Музика в нашому житті

Музика в нашому житті

Важко жити без музики. Ми чуємо музику всюди: на вулицях, удома, по радіо й по телебаченню, у магазинах, у парках, у концертних залах і на побережжі, іноді в лісі. Ми не можемо жити без музики. Нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, уміємо й граємо на музичних інструментах.

Музика - поєднання багатьох звуків. Вони короткі й довгі, слабкі й сильні. Музика відображає настрій та емоції людей. Деякі люди люблять народну музику. У наший країні є численні фольклорні групи. Цікаво слухати їх музику й пісні. Випадає нагода - і ми з друзями відвідуємо концерти народної музики. Останній концерт справив на нас велике враження.

Деякі люди люблять класику, але молодь віддає перевагу сучасній музиці: реп, долю і поп-музику. Якщо ви хочете послухати сучасну музику,  можете відвідати мюзик-холи й концерти популярних груп і співаків. Або купити квиток і завітати на "Євробачення".

Мені подобається слухати пісні у виконанні наших українських популярних співаків. Це талановиті виконавці й композитори, люблю відвідувати   їхні концерти. Ми з друзями купуємо квитки заздалегідь і часто даруємо нашим улюбленим виконавцям квіти на знак поваги й пошани.

І класична, і сучасна музика популярні в наший країні. Мій друг Сергій дуже любить класичну музику. Іноді він проводить свій вільний час, слухаючи музику Вольфганга Моцарта й інших композиторів. "Четверта симфонія" й "Шоста симфонія" Шостаковича справили на нього незрівнянне  враження.

       Я теж люблю слухати музику. Напевно, вона грає не дуже велику роль у моєму житті, але бувають такі пісні, від яких хочеться просто заплакати, або душа радіє так, що ти забуваєш про все на світі. Пісні є різні. Музика й пісня - це не одна й та ж річ. Музикою я можу назвати гарну мелодію, та й пісню ж просто мелодією не назвати. Особливо  люблю слухати українські пісні, які  написані нашими співвітчизниками. Музика - дуже гарна річ, але великої ролі в моєму житті вона, на жаль,  не грає.

        Музика живе в моїй душі. Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може допомогти пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика - стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила та перевага. Музика завжди була невід’ємною частиною мого життя. Я дуже люблю слухати музику, і це для мене щось більш емоційне, ніж просто захоплення, хобі. Я вірю, що музика може мати потужний вплив на наші емоції та настрій.

        Коли  слухаю музику,  можу відчувати себе в іншому світі. Музика допомагає мені зняти стрес, розслабитися та зосередитися. Я люблю слухати різні жанри музики, це залежить від мого емоційного стану та  настрою. Іноді я хочу послухати класичну музику, яка допомагає мені зосередитися, іноді - слухаю рок-музику, яка допомагає мені відчути енергію та наснагу.

        Що я найбільше   люблю в музиці - це те, як вона може передавати почуття та емоції. Із задоволенням  слухати пісні й знаходжу в них щось нове для себе, таке, що може вплинути на емоційний стан та навіть життя. Я вважаю, що кожна пісня має свою історію, своє послання, і  дуже люблю вивчати це. Музика також допомагає мені знайти спільну мову з людьми. Я люблю обговорювати музику зі своїми друзями та родиною, і це завжди цікаво. Музика - це мова, яку розуміють усі, незалежно від  професії, роду занять, країни чи культури.  Музика - це для мене не просто розвага, а щось більше. Вона допомагає мені відчувати себе живим, додає позитивні емоції та  впливає на  важливу частину мого життя. Я дуже люблю слухати музику і вважаю, що вона є невідємною частиною життя.

       «Любіть і вивчайте велике мистецтво музики. Воно відкриє вам цілий світ високих почуттів, пристрастей, думок. Зробить вас духовно багатшими. Завдяки музиці ви знайдете в собі нові невідомі вам  сили. Ви побачите життя в нових тонах і фарбах», - так сказав Дмитро Шостакович. Із самого дитинства батьки мені прищеплювали любов до музики. Я вчилася грати на роялі. Однак тоді  ще не розуміла, яким даром володію, яке ж це щастя - чути, відчувати, розмовляти через музику. Моїм першим і справжнім учителем був дідусь. Я навчалася в середній школі з загальноестетичним ухилом,  офіційно займалася музикою в школі. До певного етапу мого життя я не любила грати. Скільки сліз було пролито, скільки переживань, скільки подолано сходинок, вкладено праці, а страху було! Пам'ятаю, здаємо іспит. Стою, чекаю своєї черги, ручки трясуться, коліна підгинаються, у голівці - порожнеча. Заходжу в кабінет, сідаю за рояль, починаю грати, спочатку несміливо, невпевнено, радіючи, що вчителі перемовляються. "Раз говорять, значить, не слухають", - думала я. Починаю грати впевненіше, із почуттям. Отримала свою першу десятку ... І в один прекрасний момент я раптом зрозуміла, що люблю те, чим займаюся, що вже не зможу без музики. Я навчилася говорити через музику, передавати почуття, розкриватися, мріяти, міркувати ... Коли грав дідусь, я завжди чула: «От було б здорово, зіграй я так своїй вчительці ..." Я слухала й іноді плакала. Плакала від неймовірної краси. Мені подобалося грати сумні мелодії, які могли взяти за душу, змусити людину перевернути свій погляд на життя, стати добрішими. Нескінченно можна перераховувати геніальних композиторів таких, як Моцарт, Шуман. Бетховен ... Граючи мінорні мелодії, я віддавалася почуттям, переносилась у свій маленький світ, згадувала, мріяла ... Саме в цей період я зрозуміла, що в будь-якій справі головне - бажання та праця. У шістнадцять років я склала останній іспит і перестала грати, закрутилися інші іспити, хотіла вступити до коледжу, отримати професію  бухгалтера. Але в один прекрасний день  зрозуміла, що в моїй душі порожнеча, мені важко без цього чарівного й багатогранного слова - музики. І я почала виконувати. З новим припливом сил, з новою енергією. Я завжди буду грати, грати просто тому, що  люблю мріяти, люблю музику, люблю рідних, люблю Його, люблю життя. А без музики в моєму житті немає сенсу. Шукайте, рідні, свою доріжку і свою улюблену справу! Це ж мало не найголовніше в житті кожного з нас.

        «Музика – це звуки, які перебувають у "стосунках" – у частотних, тональних та ритмічних»,-  розповідає Вікторія Кравченко. Якщо ми ставимо чашку на стіл і чуємо в цей момент звук – це лише шум. Проте якщо за допомогою чашки ми вистукуємо ритм – це вже музика.

        Ви напевно знаєте, що у музиці є сім нот, які позначають звуки: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.  Вони розташовані на різній відстані й звучать на різній висоті.

Але чому у світі так багато мелодій, якщо нот всього сім? Тому, що самих звуків більше.  Наприклад, на фортепіано є  білі та чорні клавіші.  Білі позначають ці сім нот. Чорні клавіші – звуки, які розташовані ще між цими сімома нотами. Якщо натискати білі й чорні клавіші по порядку, почуємо цікаві звуки. А якщо ще врахувати, що звуки можна поєднувати в різному темпі, з різною тривалістю та частотою, варіацій мелодій буде безліч.

        Як ми сприймаємо музику? Кожен по-своєму. Наприклад, звуки, які розташовані поруч, потрапляють на сусідні ділянки у внутрішньому вусі.  Для того, щоб розрізнити ці звуки, мозок докладає додаткових зусиль, тому ці звуки не дуже приємні.  Звуки, які розташовані далі один від одного, мозок сприймає простіше, тому для нас вони гармонійні. У випадку, якщо мелодія "в’їлася" в мозок, учені радять:

• Будьте уважними, коли лягаєте спати: саме мелодії, які ви почули засинаючи, можуть трансформуватися у "вушних хробаків".
• Не переслуховуйте ту ж пісню багато разів, а також уникайте мелодій, які є повторюваними самі по собі.
• Співайте.  Зателефонуйте другові, порадьтеся.

       Чи замислюємося ми, чому нам подобається різна музика? По-перше, не всі люблять музику, яку важко спрогнозувати. По-друге, ми по-різному мислимо. Британський психофізіолог Саймон Барон-Коен поділив людей за способами мислення на систематизаторів та емпатів. Перші схильні аналізувати. Другі можуть добре розшифровувати емоції. Тому людям-систематизаторам зазвичай подобається музика, в якій можна простежити закономірності та чіткий ритмічний малюнок. Це,  мабуть,  рок.

       Відомо, що люди, які люблять джаз, відкриті до нового досвіду. Зазвичай вони мають або музичну освіту, або досвід слухання музики, тому що така музика вимагає більш вдумливого слухання.  А чи знаєте ви, що музика може впливати на активність мозку?  Якщо ми слухаємо швидку музику, мозок автоматично підхоплює ритм і починає генерувати такі ж коливання. Це завжди супроводжується збільшенням активності, і людина переходить у збуджений стан. Саме тому людям, які постійно збуджені, часто подобається швидка музика, бо вона підтримує їхній стан. Загалом мозок шукає ті види стимуляції, які допомагають перебувати йому в комфортному стані.

     Також учені дослідили, що гучність, із якою грає музика в закладах громадського харчування чи у квартирі, впливає на те, якій їжі ви віддаєте перевагу.  До вашої уваги – лірична замальовка, у якій теж присутня часточка музики, часточка  людської душі.

        Хор  співає

      Генріх Акулов

Душа блаженно завмирає,
Тихіше, люди, ХОР, співає.
Не має значення, то хор столичний,
Чи наш сільський, простий і звичний.
Хор – це об’єднання, громада,
Порив душі, цвітіння саду.
Чудова пісня з серця лине,
Хто любить спів, той хор не кине.
Співайте, люди, хор любіте,
І будьте завжди, яко діти.
Душа блаженно завмирає,,
Тихіше, люди, ХОР співає…