23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Микола Шпак - партизанський поет

Про матеріал

Сприяти осмисленню учнями особистості письменника - земляка М.Шпака та його творчості; схарактеризувати поезію М. Шпака; сприяти розвитку художніх смаків учнів; виробляти вміння виразно читати напам'ять; виховувати любов до рідного краю.

Перегляд файлу

Тема уроку.  Микола Шпак – партизанський поет

Мета уроку. Сприяти осмисленню учнями особистості письменника - земляка М.Шпака та його творчості; схарактеризувати поезію М. Шпака; сприяти розвитку художніх смаків учнів; виробляти вміння виразно читати напам'ять; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

Форма уроку. Урок-огляд творчості.

 

Обладнання. Портрет письменника, виставка книжок, роздруківки текстів віршів, що розглядаються на уроці.

Епіграф:  Мудрість народу живе,

                  Мудрість народу не вбити!

                                          М. Шпак

Хід уроку

І.Повідомлення теми й очікуваних результатів.

     Очікувані результати. Після цього уроку учні повинні вміти:

  • відтворювати основні віхи біографії М. Шпака;
  • застосовувати найпростіші форми пошуково-дослідницької роботи;
  • висловлювати своє ставлення до М. Шпака;
  • точніше аргументувати свої думки;
  • ефективніше працювати в малих групах;
  • аналізовувати результати своєї роботи.

Слово вчителя. Є незвичайні поетичні долі. Вони вкорінюються, проростають, потужнішають і несподівано вибухають у світ таким вогнем людського героїзму, що роками, а то й століттями ми, читачі, не можемо відділити ці вражаюче короткі, віддані на вівтар людяності життя, від віршів, що залишились нам назавжди - віршів героїв, незламних і гордих лицарів правди, свободи, справедливості. Вони ніби злилися воєдино - подвиг і поезія, стали дивовижною гуманістичною цінністю людської історії. У духовну структуру таких поетичних доль, напевно, був закладений ген, що витворив з ніжних душ співців радості й краси нездоланних оборонців Людини у смертельній боротьбі з ненависною чумою фашизму. Адже героїчне в людині проявляється в години найбільшого духовного напруження так само, як творче осяяння.

Сьогодні у нас з вами ще один урок із циклу тем " Література рідного краю". А саме: " Ні, мамо, я тепер не ваш. Я належу Вітчизні." Ці слова сказав наш земляк М. Шпак. Подумайте і скажіть, як ви розумієте ці слова поета.

Відповідь учнів

Дві команди братимуть участь у конкурсах біографії читачів, дослідників читців, ілюстраторів. Діти в групах самостійно вибирають собі роль. Читачі - учні усього класу.

І. Конкурс " Біографи ".

За кожну правильну відповідь - 1 бал

Питання до біографів ( Участь беруть біографи обох команд)

1. Яким було справжнє прізвище поета ?

    ( Шпаківський)

2. Коли і де народився М. Шпак ?

    ( 23 лютого 1909р у селі Липках Корнинського району)

3. Ким були його батьки ?

     ( Незаможні селяни)

4. Де здобував вищу освіту поет ?

    ( Перша Київська художньо-індустріальна школа, а потім - Київський сільськогосподарський інститут)

5. В якому році побачили світ перші його твори ?

     ( 1928 рік на сторінках журналу "Молодняк")

6. Що ви можете розповісти про життя поета у 1931 - 1933 роках ?

     (Перебуває у лавах Червоної Армії, перша поетична збірка - " Наркому  рапорт", яка виходить у Харкові)

7. У яких літературних об'єднаннях працював М. Шпак ?

     ( " Молодняк ", ЛОЧАФ)

8. Чи був М. Шпак членом Спілки письменників України ?

     ( Так, з 1934 р. повністю віддається літературній діяльності)

9. Розкажіть про Миколу Шпака, борця проти фашистської неволі.

    ( Брав участь в обороні Києва, потрапляє у фашистський полон, тікає, дістається до рідного села, стає керівником партизанського загону)

10. Що відомо про останню мить життя поета ?

