Монгольська навала на українські землі

 

Тема.   Монгольська навала на українські землі

Мета: ознайомити учнів з особливостями організації військових походів              монголів на Русь у ХІІ ст.,і визначити причини їх завоювання Північно-Східної і Південно-Західної Русі; охарактеризувати сутність управління монгольськими ханами завойованих земель; розвивати навички роботи з історичною картою, уміння аналізувати різні види джерел, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;  виховувати в учнів повагу до героїчного минулого свого народу.

Тип:   вивчення нового матеріалу.

Обладнання : карта «Монгольська навала», атлас, мультимедійна                        презентація, картина « Баскаки», відеопрезентація

    Поняття: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик, ­ярмо, іго, улус.

 

                                                   Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учитель:

Сьогодні на уроці ми познайомимось ще з одними племенами , які намагались підкорити наші землі. За словами арабського історика “ Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства ”. Про що це може свідчити?

Оголошення теми , завдань уроку.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

 Учитель розповідає притчу про батька і його синів.

 «У одного чоловіка було семеро синів. Між собою вони увесь час сварились. Щоразу батько наказував дітям, щоб жили вкупі, але діти не слухали старого. Одного разу батько дуже заслаб. Він знав, що після його смерті діти поділять госпо­дарство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод. Щоб діти краще зрозуміли силу гурту, бать­ко звелів принести віника. Батько каже: «Зламайте його!» Як не ламали діти, та нічого в них не вийшло. Тоді батько розв'язав ві­ника і, розібравши на прутики, поламав по одному. «Дивіться, діти! - промовив бать­ко. -  Отак і ви: як будете жити в злагоді, ніхто вас не здолає».

З якою подією можна порівняти притчу? (роздробленість Київської Русі)

Зазначте наслідки роздробленості (метод асоціацій)

                                                    

                                                    міжусобиці

                                                      

відсутність єдиної влади        роздробленість        відсутність єдиного війська

                                                     

                                 політична і економічна слабкість

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     Саме в цей час, коли панувало безладдя на Русі, Київ переходив з рук у руки, на Сході утворилась величезна держава, яка стала справжнім жахіттям для багатьох народів Азії і Європи на чолі з Чингісханом. Християнський світ був шокований, як кочові « некультурні» монголи змогли створити таку державу. Королі Європи відправляли послів, шпигунів туди, розпитували купців, які плани виношували його правителі. А вони були страхітливими і стосувались навіть Русі.

Оголошення епіграфу уроку:

 « Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста ».    

                     О. І. Герцен

Ознайомлення з проблемними запитаннями і планом вивчення нової теми.

  Чому монголам вдалося завоювати величезні території?

 Чи можна було уникнути монгольської навали на Руські землі?

 

                                           План уроку

1.     Перші завоювання монголів .
2.     Секрети монгольського війська.
3.     Вторгнення Батия на українські землі.
4.     Утворення Золотої Орди.

 

 ІV. Вивчення нового матеріалу.

                                              

1.     Перший похід монголів на Русь.

За свідченнями європейського хроніста – мандрівника Плано Карпіні,

 « Великий Монгол мав намір підкорити собі всю землю й не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться. Монголи вдень і вночі радяться, як би прийти й захопити королівство християн. Тому що в них є намір іти на завоювання Риму й подальшого світу». Ним був Темучин, який почав втілювати цей задум. Повідомлення учня про Чингісхана

По карті зазначити землі, які підкорив Чингісхан.

1215р. - Китай

1219 р. - Хорезм

1222 р. - Іран, Закавказзя

Перегляд відеопрезентації.

Запитання: яким був одяг, зброя, тактика?

    2. Секрети монгольського війська.

Запитання: в чому секрет успіхів монгольських завоювань?

Чи можна було здолати монгольське військо?

Скласти логічний ланцюжок « Що спонукало монголів до захоплень?»

