«Моя родина-невід’ємна частина України»

Про матеріал

Мета: розширювати уявлення дітей про сім’ю, родину, родинні стосунки; розвивати творчі здібності, товариські взаємини, логічне мислення, художній смак, артистичність; виховувати в учнів любов до рідного краю, держави, родини, народу; повагу до українських звичаїв, обрядів, традицій; формувати відчуття своєї приналежності до України, усвідомлювати себе українцем, прагнути до збереження та примноження духовного багатства України.

Перегляд файлу

«Моя родина-невід’ємна частина України»

Мета: розширювати уявлення дітей про сім’ю, родину, родинні стосунки; розвивати творчі здібності, товариські взаємини, логічне мислення, художній смак, артистичність; виховувати в учнів любов до рідного краю, держави, родини, народу; повагу до українських звичаїв, обрядів, традицій; формувати відчуття своєї приналежності до України, усвідомлювати себе українцем, прагнути до збереження та примноження духовного багатства України.

Обладнання. Оснащення залу: вишиті рушники, хліб-сіль на вишитому рушнику, презентації родинних традицій, презентація до свята, фільми «Наша сім’я» святкові кульки, проектор і проекційний екран.

Хід заходу

Звучить пісня «Сім’я»

Слово вчителя.

Доброго дня, дорогі наші мами, татусі, бабусі, дідусі. Сьогодні ми з вами зібралися на свято « Моя родина-невід’ємна частина України»

Сім’я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ , ім’я

якому життя. Прекрасно коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага.

Родина – це найдорожче для кожної людини. У сім’ї діти вчаться добру, вчаться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Родина це не тільки рідні, родичі – адже родина, до родини – це народ.

Ми, українці - народ, який складається з родин великих і

малих, дружніх і працьовитих. Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка – все це наша родословна пам’ять, наші символи, наша історія.

Виступ дітей.

Дівчинка.

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді з любов’ю та миром.

Хлопчик.

І на знак пошани хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Дівчинка.

Ми вам його підносимо на білім рушничкові,

Та до землі вклоняємось, щоб ви були здорові.

Хлопчик.

Рід, родина, сім’я

Серед них - маленька я.

Мов перлинка- намистинка,

Дівчинка.

Я дівчатко – українка.

Родовід - моя родина

Я ж її мала краплина.

Дівчатка виконую пісню «Україночка мала »

Вчитель. Щасливі ви , що народилися і живете на чудовій, багатій землі .Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. Тут ви зробили свої перші кроки, відкрили навколишній світ. Тут вам уперше заспівала матуся колискову, розповіла казку бабуся, зробив іграшку дідусь. Тут вас навчив чесно жити тато. Тут ви навчилися усміхатися один одному. Тут ми вслухаємося у гомін сивої давнини.

Виступ дітей.

Дівчинка.

Добрий день, матусю Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я твоя дитина,

Крапелька великого Дніпра.

Не дивись, що я така маленька,

Хлопчик.

Час мине – я швидко підросту

І усю любов свого серденька

Я тобі в дарунок принесу.

Дівчинка.

Є у всіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Хлопчик.

Українцем я зовуся!

І цим іменем горджуся,

Бо козацький в мене рід,

Здавна славний на весь світ.

Дівчинка.

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

Діти виконую пісню «Це мій рідний край»

Хлопчик.

Ми, українці, нація прадавня,
На цій Землі — багато тисяч літ.
Культурою й традиціями славна,
І багатющий в нас духовний світ.

Дівчинка.

В нас звичаї свої, неписані закони,
По них пізнає українця вся земля.
Своє світосприймання й заборони,
Як і свої ліси, річки й поля...

Хлопчик.

Усе, що є в нас, в праці здобували,
Пройшли дорогу в світі нелегку.
Та завжди хлібом друзів зустрічали
На вишитому шовком рушнику.

Танок дівчат з рушниками.

Вчитель.Наш український народ — це дуже давня нація і живе він на цій святій землі уже багато років. А тому у людей виробилися певні звички, традиції, писані й неписані закони, за якими відразу можна впізнати українця серед сотень інших націй і народностей.

То ж ці риси характеру і поведінки стали національною ознакою. Що характерно для українців?

Традиція українців: Працелюбність

Дівчинка.

