Національно-патріотичне виховання – виклики сьогодення та позашкільна освіта

Національно-патріотичне виховання – виклики сьогодення

(Концепція національно-патріотичного виховання та позашкільна освіта)

Слайд №1

Доброго дня шановні присутні!

Слайд №2

Економічні негаразди, політична нестабільність, бойові дії на Сході країни, знецінення традиційних моральних норм, невизначеність в оцінці подій історичного минулого, розглядаються не лише як перешкоди для реформування системи національної освіти, а як причини, які зумовлюють її необхідність. Тому сьогодення з його суперечностями та альтернативами формує новий, неоднозначний та багатогранний облік патріотизму, а процес виховання набуває гостроти і особливої актуальності.

Слайд №3

До сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді. Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій: Концепція національної системи виховання (1996 р.); Концепція національно-патріотичного виховання (2009 р.); Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012 р.); Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки.

Слайд №4

Жодна з них не була розгорнутою і не реалізувалася в конкретні кроки через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні погляди правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти. До того ж, вище згадані документи одностайно визнано несучасними як за лексикою, так і за стилем викладення матеріалу та за їх змістовним наповненням. Ці проекти вважаються рудиментом радянської епохи, які спроможні лише забюрократизувати процес національно-патріотичного виховання.

Слайд №5

Понад рік тривав публічний діалог щодо стратегії змін. Десятки дискусій, круглих столів відбулися на майданчику парламентського Комітету з питань науки та освіти, а згодом і освітнього відомства. У результаті численних дискусій, часом дуже гострих, у червні 2015 року було оприлюднено нову Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Почався процес, який на п’ять років визначив виховний ландшафт навчальних закладів України.

Слайд №6

Його ідеологія вимагає оновлення філософії навчання, створення якісного освітнього середовища для розвитку високоморальної, національно свідомої особистості, зміни педагогічного мислення, трансформації шаблонів національно-патріотичного виховання. Адже реальні зрушення в освіті патріотів нової України потребують безкомпромісного відхилення старого та фіксації елементів нової патріотичної парадигми виховання.

Слайд №7

Автори документу займаючи принципову позицію у втілені даної концепції, стратегічними завданнями національно-патріотичного виховання української школи визначили:

• орієнтацію на європейську систему виховання та національну спрямованість змісту освіти;
• симбіоз народних виховних традицій з інноваційними формами виховання;
• оптимізацію, реконструкцію та активний різнобічний пошук шляхів результативного впровадження концепції;
• моделювання, апробацію та упровадження модифікованих технологій виховання.

Слайд №8

Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді автори концепції вбачать в удосконаленні нормативно-правової бази, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх співпраці з громадянським суспільством, інформаційному забезпеченні національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Слайд №9

Більше того, у Положенні про загальноосвітній навчальний заклад проголошено принцип єдності навчання й виховання, що зумовило Концепцію, модернізувати систему викладання та застосування змісту навчальних предметів у національно-патріотичному вихованні. Розробники пропонують вжити поняття «освіта», «освітній процес» в їх сучасному розумінні, що включає навчання, виховання і розвиток. Це підтверджується і Проектом «Нової української школи», де вимірюються індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для її цілеспрямованого розвитку.  У цій справі Нова школа щільно співпрацює з позашкільними закладами освіти.   

Слайд №10

Національно-патріотичне виховання стає невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські, морально-етичні та соціально-політичні цінності. До того ж, змінюються вимоги і до випускника нової української школи: особистість-патріот-новатор. З метою виховання освічених українців, всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів здатних до інновацій.    

Слайд №11

Результативне упровадження нової патріотичної парадигми виховання залежить від правильного вибору педагогічних методик та технологій. Спираючись на концептуальні положення самої Концепції та філософію дитиноцентризму (Карл Роджерс), що ставить індивідуальність людини у центр педагогічної взаємодії, в навчальних закладах, доцільно використовувати технологію саморозвитку особистості, яка передбачає розвиток певних здібностей, якостей особистості на основі вільного вибору форм діяльності (автор Герман Селевко); тьюторство – технологію вільної педагогічної підтримки, Вальдорфську педагогіку – одну з моделей альтернативної вільної школи, що є сукупністю методів і прийомів виховання й навчання.

