Наукова стаття "STEM в початковій школі"

STEM в початковій школі

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На сьогодні в нашій країні вже започатковано низку ініціатив, орієнтованих на поширення STEM-освіти. Зокрема, на 2016-2018роки представлено План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні (затверджено Міністерством освіти і науки України від 05.05.2016р.), створено робочу групу з питань поширення STEM-освіти (протокол No7 від 16.05.2017). У широкому доступі в мережі пропонується проект Концепції STEM-освіти в Україні, в якому висвітлені мета й завдання STEM-освіти, структура STEM-освіти, її зміст, підкреслюється необхідність підготовки вчителів до реалізації STEM-освіти [5].

Теоретичний дискурс проблеми STEM-освіти розкри то в працях зарубіжних (Georgette Yakman, George  Lucas, Jonathan W. Gerlach) та вітчизняних вчених (С.Галата, О.Коршунова, Н.Морзе, О.Патрикеєва та інші). Науковці досліджують проблеми і перспективи STEM-освіти, STEM-напрями (робототехніка, Інтер нет речей), розкривають особливості використання  ігрових технологій в STEM, висвітлюють проблеми STEM-підготовки вчителів тощо. Успішні практики впровадження елементів STEM-освіти у базову школу й включення до STEM-дисциплін художніх предметів (STEAM) сприяли підвищенню зацікавленості науковців, практикуючих учителів, педагогів щодо реалізації ідеї STEАM-навчання в аспекті розвитку

видатних природних здібностей учнів молодшого віку. Разом із тим, практичні питання щодо реалізації STEAM-освіти у початковій школі залишаються не достатньо вивченими.

Розкриттю теоретичних основ впровадження STEM – освіти присвячені праці В. Величка, О.Данилової,О.Патрикеєвої,О.Лозової, С. Горбенко, Н. Гончарової.

Актуальність запровадження STREAM - освіти дошкільного віку обгрунтовано у роботах науковців О.Грицишина, К.Крутій, ІСтеценко. Зарубіжний досвід упровадження STEM –освіти описано у дослідженнях О.Ковалеко, А. Фролова.Отже проблема STEM активно досліджується у науково педагогічному просторі, де науковці дають або загальну теоретичну характеристику або зосереджують свою увагу на окремих аспектах STEM -  освіти.

Метою статті є : висвітлення практичних питань реалізації STEAM-освіти у проектній діяльності в початковій  школі.

Виклад основного матеріалу.

Актуальність та перспективність дослідження визначаються завданнями, визначеними Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, у якій пріоритетом розвитку освіти визначено впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. До основних заходів, що спрямовані на забезпечення інформатизації освіти, задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу[12], віднесено формування та впровадження інформаційного освітнього середовища в системі загальної середньої освіти, застосування в навчально-виховному процесі поряд із традиційними засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Одним із шляхів і способів вирішення проблеми підвищення рівняшкільної природничо-математичної освіти визначається формування нового переліку засобів і обладнання для кабінетів біології, хімії, фізики, математики та інформатики, а також оснащення зазначених кабінетів сучасним навчальним обладнанням. Недостатня розробленість теоретико-методологічних проблем щодо організаційних форм, моделей та ресурсного забезпечення комп’ютерно-орієнтованого середовища навчання предметів природничо-математичного циклу в школі не дозволяє ґрунтовно реалізуват и на практиці проблемні завдання. Формування єдиного освітнього простору загальноосвітніх навчальних закладів XXI століття направлено на поліпшення якості освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства та конкурентоспроможної економіки[11]. Досягти цієї мети можна за умови створення освітніх інформаційних електронних ресурсів, оволодіння педагогами інформаційно-комунікаційними технологіями, підготовки учнів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у вирішення життєвих практичних завдань, забезпечення доступу до якісної освіти через впровадження дистанційного навчання, розвиток освітніх порталів, забезпечення комп'ютерним та комунікаційним обладнанням загальноосвітніх навчальних закладів.

Результати досліджень підтверджують, що новий метод розвиває в кожного учня життєво необхідні в сучасних реаліях якості (комунікативність, критичне мислення, креативність, співробітництво, індивідуальну відповідальність) за умови ефективної та позитивної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу[11], [12], [13].

