворог хоче розділити нашу землю, змінити історію, знищити українську націю. Сьогодні на Сході України гинуть тисячі наших людей, залишаються сиротами діти, плачуть матері над домовинами своїх синів.

Ще цей хлопчина і он той...- Героєм ....був мені завжди....  з тих пір коли почав ..і ти...

з тих пір...коли сказав він мама....

.я так раділа...так ридала....

Від щастя сльози проливала... так ніби знала..ніби відчувала..... я так його тримала...так оберігала... та все ж пішов....за іншу битись маму.... мені ж залишив вічну рану...

А я дзвонила, кажу :"Сину,іди додому..бо там гинуть....

"А він:"Неправда...тут все мирно...

"Мені від того було дивно..... І я його чекала...так чекала.... він вернеться..я вірила..я знала....

І він приїхав не колись..а нині....

виходжу я...дивлюсь ..моє дитя у домовині...

"як справи синку?ну кажи як справи?.... чого мовчиш...не хочеш подивитися на маму? відкрий же очі....вставай...ти хочеш так лежати? 

втомився, певно...вирішив поспати.... Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний.. живіт запав..напевно,ще й голодний...

ходи,я вже на стіл накрила....

Ходи ,тебе чекає вся родина." ...А люди кажуть ,що здуріла... що мертву так трясу дитину...

Та, що ті люди...що вони там знають...

Мій син-герой...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Звучить пісня 

 

 

Студенти 3,4,5

Під свисти куль латаю старі рани,

Криваві руки гріються в бинтах, Сімейне фото – то моя відрада І мирне небо ввижається у снах.

Я дні в полоні, я дні палаю в пеклі,

Прокльони чую в день і у ночі,

Я вже готовий, я не боюся смерті, Але триматися я обіцяв доньці.

Бійці,солдати чи може люті звірі Нас градами обстрілюють щодня? Я так стомився, я хочу жити в мирі І в мирі щоб жила моя сім’я.

Я вже не сплю, живу єдиним днем,  Та й жити вже, на жаль, не має сили, Вмиваюсь кров’ю і нічним дощем, І думаю, чому мене не вбили? Навіщо я страждаю в сирій ямі, За що катують нелюди мене? За те що Батьківщину захищаю, Не вірячи, що скоро все мине.

Не вірю я, а мріяти боюся,

Бо мрії для дітей, а в нас лише бажання, І поки я в полоні за життя борюся, Ви помоліться, за мої страждання.

 

Звучить пісня  «Герої не вмирають»

 

 

 

 

Ведучий 1  Лихо приходить тоді, коли люди втрачають пильність. Ми забули, що існує загроза війни. Ми були безпечно спокійними і впевненими, що війна – це не у нас. І головне – ми забули, що наша сила – в єдності.

 

Давайте вшануємо пам’ять всіх загиблих в зоні антитерористичної операції ,  героїв Небесної Сотні  - хвилиною мовчання.     

    

Ведучий 2     Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого дитячого серця. 

 

Ведучий 1 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

 

Ведучий 2 Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогнючастинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

 

(Студенти  виходять із свічками по одному стають)

 

Запалимо свічку Пам’яті! 

Запалимо свічку Єдності! 

Запалимо свічку Надіїі!      Запалимо свічку Миру!      

 

Студнет 11

Молимось  за мир і спокій  для нашої великої єдиної родини

Дай нам Боже жити в любові до ближнього, 

у повазі прав і свобод кожного,  не розпалюючи непремиренності.

Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила ! Вірю, в силу духу нашого, бо це є Чудо!

Вірю, що ці слова зупинять темні сили 

Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!

Хай животворна роса впаде на наші землі

Нехай вгамується розбрат

Нехай зникнуть заздрощі й розпалення пристрастей Щоб полюбили ми один одного.

І допоможи нам всім знайти примирення.

Захистити  найменш захищених.  Осушити  сльози заплаканих, 

Скріпити  віру тих, які сумніваються

Навчити    не продавати свою совість ні дешево, ні дорого. Захистити  нас від ворогів видимих і невидимих,  що хочуть поневолити нас.

Дай нам, Боже, жити вільним життям 

Дай кращу долю нашому народу

Дай нам єдність, мир і спокій Господи! Збережи Україну

За Україну! За Мир! і Спокій!

 

Звучить пісня «Співаємо пісню  за Україну

 

 

Ведучий

                                  Єднайтесь люди, в кого ще живе

          В душі любов до рідної країни,

          Бо у дитини мати лиш одна,                   Одна у нас єдина Україна!

 

 

Тож,  не ділімо Україну ні за якими ознаками: різні береги, сторони світу, регіони, бо вона – єдина, одна родина, одна сім’я.