Опорний конспект монтера колії

Департамент освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації

Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти

у Вінницькій області

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Жмеринське вище професійне училище»

 

 

Опорний  конспект монтера колії

2-3 розряду для проходження виробничої практики на підприємстві для учнів І курсу

(І семестр)

 

 

Жмеринка 2018 р.

 

 

Опорний конспект монтера колії 2-3 розряду, для проходження виробничої практики на підприємстві для учнів І курсу  (І семестр). Укладач:  майстер виробничого навчання  Бевз О.І. Жмеринське ВПУ, 2018 р. – 56 с.

 

 

В конспекті зібрано теоретичний матеріал для проходження учнями виробничої практики на підприємстві з професії «Монтер колії 2-3 розряду».

Даний посібник може стати в пригоді учням для кращого засвоєння матеріалу та для виконання комплексно-кваліфікаційних завдань, а також для майстра виробничого навчання в якості контрольного оцінювання знань.

 

Рецензенти:

Глущенко А.М. –  методист НМЦПТО у Вінницькій області

Западнова С.А.  – методист НМЦПТО у Вінницькій області

 

 

 

Розглянуто і затверджено на засіданні методичної ради НМЦПТО у Вінницькій області

Протокол №______від  «______» __________ 2018 р.

 

Зміст

Вступ ………………………………………………………..стр 4

Самостійне виконання робіт

монтера колії 2розряду……………...стр 9

 

Тема 3.1 Заповнення баласту в шпальні ящики……...стр 9

Тема 3.2 Видалення сміття з-під підошви рейки…….стр10

Тема 3.3 Клеймування деревяних шпал…………….…стр 11

Тема 3.4 Фарбування колійних та сигнальних знаків.. колійних залізобетонних та деревяних стовпчиків на переїзді……………………………………………….……стр 12

Тема 3.5 Укладання старих шпал штабелями………стр 14

Тема 3.6 Нумерація рейкових ланок……………….…..стр 15

Тема 3.7 Закручування та викручування болтів і шурупів у шпалах торцевим ключем……………………….……..стр 16

Тема 3.8 Комплектування клем клемними болтами та шайбами………………………………………………..…стр 17

Тема 3.9 Демонтаж рейкових стиків…………………стр 19

Тема 3.10 Знімання і укладання щитів снігозахисної загорожі……………………………………………….….стр 22

Тема 3.11 Очищення колій від снігу вручну………….…стр 24

Тема 3.12  Установлення та переставлення колійних знаків і снігозахисної загорожі на перегоні…………...стр 28

Контрольні запитання……………………………..стр 30

2

Самостійне виконання робіт монтера колії 3 розряду………………….…стр 32

 

Тема 4.1 Змащування клемних і закладних болтів вручну……………………………………………………...стр 32

Тема 4.2 Укладання шпал за епюрами…………….…..стр 33

Тема 4.3 Свердління отворів у рейках електричним

інструментом……………………………………………стр 35

Тема 4.4 Зміна окремих елементів рейко-шпальної решітки……………………………………………….…..стр 37

Тема 4.5 Регулювання рейкових зазорів гідравлічними

розгоночними приладами………………………..…стр 40

Тема 4.6 Регулювання колії у плані гідравлічними рихтувальними приладами……………………….……стр 42.

Тема 4.7 Вимірювання та виправлення рейкової нитки за шириною колії та рівнем……………………………….стр 43

Тема 4.8 Опорядження баластної призми……………стр 45

Тема 4.9 Закріплювання болтів………………………..стр 47

Тема 4.10 Заміна баласту нижче підошви шпал…….стр 48

Тема 4.11 Укладання ланок на земляне полотно за допомогою колієукладачів……………………………....стр 49

Тема 4.12 Добивання костилів на перегоні…………...стр 52

Контрольні запитання…………………………….стр 54

 

3

Вступ

У зв’язку з тим, що робота працівників колійного господарства пов’язана з рухом поїздів і маневровою роботою, вона вимагає ретельного виконання правил і технологічних процесів кожного виду робіт. Особливістю робіт, пов’язаних з ремонтом і утриманням колії, є їх різноманітність, зміна обставин і місць виконання. Роботи виконуються незалежно від пори року на станціях і перегонах, на електрифікованих дільницях і дільницях з тепловозною тягою, на прямих і в кривих дільницях, на насипах і в виїмках, там, де швидкість до 120 м/год. і швидкісних ділянках, де швидкість руху до 200 км/год. При виконанні робіт використовуються різноманітні матеріали, типи машин і механізмів, різні джерела енергозабезпечення, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальні механізми. При цьому, інструкція передбачає заходи, які, при належному їх виконанні, гарантують безпечні умови праці і забезпечення здоров’я працівників.

До самостійної роботи працівниками колійного господарства допускаються особи чоловічої статі не молодше 18 років, які у відповідності з вимогами „ Положення про медичний огляд працівників певних категорій ”, пройшли медичний огляд і визнані придатними для роботи у колійному господарстві. Особи, що приймаються на роботу

4

на посади бригадирів (звільнених) з поточного утримання та ремонту колії і штучних споруд, монтерів колії, обхідників колій та штучних

споруд повинні мати, в залежності від розряду, за яким

вони оформляються на роботу, загальносередню і професійно-технічну освіту. Під час приймання на роботу вони мають бути ознайомлені під розпис зі шкідливими та небезпечними умовами праці, що є на їх робочих місцях. Працівники повинні пройти вступний і первинний інструктажі з охорони праці, протягом 4-15 змін пройти стажування на робочому місці.

В процесі роботи працівники проходять періодичний медичний огляд. Працівники повинні проходити повторні, позапланові та цільові інструктажі з питань охорони праці.

