Об'єкт дослідження ¾ нестандартні форми організації навчання у початковій школі.
Предмет дослідження ¾ вплив нестандартних форм організації навчання на навчально-виховну діяльність молодшого школяра під час уроків математики.
Мета дослідження ¾ дослідити особливості нестандартних форм організації навчання математики у початкових класах, як особливих форм організації навчально-пізнавальної діяльності.
Мета передбачає виконання наступних завдань:
1
Міністерство освіти і науки України
Комунальний вищий навчальний заклад
“Запорізький педагогічний колледж”
Запорізької обласної ради
Циклова комісія викладачів математичних дисциплін і інформатики
Курсова робота на тему
“Нестандартні форми організації навчання математики
у початковій школі”
Студентки 4 курсу групи В
спеціальності 5.01010201 “Початкова освіта”
Бєляєвої Поліни Павлівни
Науковий керівник: Ляшенко Інеса Анатоліївна
м. Запоріжжя
2018 рік
Розділ 1. Психолого-педагогічні основи використання нестандартних уроків
1. 1. Урок основна форма організації навчання математики у початкових класах
1. 2. Психолого-педагогічні особливості організації нестандартних уроків у початкових класах
Розділ 2. Нестандартні форми роботи на уроках математики у початкових класах
2.1. Класифікація нестандартних форм організації навчання
Успіх у формуванні особистості дитини залежить від форм організації навчання, тобто від зовнішнього боку організації навчального процесу. Проводячи уроки математики можна переконатись, що традиційний урок має недостатній рівень ефективності, тому багато науковців та педагогів беруть за мету створення нових форм і методів навчання. Одним із можливих варіантів розв’язання цієї проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків. Впровадження зазначених форм сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, розвиткові мисленнєвої діяльності, активізації розумових дій.
Об’єкт дослідження нестандартні форми організації навчання у початковій школі.
Предмет дослідження вплив нестандартних форм організації навчання на навчально-виховну діяльність молодшого школяра під час уроків математики.
Мета дослідження дослідити особливості нестандартних форм організації навчання математики у початкових класах, як особливих форм організації навчально-пізнавальної діяльності.
Мета передбачає виконання наступних завдань:
В початкових класах навчають математики в школі на уроках і позаурочних заняттях (індивідуальних і групових); вдома або в групі продовженого дня – у формі домашньої, самостійної роботи.
Урок – це форма організації навчання. Класно-урочну систему навчання було створено під впливом тих вимог, які ставило суспільство до школи й освіти наприкінці XVI століття.
Великий чеський педагог Ян Амос Коменський вперше обґрунтував організаційні форми класно-урочної системи навчання дітей. Він сформулював об’єктивно необхідні дидактичні вимоги, дотримання яких давало можливість учителеві добитися в навчанні дітей кращих результатів в значно коротші строки, ніж це було в школах середньовіччя.
Дидактичні принципи навчання, сформульовані Я. А. Коменським, лягли в основу методики викладання основ наук, зокрема і математики. З часом методи викладання вдосконалювались завдяки розвитку медицини, фізіології, психології.
Сьогодні в освітньому просторі України відбуваються кардинальні зміни, зумовлені процесом реформування школи, який відбувається відповідно до закону України «Про загальну середню освіту». Однією з найбільш суттєвих змін є перехід України на 12-річну школу. Тепер початкова освіта триватиме 4 роки, базова середня освіта здобуватиметься впродовж 5 років, а здобуття профільної середньої освіти, в ліцеях або закладах професійно освіти триватиме 3 роки. Почне свою роботу початкова школа за новими освітніми стандартами у 2018 році ( передбачено Державним стандартом Початкової освіти від 21 лютого 2018 ).
Стандартні уроки відіграють значну роль у навчанні школярів. Вони охоплюють основні етапи навчального процесу: підготовка до вивчення теми, сприймання й осмислення теми та навчального матеріалу, закріплення його різноманітними вправами; перевірка, оцінювання знань, умінь і навичок; узагальнення й систематизація знань.
Головною в роботі вчителя стала проблема зробити навчання цікавим: для учня це означає посильним і успішно-результативним. Творчо працюючи, вчитель завжди прагне:
Підтримання бажання вчитися вимагає зміни способів і форм сприйняття нового, створення різних ситуацій для застосування вивченого. Виховання ж інтересу передбачає реалізацію багатьох методичних прийомів, пошук і застосування різних технологій навчання, а головне – невтомну вчительську працю, самовдосконалення і самоосвіту.
Систему уроків треба намагатися побудувати так, щоб учні працювали з повною віддачею сил, з інтересом. Школярам подобаються завдання творчого характеру, які розвивають у них пізнавальний інтерес: складання казок, кросвордів, ігор, виконання творчих робіт, участь у математичних змаганнях.
Готуючись до уроків, учитель повинен дотримуватися таких правил:
Велику увагу необхідно приділяти розвитку уяви, критичного мислення і фантазії учнів. Тому уроки можуть бути грою, змаганнями з появою казкових героїв. Залежно від теми, мети та класу, в якому проходить урок, проводити уроки систематизації та узагальнення знань у формі подорожей, конкурсів, математичних змагань. Адже, передусім, важливими є умови для створення творчої атмосфери, самокерування, взаємодопомоги і взаємоконтролю. Саме нестандартні уроки сприяють розвитку творчих здібностей дітей, виховують навички дослідницької діяльності, дають високий ефект практичної спрямованості матеріалу, що, зрештою, приводить до глибокого розуміння математики, зацікавленості ним. Переддипломна практика у 2-му класі показала, що результати ефективні лише тоді, коли введення в деяку галузь знань відбувається в легкій, приємній і ненав’язливій формі, на цікавих і дотепних прикладах, в ігровій формі. Як правило, ігрову форму уроку діти сприймають з найбільшим захопленням і працюють дружно та натхненно. Взагалі, така форма роботи є продуктивною і викликає в учнів значно більший інтерес. Але якими би за формою чи змістом не були б уроки, головним у них є праця – організована, результативна, творча. Кожен такий урок стає уроком, якого чекають, на якому учні відчувають радість творчої праці, де виховання досягається не штучно, не мимохідь, а послідовно і логічно через навчання.
Урок вважається результативним, якщо учні глибоко усвідомили мету вчителя, коли вона глибоко перетворилася в їхнє особисте прагнення, бо сучасний урок – це урок демократичний, глибоко продуманий, організований і керований, що проводиться не для учнів, а разом з ними, з урахуванням дитячих можливостей, потреб та інтересів.