    ( Спекотного липневого дня 1942 року у Києві за доносом невідомого було заарештовано М.Шпака та його товариша письменника Петра Радченка; за неточними даними, 19 липня в київському гестапо український поет був розстріляний; невідомо ні подробицї його смерті, ні місця його поховання)

    ІІ. Інтерактивний конкурс " Читачі "

        Питання до читачів  ( також  1 - бал)

  1. Хто сказав про поета: " Ми пам'ятаємо його стрункого, вродливого юнака, з золотим волоссям, з ясним паглядом і милою посмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію "

                                                                          ( М.Т.Рильський )

  1. Із якого вірша рядки ?

   а)  …Голубінь безкрая,

                в даль – лани широкі,

            Журавлині крики

                І дівчат пісні !..

                             Весняне»)

 

  б)   В обійми падаю весняні,

         Цілую мужність дужих літ,

         Шумує вітер поміж віт,

        Чуття тривожать ще не знані.

                            ( " Цвітуть сади " )

   в)   Виряджала мати сина,

          Проводжала сестра брата, -

          Засмутилась Марусина

          У вдовиній хаті.

                        ( " Закувала зозуленька вранці " )

    г)   Стало над нами

          Щастя зоріти …

          Як же нам сестро,

          Світ не любити!..

                       ( " Щастя " )

    д)  Полки ворожі

         Ми переможем -

         Готовий будь !

          Могутня сила

         Нас всіх зростила -

         Робочий люд.

                      ( " Привіт ! " )

     е)   Знаєш - тоді на пероні

           Потяг чекали ми, друже…

           Сонце в вечірнім розгоні,

           Хмари - мов прядива кужель…

                            ( " Другові " )

      є)   Таке п'янке кохання,-

             Кохатися не смієш!

             Хто любить в це світання,

             Той воювати вміє!

                             ( " Чи сміємо ! " )

  1. Чому М.Шпака вважають поетом села?

       ( Найкращими є його твори про отчий край, про рідну Житомирщину, про неповторну красу української землі; його батько був садівником, це також є метафорично )

  1. З чиєю поезією співзвучні ось ці рядки М. Шпака:

               Впали теплі роси,

               Змили ноги босі

               Хлопця - пастуха.

                         ( З Тичинівською )

  1. Виступ 2 читачів (чит. вивч. поезій напам'ять )

ІІІ   Гра " Вільне слово "

       Учитель ставить запитання: " Який із творів М. Шпака найбільше вас уразив, запам'ятався ? Чим саме ?

      Учні виходять на клас і відповідають

ІV  Конкурс літературознавців-дослідників

  1. Які збірки М. Шпака вам відомі ?

   ( " Наркому рапорт ", " В дозорі ", " Моя любов ", " Багатство ", " Сила земна ", " Жита красуються " )

    2.Розкажіть про творчість поета 1941 - 1942 р.

   ( Його ліра цього часу підносить голос такого звучання, який міг лунати з уст народних співців у години тяжких іспитів, в суворі часи історії він стилізував свою поезію під народну пісню, жартівливе послання,  і досі привозять  з Житомирщини та Карпат переінакшені твори поетів-партизанів Шпака і Воронька, що існували як народні пісні ).

  1. Під яким псевдонімом поширювались його твори ?

  ( Пилип Комашка )

    4.  Хто сказав про М. Шпака: " … коли б у нас з якогось сумного випадку долі залишився тільки один вірш цієї збірки ( " Поезії 1941 - 1942 " ), то й тоді  він був би для нас значним вкладом у скарбницю української поезії періоду Великої Вітчизняної війни ".

                                                                                    ( Павло Усенко ).

   5. Які поеми та казки автора ви дослідили ? Переказати коротенько їх зміст

          ( "Від щирого серця ", " Багатство ", " Слово про партизана Захара ", " Казка про горе, потоплене в морі ", " Сон Захарка ", " Казка про лютого царя та мудру вдову " )

V  Сугестопедичний конкурс ілюстраторів.