Це працелюбність, любов до праці, бажання вчитися, все мати і все вміти. Українці завжди любили землю, бо вона в нас родюча, що не посієш, те вродить. Тому працювали на землі, обробляли, вчилися сіяти, збирати. Стали землеробами та ще й дуже вправними, не такими, як Гриць.

Сценка « Грицю , Грицю, до роботи»

Традиція українців: Волелюбність

Хлопчик.

А ще українці волелюбний народ. Понад усе наші люди люблять волю, щоб їхній праці і життю ніхто не заважав. Бо сам народ миролюбний, цінує мир і спокій, ніколи не завойовував чужих земель. Але свій рідний край захищає мужньо і сміливо.

Хлопці виконують пісню» "Україно – ми сила!»

Дівчинка.

«Чекаю»

Я зустрічаю кожен день весни,

Бо знаю, що от-от прийдеш з війни

І я зраділо вибіжу із хати,

Захисника, героя привітати!

В уяві бачу ,як селом ідеш

Так впевнено, повільно, мов пливеш,

Медаль ласкаво світиться на грудях!

І радісно вітають тебе люди.

Я так в душі пишалася тобою!

Ти мужнім повертався з поля бою.

Мені хотілось плакати й радіти,

В руках тремтів букет пахучих квітів.

Я знаю, що крізь грізний час розлуки

Ти простягнеш мені назустріч руки

І я в обійми з трепетом полину.

Ти захистив мене і рідну Україну

Дівчинка. « Мій тато − Герой!.»

Залазить тривога в шпаринки вітрами,

Під вікнами виє марою зима.

Прокинусь… Так страшно. Горнуся до мами,

Бо тата давно уже з нами нема.

Говорить матуся, що він у відпустці,

Та очі при цьому ховає сумні.

Без нього в хатині, неначе у пустці…

Мій тато герой! Тато мій на війні.

За нашу Вкраїну воює на Сході,

Щоб спали спокійно в теплі я і ти,

І ті, що сховались в подо́лі, в горо́ді,

Відсидітись нишком, в АТО не іти.

Мій тато не знає, що вмію писати,

Що вивчила букви, читаю «Буквар» −

Вже зовсім доросла… Та так хочу тата!

І дуже боюся собак і примар.

Я вірю: вже завтра постукає в двері,

Від щастя заплачу «Мій таточко, ой!»

Підемо сім’єю гуляти у сквері:

Дивіться і заздріть − мій тато ГЕРОЙ!

Хлопці.

Ми обіцяємо рівнятись на наших захисників і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.

Вчитель.

І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Хай живе Україна!

Слава Україні!

Всі. Героям слава!

Традиція українців :Вшанування предків

Вчитель.

- Згадаймо, ж що таке рід, родина?

Родина – це не тільки рідні, родичі, це і весь наш народ український. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.

Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами.

Дівчинка.

Знаю я слово – найкраще у світі,
Тепліше від сонця, миліше від квітів.
Слово це пестить, голубить і гріє,
В душу дитячу вселяє надію.
Хлопчик.

Це слово лягло у родинну основу.
Стало початком рідної мови,
Помандрувало від роду до роду
Й освятило людину й природу.
Дівчинка.

Хай же це слово завжди буде святом.
Будем родину свою шанувати.
Хлопчик.

Яке чудове справді свято,
Де рідних, друзів так багато.
Батьків, бабусь, дочок й синів –
Для них ми заспіваємо пісні.

Діти виконують пісню «Наша родина»

Вчитель.
Сім’я – це пристань і гавань.
Сюди повертаймось знов і знов
Із мандрів далеких і плавань
Тут вічно панує любов.
Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав не йшов,
На тебе постійно чекають
Увага, турбота, любов!
Кажуть, що душа дитини – чистий аркуш паперу. На ньому залишають свій слід люди, які завжди поруч з дитиною. А це насамперед – родина. Вона дитину виховує, навчає, прищеплює їй любов до людей до праці.

- Дітки! А хто з вас хоче розказати чи показати нам яка в нього родина?

(Перегляд фільмів «Наша сім’я». Режисери фільму – батьки ,актори – члени родини.)

- Про родину складено багато прислів’їв, допоможіть закінчити речення.

- Дерево міцне корінням, а людина – рідними.

- Непотрібен і скарб, коли в сім’ї лад.

