Мотивація - як один із чинників підвищення якості освіти

Тренінг «Мотивація – як один із чинників

підвищення якості освіти»

Мета: допомогти вчителям активізувати знання  про мотивацію, з'ясувати що може бути «мотиватором» для учня.

Вступ

Сьогодні ми з вами зібрались на тренінгу, щоб поповнити знання з метою педагогічного зростання.

Привітання

ВУЛИК

Виберіть бджілку, яка з вами асоціюється, розкажіть про неї (про себе) та занайдіть їй місце на нашому вилику або біля нього.

(бджілки та вулик додаток 1, 2)

Прошу вас об’єднатися в 4 групи: мовники (гуманітарний цикл), природничо-математичний цикл, початкові класи та гпд, естетичний цик.

Формулювання правил тренінгу:

Мета: визначити основні правила роботи в групі, оптимальні для всіх учасників.

Інструкція:  тренер пропонує учасникам придумати правила роботи в групі або застосовує свої, підготовлені раніше. Правила повинні бути обов’язково написані на дошці або відображені на плакаті. Для прикладу використовуємо такі:

• бути позитивними;
• говорити по черзі;
• бути активними;
• слухати і чути кожного;
• бути толерантними одне до одного;
• діяти за принципом «тут і зараз».

І модуль.

1. Постановка проблеми

Мета: зацікавити вчителів і залучити до обговорення проблеми.

Тренер. Я буду читати текст, пропускаючи слова, вам потрібно зрозуміти, про що йдеться, і визначити тему тренінгового заняття.

Пріоритетним завданням сучасної системи освіти є спрямування учнів на її вироблення (позитивної мотивації) та підвищення інтересу до навчання. Ця теорія (мотивації) випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати й розвивати в ній здібності й нахили. Основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати. Для кращого переходу на нову систему освіти, яка спрямована на формування в школярів бажання вчитися, досягати відповідних цілей, першочерговим завданням є розвиток в учнів інтересу та формування позитивної (мотивації ) до навчання.

2. Вправа  «Асоціації».

Мета: визначити особисте ставлення вчителів до мотивації.

Інструкція. Тренер озвучує таке завдання: «Назвіть 1-2 поняття, які спадають вам на думку, коли чуєте слово «мотивація». Усі названі асоціації батьки записують на дошці і обговорюють. Слід звернути увагу учасників на те, що асоціації в усіх різні і найчастіше вони відображають особисте ставлення людини до проблеми, яка їх хвилює. З’ясовують причини виникнення асоціацій.

3. Тлумачення слова «мотивація» по групам

Мета: з’ясувати відомий матеріал, активізувати знання з теми.

Доберіть іменники-синоніми: спонукання, зацікавленість, інтерес, бажання, активність.

Іменники- антоніми: пасивність, незацікавленість, небажання, відсутність потреби.

Прикметники: спонукаючий, дійовий, зацікавлюючий, розвиваючий, спрямовуючий.

Дієслова: цікавитися, прагнути, хотіти, бажати працювати, стимулювати, заохотити, розвивати, спонукати.

4.  Вправа «Пазли»

Мета: уточнити теоретичні знання учасників що­до визначення поняття мотивації.

На розрізнених аркушиках записані слова, що входять у визначення терміну мотивація. Серед них є зайві (інтелект, активність). Учасники мають правильно скласти визначення й прикріпити на до­шці.

         Мотивація — це спрямованість учня до різ­нобічної навчальної діяльності (зайві:  інтелект, активність).

Висновок.  Мотивація — це спрямованість учня до різ­нобічної навчальної діяльності.

(Додаток 3)

Відеоролик № 1 Восьминіг

ІІ модуль.

1. Гра «Ромашка».

Мета: з’ясувати, що може бути «мотиватором».

Тренер: на ромашці надруковані словосполучення (Мотив як спонукання. Мотив як потреба. Мотив як намір. Мотив як ціль. Мотив як стан. Мотив як оцінювання. Мотив як емоції. Мотив як емоції. Мотив як стійкі властивості особистості.), учасник тренінгу пояснює, як він його розуміє.

     Мотив як першопричина активності. За даним підходом, мотивом може виступати будь-які зовнішні і внутрішні обставини, які визначають діяльність особистості. Ці обставини є «мотиваторами».

Як може проявляти себе мотив і як може використати його вчитель під час навчання.

