Комплексна підсумкова робота №1
з української мови
учня (учениці) 5 класу
_________________________________
Лексикологія
І. Усно взаємодіє (УВ ГР 1)
1. Прослухати текст «Кошеня» і виконати завдання до нього.
2. На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.
За кожну правильну відповідь – по 2 бали.
1. Василько узяв кошеня
а) щоб погратися;
б) щоб комусь подарувати;
в) щоб врятувати;
г) щоб потішити маленьку сестричку.
2.У новій учительці Василько упізнав дівчину
а) яка розпитувала в нього дорогу;
б) якій він виніс кухоль води;
в) з якою він познайомився в поїзді;
г) яка була його сусідкою.
3.Марія Павлівна була
а) дочкою вчителя;
б) дочкою лікаря;
в) дочкою коваля;
г) дочкою лісника.
4.Побачивши у класі кошеня, нова вчителька
а) розгубилась;
б) розгнівалась;
в) здивувалась;
г) зраділа.
5. Сказавши, що кошеня приніс у клас він, Василько відчув
а) полегкість;
б) сором;
в) розкаяння;
г) сум.
6. У тому, що хлопчик підібрав кошеня, виявились такі його риси
а) милосердя до всього живого;
б) нерозважливість, безвідповідальність;
в) бажання завоювати прихильність учительки;
г) байдужість, боягузтво.
ІІ. Працює з текстом (ПТ ГР 2)
Прочитай текст та виконай письмово завдання до нього.
Нахвалявся мороз усіх в лісі поморозити. Холодних вітрів, лютих хурделиць накликав. Завивали вітри, шаленіли заметілі. Снігом усе замітали. Скрутно, голодно стало птахам і звірам. Навіть білочка й та засмутилася. Були в неї сякі-такі припаси, та вийшли. А до весни ще далеченько. «Добре їжакові,— думає білочка,— добре борсукові й ведмедеві: позасинали у своїх схованках під снігом і горя не знають. А тут, мабуть, доведеться, по чужих лісах поживи шукати».
Дострибала білочка до узлісся. Аж чує: хтось шурх-шурх, рип-рип!
Глянула, а то лісник на лижах пробирається. За плечима в нього тугий мішок, при боці — верболіз та осика, в пучечки пов’язані.
Підійшов лісник до крислатого дуба. Розклав на снігу свої вінички. Це — для зайців. Потім відступив трохи і в простору дуплянку, що висіла на сучку, поклав жолудів, соняшникового насіння, житніх сухарів. Це вже для білочки. Тепер їй не доведеться свою домівку й рідний ліс полишати.
__________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ. Письмово взаємодіє (ПВ ГР 3)
Напиши вільне есе (7-8 речень) на одну з тем:
(12 балів)
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІV. Досліджує мовлення (ДМ ГР 4)
Мовна тема «Лексикологія»
Кожне завдання по 2 бали
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1) будувати а) хворіти
2) дозволяти б) руйнувати
3) одужувати в) сміятися
4) плакати г) ревіти
ґ) забороняти
2. Установити відповідність між словами та їх синонімами:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1) обдарований а) гордий
2) роботящий б) винятковий
3) пихатий в) працьовитий
4) рідкісний г) оригінальний
ґ) талановитий
3. Установити відповідність між іншомовними словами та їх українськими відповідниками:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1) антракт а) перепона
2) бар’єр б) виклик
3) челендж в) допис
4) ротація г) перерва
ґ) зміна
4. Установити відповідність між групами слів за вживанням і прикладами:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1) професійні слова а) мешти, ногавиці
2) діалектні слова б) комп, спойлер
3) сленг в) дівчина, родина
4) загальновживані г) арія, метелик
ґ) діагональ, паралелограм
5. Установити групами слів і прикладами:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1) історизми а) фейк, хештеґ
2) архаїзми б) голова, брат
3) неологізми в) десниця, перст
4) активна лексика г) боярин, гайдамака
ґ) бусьок, файний.
6. Відредагувати словосполучення, записати їх.