Зразок схеми:

Кочове скотарство          виснаження пасовищ           боротьба за пасовища        

перетворення кочівників на воїнів           виділення воєначальників            

захоплення нових земель, підкорення сусідніх народів.

Прокоментуйте слова перського історика: «для завоювань потрібне було військо - силь­не, мобільне, витривале.  Чингісхан запровадив у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки побіжить від ворога, то стра­чували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка - страчували всю сотню. Якщо з ти­сячі побіжить сотня, страчували тисячу. У них мужність лева, терпіння собаки, передбачливість журавля, хитрість лисиці, далекоглядність ворона, хижість вовка, бойовий запал півня, турбота про ближніх курки, чутливість кішки, а в на­паді - буйність вепра. І ось таке військо Чингісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої Азії, де були високорозвинені торгівля, ре­месла, сільське господарство, але на той час вони потерпали від роздробленості і ворогу­вали між собою. Монголи квітучі міста зрів­нювали із землею, жителів винищували.»

Висновок: на відміну від русичів, монголи мали єдине військо, єдиного правителя, сувору дисципліну, досвід воєнних дій, жорстоке ставлення до завойованих народів.

 

Вторгнення Чінгісхана на Русь та битва на річці Калка

   Учитель розповідає про створення Монгольської держави і походи Чінгісхана, про битву на Калці.

  Наприкінці ХІІ ст. у степах Центральної Азії утворилася могутня військово - феодальна Монгольська держава. Року 1206 ханом усієї Монголії було проголошено Темучина (Чингісхана). Він розпочав здійснювати завойовницьку політику, внаслідок якої 1221 р. було підкорено Середню Азію та Хорезм.

  У 1222 р. монголи через Кавказ вдерлися до причорноморських степів і завдали поразки половцям у битві на Дону. Половецький хан Котян відступив до Дніпра й звернувся по допомогу до руських князів. На з'їзді князів у Києві було вирішено виступити разом із половцями проти монголів. У квітні 1223 р. вирушили в похід дружини руських князів, яких очолили Мстислав Романович київський, Мстислав Мстиславович Удатний галицький та Мстислав Святославич чернігівський.

 Битва з основними силами монголів відбулася 31 травня 1223 р. на берегах річки Калки. Галицькі й волинські дружини князя Мстислава Удатного та князя Данила Романовича та половці перейшли Калку й почали битву, не чекаючи на інших князів.

  Половці втекли із поля бою, спричинивши розлад у війську русичів. Цим скористалися монголи і розгромили їх.

  Після цього ординці оточили табір дружини київського князя Мстислава Романовича, яке стояло на правому березі річки й не брало участі в битві. Після триденного штурму, не маючи змоги подолати опір і захопити табір, монголи запропонували укласти перемир'я. Коли ж умови миру були прийняті й князівські дружини залишили табір, на них чекала смерть.

    Втрати руського війська були величезними, лише кожний десятий руський воїн, який брав участь у поході, повернувся додому. Проте й монголи зазнали великих втрат. Того року вони не наважилися продовжувати похід у глиб Київської Русі, а повернули назад.

     Похід на Русь очолив онук Чингісхана Батий.  Батиєва орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р.  Протягом 1237–1238 рр. було розгромлено війська Рязанського та Володимиро-Суздальського князівств. Монголи здобули штурмом і спалили Рязань, Владимир, Москву, Твер та інші міста. Північно-Східну Русь було спустошено.

          Бесіда.

1.  У чому полягали причини перемог монгольського війська?

2.  Які країни були завойовані монголами?

3.  Як на ваш розсуд, чому русичі зазнали поразки у битві на Калці?

    3. Вторгнення Батия на українські землі.

Справу Чингісхана продовжив його внук – Батий, якому дід заповів похід на Захід. Слайд 12

Визначаємо по карті напрями походу Батия на Русь.

Простежити просування монголів по українських землях. Робота в групах.

І група 1237 -1238р.р. Північно-Східна Русь. Міста  Рязань, Володимир,

Ярославль,  Козельськ.