Працівники повинні знати:

вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що виникають під час роботи у колійному господарстві; місцеві екологічні умови праці; вимоги виробничої санітарії, електробезпеки і пожежної безпеки в межах своїх обов’язків; видимі і звукові сигнали, що забезпечують безпечні умови праці та безпеку руху поїздів, знати знаки безпеки й порядок огородження місць виконання робіт; безпечні прийоми роботи, в тому числі знати й виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони

5

праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; способи надання першої медичної допомоги; місця розташування аптечок першої допомоги; порядок надання оперативної інформації про нещасні випадки та інші надзвичайні події і порядок дій причетних працівників у нестандартних ситуаціях.

Працівники зобов’язані дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку та здоров’я оточуючих людей у процесі виконання робіт чи під час перебування на території підприємства.

Всі роботи у колійному господарстві, крім тих, що виконуються однією особою (черговий по переїзду, монтер колії, що тимчасово призначений для огляду колії, сигналіст), необхідно виконувати під керівництвом і наглядом керівника робіт.

Під час виконання робіт бригадою з двох осіб, один з них, що має більший досвід, призначається старшим і відповідає за виконання необхідних заходів з безпеки праці.

Керівниками колійних робіт призначаються посадові особі у відповідності з „Інструкцією з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт” (ЦП-0067), а на роботи, що не вказані в цій інструкції, за призначенням керівника колійного підрозділу залізниці.

6

Керівниками робіт можуть призначатись монтери колії 3, 4, 5 та 6 розрядів.

Під час виконання робіт з будівництва, ремонту і поточного утримання колії працівники повинні користуватись спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а саме: костюмами бавовняними, черевиками шкіряними; куртками із плащ-намету (оранжевого кольору); комплектом водозахисного спецодягу із плащового полотна або

бавовняної прогумованої тканини оранжевого кольору; рукавицями комбінованими; жилетом сигнальним зі світло відбивальними смугами (літній та зимовий); окулярами захисними закритими.

– під час роботи з електроінструментом: рукавичками діелектричними; чоботами гумовими;

– під час виконання робіт із водоборотьби, очищення підкюветних дренажів, прорізів, галерей, штолень, лотків, ремонті колії на пунктах навантаження солі: плащем із плащ-намету або прогумованої тканини; каскою захисною; чоботами гумовими;

– під час роботи в тунелях: плащем із плащ-намету або прогумованої тканини, каскою захисною;

 

 

 

7

– узимку додатково: теплозахисним костюмом „Колійник”, чоботами утепленими, шапкою-вушанкою зі звукопровідними вставками, рукавицями ватяними.

Користуватись справними засобами індивідуального захисту необхідно в разі відповідності їх розміру і зросту монтерів колії.

Засобами індивідуального захисту від ураження електричним струмом, що пройшли в установленому порядку попереднє випробування.

Працівники повинні використовувати спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту за призначенням і стежити за його схоронністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

І.  Самостійне виконання робіт

монтера колії 2 розряду

 

Тема 3.1 Заповнення баласту в шпальні ящики

 

 

 

Шпальний ящик – це простір між коліями. Основною умовою при заповненні баласту в шпальні ящики – не підкидати забруднений баласт з обочини або міжколійя. Баласт в шпальних ящиках повинен бути ретельно утрамбований та правильно спланований, невтрамбований балласт поглинає в себе більшу кількість вологи, що понижає стійкість колії. При обпробовуванні колії шпальні ящики повинні бути до верху заповненні щебнем, в той час коли міжколійя повністью не засипається.

Матеріал для засипання в шпальні ящики вигружають в необхідній кількості на відкос призми після того як встановлять колію на щебінь. В залежності від погодних умов, заповнити балласт в шпальні ящики треба напротязі 3-5 днів.

 

9

Тема 3.2 Видалення сміття з-під підошви рейки

 

  

 

Для стійкої роботи колії і збільшення строку служби балласту,  рейок і шпал, необхідно утримувати баластну призму  у чистоті. Рейки мають бути ізольовані від баласту. Для цього необхідно вчасно видаляти забруднений баласт з - під підошви рейки. При цьому зазор між рейкою і баластом повинен бути не менше 3 см при дерев’яних шпалах. На ділянках із залізобетонними шпалами балласт повинен бути на одному рівні з поверхнею шпали.

 

 

 

 

 

10

 

Також основним обовязком монтера колії є: систематичне  і своєчасне видалення з поверхнні балластного шару бруду, шлаку, а весною перед початком танення снігу очищення балласту від снігу. Не допускати проростання трави і видаляти її з корінням

 

Тема 3.3 Клеймування дерев’яних шпал

 

 

Шпали передають тиск рейок на баластний шар, зв'язують обидві нитки колії і перешкоджають переміщенню

11

ниток як в поздовжньому, так і в поперечному напрямках,

тим самим забезпечуючи постійну ширину колії.

Дерев'яні шпали, виготовлені із ялини, сосни, кедра, смереки і модрини, міцні і пружні, не розколюються і мають добрий зв'язок з баластом. Щоб збільшити строк служби шпал приблизно в З … 4 рази їх просочують антисептиками (розчин фтористого натрію або хлористого цинку, креозотом).

Кожна шпала повинна мати заводський паспорт, чітко видимий номер партії та клеймо заводу.

 

Тема 3.4 Фарбування колійних та сигнальних знаків колійних залізобетонних та дерев’яних стовпчиків на переїзді.

 

 

12

Сигнали підрозділяються на постійні та переносні.

 Сигнальні знаки підрозділяються на постійні, постійні попереджувальні та тимчасові. Колійні знаки підрозділяються на постійні, колійні знаки особливі та попереджувальні.

 До сигналів і пристроїв колійного огороджування відносяться постійні колійні диски та сигнали зменшення швидкості, сигнали зупинки, сигнальні світлові покажчики, колійні упори та поворотні бруси. Виготовлення і установка сигналів, сигнальних і колійних знаків, колійних і поворотних брусів та упорів виконуються згідно порядку, встановленому Укрзалізницею.