Гладити плаття ______________________________________
Зробити прививку ____________________________________
Сусідній собака ______________________________________
Корисливий підручник ________________________________
Текст для аудіювання
Кошеня
Надійшов день, коли вперше після літньої перерви Василько пішов до школи.
Несподівано хлопчик почув жалібний писк. Під тином повзало плямисте кошеня. Василько схилився над ним. Кошеня було зовсім маленьке, та вже дивилося на світ каламутними оченятами. “Хтось викинув, - подумав хлопчик. – Пропаде тут!” Кошеня ткнулося носом Василькові в черевик і затихло.
-Ох, ти ж, дурненьке! Хочеш молока? Не пропадати ж тобі. Маєш справу з Васильком. Зрозуміло?
Василько підняв кошеня, подумав, озирнувся і сховав його в сумку. Нічого йому не станеться, якщо посидить у сумці. “А після уроків додому візьму, - вирішив хлопчик. – Мати давно хоче завести кішку”.
…Коли задзеленчав дзвоник і всі учні посідали за парти, в клас увійшла синьоока дівчина. Вона була в сірому вбранні, гладенько зачісана. Перед Васильком зринув спекотний день і винесений ним кухоль з водою, до якого спрагло приникла синьоока дівчина Маруся. ТІльки всі школярі називали її тепер Марією Павлівною, бо вона була їхньою новою вчителькою, ця лісникова донька.
Серед десятків дитячих облич вона теж упізнала Василька. Упізнала його очі-черешні й білі пір’їнки вицвілих брів. Учителька посміхнулась до хлопчика і він зрозумів, що й вона його упізнала.
Раптом почувся дивний звук. Здригнувшись, Василько схопився за сумку. Так і є, кошеняти в сумці вже нема… Як же воно вилізло?
У класі всі наче завмерли. У тиші виразно пролунало ніжне “няу-у!” В ту ж хвилину залунав дружний сміх дітей, школярі кинулись шукати під партами порушника спокою, і незабаром кошеня вже було на столі в Марії Павлівни. Коли в класі знову постала тиша, вчителька запитала:
-Хто ж це з вас, діти, приніс його?
Василько боявся звести на Марію Павлівну очі. Отак осоромитись. Та ще в перший день шкільного навчання! Ні, він нізащо не признається! Тільки чому це так важко дихати? Наче камінь проковтнув… Вчителька чекала, але всі мовчали.
- А я не думала, - нарешті мовила вона, - що в класі є боягузи, які бояться сказати правду.
“Однаково не скажу, - подумав Василько, похнюпившись. – Адже ніхто не взає… Як довго тягнеться оця хвилина! Хоч би вже швидше дзвінок!”
Ось учителька сіла на стілець. Ось вона знову встала, погладила кошеня.
- Ну що ж, - сказала, - якщо ніхто не хоче признатись, то я візьму його собі. Яка в нього смішна мордочка! І лапки в чорних шкарпетках, а хвостик – білий!
Подумавши, вона продовжувала:
- А може бути, що тому, хто приніс кошенятко шкода з ним розлучатись? Тоді я…
Вона злегка відсторонила кошеня від себе. Василько підняв голову.
- Ні, не шкода, - раптом вихопилось у нього. – Я іншого візьму!
Зрозумівши, що він виказав себе, Василько побачив, як насупились у Марії Павлівни брови і як вона водночас не може стримати усмішки. І в той же час Василько несподівано відчув, що він знову дихає легко і вільно.
- Хтось викинув, - пояснив він учительці. – Маленьке… Пропало б… Ну, я взяв… А потім… потім…
- Що сталося потім – зрозуміло, Васильку, - промовила Марія Павлівна. – У тому, що ти взяв кошеня, немає нічого поганого. Я, мабуть, сама б так зробила. Тільки чому ти зразу не признався? Хіба ти боягуз?
- Ні, я не боягуз, - прошепотів Василько. – Мені було соромно… (За О.Донченком; 490 сл.).
Відповіді: 1в, 2б, 3г, 4в, 5а, 6а.