1. Мотив як спонукання (Хочу бути відмінницею.). Відповідно до даного підходу мотивом є не будь-яке спонукання (стимул), а саме внутрішнє усвідомлене спонукання, що власне і визначає, наскільки людина готова до діяльності.
2. Мотив як потреба (Треба вчитися, бо в батьків немає грошей, щоб мене навчати.). При цьому стимулом до діяльності виступає саме потреба. Проте є деякі розбіжності в різних авторів, що пов’язані зі співвіднесенням мотиву й потреби, а саме: потреба і є мотивом, потреба є частиною, потреба і мотив пов’язані опосередковано, потреба дає поштовх до виникнення мотиву тощо.
3. Мотив як намір (Я хочу стати перекладачем, тому вивчаю іноземну мову.) . Прихильники даного підходу розуміють мотив як намір, оскільки він відображає в собі плани людини на майбутнє, має відповідну ціль, задум діяти певним чином у тій чи іншій ситуації. Відповідно, спільні характеристики з мотивом і дають підстави розглядати мотив як намір.
4. Мотив як ціль (Мені пообіцяли новий айфон). У даному випадку потреби відокремлюються від мотиву, а рушійною силою активності виступає власне предмет задоволення потреби, який обов’язково має усвідомлюватися людиною. Тобто мотивом є ціль, якої прагне досягти людина.
5. Мотив як стан (Я полюбляю читати.). В основі даного підходу лежить твердження, що будь-яке спонукання до діяльності може виникнути в результаті перебування людини в певному стані. Тобто між потребою та предметом її задоволення знаходиться певний стан, який містить захоплення, моделювання «погребового» стану, що передує стану задоволення і являє собою власне мотив діяльності.
6. Мотив як оцінювання (Мене хвалять, я найрозумніша в класі). Завдяки задоволенню, яке є позитивним оціночним відношенням, що виконує оціночну функцію, у людини з’являється мотиваційна установка на виконання певної діяльності. І саме задоволення сприяє тому, що людина вирішує діяти певним чином у майбутньому.
7. Мотив як емоції (Я переміг, я отримав задоволення.). Виникнення та задоволення потреб відбувається завдяки мотиву та емоціям. Тобто сила потреб проявляється через певне емоційне переживання. Мотив має емоційну складову, а емоція може виступати самим мотивом. У цьому і проявляється їхній взаємозв’язок.
8. Мотив як стійкі властивості особистості (Відповідальність). Представники цього підходу стверджують, що на поведінку людини, крім зовнішніх стимулів, впливають і стійкі якості особистості. Тому у формуванні мотиву вони теж безпосередньо беруть участь, визначаючи характер діяльності.

Висновок. Мотив як першопричина активності. «Мотиваторами» є інтереси, нахили, особливості зовнішньої ситуації, можливості особистості, умови досягнення мети, особистісні моральні принципи.

Мотив – це найважливіша складова мотиваційної сфери людини, це реальне спонукання, яке змушує людину діяти в певній життєвій ситуації, за певних умов.

Ефективнiсть навчальної дiяльностi безпосередньо залежить вiд мотивiв, якi спонукають школяра до активностi i визначають  спрямованiсть.

2.  Робота в 4 групах.  Визначення методів та шляхів мотивації навчальної діяльності на уроці.

Мета: уточнити методи та шляхи мотивації на­вчальної діяльності.

Учасники продовжують роботу в групах. Кожна з пар визначає методи або шляхи мотивації навчаль­ної діяльності, по закінченні роботи презентують результати.

Підсумкове слово тренера.

Методи мотивації навчальної діяльності такі:

Емоційні:

• заохочення;
• осуд;
• навчально-пізнавальна гра;
• створення ситуації успіху;
• стимулювальне оцінювання;
• вільний вибір завдання;
• задоволення бажань бути вагомою особистістю.

Пізнавальні:

• опора на життєвий досвід;
• пізнавальний інтерес;
• створення проблемної ситуації;
• спонукання до пошуку алгоритмів рішень;
• виконання творчих завдань;
• використання інтерактивних технологій;
• розвивальна кооперація.

Вольові:

• висунення навчальних вимог;
• інформація про результати навчання;
• формування відповідальності;

• пізнавальне ускладнення (самооцінка діяль­ності та її корекція);
• прогнозування майбутньої діяльності;
• контрольне оцінювання.

Соціальні:

• розвиток бажання бути корисним;
• спонукання наслідувати сильну особистість;
• створення ситуації взаємодопомоги;
• пошук контактів і співпраці;
• зацікавленість у результатах колективної праці;
• взаємоперевірка.

3. Гра «Хто останній?». Учасники тренінгу називають слова підтримки й заохочення учня.

Мета: повторити способи підкріплення ситуації успіху.