На уроці не може бути об’єктів і суб’єктів. Лише суб’єкти – по обидва боки вчительського столу. Таким чином, дитину спочатку потрібно навчити хотіти й любити, а вже потім – знати і вміти. Як ми бачимо все це здійснюється за допомогою нестандартних уроків.
Сьогодні нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи. В сучасних умовах особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними матеріалами. Порівняно із звичайний нормативним уроком нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості знань учнів, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних для життя навичок і вмінь. Крім того, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто визначають як «урок-гра», «урок-змагання» тощо.
З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм спілкування. Учень 1-го класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. Спілкування дітей поступово набуває якісного нового змісту, бо для цього виникають нові умови: з’являється необхідність засвоювати нові поняття з нових навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок. Як впоратися семирічному школяру з цим? І тут на допомогу вчителю приходить його вміння слушно та вчасно змінити стиль спілкування дітей. Час «ввімкнути» його в той процес, який теорія називає дидактичною взаємодією.
Дидактична взаємодія на уроці уявляється в цьому контексті як співпраця в підсистемах:
В усіх підсистемах постійно і незмінно відбувається взаємодія й учня як двох особистостей. Саме взаємодію можна вважати провідним педагогічним механізмом діалогу, який відбувається на уроці. Зміст і структура діяльності учня і вчителя, спрямована на досягнення мети. Характер реалізації завдань на уроці вже достатньо розроблені в наукових працях І. Лернера, В. Онищука, М. Скаткіна, В. Бондаря. Виходячи з того, що елементарною моделлю дидактичної взаємодії на уроці є метод навчання, ці вчені своєрідно підходять до класифікації методів навчання.
Візьмемо за основу тримірний підхід до класифікації методів навчання В. Бондаря. У ньому особливо приваблює можливість практично необмежено комбінувати методи навчання. Розглядаючи реалізацію певного методу чи групу методів на уроці як факт дидактичної взаємодії в зазначених вище підсистемах, помічаємо, що поза увагою багатьох дослідників проходить характер взаємодії мотиваційних сфер учителя й учнів.
Сьогодні, на жаль, в педагогічній практиці ще існує авторитарний стиль спілкування – учитель над дітьми. Багатьма батьками та учителями він сприймається як єдино правильний, «серйозний» стиль, за якого виключається «загравання» з учнями. За авторитарного стилю роботи вчитель – панівна фігура, недосяжна, а іноді навіть страхітлива. Він вказує – вони виконують його накази. При ньому учні сильні, багато знають, вміють, без нього – дещо пам’ятають, але нічого не вміють. Їх ініціатива скута, самостійність зведена до мінімуму, вчитись і щось робити їм нецікаво. За такого навчання дуже низька якість і глибина засвоєння знань, бо нові знання учень мовчки сприймає з пояснень вчителя. Відпадає потреба думати, а наслідком цього є невміння пояснити свою думку, грамотно дати зв’язну відповідь на запитання. Адже мовчання учня біля дошки – це мовчання його думки.
Іноді учень хоче зрозуміти, розібратися в матеріалі, який пояснює вчитель, але боїться перепитати про незрозуміле, порадитися з ним, бо ділове спілкування на уроці фактично забороняється. Форма такого спілкування, його зміст в учителя авторитарного стилю спілкування має тільки контрольно-оцінний характер. Ділове спілкування, якщо його можна так назвати, за таких умов навчання існує під час взаємоперевірки виконання завдань. До того ж, цей прийом застосовується таким учителем як штучна інновація, данина часові чи моді. «Санкціоноване» спілкування тільки зовні нагадує співробітництво. Привнесена в авторитарний стиль як чужорідне тіло, така взаємоперевірка, по суті, ним і залишається, не даючи продуктивного наслідку. Це просто інсценування взаємодії, бо тут не створюються умови для обміну мотивами дій, доказами, врешті, переконаннями у правильності своїх думок.
Усі письмові самостійні завдання на етапі застосування набутих знань виконуються учнями лише індивідуально. А це веде до прояву елементів егоїзму, прагнення закрити долонею, аркушем паперу те завдання, що виконується в зошиті. Пізніше таке офіційне спілкування приводить до масового списування.
Отже, за авторитарного стилю взаємодії учасників навчально-виховного процесу, ділове й особистісне спілкування має офіційну спрямованість, епізодичний характер, виявляється на примітивному рівні. Учень не виступає як партнер у спілкуванні під час побудови та організації навчальної діяльності. Він є тільки об’єктом, який задіяний у цю діяльність для засвоєння знань, умінь і навичок. Учитель в цьому разі не володіє механізмами розвитку комунікативних умінь молодших школярів на кожному етапі навчального процесу, часто не вміє спілкуватися сам.
Сьогодні на часі той демократичний характер взаємостосунків педагога й учнів, який називається педагогікою партнерства.
За таких взаємостосунків учень є не тільки об’єктом впливу, а й самокерованою, самостійною та вільнодіючою особистістю, повноправним співучасником педагогічного процесу. Учитель у навчально-виховному процесі постійно підтримує контакт з учнями, створює відповідну психологічно комфортну обстановку для сприймання, міцного засвоєння навчального матеріалу. Функції контакту різні.
Так методична функція полягає в тому, щоб зосередити увагу учнів на значущих моментах, «втягти» учнів у доцільну послідовність засвоєння. Евристична функція виявляється в активізації допитливості учнів, створенні проблемної ситуації під час навчання, «провокуванні» пошуку її розв’язання. Контрольна функція, або функція зворотного зв’язку, дає змогу вчителеві дізнатися, наскільки повно і правильно сприймають учні його повідомлення. Морально-етична функція полягає в тому, щоб привернути до себе клас, заволодіти його довірою, з одного боку, а з другого – ця функція допомагає регулювати моральне самопочуття дітей на уроці, створюючи ситуацію успіху.
Вчитель – насамперед чуйна й уважна людина, що пильно стежить за співвідношенням у площині «перемога - поразка». Під емоційною функцією слід розуміти взаємовплив учителя і вихованців: вступаючи в контакт з класом, учитель настроює його на доцільний емоційний лад, а клас надихає вчителя, емоційно стимулює своєю захопленістю, інтересом до думок, що викладаються.
