21 жовтня о 18:00Вебінар: Активізація та зосередження уваги учнів покоління Z

Урок "Друга світова війна в європейській поезії."

Про матеріал

ознайомити учнів із долею і віршами німецькомовних поетів, що написані в роки Другої світової війни; • розвивальна: удосконалювати навички учнів із текстологічного аналізу поетичного твору, зіставлення поетичних творів на одну тему, перекладів різних авторів; удосконалювати навички виразного читання, зв’язного усного мовлення; • виховна: стимулювати інтерес учнів до читання світової літератури; формувати культуру відповіді (логічність, послідовність, аргументованість, емоційність, самостійність), культуру спілкування на уроці.

Перегляд файлу

Урок

Тема. Друга світова війна в європейській поезії. К. І. Галчинський «Лист з полону», «Пісня про солдатів з Вестерплятте»; А. Марґул-Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд»

Мета:

  • навчальна: ознайомити учнів із долею і віршами німецькомовних поетів, що написані в роки Другої світової війни;
  • розвивальна: удосконалювати навички учнів із текстологічного аналізу поетичного твору, зіставлення поетичних творів на одну тему, перекладів різних авторів; удосконалювати навички виразного читання, зв’язного усного мовлення;
  • виховна: стимулювати інтерес учнів до читання світової літератури; формувати культуру відповіді (логічність, послідовність, аргументованість, емоційність, самостійність), культуру спілкування на уроці.

Обладнання: фотографії пам’ятника на Вестерплятте, меморіального комплексу Бухенвальд; аудіозапис пісні «Бухенвальдський набат» (муз. В. Мураделі, сл. О. Соболєва); карта Європи з кордонами на 01.09.1939 р.; ТЗН.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Оголошення оцінок, отриманих учнями за написання творів, зачитування кращих робіт

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Слово вчителя

— Ми переміщаємося в часі і просторі, ми крокуємо сторінками історії світу. Здавалося б, ми чимдуж віддаляємося від бурхливого, дикого середньовіччя. Але знову спалахує на нашій багатостраждальній землі війна, горять міста і села, плачуть діти, лунають постріли і вибухи… Можливо, не варто ятрити душу, згадувати ці жахіття у мирні часи? Можливо, варто все забути — та жити сьогоднішнім щасливим днем? Можливо, навпаки: слід закарбувати це у пам’яті, щоб уже ніколи не повернулося нелюдське страховисько війни, поділяючи людей на друзів і ворогів, на живих і мертвих? Це не просто — говорити про війну, що йде по землі, що перевіряє кожного на міцність: чи встоїть, чи витримає, чи захистить Вітчизну? Але набагато складніше — говорити про людину, яка протистоїть цій війні. Упродовж цього й наступних уроків ми познайомимося з різними творами про ті події, написані різними авторами, в різних жанрах, у різні часи. Ми спробуємо, читаючи, обговорюючи, пережити події та випробування, а головне — спробуємо зрозуміти, що допомагає зберегти в людині людське, допомагає подолати війну.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

— Отже, погляньте на карту Європи до початку Другої світової війни. 1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлися до Польщі. На цей час Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії, однак досі не зустрічала серйозного опору. У перший рік війни перед німцями постало завдання: захопити військово-транзитний склад на півострові в Гданській бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1-го по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3,5 тисячам німецьких солдатів. Німці спрямували в Гданську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня, з 18:05 по 18:45, 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб у це місце! В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

2. Розвиток усного зв’язного мовлення. Виразне читання вірша К. Галчинського «Пісня про солдатів з Вестерплятте» підготовленим учнем

Пісня про солдатів з Вестерплятте

Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.

 

(А літо було гарне того року)

 

І так співали: «То пусте

Що нам боліли рани —

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.

 

(А на землі того року було стільки вересу)

 

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте».

 

І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну —

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.

 

І спів лунав такий: «Аби

Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.

 

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою — то ми,

Солдати з Вестерплятте».

(Переклад О. Карпенко)

3. Бесіда

(Методична порада. Учитель супроводжує етапи III.2 і III.3 уроку демонструванням фотографій пам’ятника на Вестерплятте.)

4. Повідомлення учнів (за індивідуальним домашнім завданням)

1) Повідомлення про життєвий і творчий шлях К. Галчинського

— У автора цієї поезії було два імені, одне вигадане, жартівливе — Ільдефонс, та інше, дане при народженні — Константи. Два імені для читача з’єднались воєдино. Спочатку небагатьом було зрозуміло, що в польську літературу прийшов поет, якому призначено було сказати в ній нове слово. Нове слово було почуте, коли Галчинського не стало. Через кілька років по смерті він став любов’ю Польщі.

Він з’явився на світ у Варшаві, в сім’ї залізничника, 23 січня 1905 року. Батька його звали Константи, а матір Ванда. Константи Галчинський народився талантом і став поетом. Його доля трагічна не тільки тому, що він поет, а й тому, що він поляк І половини ХХ століття. Він пройшов через всі кола пекла польської національної катастрофи 1939 року. Писав вірші, де були місяць, скрипка і музика Баха. Усі заплутані вузли його життя розрубала війна. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня,— «Пісня про солдатів Вестерплятте» і «Сон солдата» — дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім на поета чекає шестирічне табірне життя. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка…

Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Нідерландів. У літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають і видають том його віршів.

1946 року Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом з родиною оселяється в Кракові.