Ситуація успіху – сполучення умов, що забезпечують успіх, а сам успіх – результат такої ситуації.
Як підкріпити ситуацію успіху? Існує безліч способів сказати учневі «Дуже добре!», наприклад:
 

«Ти зараз на правильному шляху»;
«Пречудово»;
«Правильно»;
«Я пишаюся тим, як ти працював»;
«Гарна робота!»;
«Ти близький до істини»;
«Фантастика!»;
«Я знала, що ти зможеш це зробити»;
«Як ти багато зробив! Розумник!»;
«Так тримати!»;
«Мені подобаються твої

розмірковування»;
«Дуже приємно вчити таких розумних дітей»;
«Твоя робота дуже гарна»;
«Це твоя перемога»;
«Ти справжній майстер»;
«Щиро рада за тебе»;
«Я вірю в тебе»;
«В тебе щоразу виходить краще»;
«Ти досягнеш успіху!».

4.  Вправа «Вершина».

Мета: письмово відобразити причини та шляхи підвищення інтересу до навчання в учнів.

Інструкція.  Тренер презентує малюнок зі зображення гори (вершини), як символічне подолання труднощів. Після цього учасники тренінгу записують на клейких кольорових аркушах таке: причини неуспішності учнів (тренер приклеює аркуші до підніжжя гори); як підвищити мотивацію учнів до навчання (приклеює на середину гори); чого досягне дитина, коли стане успішною, мотивованою (вершина гори).

5. Гра  «Ділюся досвідом».

Мета: кожен з учасників тренінгу ділиться досвідом моделювання мотивації на своїх уроках. Як ви моделюєте дітей на своїх уроках, які методи та прийоми використовуєте.

Метод мотивації аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання за рахунок максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня і його оточення.

Одним із найдієвіших методів навчальної мотивації молодших школярів має бути створення на уроці ситуації успіху. Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Об’єктивна успішність діяльності учня – це успіх зовнішній, бо якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідомлення ситуації успіху, розуміння її значущості виникає в дитини після здолання своєї боязкості, психологічного утиску та інших .

(Сторічеллі. Ментальні карти. Діамонд.  Сенкан. Ситуації новизни. Образони.проблемне питання. Ігри із здоровим суперництвом. Шаради, загадки,    кросворди тощо).

Відеоролик № 2 Легке життя

ІІІ модуль.

Вправа «Складання діамонду» Схоже на сенкан

Мета: підбити підсумки.

Мотивація

Зацікавлююча, спонукаюча.

Надихає, направляє, заохочує.

Мотивація-рушійна сила. Пасивність – гальмо розвитку.

Деградує, не бажає, не працює.

Нерозумний, невдоволений.

Безкультурність.

 Висновки. Отже, для формування навчальної мотивації слід застосовувати різні методи, засоби та прийоми стимулювання. Формуючи позитивну мотивацію вчитель не лише розвиває інтерес та відповідальне ставлення школярів до навчання, але й сприяє формуванню бажання досягати високих результатів, почувати себе успішною особистістю. Це, у свою чергу, сприяє як підвищенню пізнавальної активності учнів, так і формує відповідні якості особистості. Якщо ж мотивація відсутня, то це призводить до пасивності, деградації, безкультур’я.

Відеоролик № 3 «Ціль Свинка»

3D анімація «Восьминіг»

У кожного у житті бувають моменти, коли здається, що вплинути на хід подій неможливо! У такі моменти лише відчайдушний оптимізм та жага допомогти близьким, які потрапили у халепу, здатні відкрити в кожному з нас надможливості.

Анімована історія про двох восьминіжків від американської кіностудії Pixar справді надихає вірити у власні сили і не здаватися, не зважаючи ні на що!

Мультфільм «Легке життя»

Добре було б, не докладаючи зусиль, отримувати високі результати, чи не так?

Короткий мультик про дівчинку-школярку демонструє, які наслідки може мати те, що хтось користується результатами праці інших, ставлячись до власного навчання безвідповідально.

Робота американського мультиплікатора Jiaqi Xiong була представлена у 2015 році. Глибокий філософський зміст мультфільму передано за допомогою оригінальних образів.

Мультфільм «ціль свинка»

Як багато тих, хто після декількох невдалих спроб здавався, хоча був за крок до перемоги? У книзі Ельчина Сафарлі «Солодка сіль Босфора» є надзвичайно змістовна фраза: «Досягнути мети – означає пройти тест на витривалість!».

У мультфільмі розповідається про свинку, яка проявила неабияку винахідливість на шляху мети, не здаючись навіть після десятка невдалих спроб.

Цей мультфільм наочно демонструє, що що сильна мотивація і бажання досягнути мети обов'язково приведуть до цілі! Хоча… можливі певні несподіванки!

Методи та прийоми стимулювання та мотивації навчальної діяльності

Емоційні методи мотивації

Вольові методи мотивації

Пізнавальні методи мотивації

Соціальні методи мотивації