Молодіжні субкультури та кумири,їх вплив на свідомість підлітків

                            

 

                                          Дослідницька робота

 

 

 

 

 

Молодіжні субкультури та кумири,їх вплив на свідомість підлітків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Підготувала:

Практичний психолог,

Соціальний педагог

КЗ "Почапинської ЗЗСО"

Піговська Світлана Анатоліївна

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1.Молодіжні субкультури………………………………………

1.2.Види молодіжних субкультур

Розділ 2.ПРОБЛЕМАТИКА МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР

2.1. Проблеми молодіжних субкультур

2.2.Проблеми батьків і дітей

2.3.Вплив молодіжних субкультур на свідомість підлітків

Розділ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1.Соціологічне опитування

3.2.Результати досліджень. Висновок

Розділ 4.КУМИРИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

4.1.Кумири у житті підлітка

4.2. Потрібен кумир чи ні?

4.3.Результати соціологічного опитування. Висновок

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У всі часи існувало розшарування суспільства на різні класи. На бідних і багатих, на розумних і безграмотних, на буржуазію і пролетаріат, але за весь час існування суспільства ніколи не спостерігалося такого яскравого і насиченого розшарування молоді. Як дивно б це не звучало, але кого зараз тільки немає? Панки, готи, емо, фріки, растамани...

Існує безліч молодіжних субкультур, як і безліч стереотипів про те, що субкультура - це обов'язково погано. Свідчення тому, що половина безграмотних у цій справі людей вважають, що всі неформали ( люди з різних субкультур) є божевільними сектантами.

Субкультура – це спільнота людей, чиї переконання, погляди життя і поведінка відмінні від загальноприйнятих норм,чи навіть  приховані від широкого загалу, що відрізняє їхню відмінність від ширшого поняття культури, відгалуженням якої є. Молодіжна субкультура з'явилася в науці у середині 1950-х років ХХ століття. Якщо раніше культура  не ділилася так яскраво виражено на "дорослу" і "молодіжну" (незалежно від його віку все співали одні й самі пісні, слухали ту ж музику, танцювали одні й ті самі танці та т.п.), нині у "батьків" і "дітей" виникли серйозні розбіжності в ціннісних орієнтирах, й у моді, й у засобах комунікації, і навіть у способі життя загалом. Як специфічне явище, молодіжна культура виникає у зв'язку з тим, що фізіологічна акселерація молоді супроводжується різким зростанням тривалості періоду соціалізації (часом до 30 років), що викликаються потребою збільшення часу освіту й професіональну підготовку, який відповідає вимогам епохи.

Актуальність  теми:

 - Чи існує вплив молодіжних субкультур на свідомість підлітків.

- Стосунки батьків і дітей у підлітковому віці.

- Кумири для молоді та прагнення самовиразитися, відстоювати свою думку, бути незалежним від дорослих.

Об’єкт дослідження: молодіжні субкультури та кумири юного покоління.

Предмет дослідження: психологія підлітка, його прагнення самовиразитися у суспільстві через неформальні спільноти.

Мета дослідження:визначити типи молодіжних субкультур та їх вплив на свідомість підлітків , що спонукає дітей вступати у неформальні угрупування. Чи існують кумири у підлітків,та яке вони мають для розвитку особистості значення.

Основні завдання дослідження:

- Ознайомитися із поняттям субкультур та виявити негативні та позитивні чинники впливу на психологію підлітка.

- Роль кумирів у формуванні світогляду підлітків.

- Висвітлити як саме впливають неформальні угрупування та кумири на дітей у юнацькому віці.

Практичне значення.

