Впровадження  інтерактивних технологій  навчання

в початковій  школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Підготувала

учитель початкових класів,

Подрєзова Марина Петрів

Актуальність досвіду

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується глибокими соціально-економічними перетвореннями, коли від людини вимагаються не тільки знання і вміння, а й розвинені особистісні якості, які давали б їй змогу активно долучатися до творчої діяльності. У зв’язку з цим перед освітою постають нові завдання: школа повинна орієнтуватися на створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, спрямовуватися не на заучування, а на формування в учнів здібностей самостійно осмислювати навколишню дійсність. Це передбачає перебудову процесу навчання, кінцевою метою якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та само актуалізація особистості. Демократичний розвиток України зумовив перебудову системи початкової,середньої та вищої освіти, розробку нових програм з метою поліпшення умов, результатів навчання школярів та вдосконалення професійної підготовки вчительських кадрів. В освітніх документах акцент робиться на розвитку інноваційних освітніх технологій у навчальному процесі з метою забезпечення переходу освіти на нову, особистісно- орієнтовану парадигму.  Визначальною рисою особистісно орієнтованого навчання є взаєморозуміння, взаємодія, творча співпраця вчителя та учнів. Вивченням теоретичних і дидактичних питань цього напряму займаються дослідники М.Башмаков, Г.Бермус, П.Гусак, Л.Калашніков,М.Кларін, Н.Протасова,О.Савченко, Г.Селевко.                                                                  За результатами досліджень, оптимальним для розвитку особистості є діалогічне педагогічне середовище, в якому особистість визнається цінною, вільною і шанованою. Навчальний процес у контексті діалогу – це активна взаємодія та спілкування його учасників, тобто інтеракція, що здійснюється за допомогою відповідних методів.                                        

               Проблема застосування інтерактиву в навчальному процесі була в центрі уваги таких дослідників, як О.Єльникова, Г.Коберник, О.Коберник, О.Комар, Т.Кравченко, М.Крайня, Г.Крівчикова, Л.Пироженко, О.Пометун. Теоретичні аспекти, пов’язані з визначенням  сутності інтерактивних методів, їх класифікації, визначенням найбільш поширених і придатних їх видів для розв’язання навчальних завдань набули висвітлення в працях російських ( О. Коротаєва, Г.Мітіна, Г.Самохіна, С.Стилік,Г.Шевченко) та українських (А. Мартинець, М.Скрипник, Л.Пироженко, О.Пометун та ін..) вчених.

              Головною метою мовної освіти в початкових класах є формування в учнів комунікативної компетенції – досконалого володіння навичками спілкування в будь-якому середовищі за різних обставин.

               Основні напрями оптимального вирішення таких завдань безпосередньо пов’язані з упровадженням у навчальний процес інтерактивних методів. Багатий досвід, накопичений педагогічною теорією і практикою, такий напрям, як обґрунтування дидактичних засад застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів, зокрема

в процесі мовної освіти, свідчить про те, що дані проблеми ще не знайшли достатнього осмислення й узагальнення в сучасній дидактиці. Аналіз літератури показав, що зусилля науковців спрямовуються переважно на визначення сутності інтерактивну, розробку різних видів таких методів, залишаючи поза увагою визначення дидактичних засад, їх ефективного використання у навчанні молодших школярів. Це утруднює належне запровадження інтерактивних методів у практику початкової школи, призводячи іноді до перенасичення ними навчального процесу, або, навпаки, залишаючи їх поза діяльністю вчителя і учнів. Це зумовлює необхідність дослідження цього питання, визначення потенційних резервів, закладених у дидактичній системі щодо конструювання навчального процесу

         Для впровадження інтерактивних методів у навчальний процес необхідно провести реформаційне оновлення або навчання серед педагогів.

        Жоден учитель, попередньо не пройшовши школу сучасного педагога, не зможе оперувати відповідними знаннями, щоб полегшити навчання й покращити рівень компетентності учнів.

         Здається, це утопія. Але вже сьогодні, як в Україні, так і за кордоном,педагогіка масово працює над апробацією в навчальних закладах інтерактивних методів.

         Сьогодні такий вид навчання називають особистісно зорієнтованим. Воно виходить із самоцінності особистості, її духовності та суверенності. Його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе та своїх обставин.

          Визначальним для особистісно зорієнтованого навчання має бути соціокультурний діалог у системі «педагог – дитина» на основі її розуміння, прийняття й визнання. Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання.

         Для чіткішого розуміння важливості інтерактивного навчання педагоги порівнюють його з  раніше відомими пасивним й активним навчанням. Якщо пасивне навчання – це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне  - це безпосередня участь дитини у викладанні матеріалу, то інтерактивне – це рівноправна взаємодія вчителя й учня. Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про, що наявності певних недоліків остання модель досить ефективна. Найбільший успіх мають ті методи, які в центр уваги ставлять учня.

         Динаміка розвитку системи освіти диктує перегляд звичних форм і змісту навчання. Практика показує, що корекція змісту освітніх програм відбувається швидше, ніж змінюються форми організації навчальної діяльності.

         Новий зміст, за законами гармонії, веде за собою зміни і у формах навчання. Напевно, цим і пояснюється той факт, що останнім часом педагоги – практики починають опановувати інтерактивне навчання, яке базується на діалогових формах процесу пізнання.

         Слід зазначити, що дуже часто нове – це добре забуте старе. Ще в афінський і римській школах підлітків вчили переконувати, вести полеміку, вступати в діалог. Під діалогом розуміли переговори, вільний обмін думками. Не кожному вдавалось оволодіти цим мистецтвом на належному рівні. Але таких було б іще менше, якби процес навчання будувався на диктаторстві з боку вчителя.

           Інтерактивність ( або відкритість до спілкування) набирає в наші дні особливого значення. Інтерактивними сьогодні називають спеціальні засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію комп’ютера з користувачем.  При збереженні кінцевої мети і основного змісту навчальної діяльності інтерактивне навчання міняє звичні форми на діалогові, що базуються на взаємопорозумінні та взаємодії.

               На інтерактивних уроках розвиток комунікативних умінь і навичок учнів здійснюється як в спілкуванні мікрогрупи, так і в діалозі між групами. Ефективність роботи кожної групи залежить від того, наскільки вдасться реалізувати дві основні функції навчання в діалоговому режимі: вирішення навчальних завдань і вияв підтримки членів групи в ході спільної роботи.

Компетентнісний підхід вимагає забезпечити реальну активність школярів у навчальному процесі. Особистісна орієнтація освіти потребує змін у технологіях навчання. Тому зростає вага тих технологій, які сприяють формуванню практичних навичок, пошуку й аналізу інформації, самоорганізації, становленню ціннісних орієнтацій. Проблемою сучасної школи є створення умов, за яких кожен учень мав би змогу навчатися самостійно, здобувати необхідну інформацію, використовуючи її для власного розвитку, самореалізації. Серед них найперспективнішою видається інтерактивна технологія у процесі реалізації компетентнісно орієнтованого підходу до навчання та виховання молодших школярів.

