Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку. Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна цитата. Різновид цитати - епіграф. Він в лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться. Повторюємо!
1.«Робіть, як ми домовились,» — порадив Гаврило.2.«Оце увесь результат?» — сумно спитав командир.3.«Намалюйте мені оцю ніч, — каже до Берестецького Марися Павлівна. — Настрій оцей, і нічну музику неба, і птахів отих, що їх нам не видно» . Заміна прямої мови непрямою. Пряма мова. Пряма мова
У серці Тараса Шевченка завжди жила велика віра в те, що настане час — і заговорять і Дніпро, і гори! І потече сторіками кров у синє море... Якщо віршований текст цитується суцільним рядком, то він оформлюється як звичайна прозова цитата. Коли цитата оформлюється як пряма мова, тобто супроводжується словами автора, вживаються розділові знаки, як і при прямій мові. Еміль Золя написав колись палку статтю Що я ненавиджу, яка кінчається так: А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любов ще з юних літ Цитата
Ми добре знаємо чудесний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов'язково привітає: — Здорові були!А у відповідь:— Здрастуйте! І не обов'язково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян (За Остапом Вишнею). Діалог