Міні-вистава для лялькового театру. "Цвітуть сади" (філософська казка)

Вистава для лялькового театру

Цвітуть сади

Філософська казка

Дійові особи:

Бабуся, Мама, Дочка.

Садок. Цвітуть дерева

Д: Як гарно навкруги, мамо! Дерева такі ошатні. У них свято? Так?

М: Свято, доню. Цвітуть, бо весна. Радіє все, усміхається.

Д: І минулого року було все в цвіту. І в позаминулому.

М: Так влаштований світ.

Д: А чому ж тоді людина не цвіте кожного року? Та й взагалі, чи може цвісти людина?

М: Ой, не знаю, люба. Стільки роботи, ніколи думати про цвіт. А давай запитаємо у бабусі. Вона ж у нас – головний філософ сім’ї.

Виходить бабуся

Б: Що, мої ріднесенькі, призадумалися? Подобається мій сад? Усе життя біля нього. Весна надходить – не відвести очей.

Д: Бабусю, ми ось думаємо, як же чудово, коли цвітуть дерева! А людина? Теж зацвітає?

Б: Отож бо й воно. Біда наша, що люди цвітуть не так, як дерева кожного року.

М: А що ж їм заважає?

Б: Самі собі. Тому що цвітуть тільки раз у житті й усі в різний час. У кожного своя весна.

Д: Ой, це ж можна прожити й не помітити, як душа прагне цвісти!

Б: Так, люба. Ось чому, коли все навкруги буяє, на людину сумно дивитися – такою вона сіренькою здається в цей час.

М: Мамо, ти як завжди – мудра й переконлива.

Д: Бабусю, дякую. Я буду дуже уважною до себе, щоб весна моя не пройшла повз мене.

Звучить лірична мелодія

Запитання для обговорення

1. Чому казка філософська?
2. Чи згодні ви, що у людини буває тільки одна весна в житті, коли душа розцвітає?
3. Чи так важливо – не проґавити свій розквіт?
4. А взагалі, що означає – душа цвіте?
5. Кому б ви порадили подивитися цю міні-виставу?