З огляду на це, важливими напрямками моєї роботи є розробка і впровадження у процесі навчання елементів  інтерактивного навчання, з метою реалізації компетентнісно орієнтованого підходу до навчання та формування ключових компетентностей учнів початкових класів.

Теоретична база

Всім відомо, що діти вчаться ефективно.якщо:

•  є мотивація до навчання;
•  використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання;
•  створено приязне комфортне середовище;
•  володіють відчуттям контролю над процесом навчання;
•  досягають успіхів;
•  є можливість випробувати нові знання на практиці і використати набуті знання;
•  повністю залучаються у процес навчання;
•  мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;
•  можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.

Всім цим «якщо» відповідає технологія інтерактивного навчання.

В історії України такі підходи до навчання використовувалися ще у першому десятиріччі минулого століття і були поширені у педагогічній практиці української школи в 20-ті роки. Найбільш поширеними серед них були такі форми навчальної діяльності, як бригадно-лабораторний і проектний методи, робота в парах змінного складу, виробничі та трудові екскурсії. Але, на жаль, вони не були належно вивчені та опрацьовані, не отримали позитивної оцінки та призвели до виникнення певних проблем.

Подальшою розробкою елементів інтерактивного навчання займалися В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, В.Шаталов, С.Лисенкова, Є.Ільїн, А.Хуторський. Це стало підґрунтям для виникнення теорії і практики інтерактивного навчання.

У західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивалися та вдосконалювалися. Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє свідомому засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії, практику.

В Україні розроблена та пропагандується технологія інтерактивного навчання О.І.Пометун та Л.В. Пироженко.

Технологія досвіду

Цілі і завдання інтерактивного навчання

• розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел;
• можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів;
• формування глибокої внутрішньої мотивації.(дод. 1,2)

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне вирішення питання на основі аналізу та відповідної ситуації. Сутність технології інтерактивного навчання можна зобразити такою схемою:

Інтерактивне навчання

Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за який кожен учень відчуває свою успішність. Інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного  навчання Навчальний процес відбувається за умовами постійної, активної взаємодії всіх учнів:співнавчання, взаємонавчання(колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання

Організація інтерактивного навчання Передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації

 

О. Пометун  та Л.Пироженко інтерактивні технології розподіляють на чотири групи залежно від мети уроку  та форм організації навчальної діяльності учнів:

• технології кооперативного навчання;
• технології колективно-групового навчання;
• технології ситуативного моделювання;
• технології опрацювання дискусійних питань. (дод. 4)

Інноваційна значущість мого досвіду полягає в тому, що на основі вивчення та аналізу науково-методичної літератури, власного досвіду роботи з проблеми «Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу шляхом використання інтерактивних технологій у навчально-виховний процес початкової школи», мною були виявлені і систематизовані найбільш припустимі інтерактивні технології для умов мого класу:

• при фронтальній формі роботи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ»;
• при кооперативній формі роботи: робота в парах («Обличчям до обличчя», «Один-удвох-усі разом»), робота в малих групах, «Карусель», «Акваріум»;
• інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Імітаційні ігри», «Драматизація»;
• технології навчання у дискусії: «Прес», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Дискусія».

Крім того, технології ситуативного моделювання дозволяють проводити нестандартні уроки.

 Це такі уроки:

Урок-дискусія.Урок-сюжетна замальовка.

Урок-дослідження.Урок-подорож.

Урок-звіт.Урок-казка.

Урок-змагання.Інтегровані уроки.(дод. 5)

Висновки

Компетентнісний підхід передбачає особистісно-діяльнісне навчання, заохочуючи активність учнів.

У формуванні ключових компетентностей на різному змісті необхідно забезпечити:

• чітке усвідомлення дитиною мети роботи;
• мотивацію на одержання виховного результату;
• оволодіння загально-навчальними уміннями і навичками;
• рефлексію своїх досягнень;
• можливість використання одержаних знань і умінь для розв’язання різних типів навчальних і життєвих задач (серед яких є обов’язково творчі);

набування індивідуального досвіду завершеної справи;

успішної співпраці у різних групах, для виконання комплексних завдань (наприклад, участь у проектах, творчих роботах, виставках, громадських дорученнях тощо),які вимагають застосування різних компетентностей, фізичної і вольової готовності до продуктивної праці;

• навчання дітей приймати рішення, спираючись на досвід, елементарне прогнозування. (дод. 6)

Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні для певного класу. Накопичений мною досвід з питань формування ключових компетентностей свідчить про те, що інтерактивні методи забезпечують процес формування компетентностей , дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика застосовуються одночасно, а це надає змогу учням:

• аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;
• навчитись формувати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументовано дискутувати;
• навчитись слухати інших, поважати альтернативну думку;
• моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації й переживати їх;
• вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
• знаходити спільне вирішення проблеми;
• розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи.

              (дод. 7)

Інтерактивні методи  дозволяють учителю:

• підвищити навчальну мотивацію;
• підвищити рівень самоорганізації учнів, рівень сформованості самоосвітньої компетентності;
• розвивати критичне та логічне мислення, творчі здібності, навички проектної діяльності.

               Спостерігаючи за результатами впровадження інтерактивний технологій у навчальний процес, я прийшла до висновку, що рівень сформованості предметних компетенцій учнів значно зростає . У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оціночними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. А отже відбувається формування ключових компетентностей учнів.

             Отже створення компетентнісно орієнтованого навчання та виховання, спрямованого на формування життєвої компетентності учнів, їхньої здатності до творчої самореалізації й саморозвитку, а також уміння успішно розв’язувати завдання у різних сферах життєдіяльності вважаються головною метою моєї педагогічної діяльності.

Додатки

 

 

Додаток 1

 

 

     Цілі і завдання інтерактивного навчанняРоРо

 

 

 

 

 

 

Розширення                        Можливості                       Формування

Пізнавальних                     перенесення                        глибокої

можливостей                      отриманих                           внутрішньої

учнів, зокрема                    умінь, навичок                   мотивації

у здобуванні,                      та способів

аналізі та                             діяльності

застосуванні                       на різні

інформації з                        предмети

різних джерел                    та позашкільне

                                             життя учнів

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Орієнтована структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

ІнтерактивнітехнологіїТехнологіїколективно -

кооперативногонавчаннягруповогонавчання

 

 

Технології інтерактивного навчання

 

 

 

 

-  робота в парах- мікрофон

- ротаційні (змінні) трійки                                              -мозковий штурм

- два – чотири – всі разом                                               - навчаючи – вчуся

- карусель                                                                          - ажурна пилка

- робота в малих групах                                                  - незакінчені речення

- акваріум                                                                         - дерево вирішень

 

 

Технологія ситуативного                                          Опрацювання

моделювання                                                              дискусійних питань

 

       - симуляція, або

        імітаційні ігри                                                          -  метод «Прес»