- До свого роду – хоч через воду.

- Без сім’ї нема щастя на Землі.

- Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти.

- Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться.

- Яка хата, такий тин, який батько, такий син.

- Яке коріння, таке й насіння.

Діти виконують байку «Билина»

Вчитель.

Як гарно дивитися на тих дітей, котрі поважають і шанують своїх батьків. Адже немає в світі нічого святішого, ніж добрі родинні стосунки, велика дружня сімя. І найголовнішою берегинею роду завжди вважали жінку-маму. Мама! У матері добрі і ласкаві руки, вірне і чутливе серце – в ньому ніколи не згасне любов.

Дівчинка.

Співай, моя мамо,

Співай, моя рідна

В житті ти у мене одна

Для кожної жінки

Для кожної мами

Нехай пісня луна Пісня у виконанні дівчинки з мамою.

Вчитель.

Батько – голова сім'ї. Господар у домі. Роль батька в сім'ї неоціненна. Він суворий і вимогливий, справжній захисник своєї родини. Його любов стримана, врівноважена і водночас ніжна і чуттєва. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти.

Хлопчик.

Ми тобі складаєм нині

Щирі побажання.

Щоб прожив ти многі літа

Не зазнав страждання

Хлопчик.

Щоб ти вивів нас у люди

Та втішався нами

Щоб пишатись міг своїми

Доньками й синами.

Танок виконують татусі та доньки.

Вчитель.

Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старішин роду, тобто бабусь і дідусів. Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця. Її руки не знають спочинку ніде і ніколи. А дідусь багато знає про минуле. Любить розповідати цікаві історії. Він все на світі знає. Шановні бабусі і дідусі! Сьогодні ваші онуки звертаються до вас.

Хлопчик.

Бабусю моя дорогенька.

Матуся моєї матусі

Присядь коло мене близенько

Я ніжно отак пригорнуся

Накину тобі я на плечі

Хустину тепленьку, пухову

Як гарно з тобою малечі

Бабусю, завжди будь здорова.

Дівчинка.

Найдорожчий друг у мене –

Мій дідусь

Всім таємним, сокровенним

З ним ділюсь

І наслідую у всьому

Діда я

Любить і гордиться дідом

Вся сім’я.

Вчитель.

- А чи любите ви, діти, їздити у гості до бабусі? Ну то поїхали!

Діти виконують пісню «На гостини до бабусі»

Традиція українців: Талановитість

Дівчинка. Українці — світлі душею і талановиті. Вони вміють бачити і творити красу. Тому серед них так багато поетів, співаків, художників, співаків, танцюристів.

Танець Український гопак»

Традиція українців: Гостинність

Дівчинка.

.Наш народ — добрий, гостинний і щедрий. Тому завжди зустрічає друзів із хлібом-сіллю, підносить його на вишитому рушникові. Адже рушник — наш оберіг. Українці своїм обов’язком вважають нагодувати людину, яка зайшла до хати, дати напитися перехожому. Так повелося з давніх часів і дійшло до нас. Це говорить про високу культуру нашого народу.

Вчитель. Сьогодні наші родини приготували караваї, пироги, пиріжки, різні смаколики, бажаючи поділитися своєю гостинністю з вами .

Діти.

Ми веселі, креативні,

Сто відсотків позитивні,

Витривалі і спортивні,

А до того ж ми активні!

Вмієм гарно працювати,

І співати й танцювати.

Вірші пишемо, вчимо уроки

Не боїмося ніякої роботи.

Будем завжди ми дружити.

В мирі і злагоді всі жити.

Вчитель.

Як гарно дивитися на дітей, котрі поважають і шанують своїх батьків. Адже немає в світі нічого світлішого, ніж добрі родинні стосунки, велика дружна сім'я. Діти щасливі, бо живуть в сім'ях, які шанують і втілюють в життя традиції українського народу: волелюбність, працелюбність, щирість, гостинність, майстерність, талановитість.

Флешмоб «Україна-моя родина»

Дівчинка.

Залежить наше щастя від сім'ї

Якщо зміцніє хоч одна родина,

Міцною стане наша Україна.

Вчитель. Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам'ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, будьте їхньою опорою та надією.

Бажаю любові від батьків, поваги від друзів, а щастя і здоров'я від Бога.

Всі виконують пісню «Щастя і добра»