ІІ група 1239 – 1240р.р. Південно-Західна   Русь. Переяслав, Чернігів, Київ.

ІІІ група 1241р. Північно-Західна Русь. Похід на Волинь і Галичину.

1242р. похід у Європу і повернення на Волгу.

Які методи використовували монголи для завоювання українських міст?

4.Утворення Золотої Орди.

Із підкорених територій Батий створив величезну державу - Золоту Орду.

Її столицею стало місто – Сарай ( знайти на карті).

Самостійно, користуючись підручником стор.90-91, з’ясувати особливості управління цією державою.  Дати визначення термінам:  Золота Орда ,  

•    монгольське іго,
•    ярлик,
•    баскак,
•    ставка.

Прокоментувати документ: «Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо... мають від Чингісхана наказ підпорядкувати собі всі народи... І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього - як з людей, так і з речей... Чоловіків, що мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів... Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину... Хто не заплатить данину, залишається у рабстві...»

Заповнити таблицю « Наслідки встановлення монгольського іга для Руських земель» по варіантах

 

Політична залежність	Економічна залежність	Втрати
- контроль баскаками	- платили данину	- занепад культури
- втрата незалежності	- брали ярлик	- руйнації
- надсилали воїнів		- втрати

  

За допомогою карти історичного атласу дати відповіді на запитання.

1. Назвіть місце, де відбулася перша битва між русичами, половцями й татарською ордою.

2.  Назвіть час і напрямок першого походу військ Батия на Русь.

3.  Назвіть час і напрямок другого походу Батия на Русь.

4.  Назвіть столицю Золотої Орди.  

 Робота з історичним джерелом.

 Із  «Повісті  минулих  літ»:  «Узяв  він  (Батий)  город  Переяслав списом,  вибив  його  весь,  і  церкву  архангела  Михайла  сокрушив, і начиння  церковне  незчисленне  срібне  і  золоте,  і  дороге  каміння взяв. І єпископа преподобного Симеона вони вбили.  У той же час послав він війська на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зі всіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч із воїнів його побито було, і взяли вони город, і запалили вогнем».

1.  Що ви дізналися про завоювання монголо-татарами Переяслава та Чернігова?

2.  Визначте наслідки завоювання для подальшої історії цих міст.

       Робота з писемним джерелом. Учні мають прочитати розповідь літописця про оборону Києва у 1240 р. і дати відповіді на запитання.

1.  Як відбувалось захоплення Києва?

2.  Що трапилось з Десятинною церквою?

Робота з таблицею «Наслідки монгольського панування».

Прогнозоване заповнення таблиці

Сфери, на які насамперед вплинуло золотоординське ярмо

Економічна	Політична	Військова
Надмірні податі виснажували економіку Київської Русі	Припинилися міжусобиці, отримання князями ярлика на князювання	Обов’язок руських князівств брати участь у воєнних походах монголо-татар

2.  Прокоментуйте наведену таблицю. Як вона відображає рівень залежності руських земель від Золотої Орди?

Хронологія

1223 р. Поразка руських дружин у битві з монголами на Калці

1239 р. Розорення монголами Переяславщини та Чернігівщини

1240 р. Облога та розорення Києва військами хана Батия

1241 р. Вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство

1245 р. Поїздка в Орду князя Данила Романовича

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Повернутися до питань початку уроку.

1.  Чому монголо-татари досить швидко змогли підкорити величезні

території та утворити одну з найбільших в історії імперій?

2.  Визначте,  у  чому  полягало  значення  боротьби  нашого  народу

з монгольською навалою.

2. Чи згодні ви з твердженням арабського історика « Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства?»

VІ. Підсумки уроку.

Учитель. Закінчити урок хотілося б сло­вами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам воро­гів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то за­гинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм ве­ликим…».

VІІ. Домашнє   завдання.

1. Опрацювати §16.

2. Підготувати повідомлення про Чингісхана, Батия, руських захисників;