Виступ "КРЕАТИВНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ: ШЛЯХИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СТЕРЕОТИПІВ І ШАБЛОНІВ"

Про матеріал

Чи часто у повсякденному житті ми проявляємо творчість? На жаль, більшість із нас має перешкоди у вирішенні завдань творчим шляхом, особливо, коли необхідно засвоїти щось нове. Немає впевненості у собі. Навіть якщо виникає творча думка, присутній страх бути не зрозумілим, в результаті чого ідеї не впроваджуються в життя, а з часом і зникають. У дорослому житті люди стримують свою творчу уяву, в них зникає бажання експериментувати.

Перегляд файлу

КРЕАТИВНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ: ШЛЯХИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СТЕРЕОТИПІВ І ШАБЛОНІВ

Розпочати розмову хотілося б зі слів В. Сухомлинського:

Що ж таке креативність? Серед визначень багатьох дослідників мені сподобалось визначення Е.Фромма:

А Дж. Гілфорд визначив шість параметрів креативності:

Це зовсім не означає, що дорослим не вистачає здібностей, просто вони мало використовують свій творчий потенціал. Між тим, вчені доводять, що нетворчих людей не існує. Треба вчасно «знайти» і «розкрити» себе.

Говард Гарднер у книзі «Межі розуму» визначає такі сім типів мислення:

вербально-лінгвістичний (здатність маніпулювати словами усно чи письмово);
логічно-математичний (здатність маніпулювати математичними формулами і логічними поняттями);
просторовий (здатність бачити графічні об’єкти й маніпулювати їх складовими);
музичний (здатність сприймати ритм і гармонію мелодій, маніпулювати звуками);
тілесно-кінестетичний (здатність використовувати рух тіла, наприклад, у танці, спорті);
внутрішньо-особистісний (здатність розуміти свої відчуття та розмірковувати на філософські теми);
комунікативний (здатність розуміти інших людей, їх відчуття та думки).

Як правило, у людини переважає якийсь один тип мислення, інколи два. Необхідно вчасно дослідити тип мислення і розвивати творчість у даному напрямку . Особливо це важливо для нас як педагогів, треба не тільки самим зорієнтуватись у розвитку своїх здібностей, а й допомогти це зробити учням.

Як приклад роботи над розвитком власної креативності можна пригадати відомих митців. Леонардо да Вінчі створив свій метод генерування ідей. Він заплющував очі, повністю розслаблявся й розмальовував аркуш паперу довільними лініями та карлючками. Потім розплющував очі й шукав у намальованому образи.

Сальвадор Далі ставив жерстяну тарілку на підлогу і сідав поруч у кріслі, тримаючи ложку над тарілкою. Потім розслаблявся, потроху починав засинати. У той час, коли він уже дрімав, ложка визковзала з руки, падала з дзеньком на тарілку й будила його якраз у той момент, коли він міг вловити деякі сюрреалістичні образи, які потім втілював у своїх картинах.

Композитор і музикант Джон Леннон навчився «закидати вудку» у свою свідомість і «ловити» образи, які потім втілював у музику.

Зрозуміло, що не всі народжені бути геніями, але кожен може знайти і застосувати власні способи розвитку творчого начала у нашому житті.

Наприклад, Джордана Айана пропонує 10 стратегій, спрямованих на творче вирішення завдань, пов’язаних із сім’єю, роботою, навчанням, захопленнями:

Погодьтесь, що ці поради корисні нам не тільки як звичайним людям, а й як педагогам. Оскільки педагогічна діяльність – це передусім діяльність творча. Без творчості неможливі ні навчальний, ні виховний процеси. Бо подібно до того, як скульптор ліпить свої скульптури, художник пише картини, а ювелір обробляє коштовне каміння, учитель причетний до творення нової особистості.

Як же виглядає творчий потенціал нашого колективу? Щоб дізнатися відповідь на це питання, серед вчителів нашої школи було проведено опитування «Творець-виконавець» (за Г. Павловою), яке показало, що 95% наших вчителів – обдаровані, творчі люди, яким по душі щось вигадувати, фантазувати, винаходити. Саме ці риси, на думку психолога – автора тесту, допоможуть у нашій трудовій діяльності вирішувати завдання, які вимагають відкриття певних закономірностей, відношень, пошуку нових методів роботи, технологій, передбачення кінцевого результату розпочатої роботи.

При цьому вчителі можуть перебувати на різних творчих рівнях:

репродуктивний передбачає, що вчитель, працюючі на основі вироблених до нього методів, досвіду, відбирає те, що найбільше відповідає умовам його праці та індивідуально-психологічним особливостям учнів;
раціоналізаторський передбачає, що вчитель на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує її.
конструкторський – передбачає таку діяльність учителя, у якій на основі свого досвіду, знань, психолого-педагогічних особливостей учнівського колективу, використовуючи існуючі методики, конструює свій варіант розв’язання педагогічної проблеми;
новаторський – передбачає розв’язання педагогічної проблеми на принципово нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою результативністю.

Кожен з нас особисто може визначити свій рівень педагогічної творчості, рівень зацікавленості професійною діяльністю, бажання власного вдосконалення. Але 5% вчителів люди творчі, хоча самі про це ще не здогадуються. Вони здатні критично мислити, обдумувати ідеї, відмовитись від старого і заскорузлого, бачити весь процес і предмет своєї роботи зі всіма його зв’язками.

Байдужих до творчості у нашому колективі немає. Мабуть, усі погодяться з тим, що без творчості не можливе становлення вчителя, його самопізнання, розвиток і розкриття як особистості.

Тому хочу запропонувати вашій увазі основні умови перетворення діяльності вчителя на творчу:

Практична частина.

Вправа «Привітання у креативному місті»

Мета: зняття емоційного напруження.

Процедура проведення: «Сьогодні ми з вами маємо можливість потрапити до креативного міста. Його мешканці дотримуються правила: вітатися нетрадиційно, без слів, залежно від вулиці. Наприклад, на вулиці Уклінній один одному вклоняються, на вулиці Креативній вітаються п’ятками, на вулиці Воїнів – плечима тощо».

Завдання: придумати та продемонструвати 3 привітання від групи, залежно від назви вулиці (придумати вулицю «креативного міста» та привітання на ній).

(демонстрація «привітань»)

Що нового ви відкрили для себе під час вітання у креативному місті?
Чи складно вам було бути креативним у креативному місті?

Вправа «Апельсин»

Мета: розвиток гнучкості, оригінальності мислення, швидкості видобування інформації із пам’яті, а також здатності усвідомлення переходу на новий рівень.

Процедура проведення: «Зараз ми будемо передавати один одному апельсин, називаючи при цьому його якості, властивості. Спробуємо не повторювати ті якості, які вже було названо».