Теоретичний аналіз наукових праць провідних науковців у галузіосвіти, вивчення досвіду щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі свідчить про наявність протиріч між:

-розвитком сучасних інформаційно

-комунікаційних технологій та ступенем впровадження їх у навчальний процес;

-наявністю, різноманітністю комп'ютерної техніки і мобільністю учасників навчального процесу;

-наявністю в освітніх установах вчителя нового типу, здатного

організовувати ефективну взаємодію з використанням комп’ютерно-орієнтованого середовища навчання шкільних предметів природничо-математичного циклу і відсутністю науково обґрунтованих технологій її організації;

-зростаючими вимогами до управління й організації навчально-виховного процесів з боку суспільства та використання комп’ютерно-орієнтованих середовищ навчання шкільних предметів природничо-математичного циклузагальноосвітніх навчальних закладів.Отже, актуальність зазначеної дослідно-експериментальної роботи визначається потребою у розробці нового напряму прикладних досліджень, а саме, використання варіативних моделей комп’ютерно-орієнтованого середовища навчанняшкільних предметів природничо-математичного циклув навчально

-виховному процесі, управлінській діяльності та поширенні методикинавчання в системі загальної середньої освіти.

Перехід до інноваційної освіти європейського рівня передбачає підготовку фахівців нової генерації, здатних до сучасних умов соціальної мобільності, засвоєння передових технологій. За нинішніх умов в Україні затребуваними стають: IT-фахівці, програмісти, інженери, професіонали високо технологічних виробництв, фахівці біо і нанотехнологій. Здобуття сучасних професій потребує всебічної підготовки із різних освітніх областей

природничих наук, інженерії, технологій та програмування, напрямів, які охоплює STEM-освіта. Головна мета STEM-освіти полягає у реалізації державної політики з урахуванням нових вимог Закону України «Про освіту» щодо посилення розвитку науково-технічного напряму в навчально-методичній діяльності на всіх освітніх рівнях; створенні науково-методичної бази для підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності науково-педагогічних працівників. STEM–освіта – категорія, яка визначає відповідний педагогічний процес (технологію) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці. STEM–освіта здійснюється через міждисциплінарний підхід у побудові навчальних програм закладів освіти різного рівня. Акронім STEM (від англ. Science–природничі науки, Technology–технології, Engineering–інженерія, проектування, дизайн, Mathematics–математика) визначає характерні риси відповідної дидактики, сутність якої виявляється у поєднанні міждисциплінарних практикоорієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін. Водночас, у STEM-освіту активно включаються творчі, мистецькі дисципліни, об’єднані загальним терміном Arts (позначення відповідного підходу – STEM and Arts). Актуальними STEM and Arts напрямами є промисловий дизайн, архітектура, індустріальна естетика тощо.Використання провідного принципу STEM-освіти –інтеграції–дозволяє здійснювати модернізацію методологічних засад, змісту, обсягу навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, технологізацію процесу навчання та формування навчальних компетентностей якісно нового рівня. Це також сприяє більш якісній підготовці молоді до успішного працевлаштування та подальшої освіти, яка вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.Основні ключові компетентності концепції «Нової української школи», а саме: спілкування державною та іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова грамотність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні й громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна, екологічна грамотність і здорове життя, гармонійно входять в систему STEM-освіти, створюючи основу для успішної самореалізації особистості і як фахівця, і як громадянина. Впровадження STEM-освіти має глибинний характер і включає розв’язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей .Домінантною стає підготовка вчителя, діяльність якого не обмежується викладанням власного предмета; фахівця, здатного до здійснення міждисциплінарних зв'язків, який усвідомлює значущість професійних знань в контексті соціокультурного простору. Важливим є його вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості дитини, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості.

Отже, розвиток STEM-освіти є важливим, пріоритетним для України. Водночас, існує ряд проблем, які потребують першочергового розв’язання: оновлення нормативно-правової бази; створення мережі регіональних STEM-центрів (лабораторій); розробка науково-методичного забезпечення та спеціальних засобів навчання, підготовка та перепідготовка науково-педагогічних працівників, здатних втілювати завдання Нової української школи.(4)

Мета STEАM-освіти полягає у цілеспрямованому створенні зв'язків між школою і соціальними практиками, між навчальним процесом і цілим світом в аспекті розвитку природних здібностей дитини, рівень яких визначатиме її успішну самореалізацію як під час навчання, так і поза школою. Учень не просто вчиться генерувати цікаві ідеї, але й відразу втілює їх у життя, навчається планувати свою діяльність, виходячи з поставленого завдання і наявних ресурсів, що обов'язково стане йому в нагоді у реальному житті [6)

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що використання комп’ютерно-орієнтованого середовища навчання шкільних предметів природничо-математичного циклузагальноосвітнього навчального закладу позитивно вплине на організацію навчання створить умови для розвитку нових методів та технологій навчання учнів, підвищить мотивацію учнів до навчання, забезпечить розвиток інформаційних та професійних компетентностей вчителів-предметників (шкільні предмети природничо-математичного циклу), що, в свою чергу, призведе до позитивних якісних змін в організації

діяльності учасників навчально-виховного процессу.

Науково-дослідницька діяльність вплітається в концепцію STEM-освіти, і має на меті досягнення спільних результатів –навчити учня бути практичним науковцем і через свої знання та результати дослідження – покращувати життя людства. Різноманітність наукових напрямів даєможливість проводити дослідження в різних наукових галузях[9,10]

Формування дослідницької компетентності у STEM-освіті потребує розвитку в учнів здатності до самостійних спостережень, дослідів, експериментів, що насамперед передбачає спроможність здійснювати аналіз, синтез, проводити виокремлення суттєвих ознак, робити порівняння,узагальнення та висновки. Під час науково-дослідницької діяльності учень має опанувати всі або більшість загальних умінь:

–спостерігати за фактами, середовищем, подіями;

–самостійно формулювати проблему дослідження;

–висловлювати гіпотези;

–визначати способи перевірки гіпотез;

–визначати закономірності;

–визначати способи підтвердження чи спростування гіпотез;

–робити висновки [7, 8].

У зв’язку зрозвитком технологій, інформатизацією сучасного суспільства змінюються пріоритети освітньої галузі. Одним із її провідних завдань стало виховання особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого вирішення проблем. У діяльності людини дослідницька поведінка є універсальною рисою, що пронизує всі інші види діяльності. Поняття дослідницької поведінки знаходиться у взаємозв’язку з такими фундаментальними поняттями як навчання, інтелект, творчість. Одним із напрямів інноваційного розвитку дослідницької роботи є система навчання STEM. У цій системі навчання гармонійно поєднано науку(S), технологію(T), інженерний підхід (E) та математику(M). Адвокати STEM - освіти зазначають, що завдяки цьому діти розвивають критичнее мислення та технічну грамотність, навчаються вирішувати практичні задачі, працювати в команді,знайомляться з новітніми технологіями стають винахідниками. Асоціації що виникають з концепцією STEM – це, насамперед, обдаровані діти; це поглиблене вивчення природничих дисциплін; це програми для учнів

старших класів. Проте це хибне враження оскільки кожна вікова категорія дітей має певні особливості щодо впровадження STEM – технологій у навчальний процес.

 Для того, щоб бути успішним у більшості сучасних професій, необхідна інтеграція максимальної кількості навичок. Але як підготувати до цього дітей, які навчаються за програмами, у яких максимально диференційоване вивчення навчальних предметів. Для ефективного розв’язання зазначеної проблеми одним з ефективних інструментів вважають

STEM - освіту.

Методика STEM – освіти дозволяє організувати проектну, навчально -дослідницьку діяльність в школі і поза нею, за формою змішаного навчання, і показати учням, як науковий метод може бути застосований у повсякденному

житті. Дослідні проекти побудовані на ідеї навчання учнів із застосуванням міждисциплінарного і прикладного підходу. Нині впровадженням STEM займаються, зазвичай, за власною ініціативою ентузіасти у формі додаткової, позашкільної освіти.

На рівні МОН створено відділ STEM - освіти, що займається розробленням нормативно - правових документів, науково - методичних матеріалів щодо супроводу впровадження STEM - освіти; забезпечення v науково –методичного супроводу експериментальної інноваційної діяльності на базі загальноосвітніх навчальних закладів, які запроваджують STEM - освіту; координацією діяльності робочих груп тощо [3]. Однією зі складних сучасних педагогічних, психологічних проблем є підготовка вчителя до роботи за STEM - програмами. Перевагою вчителя початкової школи щодо впровадження  STEM - освіти, є те, що він уже є учителем універсалом і може зреалізувати інтегроване дослідження, досягти розвивальну,дослідницьку, проективну мету проекту.

Метод проектів  – це сукупність засобів, дій учнів в визначеній послідовності для досягнення поставленої задачі – розв’язання певної проблеми, значущої для учнів та оформленої в вигляді деякого кінцевого продукту.

  Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

Навчальний проект це – сукупність завдань для учнів, проблеми, які потрібно вирішити, пошук способів їх вирішення, організація форм взаємодії учнів з учителем і один з одним, а також, аналіз отриманого результату.

Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Проектну технологію науковці часто визначають як модель особистісно орієнтованого навчання. Це зумовлено тим, що в центрі проектної технології як певної системи завдань і методів взаємодії учителя й учнів знаходиться учень як рівноправний суб’єкт такої взаємодії. Проектна технологія передбачає систему взаємопов’язаних завдань, які виконують учні.

Причому діяльність учнів має низку суттєвих ознак:

-      самостійна робота;

-      елементи дослідно-пошукової діяльності;

-      інтерактивна взаємодія учасників проекту;

-      наявність запланованого кінцевого результату у вигляді об’єкта                  

       Проектування;

-     стабільний рівень навчання;

-      позитивна динаміка за показником «Якість знань»;

-      активізація пізнавальної діяльності;

-      п ідвищення мотивації до навчання;

 -      розвиток навичок оціночної (самооціночної) діяльності;

-     сформованість науково-дослідницьких навичок;

-     активна участь учнів в проектній діяльності та творчих конкурсах.

Метою проектного навчання є:                                                             

-         сприяння підвищенню особистої впевненості кожного учасника проекту;

-         розвиток комунікативних компетентностей;

-         забезпечення умов для розвитку критичного мислення учня;

-          формування та розвиток уміння пошуку шляхів вирішення проблеми;

-          розвиток в учнів дослідницьких умінь, спостережливості, уміння висувати гіпотези, узагальнювати.

  Але треба пам’ятати, що специфікою реалізації проектів в початковій школі є розуміння обмеження тематики, характеру і об'єму досліджень, що накладають вимоги вікової психології.

   Для молодшого шкільного віку характерні ще:

   невисокий загальний навчальний рівень;

·        низька сформованість наукового світогляду;

·        слабкий розвиток здібності до самоаналізу;

·         недостатня концентрація уваги;

·        надмірний об'єм інформації;

·         необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти.

    Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти певні вимоги, що зазначені в Державному освітньому стандарті, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

  Основні завдання проектної технології.

·        Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.

·        Сприяти учневі у здобутті комутативних навичок , тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця , посередника тощо).

·        Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

·        Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

                                                                                                       О. М. Пєхота

   В ході обговорення, щодо питань організації та використання методу проектів у навчально-виховному процесі початкової школи, також розглянуто питання щодо формулювання завдань навчального проекту та запропоновано наступні етапи проведення проекту:

Початковий. Розробка основних ідей, констатація вивченості проблеми, збір та аналіз даних, обґрунтування актуалізації, формулювання гіпотези. Визначення проблеми.

Організація діяльності. Формування груп, розподіл обов'язків, планування роботи, розробка змісту етапів, визначення форм і методів управління і контролю, корекція з боку педагога.

Здійснення діяльності. Збір та обробка інформації з урахуванням теми, мети. Підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо-відеоряду проекту. Контроль і корекція проміжних результатів, співвіднесення їх з метою, керівництво, координація роботи учнів. Розробка проектного продукту.

Презентація проектного продукту. Представлення і захист проекту в класі, на конференції і т.д. Зіставлення первісних цілей і результатів дослідження.
 

Оцінювання.

Рефлексія.
В основу методу покладено ідею про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який отримується при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми.
  Чому є доцільним використання можливостей ІКТ-технологій при навчанні за методом проектів?

• Інформаційні технології сприяють реалізації проектного методу на всіх його етапах. За допомогою комп'ютера та інформаційних технологій можна підготувати всі навчально-методичні матеріали проекту. 
• Упровадження проектної методики з використанням інформаційних технологій на уроках сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально-виховного процесу.

Використання мультимедійної презентації в проектній діяльності – демонстрація результатів роботи над проектом засобами представлення графічної інформації, схем, таблиць під час представлення результатів досліджень  перед  аудиторією.

Навчальні презентації можна класифікувати за дидактичними ознаками:учительські та учнівські.

При цьому учительські презентації призначені для:

1.Супроводу доповіді, виступу (текст, ілюстрування доповіді, відео);
2.Узагальнення, представлення результатів діяльності учнів, наприклад для доповіді на педраді, методичній раді тощо;
3.Постановки проблеми, створення пізнавальної мотивації учнів, колег тощо;
4.Перевірки або самооцінювання знань чи вмінь, тобто тестові.
5. Комбінована.

Учнівські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань, як засіб ознайомлення з новою інформацією.

   Оприлюднення дослідження, особливо в наш час розвитку ІКТ, має вирішальне значення у всій проектній роботі. Вчитель і учні повинні із самого початку визначитися з тим в якій формі відбудеться демонстрація результатів дослідницької діяльності. Зазвичай групи учнів звітують виступаючи перед однолітками, вчителями, конкретизують і демонструють продукт та основні етапи реалізації проекту у вигляді презентації. Однак, результати та етапи реалізації проекту можуть бути представлені і у вигляді публікацій, тез, малюнків, фото, відео, які публікуються в Інтернеті (блозі, сайті, Вікі тощо), що надає можливість проаналізувати роботу різних груп, індивідуальну роботу, здійснити самооцінку, прокоментувати отримані результати  роботи.

﷒        Проектна технологія як шлях до реалізації особистісно орієнтованого навчання

   Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

   Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

   Проектна технологія дає відповідь на запитання, як (за допомогою яких методів, прийомів, засобів) досягти поставленої мети на певному уроці, визначаючи певну послідовність застосування різноманітних моделей особистісно орієнтованого навчання.

   Модель особистісно орієнтованого навчання – це самий короткий шлях від початкових умов до запланованих результатів. У змісті такої моделі закладено комплекс методів і засобів навчання, але головне місце в ній належить особистості учня. Саме учень повинен стати суб’єктом процесу пізнання. Тому методи й засоби навчання проектної технології повинні бути спрямованими на вирішення головної мети – розвиток особистості школяра через залучення його до проектної діяльності, що передбачає самостійну роботу над проектом.    Проектування починається з усвідомлення школярем теми і мети, визначення проблеми і завдань, над якими він буде працювати. Далі здійснюється ознайомлення учнів з загальною метою і провідною проблемою, оформленням задуму; розробляється організаційний план, робота за цим планом, підведення підсумків і аналіз виконаної роботи у вигляді письмового звіту.

   Вчителеві треба пам’ятати, що робота школяра має ґрунтуватися виключно на основі його особистого вибору, з урахуванням його інтересів. Традиційно учитель сам визначав, що саме потрібно знати учневі.. Отже, особистісно орієнтований підхід є своєрідним «пусковим механізмом» цього принципу. У проектному навчанні він реалізується так: учень має чітко усвідомлювати, що саме пізнає, для чого йому це потрібно (чи відповідає його інтересам?), де ці знання і вміння можна застосувати. А учитель визначає, який обсяг  знань необхідно викласти під час навчання проектуванню. Навчати здобувати ці знання, застосовувати їх дня розв’язання практичних завдань.

Характерною особливістю проектної технології є залучення учнів до спілкування і тим самим розвиток їхніх інтелектуальних і розумових здібностей. Тобто учитель має формувати в школярів уміння працювати в різноманітних групах, виконуючи різні ролі. Це може бути реалізовано через розв’язання певної проблеми – спочатку колективно, потім групою і з часом індивідуально, за допомогою різноманітних методів (від методів фантазування й «мозкового штурму» до теорії розв’язання винахідницьких задач). При цьому технологія проекту про що вже йшлося вище, передбачає інтеграцію знань і з різних галузей науки, техніки, творчості.

Отже, суть проектної технології – стимулювати інтереси учнів до певних проблем, що передбачають засвоєння певної суми знань, і показати практичне застосування цих знань через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання низки проблем методами проектування.

Проектна технологія має відповідати основним критеріям:

-      системність (логічність усього процесу, взаємозв’язок його частин);

-      керованість (можливість діагностики досягнення цілей);

-      ефективність (технологія повинна гарантувати певні стандарти   

       навчання;

-      відтворюваність (можливість застосування в інших однотипних

       навчальних закладах іншими суб’єктами.                                      

   Для ефективного використання проектної технології обов’язковою є наявність постійного зворотного зв’язку, коригувань подальшої діяльності. Тому, з точки зору практичного впровадження проектної технології, суттєвим її елементом є таке планування або прогнозування навчальних і практичних результатів.

Вимоги, які висуває ця модель навчання до уроку:

-      планування результатів;

-      наявність техніко-технологічної проблеми, розв’язання якої потребує творчого пошуку (наприклад, розробка чи вдосконалення інструмента, пристрою або будь-якого іншого об’єкта технологічної діяльності);

-      наявність у структурі уроку мотивації та очікуваних результатів навчальної практичної діяльності учнів (слід наголосити, що учитель має формулювати очікуваний результаті не для себе, а для учнів);

-      розв’язання проблеми або виконання завдання має відбуватися за певною структурою (так, змістова частина проекту і повинна мати чотири етапи: організаційний (підготовчий), конструкторський, технологічний, заключний);

-      діяльність учнів має бути самостійною (індивідуальною, парною, груповою);

-      учні мають застосовувати творчі методи розв’язання (фантазування, зразків та ін.);

-      наявність рефлексії, тобто усвідомлення учнями здобутків на уроці, знань і вмінь.