Міжкласний виховний захід «Ціна слову українському» (Словесний колаж)

Дзвенить дзвінок. Після нього  вибігає хлопчик.

Хлопчик : Ой,як набридла ця українська мова,

І хто вигадав таке,щоб її учити в школі.

Проклятуща та абетка все не лізе в голову,

Вивчив тільки А і Б ,далі ну не можу я.

Ну а ті проклятущі префікси і суфікси

Звідки знати з якого вони там боку кореня.

Нащо нам  потрібно цей важкий предмет

Вчити в школі,за що пізнали ми лихої долі?

Ненавиджу найбільше в світі українську мову.

Звучить пісня О.Білозір « Українка» під неї виходить дівчинка-мова.

Дівчинка-мова; Ой, маленький українцю, чом ти так мене ганьбиш?

Як  не любиш українську?

Ти ж державу на коліна кладеш.

Прошу учнів, до зубріння звичних

Ви не бійтесь правил граматичних.

Є у кожного до мови хист,-

Не зубріть, а розумійте зміст.

Як  зуміємо правила з вами

виражати  власними словами.

Знань одразу збільшиться запас,

Вчитель просто не впізнає вас.

Хлопчик:Легко тобі казати

Тобі ж не треба це вивчати

Ну чому повинен я –

Голову собі цим забивати?

Я іду грати в футбола –

Мама мені: « Синочку, мова»

Я в комп'ютер –знову ненька:

«Вивчив правила, рідненький?».

Ні один предмет у школі

 не нервує  так як мова.

І така вона важка,

Правил так  багато!!!

Ну чому повинен я , все оце вивчати?

Дівчинка-мова: Якщо з українською мовою

В тебе, друже не все гаразд.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все як пишеться, в ній вимовляється,

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Я спробую тебе переконати

Що українську мову слід вивчати

Ти тільки трошки ипомовчи

Послухай і на вус крути.

Звучить пісня Т.Петрененка «Україна».Діти відходять убік, виходять ведучі.

Ведуча:О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря брилі антів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни.

Ведучий:Яка у ній сила – і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя!

Душа голосна України!

Ведуча:6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведучий: Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведуча:У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. Преподобний Нестор Літописець в “Повісті минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. “Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначає він, – то знайдеш користь душі своїй.”

Ведучий:Українська мова є національною мовою українського народу і бере свій початок із глибини віків. На території України проживає 9 етнічних груп: поляни, подоляни, бойки, гуцули, лемки, литвини, поліщуки, черкаси, карпатські русини.

 

Ведуча:Усі вони мають свій діалект, свою говірку, але основою тих говірок є українська мова. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

Ведучий:Україна та її культура сьогодні святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак.

Звучить мелодія Скорика.На сцену виходять дівчата які кріплять на дерево української мови чорні листки..

1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. –Емський  указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 р. – закрито всі українські театри.
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Звучить гімн  радянського союзу, на сцену виходить учень з сувоєм листом.

Едуард Драч «Лист Грицька Придурченка в в районо».

Здравствуй, дорогоє наше районо!

Я пишу заяву і смотрю в окно:

Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,

Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.

Но вмешалась сила сатанінськая,

Бо ближайша школа — українськая!

Що ето такоє? — спрашиваю вас,

Нєкуди дитину вести в первий клас.

Ми з женой старалісь з яслєй-садікав

Щоб була дитина як в начальнікав.

Бо якой начальнік,рило свінскоє,

Скаже вам хоч слово українскоє!

В українську школу я б дітей не вів,

Їх учебнік школьний весь би посадив.

Там хотя б Шевченка прочитайте зміст —

Ето же отпєтий націоналіст.

Як сприймьот дитина все натурою —

Піде неодмінно за Петлюрою!|

Сам я украінську аканчал давно-

Всі казали: «Грицько — будущий Махно!»

Ми пойдем всє хором в саму свєтлу жизнь!

І заклеймим позором націоналізм.

І спайом, как Сталін научил нас петь:

Гаркнем — «Україну з України геть!»

 

Звучить гімн України , виходить учень із сувоєм –відповідю.

 

0 мудрагелю безголовий,

Ще й безсердечний, додамо,

Не хорони завчасно мови

Народу славного мого.

Народ мій є, народ мій буде,

І мові прадідній звучать.

Тобі ж, чи свято, а чи будень,

Безликі лозунги чіплять.

Ну, що ж...

Дзвени, шуми, глагольствуй, —

Не приховаєш, де фальша...

Хай знає всяк: мов бубон гола

Твоя чиновницька душа.

Перегляд відео « Я питаю у вас..»

Ведуча: Заборононене і зганьблене , зраджене і забуте слово, щоразу воскресало , аби відродитися у терновому вінку страждань, краси і слави.

(Чіпляють на дерево  червоні листочки)

Ведучий: 1989 рік –прийнято Закон «Про мови в Україні».

Ведуча:1996 рік –Верховною Радою України прийнято Конституцію України, де українській  надано статус Державної мови.

Ведучий.1998 рік – Указом Президента Украни 21 лютого проголошено Днем української писемності і мови.

Вчитель : а зараз ми перевіримо наскільки ви добре  знаєте українську мову.

