Національно-визвольна війна українського народу середини ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького

Тема уроку:  Національно-визвольна війна  українського народу

 середини| ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького

Мета уроку: Сформувати початкові знання та елементарні уявлення про Національно-визвольну  війну українського народу проти польського панування як про подію, внаслідок якої було відроджено українську державність у формі Української козацької держави.  Навчати давати характеристику історичній постаті (на прикладі Богдана Хмельницького).  Навчати складати план до історичних текстів та переказувати за планом. Удосконалювати вміння черпати історичну інформацію з ілюстративних матеріалів. Виховувати толерантність, уміння перейматися позицією та переконаннями інших, у стосунках з людьми та у вивченні історії намагатися кожного зрозуміти, а не засудити. На історичних прикладах переконувати, що війна – це пережиток минулих епох, їй не місце в сучасному надто крихкому світі.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:підручник, стінна карта «Національно-визвольна війна українського народу  під проводом Б.Хмельницького», атлас, ілюстрації.

Основні дати:

1648-1657рр. – національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

1651р. - Берестецька битва

1654р. - україно-московський договір

 

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя: Напевне, якщо запитати з чим у вас асоціюється Японія, то ви скажите з сакурою, самураями, Китай  Нідерланди – з тюльпанами, Єгипет – з пірамідами, Індія – поділ на варни та касти, так для більшості іноземців Україна асоціюється з козаками, з Богданом Хмельницьким. Тому ми зобов’язані добре вивчити історію українського козацтва та видатних діячів. І коли нас хтось запитає, ми не опускали очі від сорому, що не знаємо, а навпаки відповідали з гордо піднятою головою

IІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1. Причини національно-визвольної війни.

(розповідь вчителя)

У другій половині ХУІ ст. у житті українського суспільства відбулися важливі зміни. Польські пани, користуючись зростанням цін на хліб у Західній Європі, стали непомірно багатіти. Жадоба збагачення штовхала їх на підкорення українських земель, найкраших чорноземів Європи. Наступ польських панів супровождувався зростаннями визиску українських селян,  які потрапили в повну залежність від них. Інтереси польських панів перетнулися з інтересами українських землевласників, які хотіли самостійно панувати на своій землі. Наступ відбувся також на права й володіння козаків.

 Невдоволені й скривджені селяни, землевласники, що могли тримати в руках зброю, стали тікати  на Запоріжжя, поповнючи лави запорізького козацтва. Козацтво, що на той час являло силу, стало зі зброєю в руках обстоювати свої права та захищати православну віру й церкву. Наприкінці 16- у першій половині 17 ст. одне за одним спалахують козацькі повстання, які становляться дедалі могутнішими.

 З моєї розмови ми з вами можемо вже виділити причини козацьких повстань.

Причини козацьких повстань:

1. Утиски козацтва, наступ на його права.

 

2. Нищення української православної церкви, спроба покатоличення українців.
3. Посилення утисків українського селянства з боку польських панів.

Які ж особливості мали ці козацькі повстання:

1. Масове позакозачення та участь селян і мещан у повстаннях.
2. Боротьба проти панського поневолення та встановлення козацьких порядків.
3. Боротьба за національне визволення й захист  православної віри.

Результати повстань:

Не зважаючи на те, що повстання були придушені, вони сприяли

• поширенню серед населення ідей національного визволення,
• набуттю досвіду збройної визвольної боротьби,
• козацтво остаточно сформувалося як окремий стан суспільства зі своїми правами, привілеями та інтересами.

Після придушення козацько-селянських повстань 20-30-х років 17 ст. польські пани і король вважали, що вони нарешті приборкали козацтво і всю Україну. Із більшим завзяттям вони посилали тиск на українство. Запроваджувалися нові заборони й обмеження. Тих, хто не корився, корали. Україна стогнала під гнітом поневолювачів. Під загрозою опинились православна віра, звичаї та традиції українського народу. Українці постали перед вибором: або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ, або вибороти свободу зі зброєю в руках. Для початку повстання потрібні були привід і керівник, який би спрямував цю боротьбу. Керівником повстання став Богдан Хмельницький. Історики називають цю війну Національно-визвольна -  від слів «національна», тобто всенародна, «визвольна» - поскількі її мета була визвольнити Україну від господства чужоземців.

2. Гетьман Богдан Хмельницький.

 

Опис Б.Хмельницького:

Тонкі брови на втомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса,

міцно стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя. До цього можна додати свідчення сучасників, які відзначали, що Хмельницький був вище середнього зросту, мав міцну будову тіла – був «широкий у кістках».

 

Поведінка гетьмана засвідчувала холеричний темперамент, який досить виявлявся в рисах його характеру, так чи інакше впливав на його вчинки та дії.  Ті кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Сучасні історики зазначають, що Богданова різкість у судженнях і запальність у розмові поєднувалися з м’якістю і привітністю, дотепність – із мовчазністю, простота і щирість – з лукавством і мстивістю, доброта – з суворою вимогливостю і навіть жорстокістю. В його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з упертістю, й готовність до компромісу. Можна сказати, що це була цільна, але водночас суперечлива натура.

