О. Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя. Символічний зміст назви твору.

Тема. О. Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя.

Символічний зміст назви твору.

 

Мета: - поглибити знання учнів з характеристики літературного героя; розвивати логічне мислення та вміння узагальнювати прочитане, робити висновки;

-         виховувати повагу до старших, доброту, вміння співчувати та співпереживати.

Обладнання: тексти казки О. Уайльда «Хлопчик-зірка», цитатний матеріал, асоціативна схема, тлумачний словник.

 

Тип уроку: урок-кроссенс.

 

Епіграф: «Що в світі є найкращим для людини?

Відвертість, щирість серця і повага.

В сумні хвилини мамина увага,

А ще найкращим є добро!»

Ірина Гніденко

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Підніміть, будь ласка, руки, хто сьогодні йшов до школи з хорошим настроєм?

- А хто йшов без настрою?

- Хто готовий сьогодні гарно працювати на уроці?

- Хто з вас уважно прочитав казку Оскара Уайльда «Хлопчик-зірка»?

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель. Тепер перевіримо вашу увагу. Пропоную літературну гру «Кому належать слова?»

1. «Брр… Жахлива погода! Не розумію, куди тільки уряд дивиться.» (Вовк)
2. «Ну, а щодо мене, то мені не треба ніяких теорій. Якщо річ є такою, то такою вона і є, а зараз страшенно холодно.» (Дятел)
3. «Ого! То неабиякий шмат золота, треба його знайти…» (Лісоруб)
4. «Іди до хати, там тебе чекає твоя мати» (Лісоруб з дружиною)
5. «Ти виколов мені очі. Як же я можу бачити?» (Кріт)
6. «А хто ти такий, щоб питати мене, чого я так роблю?» (Хлопчик-зірка)

Вчитель. Молодці, із завданням впоралися. Це говорить про те, що ви читали уважно казку.

 

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Вчитель. Діти, хочу наголосити, що письменнику дуже подобалося все вишукане і прекрасне. Тому краса стала основою його життя і творчості.

Користуючись прийомом «Передбачення», подумайте, про що буде йти розмова сьогодні на уроці.

Вчитель. Ми поговоримо про добро і зло, людські вчинки, котрі автор засуджує та прославляє. За допомогою методу кроссенса ми проведемо урок.

Уайльд любив природу, відчував себе її частинкою, бажав, щоб людина та природа існували в гармонії і злагоді. Єдність людини і природи він показав дуже вдало у своїй казці «Хлопчик-зірка».

 

Вчитель. Діти, подивіться на екран. Які асоціації викликає у вас це зображення? Перший наш крок – це незвичайна поява немовляти.

Вчитель.«Була зимова морозна ніч. Сніг товстою ковдрою накривав землю й гілля дерев. …З неба впала зірка, і лісоруби почали її шукати.»

-         Це було диво…

-         Про яке диво ми дізналися?

(Лісоруби холодної зимової ночі знайшли немовля.)

-         Як ви гадаєте, чому саме взимку з’явився Хлопчик-зірка?

(Зірка – втілення чогось красивого, але холодного. Зима – символ холоду. І хлопчику притаманне холодне, байдуже ставлення до людей.)

-         Як автор описує зовнішність хлопчика?

(«…а цей мав личко біле і ніжне, ніби вироблене із слонової кістки, і золоті кучері – як пелюстки нарциса, і губи – як пелюстки червоної троянди, і очі – як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І був він стрункий, немов квітка в полі, де не ступала нога косаря.»)

 

Вчитель. Діти, зверніть увагу на наступне зображення. Що нам підказує цей красивий букет? (Письменник порівнює хлопчика з квітами.)

Групі учнів було запропоновано знайти символічне значення квітів, про які йдеться в тексті. Запрошую наших «науковців», що виконували цей міні-проект. Озвучте свою інформацію.

І гр. «Науковці».

-         Ми дізнавалися, що взагалі символізують квіти. І які квіти згадує автор у портретній характеристиці Хлопчика-зірки. Підсумком нашої роботи є книжка-орігамі.

Квіти – це символ життя.

Герой порівнюється із такими квітами:

трояндою – це символ любові, вдосконаленості, випещеності («губи – як пелюстки червоної троянди»);

фіалкою – символізує ніжність («очі – як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка»)

нарцисом – втілення гордості, себелюбство («золоті кучері, як пелюстки нарциса»).

