Ви вже знаєте, що аби орієнтуватися в розмаїтті подій минулого, історики для зручності поділяють історичний час на великі відтинки - періоди, або епохи (поділ на історичні періоди називають періодизацією). Навіщо це потрібно?Щоб це зробити, учені беруть до уваги спільні ознаки в історії країн і народів, події і явища, за якими один період відрізняється від інших.
Перший розділ курсу буде присвячено найдавнішим часам історії. Період від появи пралюдей до виникнення міст, держав і винайдення писемності називають первісною добою, або первісністю. Він тривав від близько 3 млн років тому до IV тис. до н. е. Наступні розділи присвячено історії Давнього Сходу, Давньої Греції та Давнього Риму. Це історія перших цивілізацій. Вона тривала від IV тис. до н. е. до 476 р. Цивілізація (від латинського громадський, суспільний) - рівень розвитку суспільства, за якого постають міста, винаходять писемність, з’являються держави.
Учені-історики раз по раз відповідають на запитання: коли відбувалася та чи та подія? Визначати точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія. Хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Також ви пам’ятаєте, що відлік років від певної події називають літочисленням.
Найбільшу кількість фактів прадавньої історії людства вчені прагнуть пояснити, спираючись на еволюційну теорію. Її суть полягає в тому, що життя виникло на нашій планеті близько 3,8 млрд років тому з появою істот, що жили в морі. Близько 40 млн років тому виникли більш високоорганізовані примати, яких називають мавпами. Припускають, що саме від них розпочався шлях формування людини. Еволюція (від латинського розвиток) - процес зміни, розвитку кого- чи чого-небудь. Пригадайте кого вважають автором теорії еволюції?
Найбагатший матеріал для вивчення істот, яких називають пралюдьми, виявлено в Африці. Археологічні знахідки засвідчують появу там понад 4 млн років тому істот, названих австралопітеками, - мавп, які мали риси, що зближували їх з людиною. Це були наземні істоти, які могли пересуватися на задніх кінцівках.
Приблизно 1,7 млн років тому в Африці з’явився новий різновид пралюдини - пітекантроп. Пітекантроп, або мавполюдина, був кремезною, невисокою на зріст істотою, що впевнено пересувалася на двох ногах, - власне, тому пітекантропа ще називають людиною з прямою ходою. Пітеканропи були дуже подібні до «людини вмілої», проте мали розвиненіший мозок. На відміну від тих істот, які мешкали здебільшого в Африці, пітекантропи заселили частину Європи та Азії.
Справжнім випробуванням для пралюдей стала зміна природних умов унаслідок наступу холоду з півночі - приблизно 200-125 тис. років тому. Крига й сніг укрили більшу частину Європи, змінилась і пралюдина. Тепер це була кремезна, міцна, спритна й витривала істота, головним заняттям якої стало полювання. Викопні рештки цієї пралюдини вперше знайдено 1856 р. в долині річки Неандерталь - однієї з приток Рейну (Німеччина). Звідси походить умовна назва неандертальці.
Та чи не найзагадковішою таємницею в еволюції людини є зникнення неандертальців та поява сучасних людей. Річ у тім, що й ті і ті 40-35 тис. років тому співіснували на Європейському континенті, конкуруючи між собою. Незабаром неандертальці безслідно зникли, тож більшість учених уважає неандертальців тупиковою гілкою, не пов’язаною з виникненням власне людини.
Початок історії пов’язують з появою людини розумної (латинською мовою - гомо сапієнс). Уперше її рештки виявили в місцевості Кро-Маньйон (Франція). Звідси походить наукова назва кроманьйонська людина, або кроманьйонець. Найдавніші рештки людей сучасного типу, вік яких перевищує 100 тис. років, виявлено в Африці. Звідти, як уважають учені, перші люди розселилися на інші континенти. У Європі «людина розумна» з’явилася 40-35 тис. років тому.