«Не така вже й страшна нечиста сила…» (аналіз казки Василя Королева-Старого «Хуха-Моховинка»).

                                  Конспект уроку української літератури   у 5 класі

Тема: «Не така вже й страшна нечиста сила…» (аналіз казки Василя                  Королева-Старого «Хуха-Моховинка»).

Мета:    ознайомити учнів з життям В.Королева- Старого та зі змістом  казки письменника, допомогти усвідомити повчальний зміст казки; розвивати навички  виразного читання, переказу казки, оформлення зв’язного висловлювання —  оцінки героїв та явищ;  виховувати усвідомлення переваг Добра над Злом, прагнення до самовдосконалення, набуття  кращих людських рис.

Тип уроку:      комбінований.

Учні мають виробити вміння: переказувати уривки з твору, відтворювати в уяві незвичайні художні картини, зображені автором – казкарем, розкривати алегорію казки, її мораль, оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло як у казках, так в житті;

Обладнання:  збірники українських міфів, малюнки міфічних істот, аудіо запис пісні «Колискова»

                                                        ХІД УРОКУ

                                                          Казка – це дитинство людства і його мудрість

Ι. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Звучить колискова  у виконанні Ніни Матвієнко

Слово вчителя:Діти, а пам’ятаєте , коли ви ще були маленькими, обов’язково мама або бабуся вам перед сном співали колискову або читали казку. Які казки вам запам’яталися найбільше? Які  казкові герої  вам подобалися в дитинстві? А чи боялися ви вигаданих персонажів і яких?

( Діти висловлюють свої думки)

У багатьох як фольклорних творах, так і в літературних казках діють персонажі, які можна об’єднати однією назвою – «нечиста сила». Це Баба-Яга, Кощій Безсмертний, відьми, домовики, чорти, вовкулаки й багато інших.

Традиційно їх визначають як негативних героїв, злі сили. Письменник В.Королів-Старий уявив цих народних персонажів зовсім по-іншому.

Сьогодні на уроці ми  познайомимося з життям і творчістю В.Короліва- Старого та опрацюємо казку «Хуха-Моховинка» і переконаємося в тому, що «не така вже й страшна нечиста сила…».

ΙΙ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.      Слово вчителя з елементами бесіди.

        (1879—1943)