Ця робота допомагає розгледіти психологію підлітків, які важко переносять період формування їх як особистості. Матеріали цього дослідження можуть бути використані для роботи з дітьми девіантної поведінки та для навчальних праць з психології.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Молодіжні субкультури

Молодіжні субкультури - особлива частина суспільної культури. Таких неформальних рухів багато.  Неформальний спосіб життя притаманний людям підліткового віку, а належність до тієї чи іншої субкультури – це своєрідний спосіб продемонструвати дорослим свої власні погляди на життя.
Тим більше, що підліткам взагалі характерне протиставлення себе дорослим і, мабуть, тому вони об’єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції. Зазвичай бажання належати до певної субкультури з віком зникає. До цього потрібно ставитися лише як до одного з етапів життя. Між іншим, практично всі підлітки проходять через певні групи.

Дитина з самого народження намагається повторювати поведінку своїх батьків та інших дорослих, що його оточують. Для маленьких дітей їх батьки є прикладом для наслідування. Але чим старше дитина, чим ближче його вік до підліткового, тим більше діти відокремлюються від батьків, хочуть бути на них не схожими, і не тільки на батьків, але і на суспільство навколо. Це і стає причиною виникнення молодіжних субкультур.

Сьогодні у молодіжному середовищі також існують легальні і напівлегальні течії, які мають власну історію і причини виникнення.

  1.2.Види молодіжних субкультур                                    

Молодіжні субкультури можна розділити на види відповідно за їх специфікою і підставою виникнення.

1. Найчастіше молоді люди об'єднуються навколо якогось напрямку в музиці. 2. Є субкультури, в яких людей об'єднують спільні ідеали і поняття про сенс життя.

3. Антисоціальні молодіжні субкультури. Представники цих субкультур найбільш агресивно протиставляють себе суспільним цінностям, нормам поведінки і способу життя.

Сьогодні глобалізаційні процеси активно проникають у повсякденне суспільне життя. Сучасна молодь соціалізується в рамках глобального знання, глобальних іміджів. Цей процес породжує новий тип соціальної диференціації та соціальної культури.

Сучасна наука виводить певну класифікацію молодіжних субкультур:

-романтико-ескапітські субкультури(хіпі, толкіністи, байкери);
-гедоністично-розважальні(мажори,рейвери,репери);
-кримінальні(гопники,скінхеди);
-анархо-нігілістичні(панки та ін.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМАТИКА МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР

2.1. Проблеми молодіжних субкультур

Одні субкультури носять екстремальний характер і демонструють протест проти суспільства. Інші - носять замкнутий характер і прагнуть до ізоляції від суспільства.

Хотілося б звернути увагу на один парадокс, який завжди присутній у молодіжних субкультурах: з одного боку, вони культивують протест проти суспільства дорослих, а з іншого – покликані сприяти адаптації  (пристосуванню) молоді до цього дорослого суспільства.

Науковці виділяють 5 головних рис молодіжних субкультур:
1. Специфічний стиль життя і поведінки.
2. Власні норми, цінності, картина світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді.
3. Нонконформізм, протиставлення себе решті суспільства.
4. Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення.
5. Ініціативний центр, який генерує тексти.

Перші паростки молодіжної субкультури зароджуються в період ранньої юності, коли молодь відчуває багато сил та енергії, але не знаходить сфери для її реалізації. Юнацтво відчуває себе некорисним та безпощадним у великому суспільстві, яке належить головним чином дорослим, воно потребує й чекає підтримки. Тому на допомогу повинні прийти дорослі, спрямовуючи цю активність у позитивне русло та підтримуючи її. Проте, враховуючи амбіційність, нестриманість, максималізм юнацького віку, підготовка має бути  ненав’язливою, поради повинні мати невимушене забарвлення, оскільки невірний підхід викликає бурхливий сплеск негативних емоцій у молодої людини. Існує тенденція молоді робити навпаки порадам дорослих, але це знов-таки залежить від того, яким чином настроєні старші, наскільки вони є терплячими.