Проведення квесту «Мова- душа народу»

КОНКУРС  «МОВНЕ АСОРТІ»

Завдання:  Учаснику  кожної команди будуть запропоновані питання, на які необхідно дати відповідь. Якщо учасник  команди не дає відповіді, то це питання не зараховується. Вигукувати та підказувати забороняється, навіть у межах однієї команди, гравець має відповідати самостійно. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал. Отож, у кожної з команд є можливість набрати аж 20 балів за цей конкурс.

Оцінювання: від 1 до 20 балів.

Питання для  команд:

Скільки букв в українському алфавіті? (33)

 Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)

 Замініть фразеологізм викинути з голови одним словом-синонімом. (Забути).

 Скільки голосних в українській мові? (6)

 Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?

(Вигук)

Скільки звуків у слові «кущ»? (4)

 Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)

 Рід іменника «сирота». (Спільний)

 Назвіть слова з префіксом -прі. (Прізвисько, прірва, прізвище)

Державна мова України? ( українська)

 Як називаються літери, що записані у певному порядку? (алфавіт)

 КОНКУРС «РЕДАКТОР»

Завдання: відредагувати словосполучення.

Зробити слідуючим чином  (зробити таким чином)

Відмінити процедуру (скасувати процедуру)

Улетіти в теплі краї (полетіти у вирій)

Відкрити очі (розплющити очі)

Лєснічна площадка (сходовИй майданчик)

Різка біль (різкий біль)

Зустрічаємося по суботам (зустрічаємося щосуботи (по суботах))

Потерпіти поразку (зазнати поразки)

На протязі години (протягом (упродовж) години)

Я не маю мєлочі (я не маю дрібних)

Підняти важливе питання (порушити важливе питання)

Обсудити проблему (обговорити проблему)

Повістка дня (порядок денний)

Отримати освіту (здобути освіту)

КОНКУРС«ВГАДАЙ ФРАЗЕОЛОГІЗМ»

Завдання:  По черзі учень з кожної команди, не називаючи слів, що входять до фразеологізму, за допомогою міміки та жестів повинен пояснити, про який фразеологізм  йде мова. Завдання команд – відгадати за підказками фразеоло-гізм і пояснити його значення.

Фразеологізми:

У поті чола   (докладаючи всіх зусиль, напружено)

Умивати руки (ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність)

 

Задирати носа – хвастати

Прикусити язика – замовкнути

Вилазити боком (погано закінчитись для когось)

Зробити з мухи слона (перебільшити)

Тягти за язик (змушувати кого-небудь висловлюватися з якогось привод)

Тримати язик за зубами (бути обачним, стриманим у розмовах, мовчати)

Дати гарбуза (відмовити)

Товкти воду в ступі (займатися чимось непотрібним)

КОНКУРС «ВІДГАДАЙКО».

ВИКЛАДАЧ: Наш український народ, навіть у надзвичайно важкі для нього історичні часи, умів вдало пожартувати. Тож у цьому конкурсі  ви покажете свою кмітливість у розгадуванні народних українських загадок. Це будуть  загадки, мовні загадки-шаради та загадки-жарти.

Завдання: відгадати загадку.

Який молочний продукт стане злаком, якщо прочитати його справа наліво? (сир).

Одного батька і одної матері дитина, а нікому з них не син. (Дочка).

Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце).

Префікс від слова перенести, корінь від слова казати (Переказ).

Корінь від слова квітка, суфікс від слова вудочка, закінчення від слова зірка (Квіточка).

Що в людині найшвидше? (Думка).

Летів гурт голубів і стояло три дуби, як сядуть по два – один дуб гуляє, а як сядуть по одному, то дуба не вистачає. Скільки було голубів? (Чотири).

З якої миски не можна наїстися? (З порожньої).

Що іде, не рухаючись із місця? (Час).

Завжди в роті , а не проковтнеш. (Язик, зуби).

11. Мовчить, а сто дурнів навчить (Книга).

12. Біжить, біжить, не оглядається (Час).

Коли дурень розумний? (Коли мовчить)

Що треба для обіду? (Ложка)

Вчитель:Наше свято – це поетична передмова до досконалого вивчення рідної мови. Вивчати її, удосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас під час читання і спілкування, досконало володіти нею – обов’язок кожного справжнього українця.Сьогодні, ми ще раз переконалися у тому, що українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’я, прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою у віках рідною мовою.

Звучить  пісня про мову.Виходить дівчинка мова і хлопчик.

Дівчинка –мова: Ну ,що, мій юний друже ,

Ти слухав уважно дуже?

Чи згоден з тим ,що сказали?

Щоб укранці тебе поважали,

Щоб сам себе ти поважав,

Ти маєш знати свою мову,

І не цуратися її ніколи.

Бо кожне її слово

Висічене кров'ю.

Малишко Андрій «БУДУ Я НАВЧАТИСЬ МОВИ ЗОЛОТОЇ»

Хлопчик :Буду я навчатись мови золотої

 

У трави-веснянки, у гори крутої,

 

В потічка веселого, що постане річкою,

 

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

 

Буду я навчатись мови-блискавиці

 

В клекоті гарячім кованої криці,

 

В корневищі пружному ниви колоскової,

 

В леготі шовковому пісні колискової;

 

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

 

Щоб раділа з нами Україна-мати;

 

Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

 

В гніві бився блисками, а в любові — рутою!

 

 Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=VADpDc4Cy1E