Сигнальні знаки згідно ПТЕ встановлюються з правого боку колії за напрямком руху поїздів, а колійні - з правого боку за рахунком кілометрів на відстані не менше 3100 мм від осі крайньої колії. У виїмках, крім скелястих, і на виходах із них (на довжині 100 м) колійні знаки повинні встановлюватись на відстані не менше 5700 мм від осі крайньої колії. На електрифікованих ділянках сигнальні та колійні знаки можуть встановлюватись на опорах контактної мережі, крім тих опор, на яких установлені світлофорні головки або роз'єднувачі контактної мережі. На зимовий час біля місць перешкод встановлюються тимчасові сигнальні

знаки для снігоочищувачів.

 13

Справний стан колійних, сигнальних знаків і колійних

пристроїв забезпечується  дистанціями  колії за рахунок їх своєчасного ремонту, періодичного відновлення забарвлення і утримання їх у чистоті.

У підставок стовпів колійних і сигнальних знаків роблять розетки. При ремонті не можна допускати перестановки знака на нове місце, поворот його, зміну напису та кольору забарвлення.

Тема 3.5 Укладання старих шпал штабелями

Основною причиною непридатності шпал є недостатній догляд за ними. Дерев’яні шпали стають непридатними внаслідок появи в них тріщин, які призводять до розколу кінців шпал та гниття. Для запобігання цього шпали необхідно антисептувати та просочити в креозоті. Такі шпали при зберіганні слід укладати у штабеля на рівній очищеній

14

  ділянці з хорошим водовідводом. Нижній ряд кладуть на підкладки. Шпали у штабелях укладають на ділянці паралельно колії на відстані не менше 30 м від споруди і не ближче 6 м від головки рейки колії, для запобігання поганої видимості колії. Категорично забороняється укладання шпал під лініями контактної мережі.

Тема 3.6 Нумерація рейкових ланок

 

Рейкова ланка - рейка , зварена з декількох стандартних , як правило, термічно оброблених рейок Р65 або Р75 , що укладається в безстикову колію .

Довжина рейкової ланки на вітчизняних залізницях прийнята не менш 250 м і не більше 800 м.

Однак в тунелях і на деяких ділянках за умовами експлуатації при технічному   плані  укладають укорочені рейкові ланки , але не менше 150 м .

15

На експериментальних ділянках експлуатується безстикова колія з рейковою ланкою довжиною кілька кілометрів.

 

Тема 3.7 Закручування та викручування болтів і шурупів у шпалах торцевим ключем

 

 

    

 

 

Торцевий - ключ , призначений для закручування деталей , розташованих у важкодоступних або специфічних місцях , коли застосування інших типів ключів неможливо, наприклад , в поглибленнях.

 

 

 

 

16

 

 

Торцевий - ключ складається з полого гнізда ( торцевої головки ), які використовуються для відкручування / закручування гайок та болтів різних розмірів, насадок торцевого типу та додаткових пристосувань для роботи з ключем - коротких і довгих рукояток, також він широко застосовується при виконанні колійних робіт, а саме для закручування і відкручування колійних шурупів та болтів у шпалах.

 

Тема 3.8 Комплектування клем клемними болтами та шайбами

17

Проміжні скріплення застосовуються 3-х типів: нероздільні, роздільні та змішані. При цьому скріплення можуть бути підкладочними та без підкладочними.

 Роздільні скріплення можуть застосовуватися   на дерев’яних і залізобетонних шпалах При цьому виді скріплення рейка прикріплюється до підкладки на кожному кінці шпали двома жорсткими або пружними клемами і клемними болтами.

 У роздільних скріпленнях підкладка прикріплюється до дерев’яної шпали чотирма або шістьма шурупами, до залізобетонної – двома закладними болтами або шурупами.     Під гайки закладних або клемних болтів ( при жорстких клемах) і під   шурупи ставляться       двониткові  пружинні шайби.

Для запобігання послаблення клемних болтів жорсткі клеми повинні бути сильно  притиснуті до поверхні підкладок.  .

 

18

 При нероздільних скріпленнях типу ЖБ і ЖБР рейки прикріплюють до шпал пружними клемами та закладними болтами з гайками. У цих скріпленнях під підошву рейки і під клеми вкладають пружні прокладки, які одночасно є ізолюючими. На закладні болти одягають ізолюючі втулки, плоскі шайби та гайки, які загвинчують доти, доки верхня «гілка» клеми не доторкнеться до підошви рейки в двох місцях: на кінці клеми і біля кромки підошви. Болти затягують спочатку назовні колії, після цього в середині, з зусиллям.

Тема 3.9 Демонтаж рейкових стиків

   

Колія може бути ланковою (стиковою) і безстиковою. Ланкова колія складається із суцільних рейок стандартної довжини: 25 м і 12,5 м. Безстикова колія являє собою пліті довжиною до 800 м (короткі) і більше 800 м

19

(довгі). Раніше основною конструкцією колії була ланкова, нині прі­оритет переходить до безстикової. Місце сполучення і скріплення рейок між собою називається рейко­вим стиком. Звичайне стикове з'єднання складається із двох металевих стикових накладок, шести або чотирьох болтів з гай­ками і пружинними шайбами. Рейки, які з'єднуються, повинні мати на кін­цях по 2 або 3 отвори. Болти в стиках із двоголовими накладками розташовуються почергово гайками в середину і назовні колії. На кожний болт під гайку ставиться пружна гайка. Шестигранні гайки уніфіковані за розміром під ключ. Стандартні стики розміщуються між шпалами   один               навпроти іншого, в одному отворі, перпендикулярному осі колії. Відстань між осями стикових шпал прийнято: при рейках P75 і P65 — 420 мм;при рейках P50 — 440 мм і при інших типах рейок — 500 мм.

