Тема : Наголос. Основні правила наголошування слів.

Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові. Словорозрізнювальний, форморозрізнювальний,  діалектний наголоси. Складні випадки наголошування слів.

Наголосом називають вимову певного складу з більшою силою голосу. Наголос в українській мові вільний і рухомий.

Приклад: Гора́ (одн.) — гори́ (множ.), ластівка́   (одн.) — ластівки́ (множ.), гарбуз́ — гарбуза́ (Р. в.), сірниќ — сірника́ (Р. в.).

Методи для запам’ятовування наголосів:

Римування слів або речень (портал – квартал / монолог – діалог – каталог / розвідник – довідник). дочка, але донька: Донька вийшла до дячка, а дочка — до козачка; циган, цінник, арахіс: Циган дав мені цінник на арахіс і барвник.

Якщо виникають сумніви щодо місця наголосу в слові, потрібно звертатися до орфоепічного або орфографічного словника, проте можна виділити деякі принципи наголошування слів.

Іменник (однина)

В іменниках із префіксами ви- та по- наголос падає переважно на префікс:

            винятоќ , випадоќ , вирубка́ , вибриќ , вискочка́ , ви долиноќ, по́значка , позичка́     , посмішка́ , показ́       .

Але іменники, утворені від дієслів, є винятками: вимо́ва, видавництво́, виро́щування, постача́ння, пора́да, пова́га.

Іменники із суфіксом -ин(а) в однині (зі значенням місця, простору, території та абстрактних понять) мають наголос на закінченні :ширина, ́ густина, ́ глибина, ́ площина, ́ кривизна́, старовина́ (але городина́ , полонина́ , рівнина́ ).

Географічні назви на –чин,-щин, - мають наголос на корені твірного слова:Тернопільщина́ , Хмельниччина́ , Херсонщина́ , Слобожанщина́ , Донеччина́ , Вінниччина́ (але Галичина).́

1. -ання: більшість іменників, які закінчуються на -ання, мають наголос на -а: видання, завдання, зібрання, навчання, надбання, обрання, пізнання, послання, читання (також прислівник зрання). Але: уподобання, дихання, бігання, ковзання, нехтування, обладнання;

2. -за: більшість іменників, утворених за моделлю «за…ка», будуть мати наголошений префікс за-:

закладка, загадка, запонка, заставка, застібка, замазка, заклепка, зачіпка;

3. -ина: в іменниках, які позначають одиницю з певної множини (горох – горошина, стебла – стеблина, волосся – волосина, бадилля – бадилина);

4. -ки: іменники жіночого роду з суфіксом -к- у множині матимуть наголос на -и: вказівка – вказівки, жінка – жінки, ластівка – ластівки, голка – голки. АЛЕ: сусідка – сусідки, верхівка – верхівки. Також наголос змінюється за умови поєднання з числівником: дві жінки, три голки, чотири копійки;

5 .-метр: дециметр, кілометр, міліметр, сантиметр (одиниці вимірювання), але периметр (не є одиницею вимірювання);

6. -о- в складних іменниках із двома коренями: босоніж, гуртожиток, літопис, рукопис, чорнозем, чорнослив. АЛЕ: благовіст, листопад, шляхопровід,снігопа́д , лісостеп́ , землемір́ ). 7. пере-: перебіг, перепис, переріз, перекис, перепустка, перепічка. АЛЕ: переляк; 8. при-: приморозок, причіп.

Слова іншомовного походження зберігають наголос мови-джерела.

Приклад: менеджер́  , маркетинѓ      ; бюлетень́        , жалюзі, ́ партер́ , лу́па   ; фольга́    , форзац́   ; лате́       , піцерія́    , травестія́ ; де-юре́ , експе рт́, квартал́ ; симетрія́ , агрономія́   , некролоѓ , догмат́     , єретиќ , псевдонім́ , феномен́   ; піала.́

Іменники в множині мають наголос переважно на закінченні.

Приклад: міст — мости,́ кавун — кавуни, ́ молодець́ — молодці,́ пісня́ — пісні, ́ ду мка́— думки́ (але півень́ — півні́ , коза́— ко зи́, хло́ пець— хлопці́ , небо га́— небоги́ , весло́ — ве́сла , сестра́ — сестри́ ).

Похідні форми від слова нена́ висть мають наголос на другому складі: нена́висть, нена́видіти, нена́висний (але ненави́сництво, ненави́сницький).

Прикметник

Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні.

Короткі та деякі багатоскладові прикметники на -ий:

близький, віршовий, вузький, гіркий́ , добовий, жаркий, котрий́ , легкий, мілкий, новий, пільговий, пітний, різкий, роздрібний, текстовий, терпкий, тім’яний, тісний, тонкий, торф’яний, фаховий, чарівний, черговий, черствий, щодобовий. (але босий́   , косий́      , класний́  , зручний́     ).