Слайд №12

Теорію вікових етапів формування національної гідності Омеляна Вишневського, котрий визначив три етапи розвитку національно-патріотичної свідомості дитини: етап раннього етнічно-територіального усвідомлення, що є фундаментом патріотичного виховання дошкільників. Етап національно-культурного (політичного) самоусвідомлення, що виступає визначальним у шкільному віці та етап державницько-патріотичного самоусвідомлення.

Слайд №13-14

Актуальним, як виявилось є технологія глобальної демократизації навчально-виховного процесу, на основі праць Януша Корчака та Івана Беха, тобто подолання авторитарного принципу внутрішнього шкільного устрою  до утвердження принципів соборності та демократії в навчально-виховному процесі.

Слайд №15

Концепцією передбачено декілька етапів впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Зокрема, у 2015-2016 роках вже створене нормативно-правове підґрунтя та інформаційно-методичне забезпечення. Найпомітнішим серед них стали: Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України», Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, Державна цільова програма з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, Регіональна програма військово-патріотичного виховання молоді та участі населення у заходах оборонної роботи на 2015-2017 роки, Концепція регіонального освітнього проекту «Виховний простір Харківщини». Створено Центр патріотичного виховання, що функціонує у підпорядкуванні освітнього міністерства та Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання.

Слайд №16-17

У Лозівському районі підсумками першого етапу упровадження Концепції стали перемоги на обласній виставці ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття», Сьомій Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти» та на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року».  9 робіт педагогів району, щодо патріотичного виховання школярів, було надруковано у професійних виданнях та педагогічній пресі. Протягом 2015/2016 навчального року відбувся широкий спектр заходів патріотичного спрямування.

Слайд №18

Зараз вже активовано другий етап, що передбачає: розробку програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування; підготовку та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання.

Слайд №19

Так, суспільно-політична ситуація змінила стратегію діяльності і нашого навчального закладу, сутністю якої стало формування морально-духовної, вільної, творчої, відповідальної особистості, що сповідує демократичні цінності, втілення нової Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, консолідація національно свідомого дитячого соціуму на засадах креативного підходу до освіти у позанавчальній діяльності.

Слайд №20

Креативна педагогічна освіта визначає таку організацію виховання і розвитку творчої активності, яка прагне отримання арт-продукту діяльності та самостійного створення нового. Дитина у ній – один із головних суб’єктів або головних дійових осіб співробітництва і педагогічного сприяння. Сучасна стратегія розвитку школи передбачає особистісно орієнтовану модель освіти. Сутністю якої є партнерство всіх учасників навчально-виховного процесу, утвердження ідей гуманізму, стимулювання до творчості й самореалізації дітей і педагогів. 

Слайд №21

Креативна освіта – це досить нова багатовимірна галузь освітньої системи, що мотивує на безперервне становлення творчої особистості та модифікацію її діяльності. 

Слайд №22

Працюючи з учнівською молоддю у позанавчальний час, а саме на заняттях гуртка «Клуб точка зору», що діє на базі Царедарівського НВК керівник гуртка вбачає необхідність у генерації креативних систем виховання патріотів та оперується відносно новими технологіями здійснення даного процесу.

Слайд №23-26

Серед них: патріотичні мікси, обpядові молодіжно-тематичні фести, культурні проекти,  національно-патріотичні та військово-спортивні ігри; заняття з елементами тренінгу, щодо розвитку міжнаціональної толерантності учнів, етнографічні експедиції , відкриті історичні фестивалі-форуми, військово-патріотичні ток-шоу телевізійного формату, талант-шоу акторської майстерності та художнього читання.  Вважаю, що ефективними на заняттях гуртка також є наступні нетривіальні засоби діяльності: імітаційно-моделювальні ігри, квести, інтерактивні турне та інтертейменти.

Слайд №27

Отже, Концепція національно-патріотичного виховання має не тільки соціальну, суспільно-політичну та практичну актуальність, а й відображає прогресивні тенденції розвитку сучасної педагогіки, забезпечує наступність, безперервність змісту освітньої та виховної діяльності навчальних та позашкільних закладів.

Слайд №23

Дякую за увагу!