  1. Коментування представниками групи ілюстрацій своїх робіт.

    ( До віршів " Журавлики - журавлі… ", " Аероплани над селом ", " Весна прийшла ", " Зимовий малюнок " та до інших ).

VI    Підбиття підсумків конкурсу.

VII   Узагальнення.

       Оцінювання результатів уроку.

  1. Якою людиною постав перед вами М. Шпак ?
  2. Чи збагатили ви свої знання, готуючись до уроку і під час заняття ?
  3. Навіщо ми вивчаємо життя і творчість письменників рідного краю ?

VIII   Домашнє завдання. Написати твір - роздум " Оборонець волі і краси ", або асоціативну мініатюру ( за одним з віршів )

 

Додатки

ВЕЧІР

 

Гей, упало сонечко в сизій млі,

Покотилось краснеє по землі.

 

Гей, упало сонечко у степах,

Зацвіло, прощаючись, на хлібах.

 

Ой, упало сонечко тихим сном,

Засинають ластівки над вікном.

1940 р.

 

 

ВЕСНА ПРИЙШЛА

 

Весна прийшла. І серце тане...

Стою в задумі край вікна.

В садах, квітками осіянна,

Пливе вечірня тишина.

 

На дворі хтось співає дзвінко,

І за вікном, де синя мла,

Майнув берет, немов пушинка...

Вона прийшла, вона прийшла!

 

7. IV. 1939 р.

 

* Вірш написаний спільно з В. Сосюрою.

ЗИМОВИЙ МАЛЮНОК

 

Рань морозяну зустріти

Вийдемо на сніг...

Хуга-зимонька сердита

Прямо валить з ніг.

 

Та дарма! – бо із зимою

Дружим з давніх пір.

Це вона сріблом-габою

Покриває бір.

 

Покрива в полях колгоспних

Вруна в тихім сні.

Раді ми суворій гості

Так, як і весні.

 

Це вона, коли завіє, - 

Не шукай доріг;

Під снігами обігріє

Все, що ти беріг.

 

В бездоріжжя лисом лає

В плавних за селом,

Дибить коні, замітає

Слід саней кругом.

 

Гей, ніде нема такої, - 

Гордимося ми, -

І красивої, і злої

Руської  зими!

 

       1939 р.

 

              *     *   *

Ви, наче сонечко, всміхнулись,

А цілий ранок ви були

Така похмура, невесела...

І ось надії розцвіли,

Мов рожі білі в тихім лузі.

На серці радість і любов.

Ми знову – друзі, знову друзі...

Любов, як сонце, гріє кров!

 

Я вас люблю любовю брата,

Нехай щаслива буде хата,

Що вас зростила. Тільки я

Усе ж хотів би нас зєднати,

Щоб я був ваш, а ви – моя.

с. Липки ,

19 березня 1942 р.

 

                                          *         *       *

 

Часом я тебе не розумію,

Що за настрій в тебе і чого

Він такий, аж серце в мене мліє

З настрою поганого твого.

 

Чи тому з тобою ми зійшлися,

Полюбились куріпко, назавжди,

Щоб ламати те, чому клялися,

Що було сильнішим від біди.

 

Ми збирались вічно жити, працювати,

Піднімати інших на бої,

Щоб рука фашиста не палила хати,

Щоб жили батьки твої, мої;

 

Щоб сади, хати біленькі, серцю рідні,

Красувалися в степах, цвіли,

Щоб не було в нас бідних,

Скривджених, а  л ю д и  щоб були.

 

Зрозумій слова ти вірша цього,

Дружбу вічну – мужа і жони.

Ми з тобою мусим ще сказати много

Про геройство, муки в дні війни.

 

Часто я тебе не розумію,

Мовби хтось з тобою щось зробив.

Будь проста, любити я зумію

Так, як ще нікого не любив.

20. 05. 1942 р.                              

 

docx
Додано
30 червня 2018
Переглядів
288
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку