На допомогу вчителю. Стаття +презентація

Мистецтво творення цікавих історій. Сторітелінг на уроках української мови. Вчитель - методист, директор. Київської гімназії №154 Лариса Ліщинська

«Сторітелінг» – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери учня. Англ. «STORY»ІСТОРІЯ«STORYTELLING»РОЗПОВІДАТИ ІСТОРІЇАнгл. «TELLING»РОЗПОВІДАТИ

В чому суть сторітелінгу ? Технологія сторітелінгу є однією з інноваційних педагогічних технологій, що допомагає учневі засвоїти матеріал, поданий у вигляді цікавої захоплюючої історії, сприяє розвитку його особистісних якостей, демонструє унікальність уяви кожної дитини, дозволяє проявити активність та творчість. За допомогою сторітелінгу можна отримати два найбільш важливі результати:пожвавлення атмосфери у класі, зняття напруженості, створення невимушеної обстановки;він є одним із найбільш простих та швидких шляхів встановлення контакту між вчителем та учнями, засобом привернення та утримання їх уваги.

Види сторітелінгу та особливостіКультурний – розповідає про цінності, моральність та вірування;Соціальний – розповідь людей один про одного. Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати аби бути щасливим. Jump story – всі полюбляють слухати історії про містичних істот, коли неочікуваний кінець змушує підстрибнути на стільці від страху. Сімейний- сімейні легенди зберігають історію наших пращурів. Дружній – ці історії об’єднують друзів. Особистий – особисті історії розповідають про власний досвід та переживання. Сторітелінг може бути пасивний і активний. У першому випадку за створення історії та її розповідь відповідає педагог, у другому – йому допомагають учні. Вибір одного чи іншого варіанта залежить від теми уроку, а також від побажань педагога.

Основні функції сторітелінгу1. Мотиваційна – спосіб переконання дітей, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.2. Об’єднуюча – історія є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у групі.3. Комунікативна – історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.4. Інстумент впливу – дозволяє не директивно впливати на вихованців та формувати в них суспільно корисні переконання.5. Утилітарна – один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.

Чому історія Історії легше сприймаються учнями, ніж описи, визначення;реалізується принцип доступності навчання. Сучасні діти з «кліповим» мисленням краще сприймають динамічну історію, ніж текст іншого виду. В історії є герой, який в процесі боротьби та наполегливої праці змінюється і мотивує до цього ж дітей.Історія впливає на почуття дитини, а це підвищує рівень концентрації уваги. Історія викликає асоціації, адже при розповіді використовуємо малюнки, презентації; реалізується принцип наочності.

Як створити свою історію? Далеко не кожна розповідь є історією. Щоб створити, нам потрібно визначити тему, розробити сюжет, вигадати непересічного героя, додати трохи цікавих подій та зробити правильні висновки. Алгоритм дій: 1. Визначення теми та мети – від цього залежить вибір сюжету історії. 2. Розробка детального сюжету та основних подій оповіді. 3. Вибір головного героя – вибір його імені, відображення характеру, зовнішності тощо. 4. Створення інтриги: чим більш несподіваною вона буде, тим краще. На цьому етапі вже можна складати перший варіант історії. 5. Читання (слухання) головного варіанта та додавання образних засобів: метафор, епітетів, порівнянь тощо. Історія може бути вигаданою від початку і до кінця, але також має бути емоційною та динамічною, події мають відбуватися послідовно, одна за одною.

Історія. Герой. Сюжет. Тема та ідея

Правила складання історії: Правило 1 – «Все поступово»

Людина. Предмет. Явище природи. Тварина. Вигадана історія. Символ

Правила складання історіїПравило 2 – Використовуйте різні елементи. Презентація. Цікавий герой. Динаміка подій. ЕмоціїІнтрига. Висновок. Розповідайте емоційно, викликайте почуття. Розповідайте про героїв, що цікаві дітямІнтригуйте, несподівана розв’язка. Пастка (не викладайте всі секрети одразу)Додайте себе!!!Наявність висновку

Цікаві подіїСпівпереживання історіїМетафори, епітети, порівняння. Життєвий досвід. Ціннісні зміни персонажаІсторія

Правила складання історії Правило 3 – Почніть творити просто зараз

Історія стає цікавою і захопливою за таких умов: Коли діти спільно з учителем визначать , яку історію вони створять. Коли визначать, які події увійдуть в сюжет історії. Коли оберуть головного героя. Коли напишуть перший варіант історії. Коли придумають інтригу, пастку: чим більш несподіваною вона буде, тим краще. Коли будуть підібрані вдалі образні засоби (епітети, метафори, порівняння, гіперболи тощо), особливо для опису стану головного героя. Коли історію буде прочитано і внесено до неї необхідні правки. Коли автор історії знайде потрібне інтонування, зможе відтворити різні настрої, почуття, переживання. Коли буде забезпечене якісне візуальне оформлення.

Види розповідей на словесній основі- Розповідь на тему, запропоновану педагогом;- Розповідь за планом;- Розповідь за запропонованим початком;- Розповідь за опорними словами;- Складання казки чи міфу за власним сюжетом. Історії повинні бути змістовними, логічно послідовними, точними, виразними, зрозумілими слухачам, самостійними, невеликими за розміром.

Прийоми навчання розповіді історій1. Основні: зразок, план, аналіз;2. Допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка;3. Специфічні: запис розповіді учнів, придумування розповідей- мініатюр, об’єднаних одним персонажем тощо.

Структура історії Вступ (експозиція)– основна мета цього етапу – підготувати дітей до самої історї, створюється контекст історії. Зав’язка - елемент композиції історії, що окреслює виникнення конфлікту, зумовлює розвиток усіх наступних подій. Без зав’язки неможливий логічний розвиток історії. Розвиток дії - низка подій, у яких розкривається конфлікт і головний герой. Кульмінація – події дедалі ускладнюються, створюючи у слухача сюжету хвилювання, напругу, відчуття наближення кризи і стають вирішальними. Розв’язка – це переломний момент в історії, епізод, яким завершується розвиток сюжету; завершальний елемент розповіді, який вирішує конфлікт. Наприклад, було погано, ми щось зробили - і стало добре або навпаки. Історії без розв’язки не цікаві. Висновки –Досить часто з однієї історії можна зробити кілька висновків, тому треба спрямувати думки учнів у потрібне нам русло. І головне на цьому етапі - не перейти тонку межу між висновками та повчаннями.

Висновки Справжня історія повинна бути насичена життям. Заплющуєш очі - і перед тобою з’являється картинка, реальна, наповнена запахами, енергією, звуками, тактильними відчуттями. Історія без логічного висновку не буде мати завершення. Сторітелінг є відносно новою формою навчання, але швидко завойовує популярність, однаково подобаючись і педагогам, і вихованцям. Цікаві та правильно побудовані історії – сильний інструмент оптимізації навчання, виховання. Спробуйте! Це об’єднує і надихає!