Справжнє ім'я — Василь Костьович Королів.
      Василь Королів-Старий народився в с Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібник з ветеринарії.
      У 1906 р. під час революційних подій в Україні В. Королів-Старий був заарештований царським урядом. Звільнившись, він стає активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб», «Засів». У 1919р. Королів-Старий виїхав до Чехо-Словаччини, де викладав в Українській сільськогосподарській академії в Подебрадах і водночас займався літературною творчістю. За кордоном почав писати й художні твори.
      В 20-і роки з-під його пера виходять художні твори: роман «Хмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила» (Каліш — Київ, 1923), п'єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) та ін.
      З них у наш час перевидана поки що лише збірка казок «Нечиста сила» (К-: Веселка, 1992).
      Майже чверть століття письменник перебував за межами України. Долю Королева-Старого розділила і його дружина — українська письменниця Наталена Королева. Вони обоє завершили свій життєвий і творчий шлях у місті Мельнику (Чехія), він — 11 грудня 1943р., вона — 1 листопада 1966-го.
      У романі «Хмелик» (підзаголовок — «Навколо світу»), що не виданий ще й досі в Україні, розповідається про долю юнака з Полтавщини, який був змушений покинути рідну землю, блукати світами, зазнаючи поневірянь скитальця. Та найповніше розкрився талант письменника в збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади свого дитинства, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому потрактувати персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу». Василь Королів-Старий у передмові до збірки «Нечиста сила» писав: «Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіш ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, то ж чи не краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?!
      Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з'явиться оця книжка казок, в яких собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не звуть «нечистими».
      У казках «Потерчата» та «Хуха-Моховинка» головними героями виступають міфічні істоти.».
      Фантастичні казки Василя Королева-Старого подібні до народних казок. Однак літературна казка має свої особливості, що відрізняють її від народної. Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Так, мудрий погляд Королева-Старого на життя вчить читачів справедливо оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті. Ще одна особливість літературної казки — не традиційна для жанру казки мова зі сталими зворотами, а індивідуальна, авторська. У Королева-Старого вона витончена, шляхетна й трохи іронічна. Без сумніву, Королів-Старий — талановитий письменник. Його талант виявився передусім у вмінні пильними очима придивлятися до всього, що його оточувало. Він помічав те, чого не бачили інші. Змальовуючи створіння, які «невидимо живуть обіч з нами», Королів-Старки намагався розширити межі уявлення про довколишній світ природи й людини.
      Народи світу протягом століть творили свою історію, з покоління в покоління розвивали усну творчість. Письменник своєю книжкою казок неначе запитує читачів: чи варто відмовлятися від тієї багатющої духовної спадщини, яку людство створювало віками? І відповідає: «Не варто!» Не замикаючись лише в рамках українського фольклору, ній хоче зацікавити юного читача міфологією інших народів. Але для цього, зрозуміло, українська дитина має насамперед засвоїти національну фольклорну стихію. Окрім того, автор покладає великі вади на те, що казки привчають дітей бути уважнішими, чуйнішими, добрішими. Недарма в хорі русалок мажорним акордом звучать слова:
      Хай правда по світу полине,
      Щасливі най будуть всі люди...
      Звідціль, з чарівної Вкраїни,
      Хай радість розійдеться всюди!
      Книжка Королева-Старого «Нечиста сила» доповнює і збагачує великий материк українських літературних казок, що витворили такі видатні майстри слова, як Марко Вовчок, П. Куліш, Ю. Федькович, С. Воробкевич, І. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, а також Н. Забіла, А. Шиян, М. Пригара, П. Воронько, В. Близнець Т.

III.   СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Повідомлення учнів про «нечисту силу», як її уявляли в народі.

Учень 1. Домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що Домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. ПротеДомовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить.

 Учитель:   А які легенди існують про Водяника, Болотяника, Лісовика?

Учень 2. Бог скинув чорта та злих духів з неба і кожен із них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав «Амінь», то хто де був, там і залишився: у воді — водяник, у болоті — болотяник, у лісі — лісовик.

Проте вірування у Водяників походить іще з давніших, язичницьких часів і пов’язане з поклонінням слов’ян божествам водної стихії.

 Учитель:А який вигляд вони мали?

Учень 3. Водяник мав вигляд старезного діда, покритого водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перетворюватися на різні істоти — дитину, козла, собаку, качура, рибу. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та опікувався рибами. Жив здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати річки, топити людей.

Учень 4.Лісовик уявлявся українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду – вовків, зайців, оленів – і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять – і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі й рідко коли закінчуються драматично.

Учень 5. Русалки — це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочують.

За поширеними уявленнями, Русалками ставали молоді дівчата, котрі втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти. Оберегом від них були хрест та полин.

Учень 6. Мара  — міфічна богиня зла. Пізніше образ Мари уособлював хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Мислилася страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що насідав на сонну людину, а коли та прокидалася, то Мара миттю зникала.

 Учитель:А що вам відомо про відьом?

Учень 7. Розпізнати Відьму дуже важко: вона могла бути бабою і дівчи­ною, красивою і потворною, прибирати вигляд тварин або речей. Для розпізнання Відьом застосовувалися спеціальні магічні при­йоми та засоби.

Відьом звинувачували найчастіше у тому, що вони псували чужих корів, забираючи у них молоко. Повсюдно вірили, що Відь­ми накликають на людей хвороби, спричиняють неврожаї. Відомі повір’я про те, що Відьми влаштовують свої регулярні зборища (шабаші) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існувало про Лису гору в Києві, куди в ніч на Івана Купала зліталися Відь­ми не лише з ближньої околиці, а й з віддалених місцевостей.