Саме тому молодь об’єднується за спільними проблемами й інтересами. Ці проблеми мають свій «мікросвіт», до якого дорослим вхід заборонено. Це коло однодумців, як правило, заперечує «дорослу» культуру. На цьому етапі створюються неформальні молодіжні об’єднання, в яких домінуючим питанням є «Хто я?» та проблема самоактуалізації. Тобто, поява різноманітних об’єднань, молодіжних субкультур, викликана, по-перше, ідентифікацією себе з референтними однолітками, щоб не бути «білою вороною», а по-друге – намаганням досягти унікальності.

В умовах сучасності, коли у більшості випадків діти не мають можливості займатися улюбленими заняттями після школи через відсутність гуртків, або батьки не спроможні оплатити їм дозвілля, вони вимушені знаходити собі розваги самі. Хтось «сидить» цілими днями і ночами за комп‘ютером, хтось спільно смакує «велику гордість країни» – найрізноманітніші сорти пива та горілки, а хтось – знаходить собі товаришів «за інтересами». «Неформальні дитячі організації та субкультури»… Дехто з дорослих їх не полюбляють, дехто – їх просто не помічають, а для деяких – все просто байдуже... Вони не такі, як усі, переважна більшість людей їх не розуміє. Хто ж ці неформали? Неформалів у нас чомусь не люблять, не розуміють (і навіть не намагаються зрозуміти) і часто побоюються. Вони відверто ігнорують суспільну думку і живуть за власними правилами.

ПРОБЛЕМИ МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР

1. Одна з основних проблем молодіжних субкультур полягає в тому, що підлітки, котрі вступають у те чи інше молодіжний рух, розглядають це як крок до дорослішання і самостійності, хоча в наслідку багато хто не знає, як розірвати зв'язки з субкультурою і повернутися до загальноприйнятих норм і правил.
2. Часто в середовищі молодіжних субкультур набувають поширення наркотики.
3. Деякі соціологи і дослідники молодіжних рухів відзначають схильність деяких представників субкультур до самогубств.
4. Крім того, члени молодіжних субкультур стають залежними від норм і правил, прийнятих у їх середовищі.

Як і раніше, провідну роль у формуванні, поширенні та розмаїтті молодіжних субкультур відіграє медіа-культура. Вона породжує нові, раніше невідомі й навіть неможливі різновиди молодіжних субкультур. Ідеться про так званих геймерів, хакерів, блогерів. Для представників кібер-субкультур характерна поведінкова орієнтація на віртуальність, мультимедійні технології – це більшою чи меншою мірою означає відхід від реального життя.

Хтось змінює субкультури, як рукавички, тільки для їх зовнішніх проявів, епатажу оточуючих, не входить у суть сутність, і філософію, що у більшої або меншою мірою є у кожному неформальному русі. Навіть ті, хто вірний одній своїй неформальній організації, найчастіше розуміють її. Найчастіше таким поверховим буває саме молоде покоління.

Проблеми виникатимуть у разі, коли ще недоросла особистість потрапляє у субкультури, небезпечні навіть дорослих. Наприклад, хоч би як були миролюбні растамани, їх рух містить у собі пропаганду канабісу, так званої «травички».

Найнебезпечнішими є секти. Наприклад, секта сатаністів.  Вона діє за допомогою гіпнозу у своїх послідовників. Підліток, слідуючи правилам культу сатани почне приносити тварини, а то й людські, жертви, брати участь у розпусних дійствах. Це згубно діє як і на саму людину, і на оточуючих. До того ж дитяча психіка може не винести всього побаченого чи скоєного. Таким гучним дійством відзначилася одеська область в Україні, де було скоєно ритуальне вбивство дівчини, всі ознаки свідчили на сатаністський ритуал жертвоприношення.

2.2. Проблеми батьків і дітей

Вражаюче, до чого в різних вимірах живуть дорослі і їх підростаючі діти! І справа не в тому, що 15-річні юнаки і дівчата надто легковажні й безвідповідальні, як часто скаржаться батьки, і не в тому, що дорослі надто прагнуть контролювати своїх чад, як вважають діти.

