Мотиваційна складова навчальної діяльності на уроках природничо-математичного циклу

Мотиваційна складова навчальної діяльності на уроках природничо-математичного циклу. Вчитель Стебницького ліцею № 7 Ращупкіна Т. А.

У психології мотив (від лат. movere - приводити в рух, штовхати) означає: «Мотивами називають потреби, почуття, інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя" (Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К, 1968. - С. 424). У ролі мотивів виступають інтереси особистості, її потреби, настанови, переконання, цінності, ідеали. Мотиваційний компонент процесу навчання - це поєднання сукупності стимулів та мотивів, які перебувають у взаємозв'язку та діалектичному розвитку, зорієнтовані на забезпечення високої навчальної продуктивності занять.

Проблеми мотивації вивчення предметів природничо- математичного циклу: Вивчення предметів природничого циклу і математика багатьом учням дається нелегко. І якщо в учня немає мотивів її вивчати або ці мотиви слабкі, навчання перетворюється на муку. У цьому полягає одна з найважливіших причин відставання багатьох школярів з біології, фізики, хімії, географії та математики. Усунути її можна лише одним способом – своєчасно сформувати дієві мотиви навчання. У педагогіці визначено п’ять взаємопов’язаних груп мотивів навчання: Завдання вчителя – переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень природничих знань піднімає його на вищий рівень людського спілкування, що особливо потрібно кожній людині в ринкових умовах.соціальні комунікативні пізнавальнівідповідальності перспективи

Методи і способи мотивації інтересу до вивчення предметів природничо- математичного циклу:використання ефекту подиву;створення проблемної ситуації;евристична бесіда;використання аналогії, порівняння, протиставлення;створення ситуації зацікавленості;пізнавальні ігри;використання навчальних дискусій;створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання;створення ситуації емоційно-моральних переживань;створення ситуації захопленості;    

використання методу аналізу життєвих ситуацій;створення на уроці ситуації успіху;формування в учнів мотивів обов’язку і відповідальності у навчанні;використання історичного матеріалу;застосування нового математичного факту;використовування спостережень, наслідування, виміру, експерименту;використання відкритої інформації на уроках математики;використання практичних задач;використання наочності;використання інноваційних технологій. Методи і способи мотивації інтересу до вивчення предметів природничо- математичного циклу:

Тематичні уроки. Урок виготовлення моделей. Урок- змагання. Урок- гра. Кулінарний урок. Урок- дослід. Урок- подорож. Урок-екскурсія. Урок-квест. Урок-батл. Урок-коміксіві т. д.

Вправа 1 До якої теми можна використати мотиваційний матеріал?

До якої теми можна використати мотиваційний предмет?Вправа 2

Висновок. Мотивація навчання природничих предметів та математики – це система пізнавальних мотивів, тобто сукупність, комплекс усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, зацікавленості до наукового пізнання та пошуку істини. Мотивація до навчання – одна з головних умов успішного опанування навчальних дисциплін та подальшого застосування набутих компетентностей, зокрема, природничо-математичних компетентності у майбутній професійній діяльності. Існує кілька теорій мотивації навчальної діяльності, але для вчителя основним завданням є створення на уроці такого середовища, в якому в учнів було б відчуття внутрішньої потреби навчатись.