Учитель:А що вам відомо про Мавок?

2. Робота з ілюстраціями.

3. Слово вчителя.

У народних повір’ях  представники нечистої сили не лише шкодили, а й допомагали людям. При цьому кожен займався своїм ділом.

Русалки носили з Дніпра воду на поливку й доглядали розкішний водограй, що його поставив  водяник.

Відьми підмітали подвір’я , посипали його піском, чепурили стіни.

Лісовики садили дерева, рясні кущі та чудові квіти, щоб зачарувати перехожих.

Мавки пололи квітники, гарненько розстилали барвінок до річки для своїх «гостей».

Хухи обкладали стіни мохом, блискучими мушлями, сосновими шишками та іншими оздобами.. Згодом вони самі обростали мохом.

Змалювання В. Королевим-Старим «нечистої сили» привабливою не є новим. Видатна українська поетеса Леся Українка відзначала, що жодна міфологія світу не має такої кількості персонажів з привабливою зовнішністю, як українська. Такими наш народ змальовує не тільки русалок, полівок, лісовиків, мавок, а й, здавалося б, виключно негативні образи — чорта, відьму, чугайстра, зміїного царя та ін.

Отже, і В.Королів-Старий пішов цим шляхом, показав, що поруч з нами живуть істоти, у яких можна і людям повчитися добра, справедливості, незлопам’ятності.

Одні літературні дослідники твердять, що Хухи цілковито створені фантазією письменника й не мають фольклорної основи. А деякі вважають, що, коли, зробивши якусь нелегку чи важливу справу, добре натомившися, полегшено зітхаємо: «Хух!», ми згадуємо їх.

4. Бесіда за змістом казки.

—       Якою ви уявляєте Хуху - Моховинку?

—       Якого кольору бувають хухи? Коли вони змінюють колір?

—      Хто може побачити хуху?

—       Коли хухам доводиться переселятися?

—       Де  і як Моховинка  облаштувала собі оселю?

—       Що збудило Моховинку від зимового сну?

—       Як хухи рятують сосну від загибелі? Хто їм порадив це зробити?

—       Чому Хуха-Моховинка не попросилася жити в хатину якоїсь іншої хухи?

—       Де поселилася хуха?

—       Як жилося Моховинці  на новому місці?

—       Про що вона мріяла день і ніч ?

—       Яке нещастя одного разу трапилося з приятелькою хухи?

—       Кому наважилася показатися Моховинка? Чому могла це зробити?

—       Які стосунки склалися у дітей і  Моховинки? 

—       Моховинка знову зустріла діда, за яких обставин?

—       Чому діти не вірили дідові?

—       Що з  дідом сталося наступної зими?

—       У чому він заприсягався?

—       Як Хухи порятували діда?

—       Чому дід перелякався, побачивши Моховинку?

—       Прокоментуйте слова Моховинки: «Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності».

—       Як змінився дід?

5.  Образ Хухи-Моховинки

Робота в парах(за даними цитатами назвати риси характеру Моховинки, вписати в таблицю)

IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Робота в групах

1. Уявіть себе Моховинкою . Напишіть листа від її імені вашим однокласникам. 
2. Розіграйте діалог « Зустріч Моховинки й дудуся через рік після змальованих подій».
3. Продовжіть історію життя Моховинки. 

V.    ПІДСУМОК

 «Мікрофон»

Чи сподобалась вам Хуха-Моховинка?
Що було б, якби тобі зустрілася Хуха-Моховинка?
Дайте оцінку діям героїв, використовуючи думки старого мудрого Хо – Суковика «робити по правді». 

VІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Скласти  сенкан «Моховинка».

2.До кожної частини казки дібрати заголовок, записати в зошиті.