       - рольова гра                                                             - обери позицію

       - драматизація                                                           - безперервна шкала

       - дискусія                                                                  -  зміни позицію

 

 

                                    

 Додаток 5

 

Додаток 5

Використання інтерактивних

 

 

1.Мотивація                                                                  5.  Рефлексія,

- Мікрофон                                                                оцінювання результатів

 - Вилучи зайве                                                           - Тестування

- Роз'єднай слова                                                         - Сенкан

- Криголам                                                                   - Незакінчені речення               

- Банани                                                                        - Інтерв'ю                                                                                                                           - Задом наперед                                                           - Крісло автора

 

        2. Оголошення,                                     4. Інтерактивна

        Представлення теми                                         вправа

 

       - Дешифрувальник                                             - Ажурна пилка

        - Загадкові будиночки                                          - Читання

                                                                                з передбаченням

           - Навчаючи – вчусь                                                                            

                                                                                 - Обери позицію

                                                                                     - Прес                                                                              

 

3. Надання необхідної

інформації

 

- Мозковий штурм

                                                  -  Карусель

                                                                               

    Додаток  6

У   формуванні   ключових  компетентностей  на різному   змісті  необхідно   забезпечити:      

  

І. чітке усвідомлення                                                         І. можливість

 дитиною мети використання                                        одержаних знань

роботи,                                                                            і умінь для

мотивацію на                                                                 розв'язання

одержання                                                                            різних типів

виховного                                                                             навчальних і

результату                                                                           життєвих задач

 

 

ІІ. оволодіння                                                                       ІІ. навчання дітей

загально-навчальними                                                           приймати уміннями і                                                                                рішення,

навичками                                                                                спираючись

                                                                                                  на досвід,

                                                                                                   рефлексію                                                                                                                                                                                                                                                                                   

 

                               ІІІ. комплексних завдань

                               (проекти, виставки, творчі

                                роботи), які вимагають застосування різних

                                компетентностей, фізичної і вольової готовності

                                до продуктивної праці

 

 

 

 

Додаток  7

 

Інтерактивні методи надають змогу учням:

 

аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

 

навчитись формувати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументовано дискутувати;

 

навчитись слухати інших, поважати альтернативну думку;

 

моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації й переживати їх;

 

вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;

 

знаходити спільне вирішення проблеми;

 

розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи.

 

 

 

Додаток 8

 

Діаграма порівняльного аналізу результатів розвитку діалогічного мовлення: 2 клас – 1 чверть 3 класу

 

 

 

 

Діаграма порівняльного аналізу результатів розвитку монологічного  мовлення: 2 клас – 1 чверть 3 класу

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

 

Діаграма порівняльного аналізу результатів розвитку пізнавальної активності: 2 клас – 1 чверть 3 класу

 

 

 

 

Діаграма порівняльного аналізу результатів розвитку мотивації до навчання: 2 клас – 1 чверть 3 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10

Інтерактивні технології

 

 

Робота в парах

 

 

 

  

 

Інтерв’ю

«Мікрофон»

 

 

 

Зміни позицію

                                                          Акваріум

 

Робота в трійках

 

                                 

Імітаційна гра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні  форми  роботи  на  уроках  читанняу 2 класі

 

 

Тема уроку.В. Сухомлинський «Як же все це було без мене?», «По волосинці».

     Мета  уроку. Ознайомити учнів із значенням слова «оповідання»;  розвивати пізнавальні інтереси; удосконалювати навички виразного і правильного читання та навички літературного аналізу твору; вчити замислюватись над власним баченням зовнішнього і свого внутрішнього світу; викликати бажання брати краще з літературних джерел для самовиховання.

     Обладнання.  Портрет   В. Сухомлинського;  картки для групової роботи, таблиця складів, картки для читання;малюнкимамиі  дівчинки.

 

Хід  уроку

1.  Організація  учнів  до  уроку.

                        Продзвенів  і стих дзвінок,

                        починається урок.

                        Всі за парти  тихо  всілись

                        І на мене подивились.

• Сьогоднішній наш урок буде проходити під девізом: «Дивною казкою видається світ».  А  чи  буде він дивною  казкою? Це залежить від вас. Від вашої активності, уважності, творчості.

2.  Формування  читацьких  навичок.

1. Гра  «Назви  спільний  звук».

   Учитель називає ланцюжок слів: журавель, стриж, жайворонок, їжа, важко, жінка, дуже, ніжний. Учні встановлюють, що у них спільний звук [ж].

2. Розчитування  за  складовою  таблицею.

 Учні  читають  склади  із  буквами «ж», «ш».

3.  Гра  «Що  переплутали?».

    Учитель  читає вірш, деякі  слова пропонує  прочитати  на картках-блискавках.

    Геть усе, усе на світі                                                                                                                                                                                    

Переплутав хлопчик  Вітя.

   Каже: Діти вчаться … ,                   в  полі

    а комбайн  працює … ,                 в  школі

  всіх  людей  стрижуть … ,             в  лікарні

а лікують … ,                                    в  перукарні

ми  книжки  берем  в … ,                в  аптеці

ліки  у  … ,                                           у  бібліотеці

• Що  тут  не  так?  Доведіть.  Давайте  розплутаємо  цю  плутанку  і  поставимо  усі  слова  на  місця.

На  дошці запис продовження вірша.  На місці карток учні розташовують слова з карток.

             Діти, звісно, вчаться в  … ,

             а  комбайн працює в … ,

ми лікуємось в … ,        а стрижемось в … ,

             ліки беремо в …,

            а книжки в … .

                                                     Г. Малик

- Доведіть, що це вірш.

Назвіть, які рими використав поет.

4. Робота в парах.  «Підбери  риму».

Горбочок – садочок                                   хатинка – дитинка

Ранок – ганок                                               прилине  -  згине

Промінь  -  гомін                                          ближче  -  вище

Засвітило  -  звеселило

 

ІІІ.  Оголошення  теми  і  мети  уроку.

  - На сьогоднішньому  уроці ми починаємо вивчення нового розділу.  Якого?  Дізнаєтесь, якщо відгадаєте слово, розташувавши правильно букви.

віОпонняда  -  оповідання.

1. «Мозковий  штурм».

• Що таке, по-вашому, оповідання? ( Учні  висловлюють  свої  припущення, «секретар» записує їх на дошці.)
•  Чи  правильно ви відповіли, дізнаєтесь, прочитавши про це у підручнику.
• Отже, оповідання – це  розповідний, прозовий твір про різні випадки у житті людей, тварин.

На відміну від віршів, речення в оповіданні не римуються. Спорідненими словами до слова оповідання є слова оповідач, повідати, оповідати, розповідати.

   У цьому розділі ми прочитаємо оповідання про цікаві й повчальні випадки з життя ваших однолітків.  Аналізуючи їхні вчинки, їхню поведінку, ви повинні зрозуміти,  якими бути.