-         Молодці, дякую, із завданням справилися гарно.

 

Вчитель. Третя картинка – і на ній ми бачимо нарцис.

- Як ви гадаєте, чому саме про цю квітку ми будемо вести зараз розмову? (Бо це символ гордості, ця квітка згадується у тексті).

Вчитель. Запрошую учня, який готував міні-проект «Я – літературознавець».

-Над яким завданням ти працював?

ІІ гр. «Літературознавець»

-         Я знайшов і прочитав міф про нарциса. Шукав такі слова, що стосуються нашого казкового героя. Зробив висновок, що нарцис – символ самозакоханості та себелюбства.

Вчитель. - Знайдіть у тексті казки слова, які підтверджують схожість героїв.

( «Себе  ж любив, і часто влітку, коли стояли тихі сонічні дні, він лежав у священиковому садку біля кринички і посміхався собі з утіхи, милуючись своєю вродою»).

Вчитель. Наш герой себе любив, милувався вродою, як і Нарцис. А ще був гордим своїм шляхетним походженням – він дитина Зірки, він як квітка.

-         Та чи принесла ця краса хлопчику щастя?

( Ні, не принесла, «ця врода обернулася йому тільки на шкоду, виростав він гордий, себелюбний і жорстокий».)

 

Вчитель. І знову картинка. Чому на ній ми бачимо жабу?

                ( Хлопчик від своєї жорстокості став жабою).

-         А як ставився хлопчик до Лісоруба, його дітей, жебраків? На це запитання ви шукали відповідь вдома. Зачитайте.

( Дітьми – гордував, попихав ними, називав їх своїми слугами;

Лісоруб – пихато, зневажливо, «я тобі не син і не буду коритися»;

жебраки – не мав співчуття, проганяв, кидався камінням).

 

-         Як до хлопчика поставилися Лісоруби та дружина одного із них? На це питання дадуть відповідь учні, що працювали над міні-проектом «Я – науковець».

 

ІІІ гр. Ми спробували визначити риси людського характеру, що притаманні двом лісорубам та дружині одного із них, звертали увагу на мовлення цих персонажів (як і про що вони говорять).

Риси людського характеру, що притаманні лісорубам та дружині одного із них

 

	Перший лісоруб	Другийлісоруб	Дружина
Цитати з тексту	«Наші надії, не збулись, нема нам з тобою вдачі. Давай залишим дитину тут…, ми не можемо забирати хліб у своїх, щоб віддати його іншим».	«Ні неможливо творити таке зло-залишити дитя замерзати тут на снігові… Я віднесу цю дитину до себе додому, і моя дружина піклуватиметься ним».	«Наші діти сидять без хліба, а ми будемо годувати чужу дитину. А хто про нас буде піклуватись? Хто нам дасть їжу?»
	«Ти взяв собі дитину, так віддай мені плащ…»	«Ні, не віддам, тому що плащ не твій і не мій, він належить дитині…»
Висновок	Люди є різні. Перший Лісоруб не може змиритись із воєюбідністю, не вірить у майбутнє, у краще життя, у нього від цього серце стало камінним.  Другий Лісоруб не може собі дозволити залишити в холодному лісі хлопчика, він переконаний, що і дружина зрозуміє його вчинок. У великій сім`ї знайдеться місце ще одній дитині. Другий Лісоруб з дружиною виявилися добрими і милосердними.

 

 

 

Вчитель. Дякую, молодці.

-         Розкажіть, як хлопчик ставився до тварин і птахів?

(Кріт – виколов очі; Коноплянка – підрізав крила; Білочка – вбив матір).

-         Тож які риси характеру проявилися у хлопчика до тварин і птахів?

(Жорстокість, зверхність, зневага, байдужість, немилосердя).

 

Вчитель. Всі ці риси характеру взяли верх над вродою, красою, добротою, любов’ю, ніжністю та співчуттям.

-         Чому з гарної квітки він перетворився на бридку жабу?

( Його було наказано силою природи за те, що він відмовив своїй матері при першій зустрічі).

-         Давайте послухаємо уривок із казки. А саме епізод про першу зустріч хлопчика з матір’ю.

Виразне читання уривка «Зустріч хлопчика з матір’ю в хатинці Лісоруба» ( «І Хлопчик-зірка, сповнений великою радістю і подивом, убіг до хати…до слів «тоді жінка встала і попленталася…»)

-         А матір не любити – гріх,

Я впевнена – найбільший.