У похідних прислівниках – здебільшого на перший склад: легко, мілко, нудно, вузько.

Завжди наголошеним є зменшувально-пестливий суфікс -еньк-:товстеньќ ий, смачненьќ ий, легеньќ ий, біленьќ ий, м'якеньќ ий, тоненьќ ий.

Числівник

Наголос є переважно однаковим у групах подібних слів:

числівники на -надцять: одинадцять́  , дванацять́      , тринадцять́      , чотирнадцять́        , п'ятнадцять́  ; числівники на -десят: п’ятдесят́ , шістдесят́ , сімдесят́ , вісімдесят́ .

Дієслово

У дієсловах 1 особи однини (я) наголошують переважно закінчення : роблю, ́ люблю́,  кажу, ́ пишу, ́ ходжу, ́ бережу, ́ веду́ (але раджу́ , сма́жу , літаю́ , допомагаю́ ).

Двоскладові дієслова у формі інфінітива на -сти / -зти (і всі похідні від них) мають наголос на останньому складі: нести́ — принести, ́ віднести, ́ занести, ́ пронести, ́ внести, ́ піднести, ́ вести́,  везти, ́ пливти.

Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні:узяла, ́ знайшла, ́ вела, ́ продала́ (але співала́ , малювала́ , ходила́ , молилася́ ).

У дієсловах доконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на префікс: вийти́ , виписати́ , викликати́ , вискочити́ , виховати́ , винайти́ , визнати́ .

У дієсловах недоконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на основу: виходити́ , виписувати́ , викликати́ , вискакувати́ , виховувати́ , винаходити́ , визнавати́ .

У дієсловах на -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: беремо – берете / веземо – везете / несемо – несете / ідемо – ідете / п’ємо – п’єте. Але пі́демо , підете́ , будемо́ , буркочемо́ , залишите́ , ріжемо́ , шиємо́ .

Прислівник

        У прислівниках високо́ , широко́ , глибоко́ , разом́      наголос падає на перший склад

Варіантне наголошування слів в українській мові. Побічний наголос

Деякі слова мають подвійний (варіантний) наголос: алфавіт́ і алфаві́т , догов́ ір́ , жал́ о, ́ кладов́ и́ще , пом́ илка́ ; байдуже́ і байдуже́ , завжди́ і завжди; ́ весняний́ і весняни́й , світанковий́ і світанковий́ , повітряний́ і повітряний́ , ясний́ і ясний́ , увігнутий́ і увігнутий́ , кремезний́ і кремезний́ , мали́новий і малиновий́ (колір).

Варіантні форми наголошення в орудному та місцевому відмінках мають такі іменники: гостями́ , гістьми, на/у ́ гост́ ях́ ; чобітьми, ́ чоботами́ , чоботями́ ; на/у чо́ботах , чоботях́ ; грішми́ , грошима́ ; дверми, ́ дверима́ ; слізьми́ , слізьми, ́ сльозами́ .

У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім

основного, побічний (додатковий) наголос. Зазвичай він передує основному:чотириповерх́ овий́ , багатол́ икий́ , довготрив́ алий́ , різноб́ арвний́ , двоя́ дерний́ , чистокр́ о́вний .

Словорозрізнювальний наголос. Форморозрізнювальний наголос. Діалектний наголос

Вільний наголос в українській мові виконує словорозрізнювальну функцію (змінюється значення слова) і форморозрізнювальну. Ця функція наголосу розрізняє граматичні форми того самого слова: відмінок і число іменника, доконаний і недоконаний вид дієслів тощо.

ПОРІВНЯЙ! Слова сума́ (сумка) і сума́       (результат додавання; загальна кількість), захват́   (захоплення) і захват́        (пристрій, ширина робочого ходу), лупа́  (скло) — лупа́ (лусочки) — різні, на що й вказує наголос.

Диньки́ — називний відмінок множини і диньки́  — родовий відмінок однини; подушки́ — називний відмінок множини і подушки́        — родовий відмінок однини; прислухалася́     (недоконаний вид) — прислухалася́    (доконаний вид).    