ІV.  Опрацювання  оповідання В.Сухомлинського  «Як же все це було без мене?

1. Вправа «Мікрофон».

• Василь  Сухомлинський – автор оповідань, казок, з якими ми найчастіше зустрічаємося на
• 
• сторінках підручника. Що ж ви знаєте про цю людину?

® Василь Олександрович Сухомлинський – відомий педагог.

  ® Понад 15 років працював учителем і директором школи.

  ® Він вів щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей.

  ® Його роздуми вилилися на папір і стали книгами.

  ® Усі твори В. Сухомлинського зібрані у  п’ятитомному  виданні.

2. Робота над заголовком.

 

«Дискусія» (інтерактивна технологія).

• Як ви розумієте заголовок «Як же все це було без мене?».
• А чи уявляєте собі цей світ без вас? Чи задумувались ви над цим?

3. Слухання оповідання, яке читає вчитель.

Проблемне запитання: Що здивувало Яринку?

4. Словникова робота.  Контроль швидкості читання.

  Завтра            шкільне            минуло           мати  мовчала

  Школа             менша             довго              Яринка думала

  Донька           трішечки         довкола          все  було

  Свято              відкритими      серед              дівчинка  дивилась

( Слова читають 2 рази, фіксуючи кількість прочитаних слів).

 

 

5. Перевірка розуміння прочитаного. Інтерактивна вправа «Карусель».

( Учні – учителі ставлять запитання, а учні – діти дають короткі відповіді).

1. Скільки років було Яринці? ( 7)
2. Що знайшла мама серед одягу? ( Сорочку.)
3. Чи довго була Яринка такою маленькою? ( Тиждень. )
4. Де перед цим була дівчинка? (Її ще не було на світі.)
5. Що тоді було довкола? (Все. )
6. Куди збиралася йти дівчинка? ( До школи. )
7. Над чим замислилась дівчинка? ( Як все це було без неї.)

 

6. Читання  твору  в  особах.

(Перед цим з’ясувати, що слова мами і дівчинки потрібно читати лагідно, ніжно. Слова Яринки – здивовано, а слова автора – розповідним тоном).

7. Мовно – логічне завдання

На дошці прикріплені малюнки мами і дівчинки та записані прикметники: турботлива, добра,

ніжна, уважна, акуратна, маленька, бережлива, здивована.

• З’єднайте слова із малюнками. Вибір свій обґрунтуйте, посилаючись на текст.

Фізкультхвилинка

           Встаньте, діти, посміхніться,

землі рідній поклоніться,

          за щасливий день вчорашній.

          І до сонця потягніться,

          в різні боки нахиліться,

          веретеном покрутіться.

          Раз присядьте, два присядьте

          І за парти тихо сядьте.

 

V.  Робота  над  оповіданням  В. Сухомлинського «По волосинці».

   1. Словникова  робота.

Читання  пірамідок слів:

      сама                                   дала

      нести                                  пляшку

      вузлик                                волосинці

      пошепки                            ледаченький

      хвилювання                     першокласник

2.  Читання  оповідання  «ланцюжком».
3.   «Інтерв’ю»  ( інтерактивна вправа).

•  Що вас найбільше вразило в оповіданні?
•  Що цікавого побачив Петрик у лісі? Що його здивувало?
•  Чому хлопчик стояв задумани

 

4.  Робота в групах.  «Ажурна пилка»  (інтерактивна вправа).

Клас поділено на 4 групи, оскільки оповідання варто поділити на 4 логічно завершені частини. Кожна група одержує завдання – прочитати «свій» уривок, обговорити його, добрати заголовок.

    По команді вчителя учні у кожній групі під № 1, 2, 3, 4, створюють нові групи, одержують завдання – коротенько передати зміст «свого» уривка, обговорити заголовки, складені  у попередніх групах,  розташувати їх у певній послідовності, щоб вони були планом оповідання. Користуючись складеним планом,переказати оповідання.

5.  Гра  «Давайте  посперечаємось».

а)  Бабуся з онуком гуляли в парку. (Ні.)

б) Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка. (Так.)

в) В  дзьобику вона принесла волосинку. (Так.)

г) Пташка швидко полетіла геть. (Ні.)

г) Петрик стояв заплаканий. (Ні.)

VІ.Домашнє  завдання. Підготувати переказ одного з оповідань на вибір.

 

VІІ.  Підсумок  уроку.

• Над якими творами ми працювали?
• Що було особливо цікавим?

 

 

 

             Конспект  уроку  з  курсу   «Основи здоров’я»   у  3  класі

 

 

 Тема.  Здоров’я  сім’ї

               Мета:    розширювати уявлення про сім’ю як основний чинник здоров’я,

                                 Формувати вміння піклуватися про молодих членів сім’ї, про не-

                                 мічних членів родини; виховувати бажання підтримувати тра-

                                 диції здорового способу життя.

                 Обладнання:  плакати, родинне дерево, підручник, робочий зошит, схеми,

                                                мікрофон.

 

 

Хід  уроку

 

 

І.  Організаційний момент

 

Учитель

  Доброго здоров’я, діти, доброго вам дня!

  Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня.

 Хай сміється мирне небо і дивує світ,

 А Земля нехай дарує вам барвистий цвіт.

  Бо здоров’я, любі діти, в світі головне.

  А здоровий і веселий – щастя не мине!

 

 

ІІ.Повторення вивченого матеріалу

     

     1.      Проблемна ситуація  «Мікрофон».

          -     Що потрібно людині для щастя?

( Діти висловлюють свої думки, передаючи уявний мікрофон одне одному).

Висновок.  Отож, людині  потрібно здоров’я, щоб учитися, рости і міцніти, долати труднощі життя і досягати успіху,щоб бути щасливою. Бо недарма народ каже: «Було б здоров’я, а все інше наживемо!»

 

 

Перевірка домашнього завдання.

 

1. Робота з прислів’ями.

• Здоровому все здорово.
• Весела думка – половина здоров’я.
• Як на душі, так і на тілі.
• Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.
• Найбільше багатство – здоров’я.
• Як нема сили, то й світ не милий.
• Світ великий – було б здоров’я!

 

 

 

 

 

2. Заповнення таблиці «Фактори природи, що впливають на здоров’я людини».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Групова  робота.

Учні діляться на три групи. Перша готує повідомлення про шкідливість і користь сонця; друга про те , яке повітря шкідливе, а яке – корисне; третя про те, чи може бути шкідливою вода.

4.  Звіт « медиків».

За  малюнками діти розповідають, як можна загартовуватися і зберегти своє здоров’я.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

1. Створення проблемної ситуації.

« Ажурна  пилка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Повідомлення теми уроку

• Сьогодні розмова піде про найближчих і найдорожчих для нас людей. Про тих, хто, незважаючи ні на що, завжди готовий надати нам допомогу і підтримку, про тих, хто нас любить і цінує найбільше у світі, про тих, хто піклується про наше здоров’я і кому ми зобов’язані своїм життям, - про наших рідних.