Причини відходу молоді в неформальні групи:

1. Виклик суспільству, протест.

2. Виклик сім’ї, непорозуміння в сім’ї.

3. Небажання бути як усі.

4. Бажання затвердитися в новому середовищі.

5. Привернути до себе увагу.

6. Нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні.

7. Копіювання західних структур, течій, культури.

8. Релігійні ідейні переконання.

9. Данина моді.

10. Відсутність мети в житті.

11. Вплив кримінальних структур, хуліганство.

12. Вікові захоплення.

Ось так і в дітей з батьками: або дитина втомився від нерозуміння батьків, або батьки, стурбовані відчуженістю дитини. Думаю, кожному з батьків знайома ситуація, коли, щиро піклуючись про свою дитину, він багато і правильно говорить про необхідність вчитися, про труднощі сучасного життя і т.д., але ці слова "йдуть у пустоту". І майже кожна дитина може пригадати, як, розповідаючи про свої радості і перемоги, бурхливо і захоплено, чує від батьків про оцінки, замість того, щоб порадіти разом з ним.

Кожна сім'я рано чи пізно стикається з труднощами, що стосуються виховання дітей. Проблеми у стосунках між батьками і нащадками бувають і в щасливих, і в нещасних сім'ях.

І якщо ваша дитина вирішила самореалізуватися вступивши в неформальні групи «субкультури», не потрібно зразу впадати в паніку, а варто знайти справжню причину цих дій. Адже, якщо б батьки і діти могли помінятися місцями хоч на один день, і пережити його один за одного, то відношення складалися б в кращому руслі, тоді легко було б знайти спільну мову між близькими людьми.

Поради для батьків:в першу чергу потрібно цікавитися життям дитини, але при цьому не бути нав’язливим , бо в підлітковому віці вони дуже вразливі і їхній настрій може змінитися в одну хвилину на протилежний. Також причиною входження в неформальні групи може стати перше кохання, сварка з найкращим другом ,адже це люди,які є найближчими для підлітка.
Але може бути і протилежне цьому, відсутність друзів і кохання – одним словом «самотність», чого батьки можуть і не знати.
2.3. Вплив молодіжних субкультур на свідомість підлітків

У психології навіть вважається, що молодіжні субкультури,сприятиме подальшому нормальному розвитку підлітків.  На думку психологів громадської організації “Вільна територія”, членів Української спілки психотерапевтів Місан Наталії та Лозової Людмили, багато людей упереджено ставляться до представників молодіжних субкультур, зовсім не знаючи, що більшість з них не мають ні найменшого відношення до криміналу, сексуальної розбещеності, сатанизму. А навпаки — це звичайні у спілкуванні підлітки, більшість з яких початківці - музиканти, письменники, художники та досить обдаровані люди. Вони виступають проти деяких чинних правил і для цього збираються в групи, створюючи тим самим свою маленьку систему (зі своїм одягом та законами) на противагу системі великій.

Зрештою, кожен має право бути індивідуальним. І молодіжні організації існували завжди, лише самовиражалися  по-різному.

   Причини належності до субкультур:

   - Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є. Соціально-економічні та політичні негаразди стимулюють розвиток протестувальних настроїв.

   - Криза сімейного виховання, яка привела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І як наслідок, вона привела з одного боку - до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого - до прагматизму і соціальної дезадаптованості. Агресивний, жорстокий стиль виховання породжує агресивну молодь. Молодь не може пробачити ні вихователям, ні суспільству вихованої у неї з дитинства орієнтації на послушних, безініціативних виконавців в ущерб самостійності, ініціативності, незалежності. Батьки часто підозрюють підлітка в тому, що його дії завжди антисоціальні. Але в більшості випадків вони природні: завести друга, компанію, яка забезпечить спілкування і хоч би мінімальний захист, знайти дівчину, самоствердитися - узаконити в очах оточуючих сам факт свого перебування на Землі. А неформальне об'єднання - лише спосіб досягнення цих цілей. Правда, форми досягнення бувають спірними.

