Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський

Історія кримських татар

Самоназва – киримли. Кьирим татарлар – турецька назва з 1475 року. Мова – кримсько-татарська (кипчацька група туркських мов)Релігія – іслам (суніти)

Кримські татари – це корінний народ України, що склався на Кримському півострові в ХІ – ХІІІ ст. з місцевих половців, частини монголів (Ногайська орда) і середземноморських народів.

Національний символ кримських татар. Тамга (з монгольської мови: «тавро», «клеймо», «печатка».) – герб кримських татар

Сучасний герб та прапор кримськотатарського народу

Кримські татари у складі Російської імперіїПриєднання Криму до Російської імперії 1783р. призвело до великого упадку культурного життя на півострові: по-варварськи було спалено багато давніх рукописів (1833р.), зруйновано велику кількість пам'яток історії та культури. Почалося заселення Криму росіянами, українцями, чужоземними колоністами. Нищилися мечеті, медресе, караван-сараї, цвинтарі тощо. Рештки давньої традиційної забудови збереглися лише в небагатьох містах.

Під час походів російських військ у Крим 1736р., 1737р., 1738р. проводилося фізичне винищення татарського населення, особливо криваво придушувався опір повстань у 1772р., 1777р., 1781 роках.

Періодично виникали хвилі еміграції. Якщо до 1787 року емігрувало лише 8 тис., то з 1792р. це вже були десятки тисяч. Друга велика еміграція відбулась у 1850–60-х рр. (пік – 1863), коли перестало існувати 784 татарських сіл, а кількість емігрантів становила майже 150 тис. (більше половини пропали в морі, де їх топив російський флот). Частину кримських татар ошуканськими обіцянками переселили на Приуралля та Урал. Третя велика еміграція 1893–1900 – бл. 80 тис. У зв'язку з цим кримськотатарське населення поступово зменшилось до 34% на кінець ХІХ століття.

У другій половині ХІХ ст. кримськотатарське населення в Криму почало відроджувати свою культуру – результатом стало, зокрема, становлення художньої літератури та журналістики. У 1880-х рр. в кримськотатарському середовищі виникли ідеї пантюркізму. Головний ідеолог Ісмаїл Гаспринський та його прихильники пропагували утворення загальнотюркської мови – "тюркі", складеної пополам з огузьких (турец.) та кипчацьких (татар.) елементів. "Тюркі" не набула поширення та розвитку. Замість релігійного фундаменталізму пропагувалося реформоване мусульманство – джадидизм.

ІСМАЇЛ ГАСПРИНСЬКИЙ просвітитель, першу національну газету «ТЕРДЖИМАН»;письменник, педагог, культурний та громадсько -політичний діяч;засновник пантюркізму. Татарська школа

Клерикалізм - політичний напрямок, прибічники якого виступають за панування церкви й духовенства в суспільно-політичному та духовному житті країни. Як реакція на пантюркізм виникла течія татаризму, що орієнтувалася на татарські духовні цінності та кипчацькі мови. У цих ідеологічних суперечностях зародився молодотатарський рух (1880–1905), який привів до консолідації модерної кримськотатарської нації. За своїм світоглядом Ісмаїл Гаспринський був лібералом, виступав за дружбу слов’янських і кримськотатарських народів, релігійну терпимість та співпрацю християн і мусульман, категорично відкидав соціалістичні ідеї та методи боротьби. На честь І. Гаспринського встановлено пам’ятники в Сімферополі та Бахчисараї, його ім’ям названі кримськотатарська бібліотека у Сімферополі, вулиці та школи. У Бахчисараї існує музей І. Гаспринського.

Керівник козацько-селянського повстання 1630 року. Січове ім'я - Тарас Трясило, кримськотатарське ім'я - Асан або Усан.

Агатангел Юхимович Кримський  - сходознавець, історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України(1918).

Суса́на Алі́мівна Джамаладі́нова

УКРАЇНСЬКИЙ ТА КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОДЯГ

Початок національного відродження кримських татар став свідченням переходу їхньої боротьби за свої права як народу на новий якісний рівень. Пов’язане із завершенням промислової революції виникнення значної кількості промислових робітників зробило можливою появу нового суспільного явища - робітничого руху зі своїми специфічними потребами й вимогами. Соціал-демократичний рух став силою, що намагалася відобразити прагнення робітничого руху й запропонувати йому мету боротьби. Земський рух у той час став єдино можливою ліберальною опозиційною силою, спрямованою на оновлення дійсності Російської імперії. ВИСНОВКИ

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 18, с. 159 –166. Написати твір-роздум на тему «Чи зазнало змін суспільно-політичне життя Наддніпрянської України з появою кримськотатарського національного руху»?