Вона – той ангел й оберіг,

Що супроводжують нас вічно.

А. Савенюк

Вчитель.  Як тільки хлопчик скоїв найбільше зло  -  відштовхнув від себе матір, тієї ж миті він став схожим на жабу: бридку та потворну.

-         Давайте подивимося на схему, і що ж ми побачимо, що добро і зло йдуть поруч.

 

 

 

 

 

 

 

Жаба                                      Квітка

 

 

 

Потворність                                Краса

 

 

 

Грубість                                  Ніжність

 

 

 

Ненависть                                Любов

 

 

 

Зло                                        Добро

 

Вчитель. Але тільки від власного вибору людини залежить, що переможе – добро чи зло. Поки що в характеристиці нашого героя перемогло зло.

-         Чи справедлива була йому кара?

-         Діти, вам було задано випереджальне завдання. Потрібно було знайти літературні казки, в яких відбувається перетворення людей у тварин і навпаки. Назвіть ці казки та їх авторів.

(Гауф. «Карлик ніс», «Каліф-Чорногуз»,

Аксаков. «Червоненька квіточка»

Гофман «Лускунчик»

Єршов «Коник-Горбоконик»)

Вчитель. Головна тема казки – зовнішня краса нічого не варта без внутрішньої. Християнська мораль вчить: «Поважай батька і матір своїх. Людину тільки тоді можна вважати гарною, коли в неї чиста і добра душа. А чорнота душі хлопчика вбила його вроду. Він втратив красу зовнішню, щоб отримати красу внутрішню – душу.

-         Що нам підказує зображення хлопчика-прохача?

(Герой пішов з дому Лісоруба, бо він зрозумів, що згрішив у своєму житті)

-         Чому хлопчик змушений вирушити у дорогу?

(Він зрозумів, що його перетворення – це кара за гріх)

Вчитель. Звернімося до тлумачення слова «гріх».

Гріх:  1. Порушення релігійно-моральних догм, настанов, правил.

2. Поганий,непорядний вчинок.

-   Скільки значень має це слово?

-   В якому значенні воно вжите в тексті?

-   З чого почалося духовне очищення Хлопчика-зірки?

(він пішов по світу шукати свою матір, щоб виблагати у неї прощення)

-         Як спочатку складаються стосунки героя з природою? Як ставляться до нього рослини, звірі, птахи? Що відповіли на його запитання Кріт, Коноплянка, Білочка?

(Пташки та звірі повтікали від нього, бо пам’ятали його жорстокість; їв кислі ягоди; Кріт – як я можу бачити?; Коноплянка – як я можу літати?; Білочка – вбив мою матір. Шукаєш свою, щоб теж вбити?)

 

Вчитель. Шосте зображення нам підказує, що наш герой стає на стежку. На стежку чого?

(духовного очищення)

-         Розкажіть про внутрішній стан хлопчика?

(Він пішов безмежним лісом, умиваючись гіркими сльозами.)

-         Чи плакав раніше хлопчик?

-         Що означають його сльози?

(Олюднення, оживлення його душі)

-         Чому сльози гіркі?

(Він зрозумів, що без матері жити дуже важко, навіть неможливо)

-         Від чого чи кого залежить, що переможе у серці людини: зло чи добро?

(Від самої людини)

 

Вчитель.–На малюнку торгують людьми Як пов’язане це зображення з казкою?

(Хлопчика також продали Чаклуну)

-         Як Хлопчик-зірка потрапив до Чаклуна?

(той його купив)

-         Хто допомагає нашому героєві виконати завдання Чаклуна? Чому?

(Зайчик. Хлопчик визволив його із пастки)

-         Чи змінюється душа героя у випробуваннях? Доведіть?

(Так, змінюється. Віддає монети прокаженому і не боїться повертатися до Чаклуна)

 

Вчитель. – Діти, хто і кому сказав слова, що ви прочитали?

(Хлопчик-зірка прокаженому, коли віддав золоту монету)

Вчитель. Отже, ви зрозуміли, що тільки від самої людини залежить, що переможе у її серці: добро чи зло. Тому потрібно робити багато добра та виправляти всі життєві помилки.

-         Чи зробив це Хлопчик-зірка?

(Він зробив усе, щоб стати людиною. Краса повернулася до нього)

 

Вчитель. Центральною фотографією уроку є зображення красивого хлопчика з блакитними очима, гарною щирою усмішкою.