   - Дорослі не враховують вікових особливостей підлітків та молоді. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв'язати, опираючись на власний досвід чи досвід дорослих, їм необхідна група ровесників, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали.

   - Комерціалізація засобів мас медіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та інтернет субкультури- каталізаторами виникнення субкультур є втрата сенсу життя, руйнування ідеалів, подвійна мораль, бездуховність, цинізм, п'янство, задоволення лише матеріальних потреб, розгубленість перед життям тощо.

   - Внутрішня одинокість, потреба в друзях, конфлікти в школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб втечі від дійсності.

   - Бажання бути оригінальним.

   - Спроба розв'язати проблему адміністративними методами.

   Здійснилася мрія дисидентів, хіпарів, неформалів... Настала цілковита свобода і безкарність, що переросла в безлад. Головним посередником у спілкуванні стали засоби масової інформації, які дуже негативно впливають на свідомість сучасної молоді.

      Тому сьогодні однією з головних задач є активний вплив на молодіжну свідомість, щоб шляхом спільної координації дій започаткувати нову хвилю відродження національної культури України.

Досить часто все відбувається лише ексцентричністю поведінки й порушенням норм загальноприйнятої моралі, інтересами навколо сексу, "тусовок", музики і наркотиків. Однак це ж середовище формує контркультурну ціннісну орієнтацію, вищим принципом якої оголошується принцип задоволення, насолоди, промовець спонукальним мотивом і метою всього поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1. Соціологічне опитування

Я була зацікавлена в тому, чи знають, розуміють і мають якусь належність до молодіжних субкультур учні моєї школи. І результати мене приємно втішили:
-Проводячи анкетування у моїй школі я знову переконалась, що діти зростають у родинах з християнським вихованням. Їм непотрібно доводити, в першу чергу собі, що вони є особистістю індивідуальною. Учні незацікавлені у молодіжних субкультурах, отже їм вистачає спілкування із ровесниками. Вони прагнуть нового і це хороший показник, але не через субкультури. Молодь моєї школи впевнена, що неформальні угрупування негативно впливають на формування особистості підлітків.

Висновок: молодіжні субкультури є складовими загальної молодіжної культури, вони стають факторами соціокультурної модернізації та постмодернізації.  Молодіжні групи перетворюються на самостійні міні-суспільства.
Кожна молодіжна субкультура має свою центральну ідею або систему ідей, яка визначає її характер і є тотожною меті її існування. У субкультурах трансформуються традиційні погляди й формується “ свій “ образ світу та способу буття в ньому.
Хоч представники основних молодіжних субкультур не заперечують культури суспільства загалом, але вони значно відрізняються від неї, формуючи свій світ і його особливу картину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. КУМИРИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

4.1. Кумири у житті підлітка

Підлітковий вік часто буває складно пережити не тільки дітям, а й їхнім батькам. Явище наслідування і поклоніння кумирам зустрічається досить часто і його можна вважати цілком нормальним етапом життя практично кожної людини .

Однак, деякі кумири підлітків не завжди подобаються батькам і викликають у них занепокоєння.

Кумир - це людина, яка захоплює нас своєю зовнішністю, розумом, успіхами і талантом. Люди визнають їх перевагу, нерідко заздрять, і прагнуть досягти таких же вершин. Але трапляється і так, що кумири підлітків залучають своєю аморальною поведінкою, сміливістю йти проти суспільства і порушувати закони.
Кумири підлітків часто роблять великий вплив на них, причому, воно може бути як позитивне, так і негативне.
Найчастіше кумирами виступають відомі співаки, кіноактори, спортсмени. Але всі ми різні і в людях нам теж подобаються різні риси характеру, тому такою людиною для наслідування може бути рідна бабуся, дідусь…та ін.

