Міжнародне гуманітарне право

Тема уроку: Міжнародне гуманітарне право

Предмет: Громадянська освіта, 10 клас

Мета уроку:

• Ознайомити учнів із поняттям міжнародного гуманітарного права (МГП) та його основними принципами.
• Розвивати розуміння важливості захисту прав людини під час збройних конфліктів.
• Формувати навички критичного мислення через аналіз реальних і вигаданих ситуацій, пов'язаних із порушеннями МГП.

План уроку:

1.          Вступ (5 хвилин)

Привітання та постановка теми уроку. Вчитель пояснює, що таке міжнародне гуманітарне право та чому воно важливе для всіх нас, особливо під час збройних конфліктів. Пояснюється, що МГП допомагає захистити тих, хто не бере участі у бойових діях.

Мотивація: Вчитель запитує учнів: "Чи знаєте ви, які організації займаються захистом прав людини під час війни?" Учні називають відомі міжнародні організації, такі як ООН, Червоний Хрест тощо. Це допомагає підготувати їх до наступної частини уроку.

2. Актуалізація знань (10 хвилин)

Що ви знаєте про міжнародне право?

Які міжнародні організації займаються захистом прав людини?

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — основна міжнародна організація, яка сприяє миру та захисту прав людини. Її підрозділи, такі як Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), відіграють ключову роль у моніторингу та захисті прав людини.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) — організація, що працює під час збройних конфліктів для захисту жертв війни, включаючи поранених, військовополонених та цивільних.

Amnesty International — міжнародна неурядова організація, яка займається моніторингом порушень прав людини та веде кампанії на підтримку тих, чиї права порушені.

Human Rights Watch — неурядова організація, яка досліджує та звітує про порушення прав людини по всьому світу.

Рада Європи та Європейський суд з прав людини — регіональні організації, які забезпечують дотримання прав людини в країнах-членах Ради Європи.

3. Виклад нового матеріалу (25 хвилин)

3.1. Поняття міжнародного гуманітарного права

Визначення МГП: Сукупність міжнародних правових норм, які регулюють відносини між сторонами збройного конфлікту, обмежуючи методи і засоби ведення війни та захищаючи осіб, які не беруть або перестали брати участь у бойових діях.

3.2. Історія розвитку МГП

Початок: Iдеї гуманiзацiї вiйни виникли ще в давнину. Навіть у давніх цивілізаціях були певні правила щодо поводження з ворогами.

Анрi Дюнан i заснування Мiжнародного комiтету Червоного Хреста (МКЧХ) у 1863 роцi. Анрі Дюнан став першим, хто запропонував створення організації для допомоги пораненим, незалежно від сторони конфлікту.

Перша Женевська конвенцiя (1864 р.): Захист поранених i хворих вiйськовослужбовцiв. Ця конвенція стала основою сучасного МГП і була доповнена іншими міжнародними документами.

3.3. Основні принципи МГП

Принцип розрiзнення: Мiж комбатантами та некомбатантами. Цей принцип забезпечує захист цивільного населення і гарантує, що військові дії спрямовані лише проти комбатантів.

Принцип пропорцiйностi: Заборона використання засобiв i методiв, що спричиняють надмiрнi страждання. Дії мають бути пропорційними до військової мети, а шкода цивільним особам має бути зведена до мінімуму.

Принцип гуманностi: Захист життя i гiдностi осiб, якi не беруть участь у бойових дiях. Цей принцип зобов'язує всі сторони конфлікту дотримуватися норм гуманності навіть у найважчих ситуаціях.

Принцип необхiдностi: Використання лише тiєї сили, яка необхiдна для досягнення законної вiйськової мети. Це означає, що дії мають бути виправданими з військової точки зору і не мають призводити до зайвих страждань.

3.4. Основні документи МГП

Женевськi конвенцiї (1949 р.) та додатковi протоколи (1977 р., 2005 р.). Ці документи регулюють захист жертв збройних конфліктів, включаючи поранених, військовополонених та цивільне населення.

Гаазькi конвенцiї: Регулюють методи та засоби ведення вiйни, зокрема заборону певних видів зброї, що спричиняють надмірні страждання.

Мiжнародний кримiнальний суд (МКС): Розглядає злочини проти людяностi, вiйськовi злочини та геноцид. МКС відіграє важливу роль у притягненні до відповідальності тих, хто порушує МГП.

3.5. Захист жертв збройних конфліктів

•    Категорiї захищених осiб:

Пораненi та хворi вiйськовослужбовцi, які мають право на медичну допомогу.

Вiйськовополоненi, які повинні утримуватися в гуманних умовах і не можуть бути піддані тортурам.

Цивiльне населення, яке має право на захист від насильства, депортації та інших видів жорстокого поводження.

Медичний та духовний персонал, який має бути захищеним і не піддаватися атакам.

•    Права захищених осiб:

Право на гуманне поводження, незалежно від сторони конфлікту.

Заборона тортур та жорстокого поводження, а також заборона на приниження гідності.

Право на допомогу та медичне забезпечення, включаючи право на харчування та необхідний догляд.

3.6. Заборонені засоби та методи ведення війни

•    Хiмiчна та бiологiчна зброя: Використання хімічної та біологічної зброї заборонено через їхню надмірну жорстокість і невибірковий характер.
•    Зброя масового ураження: Заборона на використання зброї, яка може спричинити великомасштабні руйнування і страждання цивільного населення.
•    Застосування голоду як методу вiйни: Заборона використання голоду для примусу цивільного населення.
•    Напади на цивiльнi об'єкти та iнфраструктуру: Забороняється атакувати об'єкти, які не мають військового значення, такі як лікарні, школи та житлові будинки.

4. Підсумки уроку (5 хвилин)

Вчитель наголошує на основних принципах МГП і важливості його дотримання під час збройних конфліктів. Учні діляться своїми враженнями та відповідають на питання: "Чому важливо захищати цивільне населення під час війни?"

5. Домашнє завдання

Написати відповідь на обрану ситуацію.

1. Ситуація 1:

Під час збройного конфлікту військові використовують школи як бази для розміщення військ.

Питання: Чи відповідає це принципам МГП? Які можуть бути наслідки для цивільного населення?

2. Ситуація 2:

Медичний персонал однієї зі сторін конфлікту відмовляється надавати допомогу пораненим солдатам протилежної сторони.

Питання: Чи порушуються тут принципи МГП? Які права мають поранені військовослужбовці?

3. Ситуація 3:

Військові цілеспрямовано обстрілюють цивільні об'єкти, такі як лікарні та житлові будинки.

Питання: Які принципи МГП порушено? Яка відповідальність за такі дії?

Очікувані результати: Учні краще зрозуміють основні принципи міжнародного гуманітарного права, його значення для захисту прав людини під час конфліктів, а також розвинуть навички критичного мислення через аналіз практичних ситуацій.