Урок з історії України "Утворення Директорії. Трудовий Конгрес України. Державне будівництво та національна політика."

ДИРЕКТОРІЯ УНР

Утворення Директорії 14

Склад Директорії В. Винниченко С. Петлюра Ф. Швець О. Андрієвський А. Макаренко

Політичний курс нового режиму не відзначався послідовністю. На початковому етапі існування Директорії у визначенні основних напрямків її діяльності відіграв Володимир Винниченко.

Протягом свого існування Директорія поступово еволюціонізувала в диктатуру військових на чолі з Симоном Петлюрою.

Причини падіння гетьманату: Поразка Німеччини у Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори; Залежність Української держави від австро-німецьких збройних формувань; Відсутність дієздатної регулярної української армії; Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги; Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни); Виникнення політичної опозиції гетьманській владі; Спроба знайти опру серед білогвардійців.

Основні положення Декларації Директорії УНР • Скасування Гетьманщини. Відновлення УНР . • Директорія — тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового народу України. • Влада в УНР належить трудовому народу, а експлуататорські класи позбавляються права голосу. • Скасування великих землеволодінь. Передача землі селянам без викупу. • Проголошення 8-годинного робочого дня та демократичних свобод. • Налагодження міжнародних відносин на засадах нейтралітету та мирного співіснування з усіма країнами

31 грудня 1918 р. у радіограмі на адресу РНК РСФРР Директорія запропонувала переговори про мир. Раднарком не визнавав Директорію представницьким органом українського народу, проте на переговори погодився. Наприкінці листопада 1918 р. на Україну розгортає наступ більшовицька армія.

Польща Війська Антанти Білогвардійці

Директорія — Радянська Росія Дата Подія 13 листопада 1918 р. Анулювання Радянською Росією Брестського мирного договору; згодом — постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій, залишених німцями 3 січня 1919 р. Зайнято Харків, куди переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської України 9 січня 1919 р. Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогою припинення воєнних дій та негайного виведення російських військ з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та Українського радянського уряду, а російські у цьому участі не беруть 16 січня 1919 р. Оголошення Директорією війни проти Радянської Росії Січень–лютий 1919 р. Радянські війська заволоділи Лівобережжям, 5 лютого вони увійшли до Києва. Директорія переїхала до Вінниці, її очолив С. Петлюра, який фактично всю владу перебрав на себе Лютий–квітень 1919 р. Головні військові сили Директорії розгромлені

Директорія — Антанта Дата Подія Листопад 1918 р. Наступ військ Антанти на півдні України в районі Севастополя та Одеси. Окупація півдня України по лінії Тирасполь–Вознесенськ–Новий Буг–Борислав. Кількість військ Антанти налічувала 60 тис. чол. Грудень 1918 р. Антанта погодилась визнати Директорію тільки за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну. Директорія відмовилась від цієї пропозиції Січень 1919 р. Директорія спробувала витіснити війська Антанти, але зазнала поразки

Директорія — Польща Дата Подія Листопад 1918 р. Утворення Польської держави внаслідок завершення Першої світової війни і розпаду Австро-Угорщини Листопад 1918 р. Керівник Польської держави генерал Ю. Пілсудський висуває територіальні претензії до України, претендуючи на західноукраїнські землі. Між українськими та польськими військами починаються збройні сутички Листопад 1918 р. Польська армія розпочинає окупацію Західної України

У їхніх загонах налічувалося майже 50 тис. бійців. Катеринославська губернія була своєрідним епіцентром діяльності збройних формувань Махна, який не визнавав уряду Директорії. На ситуацію в Україні у цей час суттєво впливав розквіт отаманщини. Уже в січні 1919 р. два колишніх петлюрівських отамани Григор’єв і Зелений оголосили про свій перехід на радянські позиції і розпочали партизанську боротьбу проти Директорії. Отаман Григор’єв Отаман Зелений

• Суперечлива внутрішня політика, у тому числі нерозв’язне аграрне питання. • Позбавлення політичних прав значної частини українських громадян. • Розквіт отаманства, наростаюча анархія в суспільстві. • Особисте протистояння лідерів — В.Винниченка та С. Петлюри. • Заборона вживання російської мови. • Неспроможність стати на перешкоді єврейським погромам. • Нерозбірливе закриття національних установ, створених за часів гетьмана. • Незадовільна підготовка та організація армії. • Складна зовнішньополітична ситуація (територія України стала ареною битви для військ Радянської Росії, білогвардійців, Антанти, поляків)