Перелік слів, наголошування яких треба запам'ятати, готуючись до ЗНО

Агрономія, аркушик, асиметрІя,багаторазовий, безпринципний, бешкет, благовіст, близький, болотистий, бородавка,

босоніж, бурштиновий, бюлетень, ваги (у множині), вантажІвка, висіти, витрата, вишиваний, вІдгомін, вІдомість (список), відомість (повідомлення, дані, популярність), вІрші, віршовий, вітчим, гальмо, гальма, глядач, горошина, граблІ, гуртожиток, данина, дано, дециметр, дещиця, джерело, дичавіти, добовий, добуток, довІдник, донька, дочка, дрова,експерт, єретик, жалюзІ,завчасу, загадка, заіржавілий, заіржавіти, закінчити, закладка (у книзі), закрутка, замІжня, запонка, заробІток, заставка, застібка, застопорити, звисока, здалека, зобразити, зозла, зрання, зручний, зубожіння, індустрія, камбала, кишка, кілометр, кінчити, колесо, колія, копчений (дієприкметник), копчений (прикметник), корисний, косий, котрий, крицевий, кроїти, кропива, кулінарія, курятина, лате, літопис, люстро, мабуть, магістерський, маркетинг, мережа, металургія, міліметр, напІй, наскрізний, начинка, нІздря, новий, обіцянка, обрання, обруч (іменник), одинадцять, одноразовий, ознока, олень, оптовий, осетер, отаман, оцет, павич, партер, пекарський, перекис, переляк, перепад, перепис, піала, пІдданий (дієприкметник), підданий (іменник, істота), пІдлітковий, пізнання, пітний, піцерія, подруга, позначка, помилка, поміщик, помовчати, поняття, порядковий, посередині, привезти, приморозок, причіп, проділ, псевдонім, разом, ремінь (пояс), решето, ринковий, рівнина, роздрібний, розпірка, русло, текстовий, течія, тигровий, тисовий, тім’яний, травестія, тризуб, тулуб, український, уподобання, урочистий, усередині, фартух, фаховий, феномен, фольга, форзац, хаос (у міфології: стихія), хаос (безлад), царина, цемент, центнер, цінник, чарівний, черговий, шляхопровід, шовковий, шофер, щелепа, щипці, щодобовий, ярмарковий.      

Групування за блоками слів:

Наголос на 1-му складі:

бóвтати, бýдемо, вíрші, вúпадок, грóшей, дóгмат, дóнька, дрóва, жéвріти, зáгадка, зáмолоду, зóзла, кúдати, кóлесо, кóлія, кýрятина, óлень, нáчинка, пíдлітковий, пóдруга, пóказ, прúчіп, прúятель, рáзом, рéшето, рéмінь, рúнковий, рóзвідка, спúна, цáрина, чáсу, цéнтнер, щúпці, фóльга, я́ловичина

Наголос на 2-му складі:

абúяк, абúколи, борóдавка, вітчúм, везлá, вимóва, вимóга, генéзис, граблí, гуртóжиток, дичáвіти, добýток, допíзна, дочкá, експéрт, жадáний, завдáння, засýха, зокрéма, зубóжіти, зубóжілий, індýстрія, іржáвіти, квартáл, літóпис, мерéжа, ненáвидіти, новúй, обрýч, оптóвий, отáман, перéбіг (подій), перéпис, перéпустка, пізнáння, позáторік, правóпис, рукóпис, руслó, фартýх, фенóмен, чорнóзем, чорнóслив.

На 3-му і 4-му складі: асиметрíя, беремó, болотúстий, бюлетéнь, бюрокрáтія, валовúй, ветеринáрія, диспансéр, запитáння, ідетé, ідемó, інженéрія, каталóг, кіломéтр, кропивá, кулінáрія, металýргія, медикамéнт, навчáння, нафтопровíд, низинá, одинáдцять, осокá, порядкóвий, псевдонíм, розв’язáння, рукопúсний, симетрíя, сирокопчéний, сторінкú (множина), черговúй, урочúстий, щодобовúй, фаховúй.

У поданих словах поставте наголос. У сумнівних чи складних для вас випадках звертайтеся до довідкових видань. Запам'ятайте наголошення цих слів.

Інженерія, завдання, одинадцять, чотирнадцять, запитання, виразний, приятель, приєднання, випадок, вимога, визнання, шофер, черговий, відповісти, бюрократія, новина, індустрія, громадянин, оптовий, котрий, помилка, урочистий, наклеп, квартал, бюлетень, експерт.

Кілометр, несемо, добуток, спина, рукопис, сантиметр, водопровід, медикаменти, перепустка, показник, маркетинг,       витрати, грошей, текстовий,    відцентровий,   семестровий,      лектори, стовідсотковий, короткостроковий, кухарський, іконопис, курятина, вітчим, бородавка, вимога.

Позначте рядок, у якому наголос у словах падає на третій склад.

Український, маляр, несемо, спина, перепис.

Правий, факсів, фаховий, феномен, перепустка.

Перехідний, пільговий, прибутковий, дробовий, нульовий.

Ненавидіти, нескінченний, нескінчений, обхідний, одинадцять.

Позначте рядок, у якому наголос у словах падає на третій склад.

Кілометр, новий, документ, черговий, сантиметр.

Договір, факсимільний, простий, видання, фарфор. Квартал, ознака, чарівний, приятель, текстовий.

Громадський, бюрократія, читання, діалог, подруга.