Наукова стаття "Комплексна робота викладача з фаху як запорука успішного розвитку і зміцнення інтересу учнів до предмета фортепіано в ДМШ"

                                                                         Волик Наталія Володимирівна,

                                                                         старший викладач вищої категорії

                                                                  Балаклійської дитячої музичної школи

КОМПЛЕКСНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА З ФАХУ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО РОЗВИТКУ І ЗМІЦНЕННЯ ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ДО ПРЕДМЕТА ФОРТЕПІАНО В ДМШ

     Навчання грі на фортепіано належить до додаткової освіти. Безперечно на першому місці в учнів та їхніх батьків у наш час є загальноосвітня школа. Проте, якщо звернутися до історії навчання грі на фортепіано, то ми побачимо, що в XІX столітті це був один з обов'язкових предметів в освіті дітей та юнацтва. Що відбувається наразі з музичною освітою? Загальновідомий факт, що діти дуже завантажені в загальноосвітніх школах. Багато хто присвячує свій вільний час спорту, танцям, займається в різних гуртках, відвідує факультативи. У музичні школи приходить вчитися вже менша кількість дітей, ніж раніше. І від нас, учителів, залежить, чи зможе дитина пройти весь шлях початкової музичної освіти, отримати всі необхідні знання і навички, стати по-справжньому духовно розвиненою особистістю.

          Перш ніж вимагати від учня організованості, зосередженості, мобілізації всіх психічних і фізичних сил, викладачеві необхідно почати з себе, адже учень часто, не усвідомлюючи цього, копіює свого вчителя. Тому до кожного уроку викладач завжди повинен бути готовий у всіх відношеннях. У навчальному процесі важливо все: і те, як учитель володіє знанням свого предмета, і те, наскільки цікаво він може викласти матеріал, і мова, міміка, жести, інтонація, і вміння вимагати від учня  активної роботи як на уроці, так і в підготовці домашніх завдань. Щоб зацікавити дитину заняттями на фортепіано, необхідно з перших кроків навчання виявити винахідливість і використовувати якомога більше ігрових моментів. Це може бути казка «Про короля - скрипкового ключа та його доньок-ноток», в якій дитина буде виконувати одну з головних ролей,  це і робота з нотними картками, і хвилинки-розминки, гра найпростіших мелодій на дотик тощо. При цьому важливо завжди підтримувати діалог між учнем і вчителем, розвивати творчу ініціативу своїх вихованців.

     З часом, коли дитина дорослішає і в процесі занять накопичує певні навички та досвід, ігрові моменти на уроках поступаються місцем інтенсивній розумовій та фізичній праці. Однією з важливих складових навчального процесу також є організація самостійної роботи учнів. Виховання самостійності має стати постійною турботою педагога, починаючи з першого уроку і аж до випускного іспиту. Час є найціннішим ресурсом не тільки для вчителя, але і для учня в досягненні потрібного результату. Методи навчання, стимулюючі ініціативу та самостійність учнів (пошукай, подумай, спробуй...), і методи «авторитарної» педагогіки (запам'ятай те, зроби так...) повинні бути збалансовані в роботі вчителя.

     Завдання вчителя полягає в комплексному підході до музичного виховання дітей. Окрім роботи на уроці в своїй практиці я використовую різні види позакласної роботи.

     1. Насамперед, це участь у різного роду концертах і конкурсах. Необхідно домогтися того, щоб дитина не боялася естради, а навпаки, прагнула якомога більше виступати, щоб ці виступи давали їй естетичну насолоду. Чим більше дитина виступає на сцені, тим більше її виконавський досвід, її вміння сконцентруватися, подолати страх, їй легше направити своє хвилювання в русло вирішення творчих завдань.

     2. Наступний вид позакласної роботи з учнями – це проведення різних

вечорів відпочинку разом із батьками. Це можуть бути й Новорічні

«Вогники», й вечори  музики та поезії,  КВК, свята на різну тематику.  Специфіка роботи викладача з фаху у ДМШ та ШЕВ полягає в тому, що уроки проходять в індивідуальному порядку, тобто відсутня важлива роль колективу у виховному процесі. І тому ми влаштовуємо колективні прослуховування та обговорення програм виступів. Діти звикають слухати і чути гру своїх товаришів, висловлювати свої зауваження. 

      3. Дуже важливий засіб впливу на розвиток і зміцнення інтересу до досліджуваного предмета – це поїздки класом на концерти, музичні вистави, оперу, балет, в органний зал. Живий вплив музики на дитину просто незамінний!  І зацікавленість батьків у відвідуванні концертів та конкурсів, у яких беруть участь їхні діти, також сприяє правильному відношенню до занять як з боку батьків, так і з боку учнів.

     4. Ще один аспект позакласної роботи викладача  фортепіано -  це використання інформаційних технологій. Завдяки цьому ми маємо чудову можливість знайти будь-який аудіо або відеозапис, необхідний для уявлення, як має звучати той чи інший твір. Це сприяє створенню інформаційно-освітнього середовища, яке дає можливість розвивати слуховий досвід учнів, порівнювати своє виконання твору з виконанням однолітків або зірок світової музичної еліти. Кращі свої виступи ми викладаємо в Інтернеті. Дитині приємно прочитати добрі відгуки про її гру, це надихає її і розвиває творчу активність. 

      Шлях педагога-піаніста важкий, і у хвилини, коли вас засмучують невдачі ваших вихованців, згадайте пораду Ф. Листа: «Озбройтеся терпінням по відношенню до самого себе».

                                                     ЛІТЕРАТУРА:

1. Милич Б. Е. «Воспитание ученика-пианиста». – К., «Музична Україна», 1979 – стор. 4-7, 15-17.     
2. Нейгауз  Г. Г. «Об искусстве фортепианной игры». – М.,  «Музыка», 1967 – стор. 193-194, 208-209, 220.
3. Тимакин Е. М. «Воспитание пианиста». -  М., «Советский  композитор», 1989  – стор. 7-10.