Запитання для учнів:

• Скажіть будь ласка, як на вашу думку така постать могла очолити Національну –визвольну війну? (відповідь учнів)

Зараз ми з вами послухаємо учнів (призивще учня), які нам підготували розповідь про Богдана-Зиновія Михайловича Хмельницького.

 

3. Перебіг війни та її результати.

Коментоване читання матеріалу підручника «Початок війни і перші перемогиПід час читання з’ясовуються перші походи і перемоги війська Б.Хмельницького.

 Із прочитаної статті ми довідалися про тріумф, тобто блискучу перемогу козаків, очолених Хмельницьким у перших битвах визвольної війни. На визволених територіях вводились козацькі порядки, що свідчить про утвердження Української козацької держави, вона називались Військом Запорізьким. Війна тривала майже 10 років. Звісно, польські моновладці не збиралися зрікатися без бою своїх українських володінь. Тож війна була жорстокою та запеклою. Які випробування випадали на долю козаків-повстанців. Одним із таких випробувань стала Берестецька битва. 

Берестéцька б́итва — велика битва, що відбулась біля містечка Берестечко (сучасна Волинська область) 1651 року між військами польського короля Яна Казимира II і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками (хан Іслам-Гірей III) і тривала протягом 28 червня — 10 липня.

Битва закінчилась перемогою польського війська.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.

Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

 

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким

способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.

І зараз ми з вами заслухаємо археолога, які улітку 1970 р. на місці Берестецької битви провели археологічні розкопки.

(виступ археолога)

Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви почались археологічні розкопки, результати яких дали можливість|спроможність| відтворити картину відступу козацьких військ

через болотисту річку|ріку|. Під час розкопок були знайдені  останки будівль по наказу Івана Богуна дамби для відступу,скелети загиблих на переправі козаків і коней. Зібрана|повизбирувати| унікальна колекція козацьких речей, що збереглися в торфягном| грунті. Вивчаючи останки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони загинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Пощастило знайти козацький порох, козацькі речі з|із| дерева і шкіри, колекція з|із| ложок, ручки, яких прикрашені різьбленням. На місці Берестецької битви були знайдені і перші українські чоботи  17 ст. В послідуючі роки іх знайдено більш 200. Деякі чоботи до даного часу зберегли запах дьогтю, котрим змазували їх козаки.

 

4. Переяславська Рада.

Знесилена Україна шукала порятунку. Воюючи проти Польщі, Хмельницький постійно шукав союзників. На татар покластися він не міг, оскільки вони постійно зраджували козаків. З 1651 року гетьман почав вести переговори з московським царем про можливий союз. І аж в січні 1654 року  до Переяслава прибули російські посли. Богдан Хмельницький змушений був укласти угоду з Московським царством. Послухаємо дослідника, який вивчав цю подію.

Дослідник

 Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі Б. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після тривалих роздумів московський цар погодився взяти «під свою руку» Україну. Для розгляду питання протекціїї московського царя 8 січня 1654р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які завершились укладенням Березневих статей 1654р., за якими Українська держава зберігала свою територію, засади політичного і державного устрою, станові права і привілеї населення. Але українці ставали залежними від царя, що виражалось у сплаті данини, часткових обмеженнях у відносинах з сусідними державами; у Києві й Чигирині розміщувались московські війська. До того ж  у грудні 1656р. Московська держава й Польща уклали між собою перемир’я, поділивши українські землі. Це

було грубе порушення положень Березневих статей. Б.Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою нічого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дозволила реалізувати плани позбутися цього союзу.

 

ІV. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Інтелектуальна гра «Ти мені – я тобі.» Команди по черзі задають по одному запитанню своєму сусідові по парті. Коли команда відповіла, то вона дістає право задавати питання.

Закінчіть речення:

1). Національно – визвольна війна – це…

2). Приводом до НВВ послужив…

3). Соратника Б. Хмельницького у НВВ були…

4). Гетьманом Б. Хмельницький став у… (січні 1948 р.)

Бліц-опитування:

1. Назвіть ім’я гетьмана, який очолив НВВ.

2. Родовий хутір Хмельницького.

3. Релігія, яку сповідували козаки.

4. Титул, який мав Б. Хмельницький.

5. Інше ім’я Богдана Хмельницького.

Польський шляхтич, який пограбував садибу Хмельницького, побив його сина і викрав його дружину

Викинь зайве:

1). М. Кривоніс, Ф. Жеджалій, І. Богун, Владислав IV.

2). Селяни, козаки, магнати, православна шляхта.

3). Фільварок, панщина, мануфактура, кріпацтво.

4). Лютеранство, православ’я, католицизм, уніатство.

 

Заключне слово вчителя

Національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. Ця війна та ім’я її керівника Богдана Хмельницького залишили незгладимий слід в історичній пам’яті українського народу. Традиції тієї звитяжної пори стали живильним середовищем для наступного розвитку визвольних змагань українців. І на прикладі

Національно-визвольної війни  мені хочеться сказати, що війна – це пережиток минулих епох, їй не місце в сучасному надто крихкому світі.

V. Домашнє завдання

 

1. Спираючись на отриманні знання, поміркуйте, чи виправдалися сумніви Б.Хмельницького.