Підлітки не бажають бути схожими на когось. Вони цінують власну індивідуальність і прагнуть самовдосконалюватися. Тому існує думка, що молоді кумири не потрібні. Та все ж це власна думка кожного, особливо, якщо це захоплення не шкодить юнакові чи юначці.

4.2. Потрібен кумир чи ні?

Здавалося б на перший погляд легке запитання, але це далеко не так.
Тому що підлітки можуть зовсім не з розумом ставитися до захоплення тією чи іншою людиною та не розуміти всіх масштабів наслідків своїх дій. Батькам слід дивитися чи не змінюється різко поведінка дитини, чи не поміняла вона свій стиль одягу . Адже діти в юнацькому віці, дивлячись на своїх кумирів здатні копіювати їхню манеру поведінки, стиль, звертати увагу на світогляд, при цьому забуваючи своє «я». І це дуже небезпечно,звичайно, я не виступаю проти кумирів, але у всьому має бути межа.

У разі ж, якщо в якості кумира ваш син або донька вибрали собі позитивного героя, а не скандально відому зірку, тоді вам залишається тільки радіти. Тому, що прагнення до кращого життя і успіхам ще нікому не зашкодило. Може бути,що  саме ця любов і наслідування відомим людям будуть стимулювати вашу дитини в досягненні ще більших вершин, і хто знає , можливо, вона станете навіть успішнішою за цю людину, і рівнятися будуть на неї.

Кожен  може робити висновки із поведінки чужої людини і вирішити як

себе поводити у тій чи іншій ситуації. Деякі стверджують, що вони не мають

кумирів, адже вони самі ідеали. Насправді ідеалів не існує. Кожен повинен розвиватись і йти далі, адже це і є самовдосконалення.

4.3. Результати соціологічного опитування. Висновок

“ потрібен кумир чи ні?”….

Щоб розібратися в цьому я провела дослідження у школі для дітей старших класів(8-11), у вигляді тестових запитань.

Мені було цікаво чим захоплюються учні у вільний від навчання час:
- чи люблять пробувати щось нове для себе(пізнавати світ);
-чи подобається їм неформальний стиль(одяг,татуювання,кольорове забарвлення волосся та ін.);
-чи люблять тусуватися;
-чи мають кумирів і чи прагнуть бути на когось схожими!?!

Підсумок опитування:

-По-перше, більша половина дітей має кумирів, це близько 80%.

-По-друге, кумирів для себе вибирали учні, які ходять на різні секції та гуртки(50%). Отже, підлітки прагнуть досягнути вершин у виді їхнього захоплення, і я вважаю , що це добре,бо стимул до праці завжди має бути, вони стають більш дисциплінованими.

-По-третє, підлітків цікавить, не тільки їхній “прикид” і сама діяльній в цій сфері, а й благодійні вчинки, які здійснюють ці люди.

-По-четверте, діти які не записані до гуртків(30%), кумирами для себе вибирали рідних(батьків,сестер…), а також і відомих осіб.

-Багатьом учням довподоби експерименти, навіть якщо вони стосуються їхньої зовнішності,в більшості випадків це одяг і татуювання.

-Також учні акттивно проводять своє дозвілля, це стосується як і різних гуртків, так і прогулянок з друзями. Ще підліткам довподоби грати комп'ютерні ігри і слухати музику.

-Все ж таки наша юне покоління любить тусуватися, це близько 90%, що і є характерним для цього віку.

Отже, кумири для підлітків несуть як і хороші, так і негативні чинники, дітям і їхнім батькам потрібно, добре думати вибираючи для себе «ідола» для наслідування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ДЖЕРЕЛ

Журнали: « Психолог».

Журнали: « Сто талантів».

Книги: « Реальна культура: від альтернативи до емо» В. Козлов
« Сучасні молодіжні субкультури: пофігізм чи протест» Ю. Бусел.

Інтернет ресурси: http://libr.rv.ua/ua/news/3950/

http://wiki.kspu.kr.ua