 

20

На лініях, обладнаних автоблокуванням, влаштовують ізоляційні і струмопровідні стики.

В ізоляційних стиках рейкові зазори мають бути в межах 5-8 мм. Ці стики можуть бути збірними чи клеєболтовими. В збірних використову­ються облягаючі металеві накладки  і подовжені стикові болти або двоголові накладки з поліаміду чи інших подібних матеріалів з типо­вими стиковими болтами.

В клеєболтових стиках використовуються типові  шестиотворні  двоголові накладки, простругані по верхніх і нижніх гранях або спеціального  прокату  накладки, що повністю заповнюють пазуху рейок. Накладки стягуються болтами звичайної чи підвищеної міцності за допомогою гайок з пружинними колійними шайбами.

Поверхні рейок і накладок, що підлягають склеюванню, перед нане­сенням клею обробляються до металевого блиску і знежирюються. Накладки і болти ізолюють від рейок шарами склотканини, просоченої епоксидним  клеєм.  Прикріплювачі рейок (кос­тилі, клеми  стикові вкладиші) на стикових шпалах мають бути ізольовані від накладки. Гарантійний строк експлуатації для клеєболтових стиків із двоголовими накладками-150 млн. т брутто пропущеного вантажу, а для високоміцних стиків-300 млн т брутто.

 

 

21

 

Зазор у стиках між рейками має дотримуватись у межах від 0 до 21 мм (за довжини рейок 25 м), або від 0 до 18 мм (за довжини рейок 12,5 м), що відповідає крайнім коливанням температури. Зазор дозволяє рейкам змінювати довжину при зміні температури, тому болтові отвори в рейках роблять дещо більшими, ніж діаметр болта, що дозволяє змінюватись за­зору в стику.

Тема 3.10 Знімання і укладання щитів снігозахисної загорожі.

22

Для захисту залізничних колій від снігу застосовується: переносні щити; постійні гратчасті паркани; лісові насадження. Переносні щити складаються з колів, що забиваються в грунт, і прикріплених до них щитів.

Снігові щити виготовляють трьох видів:

•    з площею просвітів 47% - застосовуються обмежено на дорогах, де заметілі бувають з щільним і мокрим снігом і супроводжується сильним вітром;
•    з площею просвітів 43% - застосовується на всіх дорогах;
•    з площею просвітів 37% - застосовуються на всіх дорогах , яких характерні сильні вітри, сухий і рухливий сніг.

Постійні гратчасті паркани.

 Снігозахисні паркани є надійним видом захисту колії від заметів при тривалих завірюхах з сильними вітрами на ділянках, де лісові насадження виростати не можуть. Максимальна снігозбірність досягається при прямому куті між парканом і напрямками панівних вітрів. Якщо цей кут менше 30 градусів, снігозахисні паркани мало ефективні.

Розрізняють три типи снігозахисних парканів: з вертикальною, горизонтальною і комбінованої обшивкою.

 Лісові насадження.

Природний ліс - найкращий вид захисту колії, він

 

23

ефективний і порівняно дешевий. Природний ліс і лісові насадження захищають поїзда і від впливу бічного і лобового вітрів, зменшуючи опір руху.

Тема 3.11 Очищення колій від снігу вручну

 

Очищення колій та стрілочних переводів від снігу виконується відповідно до вимог чинного законодавства.

Керівником робіт з очищення від снігу колій і стрілочних переводів призначається майстер  , бригадир колії, або досвідчені монтери дистанції колії (що мають кваліфікацію не нижче ІІІ-го розряду та знають умови роботи в конкретному районі станції).

Керівникам, що призначені з монтерів колії, слід пройти спеціальне навчання з керівництва групами працівників, які залучаються до робіт у конкретних районах станції.

Від безпосереднього виконання роботи керівник групи

24

звільняється.

Для очищення від снігу колій і стрілочних переводів за керівником закріплюється група працівників: на одноколійних дільницях і станційних коліях не більше 15 чол., на двоколійних дільницях не більше 20 чол. і на стрілочних переводах не більше 6 чол.

 На роздільних пунктах, де немає постійної маневрової роботи, дозволяється у світлий час доби виконувати роботи на стрілочних переводах одному монтерові колії не нижче ІІІ-го розряду.

Перелік таких роздільних пунктів визначається начальником служби колії за узгодженням з начальником дирекції залізничних перевезень.

Монтери колії, що вперше працюють узимку, проходять навчання особливостям роботи в зимових умовах і закріплюються наказом по підприємству за досвідченими монтерами колії.

 Проходити до місця очищення колії від снігу на перегоні і повертатися, необхідно збоку від колії або по узбіччю.

Під час очищення колій від снігу вручну траншеями або в разі оброблення снігових укосів після очищення снігоочисниками в укосах мають бути зроблені ніші на відстані 20-25 м одна від одної з розташуванням їх у

25

 шаховому порядку для розміщення в них працівників під час пропуску поїздів.

Розміри ніші визначаються в кожному окремому випадку кількістю працівників, але бути завглибшки не менше 0,75 м і завширшки 2 м.

Під час очищення колій від снігу у виїмках слід вживати заходів, необхідних для запобігання сніговому обвалу.

 

 

Під час очищення станційних колій і стрілочних переводів сніг необхідно складати у вали, у яких повинні бути зроблені розриви (завширшки по 1 м не рідше ніж через 9 м), або в купи з такими самими розривами для безпечної роботи і проходу.

Очищення та прибирання колій гірок, підгірок і стрілочних переводів від снігу дозволяється виконувати лише

26

за умови відсутності подавання вагонів на колії і стрілочні

переводи, що очищаються.

 

 

Ручне (шлангове) обдування стрілочних переводів стисненим повітрям виконується групою з двох монтерів колії.

Один з них здійснює очищення стрілки, а другий – перебуває біля крана повітророзбірної колонки, готовий у будь-який момент припинити подачу стисненого повітря і повідомити працівника про наближення рухомого складу.