-         Про що говорить ця фотографія?

( Це є винагорода Хлопчику-зірці. Він став знову красивим.)

-         Що нового побачив хлопчик у своїх очах? Доведіть, цитуючи текст, що хлопчик став красивим не лише зовні, а й душею.

( «Його обличчя знову було гарне, як колись, і вся його колишня врода знову повернулася до нього, тільки в очах він побачив щось нове, чого раніше в них не бачив.»

«Я не гідний бути вашим королем, бо я зрікся матері, що породила мене, і я доти не матиму спокою, доки не знайду її і не випрошу в неї пробачення.»

«Крик радощів зірвався з вуст Хлопчика-зірки, і він побіг до жебрачки, і, впавши перед нею навколішки, обцілував рани на її ногах і омив їх своїми слізьми.»

«І він простер руки до прокаженого і припав до його ніг кажучи: «Тричі я виявляв до тебе милосердя. Ублагай же мою матір заговорити до мене.»

«І він знову заридав і сказав: - Мати моя! Несила мені більше терпіти ці страждання. Даруй мені своє прощення і дозволь вернутися назад до лісу.»)

-         Ким виявилися жебрачка і прокажений?

(Батьком і матір’ю)

Вчитель. Отож, краса і добро завжди разом. Якщо наші вчинки будуть добрими, то життя перетвориться на багатобарвний веселковий світ. Саме зараз я хочу вашу увагу звернути до вірша, який перегукується із нашим уроком. Написала його вчитель зарубіжної літератури Євгенія Кашуба з Полтавської області.

Читець. Спішіть сказати добре слово

Коханим, рідним і близьким

І хліб ділити випадково,

Допоки є ділити з ким.

Спішіть зустрінути вітрила,

Лице підставити під бриз

І дивувати, поки сила

Того, хто в будні з вами близь.

Спішіть любити тих, хто поруч,

У щасті, горі і журбі.

Поки не тріснув срібний обруч

У тиші линьте до груді.

Спішіть дарити свіжість квітів,

Синицю з рук не випускать

І в слові ніжнім, як в молитві,

Шукати серцем благодать.

 

Вчитель. Діти, уявіть, що ви стали дорослими успішними людьми. Напишіть на стікерах побажання на майбутнє для себе. Озвучте ці побажання і складіть їх у папку. (Бути щирим, не задирати носа, поважати інших, не заздрити; допомагати тим, хто потребує, бути милосердним, приходити на допомогу, поважати свою сім’ю, любити свою сім’ю, ставитися з повагою до оточуючих, дослухатися до порад інших, любити людей, не ставити себе вище за інших, робити тільки хороші справи, любити свою роботу, цінувати слово старших…)

 

Вчитель. Діти, наш урок підходить до завершення. Я хочу, щоб ви самі підвели його підсумок, використовуючи приказки та прислів’я, які ми вивчали.

Шкода краси, де розуму немає.

Доброго триматися, поганого цуратися.

Гляди не забудь: людиною будь.

Умієш помилятися, умій поправлятися.

Яка совість, така і честь.

Хочеш зробити добро – не відкладай його на той світ.

Сокіл шанує свої крила, а людина – ім’я.

Добра думка людину прикраша.

Хто з коня впаде, той знов у сідло сяде.

Хто в очах упав – навіки пропав.

Де троянди, там і колючки.

Не роби іншим того, чого не хочеш, щоб тобі робили.

Добре серце і в лихій біді допоможе.

Щедрість душі словами не доводять.

І людина буває порожня, мов капшук без грошей.

-         Молодці, із завданням гарно справилися.

Вчитель. А я хочу закінчити урок висловами, які знайшла у «Біблії». Це повчання Христові для нас усіх – і дорослих і дітей.

Довіряють, поважають і люблять лише чемних.

Ніколи не пізно змінитися, стати доброю, шанованою і чесною людиною.

Ввічливість і чемність відкриває нам людські серця, породжує гарне ставлення людей.

Живемо ми лише тоді, коли любимо.

Робімо добро людям, не чекаючи подяки і винагороди.

Даруючи радість іншим, самі стаємо кращими.

Отож, поки маємо час, усім робімо добро.

-         Дякую всім за співпрацю на уроці.

 

ІV. Оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання. Прочитати казку Г.К. Андерсена «Соловей».