Так, діти, мова піде про ваші родини, про збереження здоров’я в сім’ї.

3. Створення проблемної ситуації.

• Що таке сім’я?

4. Розв’язання  проблеми,поставленної  вчителем.

Діти розповідають про їхні сім’ї, роботу батьків, сімейний відпочинок у вихідні та святкові дні. Важливо, щоб діти говорили якнайбільше. Це надасть яскравого позитивно-емоційного забарвлення всьому уроку і створить невимушену обстановку. (Розповіді можна супроводжувати фотографіями).

5.  Висновок.

Сім’я – найближчі для тебе люди. Кожна родина по-своєму особлива. Кожна має свої традиції, правила. Тож, якщо в сім’ї всі допомагають одне одному, тут завжди пануватимуть добробут і здоров’я.

6. Бесіда про обов’язки дитини в сім’ї.

• Чи маєш ти обов’язки в сім’ї?
• Які?
• Чи виконуєш ти їх із задоволенням?
• Чому?
• Як ти думаєш, кому ти полегшуєш працю, виконуючи свої обов’язки?

7. Робота з підручником.

1. Опрацювання тексту .
2. Розповіді за малюнками.
3. Відповіді на запитання.

  ІV.  Фізкультхвилинка

 

(«У цьому класі друзі всі»)

 

V.  Закріплення вивченого матеріалу

   1. Закріплення вивченого матеріалу

    Завдання 1. Намалювати членів своєї родини.

    Завдання 2. Колективна робота.

    Завдання 3. Самостійна робота.

    Завдання 4. Робота у групах.

    Завдання 5. Вибрати правильну відповідь.

 

 

1. Продовжити речення.

Моя мама… .

Мій тато… .

Бабуся – це мама… .

Дідусь – це тато… .

Прабабуся – це … .

Прадідусь – це … .

• Як звати ваших дідусів, бабусь, прабабусь,прадідусів?
• Де вони знаходяться на родовідному дереві?
• Хто дає життя вашому роду?
• Що станеться з деревом, якщо його спиляти, лишити коріння?
• То як слід ставитися до найстарших членів вашої родини? Чому?

 

2. Гра «Трапляється -  не трапляється».

Якщо в родині таке буває, діти стоять, якщо не буває – присідають.

• Мама готує смачненький сніданок.
• Я прибираю в хаті.
• Дідусь грає з тобою в рухливу гру.
• Тато зав’язує   тобі бантики.
• Бабуся пригощає чаєм з травами.
• Ти миєш взуття всім членам родини.
• Мама робить татові масаж.
• Дідусь годує тебе з ложечки.
• Ти робиш рідним приємні сюрпризи.

Учитель. Тож бажаю, щоб у ваших родинах завжди панували мир і спокій, ви завжди відчували підтримку інших і самі теж дарували своїм близьким тільки радість.

 

VІ. Практична робота.

«Визначення обов’язків учня  щодо піклування про здоров’я членів сім’ї, вміти їх виконувати.

 

1. Розповідь з елементами бесіди.

-Сім’я,  мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. У родині має панувати злагода,повага до близьких,  менші повинні шанувати старших, особливо бабусь і дідусів.

 - Як батьки піклуються про вас?

- Як ви піклуєтеся про здоров’я своїх рідних?

- Що ви робите, щоб зберегти здоров’я в сім’ї?

 

Висновок.  Молодший школяр може:

• допомагати мамі у приготування їжі;
• піклуватися про молодших братиків і сестричок;
• прибирати у помешканні;
• доглядати за квітами, домашніми тваринами;
• організовувати рухливі ігри та фізкультхвилинки;
• робити рідним приємні сюрпризи;
• розрадити засмучених родичів;
• створювати і підтримувати гарний настрій.

Ситуація.  Обговорення й виконання завдання в групах.

1. Якщо хтось із членів сім’ї захворів на грип треба…
2. Дописати букви і  прочитати ключове слово. Кросворд.   (Сім’я).

VІІ.  Підсумок  уроку

• Про що йшла мова на уроці?
• Чи потрібно піклуватися про здоров’я всіх членів родини?
• Чи приносить вам це задоволення?
• Яка атмосфера повинна панувати в сім’ї, щоб всі були здорові?

Оцінювання роботи дітей на уроці.

VІІІ. Творче домашнє завдання. Робимо ранкову зарядку всією сім’єю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок з українського читання  у 2 –ому класі

 

Поетичні  перлинки

Тема уроку.   І.Франко «Дрімають села».

Мета уроку. Поглибити уявлення дітей про картини природи восени; привчати

                         учнів через художнє слово бачити художній образ осені  з  її різ-

нобарвністю,  щедрістю, багатством; удосконалювати навички

                          виразного читання; розвивати образне мислення, творчу уяву;

                          виховувати естетичні смаки, любов до рідної природи.

Обладнання. Репродукція картини «Київська осінь» М. Глущенка,ілюстратив-

ний матеріал на тему «Осінь» ; П.І. Чайковський «Пори року»;

                                                              картки для групової роботи.

Хід    уроку

І.  Розумова розминка.

1. Гра «Знайди слово».

      - Виконавши дії, прочитай записані слова.

     Перо – о + лин + кава – ва ( перлина )

• Що ж таке перлина?

Перлинка – дорогоцінний камінь, знайдений на дні моря.

Поле –ле + е + тич + наша + ша ( поетична)

• Від якого слова утворилося слово поетична? (Поети, поезія).
• Поєднавши утворені слова, складіть словосполучення. ( Поетична перлинка ).

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

• Як ви розумієте вислів « Поетична перлинка» ?

( Всі свої припущення учні записують на дошці ).

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

• Наша українська мова – напрочуд  багата, дзвінка, ніжна і милозвучна. У ній відчувається і подих бурі, і ніжність трояндових пелюсток, спів потічка веселого і шум дрімучого лісу, шепіт колосистої ниви, і спів солов’я. Українська мова – це мова нашої природи, народної пісні і, звичайно,  поезії. Адже вірші – це ще один неоціненний скарб, мовна перлина. Особливо ті вірші, у яких красою слова описано красу природи.
• На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з віршем І.Франка «Дрімають села».

2. Інтерактивна вправа « Дискусія».

• Подумайте і скажіть, чому саме «дрімають» села. ( Учні наводять свої аргументи, сперечаються і , нарешті, приходять до єдиної думки. Дрімають тому, що прийшла осінь, а можливо і зима. В природі сталися зміни – настала пора відпочинку і для селян, і для природи.

ІІІ. Опрацювання вірша І. Франка «Дрімають села».

1. Вправа «Знаю сам і поділюся з вами»

(Розповідь заздалегідь підготовленого учня про дитинство І.Франка)

 

 

2. Виразне читання вірша вчителем.

«Інтерв’ю».

•  Що найбільше вас вразило у цьому вірші?
• Який день описав поет?
• Яка картина постала у вашій уяві?

3. Словникова робота. Гра «Блискавка».

