Тема: Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день.

Мета:

1.Повторити й поглибити знання учнів про способи творення прислівників;

2.Сприяти зміцненню навичок правопису прислівникових сполучень окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;

3.Формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати прислівникові сполучення з вивченою орфограмою, знаходити й виправляти помилки у правописі прислівникових сполучень;

4.Розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу привернути увагу семикласників до видатних особистостей світового масштабу.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1.Перевірка домашнього завдання.

2.Бліц-опитування.

• Назвіть основні правила правопису прислівників.
• За допомогою чого творяться прислівники?
• Коли прислівники писатимуться разом?
• Які прислівники пишуться через дефіс?
• Що є умовами написання прислівників окремо?

3. Випишіть прислівники з хмаринки.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу.

Написання прислівникових словосполучень.

1.Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-пе́рше, по-дру́ге, по-тре́тє й т. д.

2.Неозначені складні прислівники з часткамибудь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби́-то, бу́дь-де, бу́дь-коли, бу́дь-куди, де-не́будь, де́сь-то, ка́зна-де, ка́зна-коли, коли́-будь, коли-не́будь, куди́-будь, куди-не́будь, та́к-то, хто́зна-як, як-не́будь.

3.Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди́-годи́, десь-і́нде, десь-і́нколи, сяк-та́к та ін.

4.Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-бу́дь, віч-на́-віч,всього́-на́-всього, дале́ко-дале́ко, де-не-де́, коли́-не-коли́, ле́две-ле́две, ось-о́сь, пліч-о́-пліч, хоч-не-хо́ч, як-не-я́к.

5.Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників:

від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.

6. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником:

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще.

7. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови:

абикуди, абияк, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, аніяк; дедалі, деінде, деколи, декуди; чимало; щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щонайдужче, щонайкраще, щонайменше, щонайширше й т. д., щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини (але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що); якомога, якось і якось (з різними значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше й под.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розподільний диктант

Запишіть прислівники у три колонки відповідно до їх правопису:1) разом, 2) через дефіс; 3) окремо.

Віч/на/віч, зо/зла, на/щастя, не/до/ладу, по/маленьку, в/осно­вному, на/відмінно, у/решті/решт, один/одним, більш/менш, де/далі, по/людське, одним/єдине, сяк/так, що/правда, не/до/вподоби, всього/на/всього, по/троху, без/кінця/краю, без/вісти, по/перше, у/двох, по/дідовому.

2. Запишіть правильно прислівники, вилучаючи скісну риску. Назвіть орфограму.

День/у/день, раз/по/раз, ніч/крізь/ніч, раз/від/разу, раз/за/разом, день/ при/дні, від/ранку/до/вечора, з/боку/на/бік, з/дня/на/день, з/роду/в/рід, з/кінця/в/кінець, один/по/одному, один/за/одним.

3.Прочитайте речення. Розкрийте дужки, записавши слова: а - через дефіс, б - разом, в – окремо.

4.Лінгвістична гра «Знайди прислівник» .

- Я читаю складні слова, ви, почувши прислівник, плескаєте в долоні

Академік-фізик, по-сусідськи, альфа-промені, бозна-як, буро-зелені, будь-як, давним-давно, п’ять-шість, десь-колись, білий-білий, ходив-ходив, часто-густо, де-небудь, великий-превеликий, англо-український, де-небудь, якось-то, міні-футбол, по-твоєму.

5.Творче конструювання

Від прикметників утворити за зразком прислівники префіксально-суфіксальним способом. Пояснити правило правопису прислівників.(1 група - 1-3 сл., 2 група - 4-6сл., 3 група – 7-9сл.)

Зразок:батьківський – по-батьківському, по-батьківськи

Дідівський, материнський, братський, богатирський, командирський, європейський, дитячий, іспанський, український,

Прислівники, утворені від виділених прикметників, увести в речення.

6.Пояснювальний диктант.

Списати, розкриваючи дужки. Визначте синтаксичну роль прислівників. Виділіть орфограму «Дефіс у прислівниках».

 Тяжко(важко) умирати у чужому краю. Без ворогів можна як(небудь) в світі прожити ( Т.Шевченко). Вряди(годи) по верхів’ях дерев пролітав вітер. Почуття відчуженості хтозна(де) й поділося. Птахи затихали і сідали на м’які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця пахучим, ласкавим, (по)материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі (Гр.Тютюнник). Осінь – це життя, що гомонить (по)своєму примхливо (Г.Кривда).

7. Спишіть уривок із вірша В. Сосюри. Підкресліть прислівники. Напишіть над ними розряд. Чи є серед них складні? Обгрунтуйте відповідь.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки…

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

• Чи можете ви з упевненістю сказати, що ніколи не припуститесь помилок у написанні прислівників?
• Можливо, треба повторити деякі правила?

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

• Виконайте вправу з підручника.
• Складіть повідомлення в науковому стилі про Червону книгу.