 

 

27

Тема 3.12  Установлення та переставлення колійних знаків і снігозахисної загорожі на перегоні

 

 

До сигналів і пристроїв колійного загородження належать постійні колійні диски та сигнали зменшення швидкості, сигнали зупинки, світлові покажчики, снігозахисні загорожі.

Виготовлення та установлення сигналів, сигнальних та колійних знаків, колійних і поворотних брусів та упорів виконується згідно з порядком інструкцій  встановленим Укрзалізницею.

Сигнальні знаки згідно з ПТЕ встановлюються з правого боку колї за напрямком руху поїздів, а колійні з правого боку за рахунком кілометрів на відстані не менше 3100 мм від осі

 

28

крайньої колії. У виїмках, крім скелястих і на виходах з них вони повинні встановлюватись на відстані не менше 5700 мм від осі крайньої колії.

 На електрифікованих ділянках сигнальні та колійні знаки можуть встановлюватись на опорах контактної мережі, крім тих опор, на яких установлені світлофорні головки або роз’єднувачі контактної мережі.

 На зимовий час біля місць перешкод встановлюються тимчасові сигнальні знаки для снігоприбиральних машин.

Справний стан колійних, сигнальних знаків та колійних пристроїв забезпечується дистанціями колії, шляхом їх своєчасного ремонту, періодичного відновлення забарвлення та утримання їх у чистоті.

 На підставках стовпів колійних і сигнальних знаках роблять розетки. При ремонті знака не можна допускати його перестановки на нове місце, поворот його, зміну напису та кольору забарвлення.

Для захисту залізничних колій від снігу застосовується: переносні щити; постійні гратчасті паркани; лісові насадження. Переносні щити складаються з колів, що забиваються в грунт, і прикріплених до них щитів.

 

 

 

 

29

Контрольні запитання:

1. Дати визначення, що таке шпальний ящик?
2. Планування баласту в шпальному ящику.
3. Зазор між рейкою і баластом при дерев’яних шпалах.
4. З якої деревини виготовляють дерев’яні шпали?
5. Що повинна мати кожна шпала?
6. З якого боку та на якій відстані повинні встановлюватися колійні знаки?
7. Де встановлюють колійні та сигнальні знаки на електрифікованих ділянках?
8. Хто забезпечує справний стан колійних та сигнальних знаків?
9. Правила укладання старопридатних шпал.
10. Дати визначення, що таке рейкова ланка?
11. Довжина рейкової ланки на вітчизняних залізницях.
12. Яка довжина укороченої рейкової ланки?
13. На яких ділянках укладають укорочені рейкові ланки?
14. Призначення торцевого ключа.
15. Типи проміжного скріплення.
16. Довжина рейок ланкової колії.
17. Довжина рейок безстикової колії.
18. Що називається рейковим стиком?
19. З чого складається стикове з’єднання?

 

30

20. Зазори в ізоляційних стиках.
21. Які можуть бути ізоляційні стики?
22. Що застосовують для захисту колії від снігу?
23. Хто може бути призначеним керівником робіт при очищенні колії та стрілочних переводів?
24. Способи очищення колії від снігу.
25. Правила встановлення колійних знаків і снігозахисної загорожі на перегоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

Самостійне виконання робіт монтера колії 3 розряду

 

 

Тема 4.1 Змащування клемних і закладних болтів вручну

 

 

 

 При поточному утриманні проміжних скріплень на залізобетонних шпалах треба регулярно робити підкріплення (затягування ) клемних і закладних болтів. Планово-запобіжні затягування болтів, а також їх змащення виконується в терміни, що встановлені для кожної ділянки колії залежно від експлуатаційних та кліматичних умов. Ступінь затягування болтів, а також особливі вимоги до змащування скріплень визначається відповідно до «Технічних вказівок по улаштуванню, укладанню, ремонту й утриманню безстикової

32

колії на залізницях України».

Заміна дефектних деталей скріплень, підтягування закладних і клемних болтів, а також їх змащування,виконується по мірі необхідності та виявлення.

 

Тема 4.2 Укладання шпал за епюрами

 

 

Порядок розміщення шпал (кількість шпал) за довжиною рейкової ланки або на 1 км колії називається епюрою шпал

На залізничних коліях України залежно від діючих експлуатаційних умов,  категорії колії, типу шпал та залежно від плану лінії  (пряма чи крива)  застосовуються   такі   епюри

33

 укладання   дерев'яних   шпал: 1440, 1600,   1840 і 2000 шт/км.  Кількість  шпал  на 25-метрову рейкову ланку для 1440, 1600, 1840 і 2000 шт/км відповідно складає 36, 40, 46 і 50 шт/ланку.

Дерев'яні шпали на ланковій колії розміщуються:

•  в стиках зі стиковим прольотом    який складає: для рейок Р75 і Р65 – 420 мм, для рейок Р50 – 440 мм, для рейок Р43 – 500 мм;
•  на іншій протяжності ланки з проміжним прольотом , який складає: для епюри 2000 шт/км – 501-502 мм, для епюри 1840 шт/км – 546-547 мм, для епюри 1600 шт/км – 628-629 мм,  для епюри 1440 шт/км – 694-695 мм.

 Допустиме відхилення у відстанях між осями окремих дерев'яних шпал від епюрного положення не повинно перевищувати 8 см.

Шпали по відношенню до осі колії розташовуються перпендикулярно або по нормалі (на кривих). Кінці шпал із польового боку повинні бути вирівняні по шнуру. На одноколійних ділянках по шнуру повинні укладатися праві кінці шпал за рахунком кілометрів, у кривих - по зовнішній нитці кривої.

Довжина дерев'яних шпал всіх типів складає 2750 мм. За замовленням Головного управління колійного

 

34

господарства для особливо вантажонапружених ділянок постачають шпали довжиною 2800 мм, а для ділянок, де вкладається суміщена колія - довжиною 3000 мм.