Слова на картках:  село, ясен, сонце, хатки,зеленіє, потягає, довгим, тоном, в’ється, над загоном

4. Читання  вірша учнями по строфах.

     а) Читання мовчки І строфи вірша.

     - Доведіть словами вірша, що це осінь.

     б) Читання вголос ІІ строфи вірша.

     - Яку картину змальовують наступні 4 рядки вірша?

     - Прочитайте опис садків. Коли так буває?

 

Фізкультхвилинка

              Трава низенька – низенька.

              Дерева високі – високі.

              Вітер дерева колише, гойдає,

 то праворуч, то ліворуч нахиляє,

то вгору, то вниз нагинає.

              Птахи летять – відлітають,

              А учні тихенько за парти сідають.

 

ІV. Робота в парах «Обличчям до обличчя».

( Учні обговорюють, де необхідно зробити паузи, в якому темпі читати вірш, домовляються, хто яку строфу буде читати, а потім напівголосночитають один одному).

1. Вправа «Дочитай далі»

(Учитель читає слова з вірша, а учні,відшукавши їх, дочитують рядок до кінця).

  … ясно … ( ще осіннє сонце сяє);

 та холодом … ( осіннім вже в повітрі повіває);

темно – зеленії … ( садки дрімають вже без плоду)

…тихо … ( гріються хатки)

 

2. Гра «Кращий диктор телебачення».

( Учні повинні виразно прочитати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на «глядачів»).

 

3. Диференційована групова робота «Акваріум».

(Учні вголос обговорюють завдання, приймають спільне рішення і озвучують його).

1. група

           Вибрати з вірша строфу, яка найбільше сподобалася. Виразно прочитати її. Обґрунтувати свій вибір.

 

2. група

          Віднайти у вірші слова – рими. Зачитати їх.

          Сяє – повіває.

          Садки – хатки.

          Дрімають – дивляться.

          Це – вже.

( По можливості, самостійно дібрати рими на тему «Осінь» ).

 

3. група

 Скласти невеличкий твір – мініатюру «Осінній день».

 

4. група

-Як ви гадаєте, що подібного є у вірші й на картині?

 ( Розгляд репродукції картини  Глущенка«Київська осінь», можлива інша).

 

• Автор картини тонко відчував природу, умів бачити і відтворити фарбами на полотні її красу. Художник не вибрав якогось незвичайного краєвиду. Він зобразив пагорб, укритий рослинністю, деревами, яких уже торкнулася осінь своїми чудовими барвами, нешироку дорогу, вдалині – залізницю. Дивлячись на картину, відчуваємо спокій, гармонію в природі. Цей спокій і красу осінньої природи художник змальовує за допомогою вдало дібраних кольорів. На картині переважають зеленувато – золотисті тони. Вони притягують увагу глядача, вводячи у світ мрійливої спокійної осені.

V.Домашнє завдання.Вивчити вірш І. Франка «Дрімають села»напам’ять

VІ. Підсумок  уроку.

       - Чи цікавим був урок? Що найбільше сподобалось?

       - Якби ви були художниками, які  ілюстрації створили б до вірша «Дрімають села»?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок позакласного читання у другому класі

          Тема Формування вмінь будувати зв’язні монологічні  висловлювання  на тему: «Осінь у лісі».

 

              Мета:формувати в учнів уміння будувати зв’язні монологічнівисловлювання на основі

                                    власного досвіду та шляхомвикористання матеріалів дитячоїлітератури;

                                    розвивати мислення, вміння слухати й розуміти почуте, працюватив колективі;

                розширювати читацький кругозір;

                виховувати толерантність.   

 

              Обладнання:комплект хрестоматій для позакласного    читання ;малюнок із зображенням

                                      ведмежатка; макет «машини часу»;чотири малюнкидо вірша І.  Блажкевич

                                      «Кленові листки»; опорні матеріали для демонстраційної роботи – картки «Осінь настає»,

                                      «Золота осінь», «Відлітають журавлі»;    чотири конверти для організаціїколективної

                                       роботи із картками, кольорові олівці, альбомні аркуші.

 

Хід    уроку

І. Організаційний момент

    Учні класу під керівництвом учителя  об’єднуються  в чотири групи.

ІІ. Активізація мовленнєвої діяльності

   Вправа «Слухай і думай, що буде далі»  ( технологія  «мікрофон» ).

  а)  Читання першої частини оповідання Ю. Старостенка « І трапиться ж таке» вчителем.

                                       І трапиться ж таке

        Від самого ранку купчилися  за лісом сірі хмари і все погрожували відтіля холодним подихом: ху-ху-ху…

• Тікай, Мишку, - гукали всі,- бо зараз як війне снігом!

А він знай ягодами ласує: то горобинкою, то калиною…

  І справді через годину пішов сніг, і скоро таке зробилося… Ні стежки, ні доріжки – скрізь однаково біло.

•  Як ви думаєте, що буде далі?

б) Обговорення.

       Учні 2 – 3 хвилини обговорюють у групах можливі варіанти подальшого розвитку подій. Представник групи «озвучує» найбільш цікавий, на думку учасників групи, варіант.

  в)  Читання другої частини тексту вчителем.

         «Ой, лишенько, - злякалося ведмежатко, як же тепер барліг шукати?»

          Він туди, він сюди – нема шляху! А тут ще хтось сокирою клюк – клюк, а гавкучий собака десь гав – гав… Сів захеканий ведмідь під ялинкою і аж тремтить увесь.

• Так йому й треба, - каже головний снігур. – Бачили, як горобину пообскубував?
• Чи так сталося, як ви сподівалися? Пофантазуйте, що було далі.

г)  Обговорення в групах.

д)  Читання третьої  частини тексту вчителем.

-Дивіться на цього ненажеру! – гукнула сорока.

   - Не клопочися, Мишку, біжи за мною!

  Сама пурх – пурх, а  ведмідь човп – човп слідом мокрими п’ятами. Так і дісталася барлога. І вже знає сорока, що навесні Мишко їй обов’язково віддячить. Скільки хоч натрусить м’якенької шерсті на гніздо пискляткам.

• Чи так розгорталися події, як ви передбачали? Скажіть, чиї пропозиції були найцікавішими.

ІІІ. Мотивація  навчальної  діяльності

1. Бесіда за змістом оповідання.

• Про який місяць ідеться в оповіданні – про вересень, жовтень чи листопад? Доведіть.
• Назвіть персонажів оповідання.
• Яким ви уявляєте Мишка?
• Як ви вважаєте, ведмежатко вже зимувало чи це його перша зима?
• Що могло статися із Мишком, якби сорока не допомогла йому?
• Пригадайте ще твори,в яких молодим, нерозумним тваринкам приходять на допомогу більш досвідчені лісові мешканці. ( Діти називають оповідання О. Іваненко «На добраніч», «Чорноморденький»,  «Казка про білочку – мандрівницю»).

2.  Формування позитивної мотивації.

Учитель демонструє макет « машини часу».