Методи встановлення контакту також різноманітні. До них належать: емоційно-психологічний зачин уроку, створення проблемної ситуації, стимулювання творчості «в цю мить», відповіді на запитання, зміст самих запитань, інтонаційна гама викладу, зміни в емоційному тоні фрагменту уроку, «режисура» та ін.
Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Аналіз робіт науковців (Т. Байбара, Н. Вакарчук, Л. Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко, Н. Стяглик, Г. Тарасенко, В. Шпак), методистів (В. Авер’янова, Д. Вельбрехт, В. Заворотнюк, Г. Лисенко, Л. Лухтай, Н. Токар, В. Лекіна), ознайомлення з досвідом роботи педагогів-практиків (В. Бутрім, І. Волкова, І. Гурєвич, Н. Гордуз, В. Демчук, Л. Доренська, Л. Козоріз, Г. Крупська, О. Митник, І. Мушак, І. Опанасець, Т. Пасічник, П. Пашаніна, Л. Пензар, О. Полєвікова, Л. Тумакова, Т. Шафрай та ін), дають підстави заявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній початковій школі, можна згрупувати наступним чином:
Всі ці уроки дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незмінною структурою. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, вони створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.
Бінарні уроки − це нестандартні уроки, на яких матеріал даної теми подається блоками з різних навчальних дисциплін. Щоб провести ефективно бінарний урок слід дотримуватися наступних етапів підготовки:
Бінарним урокам з математики притаманні значні педагогічні можливості: учні одержують багатогранні знання про об’єкт вивчення, у них формуються вміння переносити знання з однієї площини в іншу, стимулюється аналітико-синтетична діяльність, формуються уміння аналізувати і порівнювати.
Віршовані уроки це нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі.
Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими, їх структура подібна до уроків узагальнення та систематизації знань. Віршовані уроки максимально зосереджують увагу учнів, бо матеріал подається стисло - віршами і не можна пропустити основне, треба зрозуміти його чітко виділити й зробити висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя. Пропонується використовувати віршовані уроки раз на місяць.
Інтегровані уроки поєднують у собі декілька навчальних дисциплін. Підготовка полягає у аналізі календарного плану, зіставлення матеріалів різних навчальних дисциплін, визначення завдань та цілей уроку, “конструювання конспекту” уроку.
Залежно від предметів уроки можуть інтегруватися:
Урок-казку треба проводити, використовуючи казкових персонажів, героїв мультфільмів, кінофільмів. Такі уроки супроводжуються кольоровими ілюстраціями, різнобарвними зображеннями, які викликають в учнів естетичні емоції, відчуття краси математики через казку. На уроках, на яких є час для казки, завжди панує гарний настрій, а це запорука продуктивної праці. Урок – казку варто проводити 2-3 рази на рік.
Проводиться наприкінці семестру з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або кількох тем.
Уроку-звіт планується завчасно вчителем. Значення уроку-звіту позитивне: повторення вивченого матеріалу сприяє розвиткові пам’яті, мислення, вміння виступати перед аудиторією; вдосконалювати вміння та навички аналізу та синтезу. У дітей продовжується формуватися світогляд. Також урок-звіт сприяє розвитку артистизму, мовлення, уміння спілкуватися, виховують культуру поведінки. Не слід забувати і про психологічні особливості молодшого школяра: кожній дитині треба дати можливість самоствердитися.
Подорож – це поїздка, але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих умов, які оточують учня. Основний позитивний момент уроку – подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Діти самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Таким чином, урок-подорож сприяє розвиткові уяви і фантазії, мови і мислення, інтересу до вивчення математики.
Урок-гра – не самоціль на уроці, а гра − це засіб навчання і виховання. Гру не слід плутати із забавою. На дидактичну гру потрібно дивитись як на вид творчої діяльності в тісному взаємозв’язку з іншими видами навчальної діяльності.
Гра – творчість, гра – праця. В процесі гри у дітей виробляється звичка зосередитись, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в нестандартних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають уяву та фантазію. Навіть найпасивніші діти включаються в гру з великим бажанням, прикладаючи всі зусилля, щоб не підвести товаришів по грі. Під час гри діти, як правило, уважні, зосереджені і дисципліновані.
Урок-змагання передбачає у своїй підготовці об’єднання учнів у команди, за вибором вчителя або за власним бажання учнів, підготовку дидактичного матеріалу.
Урок-змагання – цілеспрямована система, що перевіряє знання учнів за теми або навіть розділу. Підготовка таких уроків займає певний проміжок часу, робота, яка проводиться з усіма учнями класу, є фронтальною і має на меті підготовку учнів до змагань. Важливим у цій справі є також розумне поєднання змагання і засобів заохочення й відзнаки дітей. Вчитель має бути зацікавленим у проведенні цих уроків, адже вони показуються не тільки роботу дітей, а й роботу вчителя.
Я проходила переддипломну педагогічну практику у ЗОШ № 51 міста Запоріжжя у 2-а класі.
Проводячи уроки на практиці, я спланувала і провела декілька нестандартних уроків, конспекти яких пропоную далі
Під час переддипломної практики для того, щоб дослідити методичні аспекти проведення нестандартних уроків та їх результативність було проведено анкетування п’ятьох вчителів початкової школи (Додаток 1).
Результати анкетування показали,що четверо вчителів використовують у своїй роботі уроки-подорожі та уроки-змагання, а п’ятий вчитель додатково до цих форм ще використовую і уроки казки. Всі відповіли, що уроки-подорожі та уроки-змагання дозволяють змотивувати навчально-пізнавальну діяльність учнів та сприяють кращому засвоєнню знань.
Найголовнішим критеріями, які використовують вчителі під час підготовки нестандартних уроків, було визначено: державні вимоги до рівня знань, умінь та навичок учнів початкових класів, вік дітей та їх особливості, теми, які вивчали перед цим.
Найголовнішими умовами підготовки є такі: визначення теми та мети, підбір навчального та методичного матеріалу, продумування плану роботи та види навчальної діяльності учнів на уроці. Таку умову як «орієнтувати всі завдання і види роботи на учнів свого класу» було визначено, як другорядну.
Конспект уроку №1
Тема. Знаходження значень виразів на дії різного ступеня. Розв’язування задач на множення.
Мета. Закріплювати вміння та навички учнів знаходити значення виразів із діями різних ступенів; вчити розв’язувати задачі на множення; пояснювати їх розв’язання; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, навички каліграфічного письма; виховувати любов та повагу до тварин.