 

Тема 4.3 Свердління отворів у рейках електричним інструментом

 

 

Електростанція повинна встановлюватися на узбіччі земляного полотна     на відстані не менше 2 м від крайньої рейки , металевий корпус електростанції повинен бути заземлений за допомогою заземлювача ,який забивають у землю на глибину не менше 1 м .

 Корпус електричного інструменту при роботі повинен бути з'єднаний з корпусом електростанції через четверту

35

жилу. Кабель електричного інструменту повинен бути тільки чотирижильним .

При переході з електроінструментом з одного місця робіт на інше і при перерві в роботі напругу в магістральному кабелі повинно бути знято, а електроінструмент вимкнений. При перенесенні інструменту забороняється тримати його за робочі органи.

Забороняється заправка бензинового бака під час роботи двигуна, переміщення інструмента на інше місце роботи з працюючим бензиновим двигуном, а також розведення вогню і куріння поблизу інструменту.

        При роботі електросвердлильних станків  (електродрилі) забороняється очищати свердла від стружки до повної зупинки свердла.

Основними колійними інструментами для свердління отворів є: рейкосвердлильні станки, які призначені для свердління отворів в рейках під стикові болти та електродриль по дереву, яка призначена для свердління отворів у дерев’яних шпалах і брусах.

 

 

 

 

 

36

Тема 4.4 Зміна окремих елементів рейко-шпальної решітки

 

 

Заміна окремих елементів рейко-шпальної решітки  на експлуатованих ділянках, наприклад заміна дерев'яних або залізобетонних шпал, рейок, стикових накладок, металевих підкладок, проводиться немеханізованим способом. На споруджуваних дорогах роботи по одиночній заміні елементів верхньої будови колії виконуються в мінімальних обсягах, так як на підготовлену баластну призму укладається нова колійна решітка, виготовлена на виробничих базах індустріальними методами. Особливо трудомістка заміна  залізобетонних шпал і одиночна заміна рейок.                       Рейку призначену до укладання   розміщують всередині колії на відстані 500 мм від бічної грані головки рейки, що підлягає заміні. Рейку прикріплюють  костилями   не менш ніж у двох місцях і, крім того, по кінцях. Торці підготовленої  рейки

37

закріплюють башмаками. При укладанні на залізобетонних шпалах підвезені рейки  розміщують в їх  заниженій  середній частині.    .

 

Заміну рейки проводять в такій послідовності:

•               Знімають стикові болти
•               Розшивають рейку
•               Викантовують   її  назовні колії
•               Насувають нову рейку
•               Ставлять накладки
•               Встановлюють стикові з'єднувачі
•               Охоплюють стики чотирма болтами
•               Пришивають рейку двома костилями через шпалу за шаблоном
•               Забивають інші костилів без шаблону
•               Встановлюють протиугін

38

•               Поповнюють число болтів в стиках до норми
•               Прибирають старі рейки

При роздільному скріпленні рейок:

•               Спочатку очищають скріплення від бруду
•               Встановлюють додаткові шайби
•               Змащують стикові болти
•               Якщо застосовуються шестиотворні накладки, то, крім того, знімають по одному середньому болту                           
•               Випробують і змащують клемні болти.

Далі виконують основні роботи:

•               У підготовленої до укладання рейки, що лежить всередині колії, висмикують костилі
•               Знімають клеми з болтами на стикових шпалах
•               Знімають болти і демонтують стики
•               Відгвинчують гайки клемних болтів і знімають клеми з болтами
•               Зрушують змінювану рейку на кінці шпал і прибирають його на узбіччя
•               Обмітають підкладки та поправляють прокладки
•               Насувають нову рейку
•               Встановлюють накладки і з'єднують їх чотирма стиковими болтами

 

39

•               Приварюють рейкові з'єднувачі для забезпечення надійної електричної провідності рейок
•               Встановлюють клеми з болтами
•               Загвинчують гайки клемних болтів

Після закінчення основних робіт перевіряють розмір колії і планують баластну призму.

 

 

Тема 4.5 Регулювання рейкових зазорів гідравлічними розгоночними приладами

Гідравлічний розгоночний  прилад РН-01А:

 

1 - затискні клини; 2 - корпус для розміщення механізмів приладу; 3 - ручка приладу; 4 - резервуар для масла з гідроприводом; 5 - спускний вентиль; 6 - пробка з сапуном; 7 - привід насоса; 8 - поворотна пружина; 9 - циліндр; 10 - інструментальний ящик; 11 - ролик для транспортування

 

 

40

Для повернення рейок у вихідне положення робиться розгонка або регулювання зазорів.

Регулювання зазорів призначається за наявності двох злитих або розтягнутих зазорів при рейках довжиною 25м, якщо зазор відрізняється від нормального більш ніж на 6 мм. Регулювання проходить без розриву рейкової пліті.

Бригада при розгонці зазорів гідравлічним приладом складається з 18 чоловік, при регулюванні зазорів на колії з костильним скріпленням - з 8 чоловік , з роздільним скріпленням з шурупами - з 12 чоловік .

При хорошому закріпленні колії від угону, розгонки зазорів не потрібно і більшість дистанцій колії її не виконують , обмежуючись лише регулюванням зазорів. Якщо в колії  лежать рейки довжиною 25 м , регулювання призначають за наявності двох злитих зазорів поспіль. Злитим зазором називають такий, при якому торці рейок стикаються. У зимовий час для запобігання зрізу болтів регулювання призначають при наявності в стиках розтягнутих зазорів.

Роботи по плановому регулюванню або розгонці зазорів, як правило, виконуються при комплексних планово-попереджувальних роботах і при ремонтах колії. В окремих випадках вони можуть виконуватися і як самостійні До складу робіт входять : вимірювання зазорів , складання

41

розрахункової відомості стикових зазорів , пересування рейок у відповідність з розрахунковими величинами.