• Чи знаєте ви, що це таке? Це – «машина часу». За її допомогою можна повертатися в минуле або опинятися в майбутньому. Але діє ця машина лише тоді, коли хтось опинився в біді. Мені здається, що зараз саме така ситуація – ведмежатко ледь-ледь не загинуло. А чому? Тому що не добре знало, що таке осінь і зима, що таке сніг, як готуються до зими птахи та звірі. Давайте за допомогою машини часу опинимося в жовтні, знайдемо нашого Мишка в лісі й розповімо йому про осінь, про те, як поводять себе птахи та звірі восени. І я вірю, що після нашої розповіді Мишко буде обережнішим і вчасно піде спати до барлогу. Погоджуєтеся з моєю пропозицією? ( Учні виявляють позитивне ставлення).

ІV. Повідомлення теми уроку

• Отже, тема нашого уроку – «Будуємо висловлювання про осінь».

V. Формування вмінь створювати зв’язні монологічні висловлювання

  1. Розвиток уміння слухати й розуміти почуте ( на матеріалі вірша І. Блажкевич «Кленові листки»).

 

Вправа «Чи є помилка на малюнках?»

а) Мотивація.

           - На нас очікує зовсім легка справа – підготувати для ведмежатка розповіді про осінь, про те , як готуються до зими птахи та звірі. Для того щоб виконати це завдання, нам треба бути уважними, з повагою ставитися одне до одного, вміти чути одне одного, контролювати своє мовлення. І зараз ми потренуємося бути уважними та спостережливими.

б) Організація групової роботи.

      Учитель запрошує представників команд, дає кожному з них малюнок до вірша І. Блажкевич «Кленові листки» ( малюнки містять деталі, про які не йшлося у вірші, наприклад: 1) крім кленів, зображені ялинки та берізки; 2) на небі сяє сонечко, а дощу немає;  3) діти збирають не тільки листя, а й гриби; 4) дехто з дітей малює в альбомах.

• Зараз я прочитаю вірш  «Кленові листки»  І. Блажкевич. Ви маєте його уважно прослухати,запам’ятати, про що він. Після того, як я закінчу читати, ви розглянете малюнки і знайдете на них деталі, про які йшлося у вірші. Кожна команда має назвати лише одну невідповідність

в) Читання вірша вчителем.

г) Обговорення в групах.

     Учні кожної групи обговорюють невідповідності. Після завершення  обговорення представники команд  називають  знайдені невідповідності.

3. Формування вміння будувати зв’язні висловлювання про осінь.

Робота в групах.

а) Організаційний момент.                                                                                                                            

Розподіл тем висловлювань (Технологія «мозковий штурм»).

  - Ми маємо підготувати висловлювання про осінь. Що ми можемо розповісти ведмежатку про осінь, щоб добре підготувати його до зустрічі зими?

Підсумовуючи пропозиції учнів, учитель пропонує підготувати висловлювання за такими темами:

• «Осінь настає» - про погоду восени;
• «Золота осінь» - про рослини восени;
• «Хто як до зими готується» - про життя звірів восени;
• «Відлітають журавлі» - про життя птахів восени.

Учитель запрошує представників груп. Кожен представник отримує конверт: на одному конверті зображено сонечко, сіру хмарку, із хмарки ллє дощ; на другому – ялинку та берізку із жовтим листям, горобину із червоними кетягами; на третьому – їжачка з листям на голках; на четвертому – журавля.

б)  Робота в групах.

     Кожна група отримує конверт із карткою, на якій указані номери сторінок хрестоматії:

1-а  група «Осінь настає» - с. 11-12, с.27;

2-а група «Золота осінь» - с.17 ( перший абзац), с. 54-55;

3-я група «Хто як до зими готується» - с.22, с. 102-104;

4-а група «Відлітають журавлі» - с.23, с. 80-81.

Учні кожної групи відшукують потрібні твори, читають їх, обговорюють,про що розповідатимуть.

в)  Розповідання представниками груп своїх висловлювань.

   У процесі розповіді учні звертаються до ведмежатка.

   ІV. Розвиток уміння слухати й розуміти почуте

Малювання за змістом вірша.

 

а) Читання вірша Я. Щоголіва «Осінь» ( с. 28 хрестоматії).

          - Зараз я прочитаю вірш. Після цього ми намалюємо за його змістом малюнки і подаруємо їх ведмежаткові.

в) Виставка робіт. Обговорення настрою малюнків.

VІІ.Домашнє завдання.Підготувати усну розповідь про підготовку тварин до зими.

VІІІ.  Підсумок  уроку

Бесіда.

• Чого навчалися на уроці?
• Яку вправу сподобалося виконувати найбільше?
• Хто задоволений своєю роботою на уроці? Хто – ні?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Інтерактивна гра:

«Вогонь - мій друг, вогонь -мій ворог

 

Мета: розширювати  уявлення  учнів про причини виникнення пожежі; учити передбачати наслідки своїх дій; спонукати до виконання правил протипожежної  безпеки; навчати правильно діяти під час пожежі,зберігаючи здоров'я  й  життя; розвивати  пам'ять, мислення,  зв’язне  мовлення,театральні здібності; виховувати співчутливе ставлення до людей, бажання прийти на допомогу,вміння працювати в групах, прислухатись до думки інших.

Обладнання:картки із завданнями (для кожної групи);  пам’ятка;  правила протипожежної  безпеки; предметні  малюнки; таблиці із зображенням пожежних, видів пожежного транспорту , картки з прислів’ями.

План проведення гри.

І. Організаційна частина.

1. Налаштування на успіх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. «Мозковий штурм».

2. Гра «Добрий і злий вогник.»

3.Змагання команд. Ігри –драматизації: «Турботлива Праска» та «Гостинний Чайник».

 

 

ІІІ. Основна частина.

1. Тестування.
2. Навчальна гра «Якщо пожежа у сусідів».
3. Практична робота «Викличемо пожежну команду»
4. Валеологічна  пауза.
5. Розшифруйте прислів’я.
6. Причиново-наслідковий ланцюжок.
7. Математичне завдання.

ІV. Підсумок .

1. Складання вірша на задану риму:  «Буріме»

2.Складанняприслів’я.

3.Підведення підсумків. Пам’ятка «Як поводитись під час пожежі?»

Хід проведення гри.

І. Організаційна частина.

1. Налаштування на успіх.

Клас  поділено на дві команди,кожна команда має свій девіз.

Назва І команди: «Вогнеборці»

Девіз:«Багато знаємо,багато вміємо,оригінальною думкою володіємо»

Назва ІІ команди: «Сміливці»

Девіз:«Працюємо самостійно,міркуємо швидко,відповідаємо правильно»

 

Учитель  загадує загадку для команд.

Він може зігріти, зварити обід.
Він плавить метал і розтоплює лід.
А може і ліс велетенський спалити,
Майно і будинок – усе спопелити.

 (Вогонь.)

