Михайло Шолохов «Доля людини».

Урок

Тема. ПЧ. Михайло Шолохов «Доля людини». Трагічна доля однієї людини як втілення трагедії всього народу під час Другої світової війни

Мета:

• навчальна: продовжити роботу над темою «Історичне минуле в літературі»; ознайомити учнів зі змістом 1-ї умовної частини оповідання М. Шолохова «Доля людини»; показати, як відбиваються історичні події на долі конкретної людини, як війна перетворює щасливе життя на трагедію;
• розвивальна: формувати й розвивати навички усного мовлення учнів; удосконалювати навички текстологічного аналізу літературного твору, навички виразного читання художнього твору; розвивати вміння встановлювати асоціативні зв’язки між творами різних видів мистецтва, уміння втілювати свої ідеї в різних жанрах і оцінювати виступи однокласників;
• виховна: стимулювати зацікавленість учнів вивченням творів світової літератури; формувати культуру відповіді (логічність, послідовність, доказовість, емоційність); формувати вміння відстоювати свою точку зору.

Обладнання: портрет М. Шолохова; ілюстрації за темою уроку; ТЗН.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Слово вчителя

— Ми продовжуємо роботу над темою «Історичне минуле в літературі» і сьогодні проаналізуємо твір, де немає безпосереднього відгуку на трагічні події, не показаний трагізм фізичного стану героя, який на собі відчув усі наслідки бою (як у творах О. Т. Твардовського «Я був убитий під Ржевом», Г. Белля «Подорожній, коли прийдеш у Спа…»). Герой, із яким ми сьогодні познайомимося, уцілів в пеклі війни, повернувся фізично неушкодженим. Наше завдання — дізнатися, як війна торкнулася його душі, як вплинула на його подальшу долю. Перед нами оповідання Михайла Олександровича Шолохова з промовистою назвою — «Доля людини».

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Повідомлення про життєвий і творчий шлях М. Шолохова (за індивідуальним домашнім завданням)

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Робота над темою уроку

1. Бесіда за змістом твору

• Чому, на вашу думку, письменник звернувся до воєнної теми?
• Від чиєї особи автор починає розповідь?
• Які ознаки свідчать про те, що перед нами людина з міста, яка приїхала з відповідальним дорученням?
• Чи хизується він своїм становищем? Чи свідчать його зовнішній вигляд і поведінка про це?
• Що є підтвердженням того, що йому доводиться часто розмовляти з людьми, можливо, впливати на їхнє життя, допомагати їм? (Прийняв звернення на «ти»; відповів на рукостискання; не почав доводити, що він не водій; підтвердив, що пройшов усю війну; знайшов привітні слова для хлопчика.)
• Чи можна стверджувати, що в образі оповідача автор зобразив себе?

2. Розвиток усного зв’язного мовлення. Опис за уявою

• Опишіть оповідача від особи його випадкового співрозмовника і хлопчика. (Методична порада. Учителеві слід звернути увагу учнів на те, що переважатиме в цьому оповіданні далі за текстом — портретні чи мовні, поведінкові характеристики й оцінки.)

3. Продовження бесіди за змістом твору

• Скільки описів чоловіка і хлопчика містять перші три сторінки оповідання? Чому один із них дуже стислий, поверхневий, а інший — детальний?
• Після чого автор уважно подивився на співрозмовника? («…мне там пришлось, браток, хлебнуть горюшка по ноздри и выше».)
• На яку деталь у портреті автор звертає більше уваги? (На очі чоловіка)
• Яке порівняння вражає, коли автор-оповідач згадує про очі свого співрозмовника? («Глаза, словно присыпанные пеплом».) Чому для порівняння автор обрав асоціацію з попелом?
• Уявіть себе психологами й дайте відповіді на запитання.

• Чому в реальному житті люди іноді розпочинають відверті розмови?
• Що необхідно для відвертої розмови, схожої на сповідь?
• Чому така розмова може відбуватися між абсолютно незнайомими людьми?
• Що може свідчити про те, що співрозмовник не просто розповідає, а нібито сповідується?
• Із чого починається розповідь чоловіка? («…жизнь моя была обыкновенная».) Що ви розумієте під словами «звичайне життя»?
• Доведіть за текстом, що герой справді прожив звичайне життя — як і більшість людей його віку в його країні.
• Чи є в словах героя оповідання ще якісь узагальнення (можливо, він виділяє себе поміж решти)?
• Яким ще, на вашу думку, може бути життя людини? (Щасливим.) Із чого складається «щасливе життя»?

• Дайте відповідь на запитання: «Чи можна назвати життя героя щасливим?», підтверджуючи свою думку цитатами з тексту.
• Це щастя дісталося йому «просто так» чи він сам був до цього причетний, доклав певних зусиль?
• Із чого почалися зміни в цьому звичайному щасливому житті? («А тут вот она, война».)
• Що підкреслює займенник «вона» поруч із іменником «війна»? Як герой говорить про війну? (Як про щось живе та страшне.)

4. Робота над виразним читанням літературного твору (від слів «А тут вот она, война» до слів «Сердце до сих пор, как вспомню, будто тупым ножом режут…»; по черзі)

• Чи вважає герой оповідання свій призов на війну чимось незвичайним, трагічним? Чому? (Це його обов’язок — захищати свою країну, своїх близьких, своє звичайне щасливе життя.)
• Чи є в цьому фрагменті оповідання передбачення трагізму майбутнього? (Неподалік оселі героя знаходиться авіазавод; слова дружини: «…не увидимся мы с тобой… больше… на этом… свете».)
• Що свідчить про глибоку увагу автора до співрозмовника, про співчуття до нього?
• Якою є реакція автора-оповідача на спогади співрозмовника? («…ни единой слезинки не увидел в его словно бы мёртвых, потухших глазах».)

VI. Підбиття підсумків уроку

Постановка та розв’язання проблемного питання

Завдання. На вашу думку, які висновки має зробити читач оповідання М. Шолохова «Доля людини» (за текстом 1-ї умовної частини)?

Орієнтовна відповідь

• Війна спричиняє не тільки фізичні, а й, насамперед, моральні страждання людині, безповоротно змінює її долю.
• На тлі спогадів про жахи війни звичайне мирне життя сприймається як найщасливіший час.
• Час не може притупити горя; людина, яка пройшла війну, почуватиметься винною перед мертвими. (Порівняйте з віршем О. Т. Твардовського «Я знаю: жодної моєї провини…».)
• Іноді людина має потребу розповісти про минуле, щоб вилити душу, відчути співчуття і розуміння співрозмовника.

VII. Домашнє завдання

Прочитати 2-гу умовну частину оповідання М. Шолохова «Доля людини» (від слів «А тут вот она, война» до слів «В начале сентября из лагеря под городом Кюстрином перебросили нас…»). За прочитаним скласти таблицю «Поведінка Андрія Соколова у скрутних ситуаціях» за зразком.