На коліях з костильним скріпленням рейок до дерев'яних шпал розгонка зазорів одним гідравлічним  розгоночним  приладом виконується бригадою, що складається з 12 монтерів колії , не рахуючи сигналістів , огороджують місце робіт .

Тема 4.6 Регулювання колії у плані гідравлічними рихтувальними приладами

Для плавності руху важливо правильно утримувати колію в плані. Будь-які скривлення прямих і кривих ділянок колії спричиняють   додаткові  інерційні дії на колію і рухомий склад.

Прямолінійність рейок на прямих ділянках перевіряється за допомогою спеціального оптичного приладу,

42

а правильніше положення на кривих – шляхом вимірювання стріл вигину зовнішньої рейкової нитки довжною   10 і  20м.

Зовнішню рейку через кожні 5 або10 м розмічають рисками масляною фарбою. Стріла вигину для кожної такої поділки – це довжина перепендикуляра, опущенного з цієї точки на рейкову нитку. Величини стріл звіряють за спеціальними таблицями, складають графік стріл вигину, за якими проводяться розрахунки для виправлення колії в плані. На основі цих розрахунків виконується рихтування колії за допомогою гідравлічних приладів або рихтувальних машин.

Тема 4.7 Вимірювання та виправлення рейкової нитки за шириною колії та рівнем

Шириною колії називають відстань між внутрішніми боковими гранями головок рейок. Раніше ширина колії на прямих ділянках становила 1524 мм, тепер вона становить

43

1520 мм. Така ширина колії утримується на всіх прямих ділянках і на кривих радіусом більш 650м.

За радіусів кривих від 650 до 450 м ширина колії установлена 1530 мм, за радіусів 449м і менше – 1535 мм.

 Для колії на залізобетонних шпалах ширина колії на прямих та кривих ділянках за радіуса 300 м і більше встановлена однаковою – 1520 мм.

Забезпечити абсолютно точну ширину колії неможливо, тому ПТЕ допускає відхилення від норми на розширення +8 мм, на звуження -4 мм. На ділянках з деревяними шпалами, де швидкість руху не перевищує 50 км\год., допускається відхилення +10 мм і -4 мм. Ширина колії більше 1546 і менше 1510 в усіх випадках не допускається.

Головки двох рейок колії на прямих ділянках і на кривих радіусом 4000 м і більше мають бути на одному рівні – рівні головок рейок. (РГР). Дозволяється одну із рейкових ниток утримувати на рівні 6 мм вище другої, крім тунелів. На 2-х колійній лінії підвищується як правило бровочна  нитка. Перелік таких ділянок затверджується наказом начальника дистанції колії.

Необхідно уникати так званих «перекосів» - частої зміни відхилень вниз і вверх відносно РГР. Колійні перекоси спричиняють поперечні коливання рухомого складу, небезпечні для руху поїздів.

44

Тема 4.8 Опорядження баластної призми

 

 

Баластна призма - елемент верхньої будови колії з баласту, що укладається на земляне полотно для стабілізації рейко-шпальної решітки при впливі динамічних навантажень від рухомого складу.

 Конструкція баластної призми може бути:

•     Одношарова - споруджується з піску, галечно-гравійно-піщаної суміші або з азбестового баласту;
•     Двошарова - складається з піщаної або піщано-гравійної подушки, на яку укладається щебеневий баласт;
•     Тришарова - азбестовий баласт поверх щебеневої призми на піщаній подушці.

Одношарова баластних призма використовується на

45

станційних коліях і коліях з малої вантажонапруженістю, двошарова - на лініях будь вантажонапруженості, тришарова - на лініях з великою вантажонапруженістю і на сильно засмічуються ділянках. Піщана подушка дозволяє економити баластні матеріали, запобігає засмічення щебеню. При спорудженні земляного полотна з скельних, великоблочних і піщаних матеріалів, піщана подушка не потрібна.

Ухил укосів призми повинен бути не крутіше 1:1,5, а піщаної подушки 1:2. При укладанні щебеневого баласту передбачається запас на його осідання при ущільненні на 15-20%, а азбестового баласту на 25-35%. Поверхню баластної призми на прямих ділянках планують горизонтально, а на кривих - згідно з піднесенням зовнішньої рейки.

Між поверхнею баластового шару і підошвою рейок залишається зазор 30 мм, який необхідний:

• для забезпечення нормальної роботи рейкових ланок;
• для зручності виправки положення рейок по висоті.

Для щебеневого баласту засмічуванням вважаються фракції 0,1-25 мм, а забруднювачами - фракції менше 0,1 мм. Засмічувальні і забруднювачі поступово заповнюють простір, в результаті чого виникає руйнування колії. Пил вугілля, руди, металева стружка  гальмівних колодок забруднюють баластну призму до нижніх шарів, більш і менш сипучі частки заповнюють пори верхніх шарів (до 100 мм нижче

46

підошви шпал).

Терміни і глибина очищення баласту планується виходячи з фактичної забрудненості, яка визначається взяттям проб. Ширина баластної призми у верхній частині 3400 мм.

 

Тема 4.9 Закріплювання болтів

 

 

Після заміни рейок чи накладок необхідно повторно підтягнути стикові болти: в день заміни, через 1-2 дня, через 4-5 днів. Підтягувати їх починають з двух середніх. Стикові болти необхідно також закріплювати після кожної виправки стика. При закріплюванні болтів зазвичай використовують ключі довжиною 75 см (при  рейках Р75 і Р65). Після закріплювання болтів допускається не прилягання середньої

47

частини накладок до головки старопридатної рейки не більше

1,5 мм, а нових – 0,5 мм. Шурупи також загвинчуються ключами, забивати молотком їх категорично забороняється. Надійність загвинчування гайок, клемних і закладних болтів вибірково перевіряють динамометричним ключем.