Обладнання: підручник Богданович, Лишенко 2 клас, таблиця усних обчислень (у вигляді черепахи Тортили), казкові герої (Колобок, зайчик, ведмідь, вовк, лисичка, Червона Шапочка); девіз та правила уроку, плакати.
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: урок-казка
Хід уроку
1. Привітання
Дорогі мої малята,
Любі хлопчики й дівчатка.
Сядьте учні всі рівненько.
Підрівняйтеся гарненько.
Пролунав уже дзвінок ,
Всіх покликав на урок.
Тож і ми часу не гаймо
І урок розпочинаймо.
2. Емоційне налаштування
1. Девіз уроку
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати.
2. Правила уроку
1. Слухати і чути.
2. Бути доброзичливими.
3. Бути активними.
4. Відповідати тільки за темою.
5. Говорити коротко, по черзі.
6. Правило «піднятої руки».
На цьому уроці ми закріпимо знання з табличного множення, повторимо виконання арифметичних дій, будемо розв’язувати задачі.
Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з Вами побуваємо … Де ми побуваємо, ви дізнаєтесь, якщо виконаєте завдання.
1. Усна лічба
На дошці ви бачите таблицю. Обчисліть вирази і результат підставте в таблицю.
А |
Б |
З |
И |
К |
Л |
М |
8 |
9 |
12 |
15 |
16 |
20 |
23 |
2 ∙ 8 = 16 (К)
20 – 12 = 8 (А)
2 ∙ 6 = 12 (З)
70 – 54 = 16 (К)
20 – 12 = 8 (А)
Отже, ми у казці.
2. Гра «Допоможіть знайти ключик»
Діти, черепаха Тортила загубила ключик. Допоможіть їй. Віднайдіть вирази, результатом яких буде відповідь 10. (На дошці малюнок з черепахою Тортилою, на якій зображені вирази)
4 + 6
10 + 0
90 – 80
18 – 10
75 – 65
18 – 8
2 + 5
75 – 68
Добре, ми справилися і з цим завданням.
3. Хвилинка релаксації
А тепер Червона Шапочка просить нас за допомогою віршика відкрити зошити. Отже, давайте відкриємо їх і проведемо каліграфічну хвилинку.
Зошит свій я відкриваю,
Навскоси його кладу.
Сяду рівно, не зігнусь.
Буду я писати вправно,
До роботи я берусь.
Запишіть сьогоднішню дату:
15 січня
Класна робота
І наше завдання у зошиті це математичний диктант.
4. Математичний диктант
Щоб потрапити у наступну казку, треба виконати математичний диктант, а щоб гарно його написати давайте пригадаємо назви чисел:
Молодці, а тепер пишемо математичний диктант:
Самоперевірка
(На дошці вивішую відповіді)
14 10 6 6 8
Хто не допустив жодної помилки? Молодці.
Хто помилився, не засмучуйтесь. Працюйте старанно, і у вас усе вийде.
Ось ми і повторили таблицю множення числа 2.
Діти, про героя наступної казки, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте мою загадку:
На сметані замісили,
На вікні охолодили,
Круглий бік, скок-скок —
Покотився … (Колобок)
Правильно, Колобок. Щоб подорож Колобка була успішною, допоможіть йому виконати всі завдання, що він отримає від звірів, яких зустріне. Тоді Добро переможе Зло.
5. Завдання зайчика «Перевіремо домашнє завдання» (№ 507 (п.)
Прочитайте відповіді у порядку спадання( 42,31,14,0)
Молодці, дітки, ви гарно справилися з цим завданням.
№ 508
У скільки банок розлили виноградний сік?(2)
По скільки літрів у кожній банці? (3 л)
Якщо з однієї банки відлили 1 літр соку то скільки літрів залишилось?(2)
1) 6:2=3(л)
2) 3-1=2(л)
Яку відповідь записали? ( залишилось 2 літри)
Молодці, дітки, ви гарно справилися із цим завданням також.
1. Завдання ведмедика «Розв’яжіть задачу (№ 509 (п.)»
2 хлопчики разом знайшли 12 грибів порівну кожний. Дівчинка знайшла на 4 гриба більше ніж один хлопчик. Скільки грибів знайшла дівчика?
-Про що йде мова в задачі?( про гриби)
Що відомо?( 2 хлопчики разом знайшли 12 грибів порівну кожний, а дівчинка знайшла на 4 гриба більше ніж один хлопчик)
-Про що запитується в задачі? (скільки грибів знайшла дівчика? ).
1 хл. - ? гр.
12 гр. порівну
2 хл. - ? гр.
1 д. - ? гр. на 4 б., ніж 1 хл.
Запишіть розв’язання у зошити.
1) 12:2=6
2) 6+4=10
Запишіть відповідь. ( Відповідь: дівчинка знайшла 10 грибів.)
Фізкультхвилинка
2. Завдання вовка «Розв‘яжи задачу» № 511 (п.)
Розгляньте короткий запис у підручнику
3. А ось завдання і лисички. «Розв’яжеш приклади – відпущу, а не розв’яжеш – проковтну» (№ 512)»
10:2+28=33
2∙6-3=9
33-14-6=13
2∙5+56=66
12:2=6
18:2=9
8:2+36=40
16:2+14=22
Колобок Вам дуже вдячний за допомогу.
V. Підсумок уроку
Сьогодні на уроці ми …
Домашнє завдання
Завдання додому:
Молодці! Сьогодні Ви дуже добре працювали. А хто працював найкраще, отримують оцінки, це такі учні …
Я гадаю, що й надалі ви будете такі молодці!
Конспект уроку № 2
Тема. Коло і круг. Розв’язування виразів і задач на вивчені випадки арифметичних дій
Мета. Ознайомити учнів з колом, вчити розрізняти коло і круг, креслити коло за допомогою циркуля; формувати уміння розв’язувати вирази і задачі на вивчені випадки арифметичних дій; розвивати обчислювальні навички , математичну мову, спостережливість, кмітливість,вправляти у виконанні геометричних завдань, розвивати уміння творчо працювати над завданнями. виховувати патріотичні почуття, інтерес до вивчення математики,почуття відповідальності.
Обладнання: таблиця для усного рахунку, індивідуальні картки, емблеми для команд;малюнки Фіксиків; картки для роботи в парах; циркуль; кружечки, малюнки кружечків, роздатковий матеріал–підказка; записи пісень «Таблиця множення», « А хто такі Фіксики..»
Хід уроку
І. Організація учнів
В класі гості в нас зібрались,
З ними дружньо привітались.
