Наділений Божим даром (твір-есе про Шевченка)

Наділений Божим даром

Твір-есе

Усі ми захоплюємося геніальністю мислення Т. Г. Шевченка. Та чи багато з нас заглиблювалося в питання становлення поета як особистості? Що ми знаємо про Великого Кобзаря?

З раннього дитинства хлопчики та дівчатка починають вивчати поезію Тараса Шевченка. Я можу сказати впевнено: немає таких українців, які б не були знайомі з його визначною спадщиною. Погодьтесь, Тарас Григорович - це ніби якась невід'ємна частинка нас усіх. Що ми вкладаємо у зміст слова «Україна»? Постать безсмертного Т. Шевченка буде однією з перших, бо він є символом української культури. Ця геніальна людина заклала фундамент для подальшого розвитку національного мистецтва. Саме мистецтва, яке цінуємо не тільки ми, прості українці, а й вибагливі критики світового значення. Т. Шевченко - це не тільки література й живопис України. Його тяжке життя, сповнене гіркими втратами рідних, відірваність від Батьківщини, стали основою для багатьох фільмів, театральних вистав, літературних творів. Він наче якесь живильне джерело, із якого черпали й будуть черпати натхнення сотні, тисячі людей.

Могутній дар слова цій людині дано Богом. Великими поетами не стають, а народжуються. Тарас Шевченко був саме таким. Уже двісті шість років пройшло з дня його народження, а слава Кобзаря не вмирає. Він живе поруч із нами: і в молодих серцях, і в пам'яті людей похилого віку. І «слава не вмре, не поляже» ні про Шевченка-поета, ні про Шевченка-драматурга, ні про Шевченка-художника…