 

Тема 4.10 Заміна баласту нижче підошви шпал

 

 

Підйомочний ремонт колії — призначений для відновлення рівнопружності підшпальної основи за рахунок його суцільного підйому і виправки колії з підбиттям шпал, а також для заміни непридатних шпал та часткового відновлення дренуючих властивостей баласту. При виконанні ремонту проводиться підйом колії на 50-60 мм з додаванням баласту із суцільною виправкою колії та підбиттям шпал, суцільною очисткою щебеню в шпальних ящиках і за

48

торцями шпал в місцях де з'явилися вихлюпи на глибину не менше 100 мм нижче підошви шпал, а при інших видах баласту — часткова заміна його на чистий, заміна непридатних шпал і скріплень, очищення водовідводів та інші роботи.

Тема 4.11 Укладання ланок на земляне полотно за допомогою колієукладачів

 

 

Укладання рейко-шпальної решітки при ланковому способі проводять ланковими колієукладачами. Колієукладач включає укладальний кран, 2-5 моторні платформи й состав із чотиривісних платформ, обладнаних роликовими конвеєрами, портальними арками й пристроями для закріплення пакетів ланок. При великому фронті одна із платформ може бути обладнана електролебідкою для перетягування пакетів ланок

49

уздовж состава на відстань до 200м. Зібрані на базі ланки укладають у пакети на платформи состава. Вони опираються на ролики рейками переверненої нижньої ланки. у такому випадку ланки обладнаються наконечниками. Пакети з 25-метровими ланками розміщають на двох чотиривісних платформах, а 12,5-метрові - на одній. При капітальному ремонті колії стару колійну решітку заміняють новою. У такому випадку необхідно мати не один поїзд, а два. Першим знімають старопридатну колійну решітку, тому поїзд називають колієрозбірним, другим укладають нову колійну решітку, його називають колієукладальним.

 

 

У голові колієрозбірного поїзда перебуває локомотив , за ним слідують чотиривісні платформи  з роликовим

50

конвеєром. У середній частині розташована одна або дві моторні платформи , а у хвості - кран. Останній поланково розбирає рейко-шпальну решітку й вантажить ланки на платформу. У міру комплектації пакетів ланок їх перетягають по составу на передні платформи.

 

 

 На звільнених від колійної решітки ділянках колії планують або очищають забруднений баласт, після чого в роботу вступає колієукладальний поїзд,що складається з укладального крана  і чотиривісних платформ  з моторною платформою  посередині. У хвості поїзда ставиться локомотив. Число моторних платформ залежить від фронту робіт і коливається від 1 до 3. У процесі роботи кран із причіпними до нього декількома платформами з ланками проводять укладання. У міру необхідності нову партію

 

51

пакетів ланок доставляють моторною платформою із хвостової частини состава. Укладальним краном укладають ланки нової колійної решітки.

У міру укладання ланок одного пакета перетягують і укладаються ланки наступного пакета. Число платформ, що причіпляють до МПД або КК, залежать від профілю колії.

Після закінчення робіт обидва состави повертаються на ланкоскладальну базу, де розвантажують старі й вантажать нові ланки рейко-шпальної решітки. укладальні крани використають також для механізованої зміни стрілочних переводів.

 

Тема 4.12 Добивання костилів на перегоні

  

 

Костиль залізничний призначений для скріплення рейок і дерев'яних шпал в колії. При скріпленні рейок і дерев'яних шпал - так званому костильному скріпленні , підошва рейки

52

прикріплюється до шпали капелюшком костиля .

 

Між капелюшком костиля і рейкою зазвичай вставляється еластична прокладка і жорстка металева підкладка , що має отвори для його забивання. Костиль залізничний забивають вручну або спеціальними машинами в шпалу .

При забиванні костилів на перегоні використовується ручний ударний інструмент, тому працівник повинен бути обережним і дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні колійних робіт.

53

Контрольні запитання:

1.             Утримання проміжних скріплень на залізничних шпалах.
2.             Що називається епюрою шпал?
3.             Довжина дерев’яної шпали.
4.             Техніка безпеки при свердлінні отворів.
5.             В якій послідовності виконують заміну рейки?
6.             Основні роботи при заміні окремих елементів рейко шпальної решітки.
7.      Назвати шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі монтера колії.
8.      Хто може бути призначений керівником колійних  робіт?
9.      При яких умовах призначається регулювання рейкових зазорів?
10. З скількох осіб складається бригада при регулюванні рейкових зазорів?
11. За допомогою яких спеціальних приладів проводиться регулювання колії у плані?
12. Дати визначення, що таке стріла вигину?
13. Що називається шириною колії?
14. Яка ширина колії на прямих ділянках?
15. На яких ділянках і на скільки дозволяється підняти одну  рейкову нитку над іншою?

54

16. Де не допускається підняття  рейкової нитки?
17. Що таке «перекоси» та їх наслідки?
18. Дати визначення, що таке баластна призма?
19. Конструкція баластної призми.
20. Для чого необхідний зазор між шпальним ящиком та підошвою рейки?
21. Яка ширина баластної призми у верхній частині?
22. Коли необхідно проводити закріплювання болтів?
23. Чим перевіряють закріплювання болтів?
24. Дати визначення, що таке підйомочний ремонт?
25. Що входить до складу колієукладача?
26. Послідовність укладання ланок на земляне полотно.
27. Технологія добивання костилів на перегоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

55

Список використаних джерел:

• Примірна інструкція з охорони праці для працівників колійного господарства. «Київ - 2008 р.» /Загальні положення/ - 2-5 с.
• Коментарі та роз’яснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць України. «Київ – 2004р.»  [Електронний ресурс] https://studfiles.net/preview/5411090/page:4

https://studfiles.net/preview/5411090/page:5/