2) Повідомлення про життєвий і творчий шлях А. Марґул-Шпербера

— Про цього поета в літературній енциклопедії сказано лаконічно: «Альфред Марґул-Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина) — румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник Першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, 1924 року повернувся в Європу, потім на батьківщину».

Німецькомовний поет Румунії був… євреєм. Як псевдонім він додав до свого простого прізвища Шпербер ім’я матері Марґула і став Марґул-Шпербером. У 1920-ті рр. його вже активно друкували в Німеччині, Австрії — скрізь, де читали німецькою. Думка всіх була єдиною — з’явився класик. А те, що він мешкав у Трансильванії, нікого не хвилювало: невже важливо, де живе Поет?

Та прийшли 1930-ті рр., його друзі один за одним опинилися в місцях, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. У чистоті німецької мови із Марґул-Шпербером мало хто міг зрівнятися, але ж він усе одно був євреєм… Лише завдяки друзям поета не чіпали. До кінця війни східноєвропейський єврей Марґул-Шпербер жив приватними уроками німецької мови.

Видатний німецький поет Буковини і всієї Румунії, наставник Пауля Целана, Альфред Марґул-Шпербер прожив довге життя, бачив багато різних політичних режимів. Незважаючи на своє єврейське походження, він навіть за фашистських часів був затребуваним завдяки винятковій освіченості, хоча й не поділяв нацистських поглядів. Згодом навіть ім’я рідного Бухенланда — Буковини нагадуватиме йому про нацистські злочини.

ІV. Оголошення теми й мети уроку

V. Робота над темою уроку

Бесіда за змістом поетичних творів

1) Виразне читання вірша К. Галчинського «Лист з полону» (російською та українською мовами) підготовленим учнем

Письмо из плена

Любимая, доброй ночи,

Глаза твои сон смежает,

Стена моей одиночки

Тень твою вспоминает.

 

Единственная на свете,

Ну как твоё славить имя?

Была ты водою летней,

Была рукавичкой зимней.

 

Была ты счастьем весенним,

Летним, зимним, осенним —

Скажи ты мне доброй ночи,

Пока не ушла к сновиденьям.

 

За что мне досталось всё это —

Жил, как в преддверье рая?..

Ты — свет моего света

И песнь моя путевая.

(Перевод Д. Самойлова)

 

Лист з по лону

Кохана моя, кохана!

Ти спиш уже? На добраніч!

В пітьмі я твій образ бачу,

А ніч весняна, духмяна!

 

Єдина у цілім світі,

Ім’я твоє хай святиться!

Вода ти для мене влітку,

А взимку — моя рукавиця.

 

Ти щастя моє весняне,

Осіннє, зимове, літнє…

Скажи мені: «На добраніч!»,

Прийди уві сні, кохана!

 

За що мені все це щастя

З тобою в раю у Бога?..

Світліше за сонце ясне,

Ти — пісня моєї дороги.

(Переклад О. Ніколенко)

2) Бесіда

3) Виразне читання вірша А. Марґул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» (російською та українською мовами) підготовленим учнем

По имени лагеря смерти

Я и забыл: под Веймаром был он.

Лишь помню я: там жгли людей в огне.

В названии его — как будто стон

О Буковине, «буковой стране».

 

Исчезнувшая жизнь, забытый день —

Мой Бухенвальд, «лес буков», в голове:

Лежу мальчишкой, и лесная сень

Скрывает тучки в дальней синеве…

 

О века срам, что пачкает мечту!

Проклятьем память отдана врагу.

Название услышу ли, прочту —

О детстве больше думать не могу,

 

Ночным удушьем заползает в сон

Ужасная догадка: там, вдали

Пар облаков над полем вознесён,

Не дым ли это тех, кого сожгли?

(Переклад А. Чорного)

 

Про назву концтабору Бухенвальд

Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут — навіки мовкли голоси…

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

 

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені…

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

 

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер —

Не можу юність згадувать свою.

 

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

(Переклад П. Рихла)

4) Бесіда

5) Слово вчителя

— Понад 50 років гудуть дзвони Бухенвальда над колишнім табором смерті, нагадуючи про тисячі людських жертв, що пішли з життя через димарі печей, гудуть, щоб не забували! (Учитель демонструє фотографії музейного комплексу «Бухенвальд».)

Сотни тысяч заживо сожжённых

Строятся, строятся в шеренги к ряду ряд.

Интернациональные колонны

С нами говорят, с нами говорят.

Композитор Вано Мураделі сприйняв ці вірші поета Олександра Соболєва щирим серцем. Створена ним пісня стала закликом для всіх людей землі:

Звон плывёт, плывёт над всей землёю,

И гудит взволнованно эфир:

Люди мира, будьте зорче втрое,

Берегите мир, берегите мир!

(Учні слухають аудіозапис пісні В. Мураделі на слова О. Соболева «Бухенвальдський набат».)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивний прийом «Моя трибуна»

(Методична порада. Учні висловлюються за власним бажанням на одну із запропонованих учителем тем.)

  • Що нового я дізнався на цьому уроці про поезію Другої світової війни?
  • Який із поетичних творів справив на мене найбільше враження?

VII. Домашнє завдання

Для всіх. За підручниками історії та довідниками відновити свої знання про події в Німеччині наприкінці Другої світової війни. Прочитати твір Г. Белля «Подорожній, коли прийдеш у Спа…».

Індивідуальне. Підготувати невелике повідомлення про життєвий і творчий шлях Г. Белля (1 учень).

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 7 клас (Волощук Є.В.)
Додано
19 серпня 2019
Переглядів
564
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку