Урок з історії України "Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика"

Українська держава гетьмана. Павла Скоропадського

Поступово складалися передумови для усунення Центральної Ради з політичної арени. Відбулося зближення німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала Павла Скоропадського. Невдовзі саме на нього німецька сторона зробила ставку.

29 квітня 1918 р. засідала Центральна Рада. Останнім рішенням Ради було прийняття демократичної Конституції УНР і обрання Президентом України Михайла Грушевського.

Того ж дня (29.04.) на Всеукраїнському хліборобському конгресі було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду.

29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно. Внаслідок перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення — гетьманат «Українська держава».

У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закон «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави.

Повноваження гетьмана• Влада управління в межах всієї Української держави належить виключно Гетьману.• Гетьман стверджує закони, і без його санкції жодний закон не може мати сили.• До прав Гетьмана належать:— призначення голови уряду – Ради Міністрів;— затвердження за поданням голови Ради Міністрів членів її Кабінету;— скасування Кабінету Міністрів у повному його складі;— призначення на посади і звільнення інших урядових осіб у разі, коли для останніх не встановлено законом іншого порядку;— вище керівництво зносинами Української держави;— право вважатися верховним воєводою української армії і флоту;— оголошення окремих районів на військовому, осадному або виключному становищі.• Усі накази і розпорядження гетьмана повинні були закріплюватися головою уряду або відповідним міністром

Символом гетьманської влади став старовинний козацький герб «козак з мушкетом». 17 травня гетьман затвердив тризуб атрибутом військового одягу. Державна печатка була виконана Г. Нарбутом і поєднувала «козака з мушкетом» і тризуб.

Було затверджено також і новий опис прапора Української держави. Ним стало полотнище з синьої та жовтої горизонтальних смуг. Проте було змінено порядок розташування смуг (до Скоропадського синя смуга містилася знизу, жовта — угорі).

Структура влади за П. Скоропадського

Члени уряду: Д. Дорошенко – міністр закордонних справ. М. Василенко – міністр освіти та мистецтв. М. Чубинський – міністр юстиціїО. Рогоза – військовий міністр. А. Ржепецький – міністр земельних справ. В. Колокольцев – міністр внутрішніх справ

Аграрна реформа

20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал О. Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів.

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ГЕТЬМАНАТУ):1. Генерал піхоти. Серпень 1918 р.2. Козак 2-го полку Ссрдюцької дивізії. Серпень 1918 р.3. Старшина 3-го полку Сердюцької дивізії, зимова уніформа. Серпень 1918 р.4. Кіннотник 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії. Червень 1918 р.5. Козак піхоти. Серпень 1918 р.6. Старшина, приділений по кінноті. Серпень 1918 р.7. Старшина флоту. Липень 1918 р.

Гетьман Соропадський зі штабом оглядає Сірожупанну дивізію. Серпень 1918 року

2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу.

Селянська боротьба в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. Перші збройні напади під керівництвом Нестора Махна на представників гетьманської влади, військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 р. А в ніч на 16 жовтня повстанці захопили Гуляйполе. Це був перший успіх махновців, який підвищив їхній авторитет серед селянства.

У листопаді 1918 р. махновці стали помітною військовою силою, на яку гетьманські власті й німецьке командування змушені були серйозно зважати.

14 грудня 1918 року Павло Скоропадський зрікся влади. У телеграмі на ім’я міського голови говорилось: «Я гетман всея Украины, в течение 7,5 месяцев все свои силы клал для того, чтобы вывести страну из того тяжелого положения, в котором она находится. Бог не дал мне сил справиться с этой задачей. Ныне в силу сложившихся условий, руководствуясь исключительно благами Украины,от власти отказываюсь».

Причини падіння гетьманату: Поразка Німеччини у Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори;Залежність Української держави від австро-німецьких збройних формувань;Відсутність дієздатної регулярної української армії;Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги;Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни);Виникнення політичної опозиції гетьманській владі;Спроба знайти опру серед білогвардійців.

Історичне значення Української держави• Українська держава була найтривалішою і найміцнішою формою існування самостійної України періоду визвольних змагань 1917–1921 рр.• Україна впевнено вийшла на міжнародну арену, встановивши дипломатичні відносини з 25 країнами.• Активізувалося економічне життя, стабільними стали українські гроші.• Великі зрушення сталися в національно-культурній сфері.• Почалося створення української армії, запроваджено прокурорський нагляд за діями німецьких та австро-угорських військових судів на українських землях