Їм голівками кивнем
І урок свій розпочнем.
II.Мотивація навчальної діяльності.
1. Налаштування на урок
– Тож налаштуємося на урок і промовимо із заплющеними очима вислови:
Я – учень.
Я ходжу до школи.
Мене вчать вчитися.
Я все розумію.
Я хочу все знати.
ІІІ. Контроль, корекція і закріплення знань.
1. Перевірка домашнього завдання. ( фронтальне опитування):
* Вибрати правильний варіант відповіді до задачі № 531 (на дошці записані варіанти , з іншого боку правильної відповіді подано розв’язання ) :
А.6
Б.8
В.14
* Із завдання № 532 зачитати вирази, неправильно розв’язані
(3*9+40=67
2*8-9=7
45+45 -12=78)
IV.Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
-Сьогодні на уроці ми закріплюватимемо знання таблиці множення і ділення чисел 2 і 3 . Вам доведеться розв’язати багато цікавих завдань. Дізнаємося про коло і круг, навчимося їх креслити за допомогою циркуля. І в цьому нам
будуть допомагати ваші улюблені герої мультфільмів Фіксики.
– Діти, чи ви любите змагання? Давайте сьогодні перевіримо, чия команда «Сімки» ( дівчата), або «Нулики»( хлопці) отримає перемогу в математичному змаганні.
2. Завдання для опитування
* Інтерактивний метод « Гра «Триттєйський суддя»» ( 3 учні виходять до дошки , задають один одному по 5 прикладів на множення і ділення чисел 2 і 3, а суддя ( той , хто стоїть посередині ) контролює відповідь словами « правильно, неправильно».)
* Робота з картками для поточного оцінювання ( 2 учні на місцях по одному члену команд – хто швидше і правильніше виконає завдання).
3. Усні обчислення
а) Гра « Нанижи намисто» ( на дошці малюнки кружечків з пропущеними цифрами, числами ) ( члени команд по черзі виходять до дошки і записують пропущені числа) ( жовто – блакитні намистинки нагадують кольори українського прапору)
ВИСНОВОК ( це результати таблиць множення чисел 2 і 3).
Б) Піснезнайка (звучить запис пісні про таблицю множення з додаванням відповідей)
4. Каліграфічна хвилинка (1 учень біля дошки , інші – в зошитах записують результати таблиці множення на число 2)
Щоб цифри правильно писати,
Хвилинку каліграфії потрібно почати.
Цифри пишу рівнесенько,
Щоб було гарнесенько.
* Взаємоперевірка в зошитах:
2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 ( обмінятися зошитами з сусідом на полях поставити «+» на полях зошита , у кого вийшло) ( рахуємо « +» в командах).
V. Вивчення нового матеріалу
1.Підготовча робота
* З поданих фігур вибрати кружечки (коли на екрані з`являється фігура – коло, яка команда швидше вирізнить її з- поміж інших звуками « Ти-тищ»
* Зі скількох кружечків складаються малюнки ( голова ,тулуб у курчати мають круглу форму; на 2-му малюнку сонце, віконце, форма листя дерева, голова , тулуб ведмежати.)
– Зараз ми дізнаємося , що таке круг, що таке коло, і обов’язково навчимося креслити коло. Якщо у нас все вийде гарно, наші друзі Фіксики будуть нам подавати знак – в кінці слайду –відзнака фіксиків)
ПРОВОДИТЬСЯ ГІМНАСТИКА ДЛЯ ДИХАННЯ «КУЛЬКА ПОВІТРЯНА»( кладуть руки на живіт, затримують дихання, видихають і вимовляють звук «ш») ( 1 хвилина)
2. Пояснення вчителя
*Проблемне питання « Як ви думаєте, чим коло відрізняється від круга? Чому це не одне і теж саме?»
– розмірковування учнів, розв’язування проблеми;
– Робота з підручником ( стор.84 )
* розгляньте малюнок + ознайомлення і робота над правилом на стор 84 в підручнику;
* розповідь вчителя про роботу з циркулем
* розповідь підготовленої учнем інформації про історію виникнення циркуля.
3. Первинне закріплення
– Творча лабораторія ( креслення кола на окремих аркушах паперу,
ФІЗХВИЛИНКА. перегляд відео ,повторення рухів за героями екрану)
VІ. Розвиток математичних знань.
-виконання завдання №535 ( усно) ( пряма з колом мають 2 точки перетину; всередині кола лежить трикутник, поза колом 4-кутник, 5-тикутник)
-розв’язування і порівняння задач №536 ( усно) ( команда Сімки пояснює задачу 1- 4стовпчики виразів по 3 вирази в кожному ;команда Нулики пояснює задачу 2 – з першого стовпчика обчислив 4 вирази, а з другого-3 ,представники команд порівнюють, що спільного і що різного в задачах)
-виконання завдання №538 ( в зошитах і на дошці)
3*4 3*8-6 18:2+25 3*9+17
VІІ. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.
*Підведення підсумків змагання. Визначення команди -переможця.
*Вручення сюрпризів від Фіксиків ( тематичні розмальовки)
*Інтерактивна вправа «Мікрофон»
* Гра «Оживи Фігуру» ( на окремих кольорових листочках прикріплених на магнітній дошці магнітами – смайликами «оживити» коло)
VІІІ. Домашнє завдання.
Домашнє завдання: № 539,№ 540, вивчити правило на стор. 84
Конспект уроку № 3
Тема. Складання таблиці множення числа 4. Застосування таблиці для розв’язування значень виразів.
Мета. Ознайомити учнів з таблицею множення числа 4 та показати її практичне застосування; удосконалювати уміння учнів обчислювати значення виразів; закріпити вміння розв’язувати задачі; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, математичне мовлення, кмітливість; виховувати колективізм, почуття відповідальності за виконану роботу, охайність.
Тип уроку: комбінований урок
Форма проведення: урок подорож
Обладнання: підручник Богданович, Лишенко 2 клас; таблиця множення числа 4; предметні малюнки; картки; малюнки ракет та планет; презентація.
Хід уроку
І.Організаційний момент
1.Привітання
Вставайте дружно кожен раз,
Коли учитель входить в клас!
Вже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ти часу не гай,
Працювати починай!
Спитає вчитель, треба встать,
Дозволить сісти – тихо сядь.
Сказати хочеш – не кричи,
А тільки руку підніми.
- Сьогодні ми всі веселі, бадьорі і я сподіваюся будемо працювати старанно, гарно, на радість усім.
- Поверніться, будь-ласка, один до одного і подаруйте сусідові щиру посмішку.
II. Мотивація навчальної діяльності
- Дорогі діти! Сьогодні в нас незвичайний урок математики.
- Ми з вами відправимося в захоплюючу подорож у космос, де будемо працювати над темою «Складання таблиці множення числа 4. Застосування таблиці для розв’язування значень виразів».
- Наша подорож буде проходити через чотири планети сонячної системи: Марс, Юпітер, Венера і Нептун.
- На кожній планеті вас очікує маса цікавих завдань – це і обчислювання прикладів, розв’язання рівнянь, задачі.
- З цього моменту ви стаєте справжніми космонавтами.
- Дружба з математикою допоможе здійснити цей політ.
- Вашими вірними друзями під час польоту повинні бути уважність, кмітливість, взаємодопомога, винахідливість.
- А чого ви очікуєте від нашого уроку? (Відповіді дітей)
Щоб усі сподівання збулись
Працюватимемо старанно
Щоб почути у кінці,
Що в нашому другому класі
Діти просто молодці.
- Протягом уроку буде видно, екіпаж якого корабля працював найкраще, тому давайте розділимося на 3 екіпажі (поділ на екіпажі)
- За правильні відповіді ви будете отримувати космічні дарунки, які наприкінці уроку допоможуть вас оцінити.
- У кожного космонавта є бортовий журнал, де він записує свої спостереження – це ваші зошити. Дороговказом буде підручник.
- Починаємо працювати в бортових журналах, вказуємо час відльоту:
……………………………
Класна робота
ІV.Актуалізація опорних знань
1) «Числа в нашому житті» (учні роблять повідомлення)
- Чому людині, яка не знає математики, важко жити?
- Як математика допомагає людям?
2)- І як кажуть, щоб вирушити у подорож - треба завершити всі домашні справи. А вдома ви обчислювали приклади і розв’язували задачу. Давайте перевіримо!
(Перевірка прикладів: один учень зачитує відповіді. Всі інші хлопають в долоні, якщо чують правильну відповідь, тупотять ногами, якщо буде помилка.)
(Індивідуальна робота з задачею аналогічною домашньому завданню)
Усні обчислення
- Щоб успішно стартувати у космічний простір, ми повинні закріпити обчислювальні навички. Нам потрібно уважно перевірити показання всіх приладів, як вони функціонують, тобто наш мозок, розігріти двигуни ракети, щоб подолати земне тяжіння.
3 • 5 2 • 9 18 : 3 12: 2
+1 - 8 • 2 • 3
: 2 : 2 - 9 - 5
-Молодці! Всі прилади функціонують нормально, двигуни розігріті. Команда готова до старту. Ми відправляємося в політ на космічному кораблі. Займайте свої місця, полетіли.
- Що це? По дорозі нас застав метеоритний дощ. Але він нас не злякає. Для того, щоб врятуватися від дощу потрібно згадати таблицю множення на 3 і на 2.
Гра «Диво-сходи»
8:2+50 10:2+20
3+3+9 3·4+12
6:2+10 12:2+4
18: 2+9 4:2+10
2·6+8 3·7+21
- Молодці! Ми подолали метеоритний дощ.
V. Хвилинка каліграфії
- А ось і наша перша планета МАРС
Марс називають червоною планетою. Там багато піску червоного кольору. На Марсі дуже холодно.Поверхня його – це гори, пустелі, вулкани, кратери, каміння. На Марс уже кілька разів прилітали справжні космічні кораблі і сьогодні ми теж тут.
- Щоб ми дізналися більше про цю планету, марсіани приготували нам таке завдання.
1)Каліграфічні хвилинка
- Вони пропонують вам повторити, як каліграфічно писати цифру, а яку здогадайтесь:
Гордовита, ніби зірка.
Ви вгадали? Це… (Четвірка).
Праву руку на бочок
І танцює гопачок.
- А як ви гадаєте, чому саме сьогодні ми пишемо четвірку? (тому що будемо вивчати сьогодні таблицю множення числа 4)
- Де ви ще зустрічали четвірку?
2)Створення асоціативної павутинки:
(Діти прописують у зошитах числа 4,44)
VI. Вивчення нового матеріалу
- Ми продовжуємо наш політ. І наступна планета, на якій ми зупинимося - це ЮПІТЕР.
Юпітер – найбільша з планет, за об’ємом він переважає Землю більше, ніж у 1000 разів. Але цей гігант складається в основному із рідин та газів. Доба на Юпітері не перевищує 10 годин. Зате юпітеріанський рік майже в 12 разів довший за наш. У Юпітера є 1 кільце і 16 супутників.
Тема нашого уроку - засвоєння таблиці множення числа 4, розв’язання задач і прикладів.
- Щоб не заблукати на планеті, давайте звернемося до нашого дороговказа – підручника.
- Відкрийте свої підручники на стор.116-117
- Що називається множенням ? (додавання однакових доданків називається множенням)
-Треба вміти скласти приклад на множення, використавши приклади на додавання однакових доданків.
1.Підготовчі вправи.
4+4+4 4+4+4+4+4
2) Прочитати приклад 3· 4 = 12.
- Молодці!Ви впоралися із завданням!
2.Складання таблиці множення числа 4.
(Учитель записує приклади на знаходження суми однакових доданків)
4 + 4 = 8
4 + 4 + 4 = 12
4 + 4 + 4 + 4 = 16
(Поруч з’являються приклади на множення числа 4)
4 · 2 = 8
4 · 3 = 12
4 · 4 і т.д.
- Хто знає, які наступні приклади і як далі можна знаходити відповіді без додавання однакових доданків? (Учні диктують приклади і відповіді; учитель записує на дошці, а учні – в зошитах).
Вправа «Мікрофон»
- Прочитайте таблицю множення числа 4.
(Діти по черзі передають мікрофон та називають приклади з таблиці множення числа 4)
Вправа «Мозковий штурм»
- Що ви помітили у відповідях таблиці множення числа 4? Як вони утворюються?
(Кожна наступна відповідь утворюється додаванням числа 4 до попереднього результату)
- Прибувши на планету ВЕНЕРА, давайте відпочинемо.
Вене́ра — друга за відстанню від Сонця планета, майже такого ж розміру, як Земля. Венера — третій за яскравістю об’єкт. Поверхня різноманітна, складно влаштована і змінюється тільки від ударів метеоритов.
«Казка про Четвірку»
(діти разом з вчителем роблять вправи)
Четвірка – фізкультурниця. Вона полюбляє виконувати вправи ранкової гімнастики з прапорцями. Тому і сама схожа на прапорець, тільки без верхньої горизонтальної лінії. Усі вправи робить Четвірка чітко і точно: чотири нахили уперед, чотири нахили вліво і вправо, чотири присідання, чотири стрибки на одній нозі. У Четвірки, як відомо, одна нога. Від фізичних тренувань стоїть вона міцно. Радить Четвірка усім займатися спортом, бо спорт – це здоров`я.
VIІІ.Закріплення вивченого матеріалу
1. Первинне закріплення.
- Продовжуємо нашу подорож , летимо на планету НЕПТУН
Нептун належить до планет-гігантів. Своєю синявою газовий велетень зобов’язаний газу метану. У нього є кілька вузьких кілець і 8 супутників.
Ми активно знову попрацюємо,
Над задачами творчо поміркуємо
Запишемо в зошитах свої думки,
Хай зрадіють нашим успіхам усі залюбки.
1.Гра «Мікрофон»
(Учні задають одне одному приклади на множення числа 4)
2. Завдання 694 (усне виконання завдання)
- Полічить четвірками до 40 (по черзі)
3. Завдання 695 (письмове виконання завдання з опорою на таблицю множення числа 4)
- Розв’яжіть приклади (учні виходять до дошки та записують у зошитах)
4. Завдання 697 (колективне розв’язання задачі)
«Робота над задачею»
1-й етап (ознайомлення зі змістом задачі)
-Чи все вам зрозуміло в задачі?Що незрозумілого?
-Про що йдеться в задачі? (про покупців і тканину)
-Що нам відомо в задачі? (відомо що двом покупцям відрізали по 4 м тканини кожному; у рулоні залишилося ще 12 метрів.)
-Яке головне запитання задачі? (Скільки метрів тканини було в рулоні спочатку?)
(Вчитель пропонує записати коротку умову задачі)
1 покупець –
? по 4 м тканини ?
2 покупець –
Залишилося – 12 м тканини
(Вчитель пропонує переказати задачу)
2-й етап (пошук розв’язку задачі)
Аналітико-синтетичний шлях (від шуканого – до даного)
-Чи можемо ми одразу однією дією відповісти на головне запитання задачі? (Ні)
-Чому? (Ми не знаємо скільки метрів тканини було в рулоні спочатку)
-А зможемо дізнатися скільки метрів тканини відрізали двом покупцям разом? (Так)
-Якою дією? (Множенням)
-Чому обрали таку дію? (Тому що в умові задачі є слово «по», а це означає - що потрібно множити)
-Як називаються компоненти при множенні? (перший множник, другий множник, добуток)
-А тепер зможемо відповісти на головне запитання? (Так зможемо)
-Якою дією? (Додаванням)
-Як називаються компоненти при додаванні? (перший доданок, другий доданок, сума)
3-й етап (розв’язання задачі)
-Давайте запишемо розв’язання задачі виразом.
(2• 4)+12=20 (м) – було в рулоні спочатку
Відповідь: було 20 метрів тканини
4-й етап (перевірка)
Встановити відповідність між числами, знайденими внаслідок розв’язування задачі та числами, які були надані.
1 покупець – 4 м тканини
2 покупець – 4 м тканини 20
Залишилося – 12 м тканини
ІХ. Підсумок уроку
- Ми відвідали 4 планети, а зараз час повертатися додому.
- Щоб успішно повернутися додому, потрібно розв’язати такі задачі.
Проведемо математичний бліцтурнір.
Задача 1. Скільки очей у інопланетянина, якщо у 4 інопланетян 32 ока?(8 очей)
Задача 2. Довжина стрибка космонавта 2 м. Скількома стрибками він подолає відстань 12 м? (6 стрибків)
- Наш політ успішно завершується.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Що вам найбільше сподобалося?
-Чи справдилися ваші очікування?
Гра «Мікрофон»
Я
ЗУМІВ НАВЧИВСЯ
- Найкраще у нас сьогодні працював під час польоту __ екіпаж.
- Центр управління польотами оголошує йому подяку!
Домашнє завдання
- Останній запис в бортовому журналі буде ваше домашнє завдання: вивчити таблицю множення числа 4; с.117, завдання 699, 700
- Щира подяка за урок. Ви добре працювали. І я щиро раділа вашим успіхам!
Конспект уроку №4
Тема: вправи і задачі на засвоєння таблиці множення числа 4. Обчислення виразів на дії різного ступеня.
Мета: формувати навички табличного множення числа 4; вправляти учнів у розв’язування задач; розвивати логічне мислення; виховувати любов до предмету
Обладнання: підручник Богданович, Лишенко 2 клас, малюнки казкових героїв, допоміжні моделі задач, девіз уроку, правила уроку, малюнок автобусу, картки виразів, зображення трикутників, малюнок карти Мультляндії.
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: урок-подорож
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Привітання
Дорогі мої малята,
Любі хлопчики й дівчатка.
Сядьте учні всі рівненько.
Підрівняйтеся гарненько.
Пролунав уже дзвінок ,
Всіх покликав на урок.
Тож і ми часу не гаймо
І урок розпочинаймо.
2. Емоційне налаштування
1. Девіз уроку
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати.
2. Правила уроку
1. Слухати і чути.
2. Бути доброзичливими.
3. Бути активними.
4. Відповідати тільки за темою.
5. Говорити коротко, по черзі.
6. Правило «піднятої руки».
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Гра «Шифрувальник»
(64 – 40):3 = 8 Д (36 – 18):2=9 Н
27:3+49= 58 Ь 4•9 + 12 = 48 Т
4•7+17= 45 Л (30 – 16):2 =7 І
21 : 3 • 4= 28 Я 2•9+45= 63 У
30:3 +50 =60 Л 4•6+64=88 М
МУЛЬТЛЯНДІЯ
-Так, дітки, молодці. Це країна Мультляндія. Ми будемо подорожувати до цієї країни і відвідаємо наших казкових друзів.
Сідаємо у шкільний автобус і вирушаємо до країни Мультляндії. Їдемо і ось на нас чекає Нолик. Він просить нас про допомогу.
- Дітки, допоможемо нашому герою? (Так!)
- Прохання від Нулика − допомогти записати математичний диктант.
2. Математичний диктант
− Зараз ви запишете математичний диктант у свої зошити та пам’ятайте записуємо тільки відповідь, та пропускаємо одну клітинку.
-Самоперевірка
83; 36; 76; 75; 77.
-Хто правильно виконав усі завдання молодець. А хто помилився, не засмучуйтесь, більше працюйте й у вас все вийде.
-Вирушаємо далі. І на стежинці зустрічаємо Кроша. Він просить нас попрацювати за підручником, то ж розгортаємо свої підручники на сторінці 95.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Самостійна робота учнів с. 95 ( завдання 616)
1. Завдання 616. Самостійна робота в зошиті
Виписати вирази із значення 25. Фронтальна перевірка
Під час перевірки учні читають виписані вирази і пояснюють спосіб обчислення.
27:3 +16 = 25
4•8 – 7 = 25
24:3+17= 25
- Молодці. І з цим завданням впорались.
Давайте трохи відпочинимо, проведемо фізкультхвилинку.
Фізкультхвилинка «Якщо ти щасливий, роби за нами так».
- Ви впорались вирушаємо далі. На зустріч нам ще один казковий житель Мультляндії Мікі Маус. Йому необхідно допомогти розв’язати задачу.
2. Фронтальна робота (завдання 617)
Коли з баку відлили фарбу в 3 банки, по 4 кілограми у кожну, у нього ще залишилось 8 кілограмів фарби. На скільки менше кілограмів фарби залишилось, ніж відлили?
-Про що йде мова в задачі?( про фарбу)
Що відомо?( фарбу розлили у 3 банки по 4 кг кожна та залишилось 8 кг)
-Про що запитується в задачі? (На скільки менше кілограмів фарби залишилось, ніж відлили?).
Задача
Відлили – ? кг, у 3 б. по 4 кг
на ?кг менше
Залишилось – 8 кг
- Чи можемо відразу дати відповідь на запитання? (ні).
- Чому?( бо ми не знаємо скільки фарби відлили)
- Чи можемо це знайти? (так)
- Якою дією (множення)
- Чому? (бо це задача на знаходження суми однакових доданків)
- Тепер можемо відповісти на питання задачі? (так).
- Якою дією? (віднімання)
- Чому? (бо це задача на різницеве порівняння)
Розв’язання
1) 4 • 3 = 12 (кг) - відлили в 3 банки.
2) 12 – 8 = 4 ( кг)
або
4 • 3 – 8 = 4 (кг)
Відповідь: на 4 кілограми фарби.
* Про що дізнаємось за виразом 3•4+8 ?
3. Завдання з логічним навантаженням
-Рушаємо далі. Їдемо. Їдемо. Назустріч нам Том і Джері. Вони почали сперечатись. Давайте дізнаємось чому. Том вважає, що на першому малюнку зображено більше трикутників, а Джері говорить, що на другому. Необхідно їм допомогти вирішити суперечку.
(2 трикутники) (3 трикутники)
-Молодці. Рухаємось далі та зустрічаємо Попелюшку. Допоможіть їй визначити якою буда довжина стрічки розв’язавши задачу.
4. Фронтальна робота (завдання 618)
Від стрічки відрізали 3 шматки, по 4 дм кожний. Залишилося 8 дм стрічки. Якої довжини була стрічка спочатку?
-Про що йде мова в задачі?( про стрічку)
Що відомо?( Відрізали 3 шматки, по 4 дм кожний і залишилось 8 дм)
-Про що запитується в задачі? (Якої довжини була стрічка спочатку?)
Задача
Було - ?дм
Відрізали – ? дм, 3 шм. по 4 дм
Залишилось – 8 дм
Розв’язання
1) 4 • 3 = 12 (дм) – відрізали від стрічки.
2) 12 + 8 =20 (дм)
Відповідь: 20 дециметрів довжина стрічки була спочатку.
Перевірка фронтальна
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Гра «Незакінчене речення»
2. Оцінювання
3. Домашнє завдання
- Завдання 620
Завдання сучасної дидактики - створення відповідного навчального (освітнього) середовища, здатного забезпечити умови здобуття освіти, надання можливості кожній особистості реалізувати свої нахили, потреби та здібності; формування творчої, освіченої, всебічно розвиненої конкурентноспроможної особистості.
Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких уроків. Найпоширеніші серед них - уроки- змагання, урок-подорож, урок казка тощо.
Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням, викликають у них творчий інтерес.
Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.
Анкета
Прізвище, ім’я, по батькові _________________________________________
Тема. Нестандартні форми організації навчання математики у початковій школі.
Мета. Дослідити особливості нестандартних форм організації навчання математики у початкових класах, з’ясувати, як вони впливають на результат навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Не обов’язково одна правильна відповідь, чи відповідь з тих, які запропоновані.
1. У своїй роботі на уроках математики я використовую:
а) уроки-подорожі;
б) уроки-замальовки;
в) уроки-казки;
г) уроки-змагання;
д) інша відповідь __________________________________________________
2. Значення уроків-подорожей:
а) дозволяють змотивувати до навчально-пізнавальної діяльності;
б) сприяють кращому засвоєнню знань;
в) сприяють відволіканню учнів на уроці;
г) заважають навчальному процесу.
д) _______________________________________________________________
3. Значення уроків змагань:
а) дозволяють змотивувати до навчально-пізнавальної діяльності;
б) сприяють кращому засвоєнню знань;
в) сприяють відволіканню учнів на уроці;
г) заважають навчальному процесу;
д) виховують почуття колективізму, бажання перемоги.
е) інша відповідь __________________________________________________
4. Під час організації нетрадиційних форм організації навчання на уроках математики необхідно звертати особливу увагу на:
а) вік дітей;
б) розумовий розвиток;
в) стать;
г) теми, які вивчали перед цим;
д) теми, які будуть вивчати після цього;
е) державні вимоги до рівня знань, умінь та навичок учнів.
є) інша відповідь __________________________________________________
5. Під час підготовки до таких форм організації навчання з математики треба:
а) визначити тему та мету;
б) підібрати навчальний та методичний матеріал;
в) продумати план роботи на види;
г) придумати фізхвилинку;
д) орієнтувати всі завдання та види роботи на учнів свого класу.
е) інша відповідь __________________________________________________
6. Використовувати нетрадиційні форми організації навчання на уроках математики:
а) бажано;
б) небажано;
в) недоречно;
г) обов’язково.
е) інша відповідь __________________________________________________