Учитель: Ви, мабуть, зрозуміли, про що піде мова на нашому заході. А у нас не простий захід –у нас гра на тему: «Захистимо світ від пожеж». І так сьогодні  будуть змагатись дві  команди: команда  «Вогнеборці» та команда  «Сміливці». Кожна команда  буде отримувати різні завдання, відповідати на питання, складати вірші, розв’язувати тести, складати прислів’я, відгадувати загадки, показувати  інсценізацію, складати пам’ятку як поводитися під час пожежі? Також проведемо практичну роботу «Як викликати пожежну команду?» Проведемо літературну гру, яка полягає у створенні віршів на задану риму: «Буріме».

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.« Мозковий штурм».

- Коли  вогонь із вірного друга та помічника перетворюється на небезпечного ворога та руйнівника, що за лічені хвилини знищує все, створене впродовж років  наполегливої  праці? (Під час пожежі, війни.)

2.Гра «Добрий і злий вогник».

Учитель  зачитує вірші, члени команд відповідно до змісту реагують сигнальними картками  (зеленою або червоною):  вогонь «добрий»  чи  «злий».

1). Вогник - наш товариш, друг,

     Ми  без нього як без рук.

    Мама їсти нам готує

    І за ним весь час пильнує.

 

2) А в печі велетенській, у домні,

    Плавлять сталь сталевари невтомні.

 

3)  Ще  вогонь смачний хліб випікає,

     Він від голоду нас захищає.

 

4)  Вічний  вогонь біля пам’ятника горить,

     Так не забудь перед ним голову схилить!

 

 5)  А цей вогонь зі спортом дружить,

     Спортсменам-олімпійцям служить.

 

6) Діти біля краси-ялини

    Бенгальські вогні запалили -

    Вмить згоріла прикраса і вата,

   Чадним димом наповнилась хата.

 

3. Змагання команд.  Гра-драматизація.

Для виконання завдання командам необхідно підготувати ролі: «Турботливої  Праски» та «Гостинного Чайника».

Завдання для першої команди «Турботлива Праска»

Підготуйте  виступ. Почніть його словами: «Я-Турботлива Праска». Погляньте  уважно одне  на  одного. Уявіть,що мене не стало. Яким був би ваш одяг? Як треба поводитись з праскою? Чи можна залишати її ввімкненою без нагляду або неохолодженою на тканині? Заборонено ставити праску біля легкозаймистих матеріалів, щоб не сталося пожежі.

Завдання для другої  команди «Гостинний Чайник»

Підготуйте  виступ. Почніть його словами «Я-Гостинний Чайник» Згадайте,що чайник буває звичайним,а буває електричним. Зверніть увагу,що він стає небезпечним,якщо його вмикати без води або залишати діючим без нагляду. Зверніть увагу на те, що чайник необхідно своєчасно вимикати. Що може статись, якщо чайник своєчасно не вимкнути?

ІІІ. Основна частина. Змагання  команд.

1.Тестування.

Командам пропонуються питання про порядок дій людини, яка опинилася у небезпечній  ситуації і три варіанта  відповіді. Максимальна  оцінка за відповідь — 3 бали, за  помилкову  відповідь — 0 балів.

1. Якщо  виникне  пожежа, як ви будете діяти?

а) зателефоную -101;

б) покличу на допомогу сусіда;

в) втечу, нікому нічого не сказавши.

2. Якщо кімната почала наповнюватися  їдким  димом, що ви будете робити?

а) відчиню вікно, залишу відкритими двері;

б) буду просуватися до виходу;

в) закрию рот і ніс вологою  ганчіркою і буду  просуватися  до виходу.

3. Загорілася електромережа, ваші дії?

а) буду гасити  її водою;

б) знеструмлю мережу, потім почну гасити;

в) буду кликати на допомогу.

4. Що робити, якщо на вас загорівся одяг?

а) буду  бігати, зриваючи одяг;

б) впаду, буду кататися, збиваючи полум’я;

в) завернуся у ковдру.

5. Що треба робити, якщо при приготуванні  їжі  загорілася  олія на сковороді?

а) вимкну вогонь, накрию сковороду кришкою;

б) буду гасити водою;

в) спробую винести сковороду на сходи до сміттєпроводу і вилити туди олію.

6. Якими будуть ваші дії, якщо вас відрізало вогнем у квартирі  на п’ятому поверсі?

а) вологими  рушниками  та  простирадлами  закрию  щілини по периметру дверей,  скоротивши приток  диму;

б) відкрию вікно і покличу на допомогу;

в) зроблю мотузку з  простирадл,  прив’яжу  до  батареї  опалення і стану спускатися;

г) стану голосно кричати.

2.Робота з деформованими віршованими рядками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Навчальна гра «Якщо пожежа у сусідів?». Метод «Кейс-стаді».

Учитель  ставить перед дітьми проблемне запитання: «Як треба діяти, якщо пожежа у сусідів?» 

Кожна команда отримує на аркуші  завдання. Слід визначити  правильний порядок (алгоритм) дій у випадку,коли ви відчули запах чадного диму.

• Якщо на сходах багато диму, негайно зачиніть двері. (2)
• Якщо телефону немає, кличте на допомогу з вікна чи балкона. (4)
• З’ясуйте, що відбувається. Обережно відхиліть двері. (1)
• Телефо-нуйте пожежним-101 (3)

 

3.Практична робота «Викличемо пожежну команду»

Завдання: дати оцінку діям дітей, які спілкуються з оператором служби «101»

Даша схвильовано кричить у трубку:

-Алло,  пожежна охорона! Негайно приїздіть сюди. У нас пожежа!

Сашко набирає номер «101» і  швидко повідомляє:

-Алло,  виникла пожежа на вулиці  Косіора,  будинок14, квартира №34. Повідомив: Олександр  Коваленко.

4.Валеологічна  пауза.

Не вмикай на кухні газ-раз,

Не клади в запіч дрова-два,

В лісі сірників не три-три,

Не лишай вогонь в квартирі-чотири,

Не лягай при свічці спать-п’ять.

Іскра впала на підлогу-погасіть-шість,

Зачиніть вікно,коли в небі грім -сім,

У грозу під деревом не стійте в лісі-вісім,

Сірником не забавляйтеся  знічев’я-дев’ять,

Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться-десять.

Діти за вчителем  повторюють вправи.

5.Розшифруйте прислів’я.

 

6.Причиново-наслідковий ланцюжок.

7.Математичне  завдання.

Найкращий пожежний одягає бойове спорядження за 18 секунд. За скільки секунд мають  одягтися 2 пожежних?(За 18 с.)

ІV. Підсумок .

1.Складання вірша на задану риму  «Буріме»

• …………………знати
• …………………пожежні.
• …………………не пустувати,
• …………………обережним!

 

2.Складання прислів’я.

1.Диму без вогню                           добрий слуга,але поганий господар.

2.У сіні вогню                не буває.

3.Вогонь-                не сховаєш.

3 Пам'ятка.  «Як поводитися під час пожежі?»

1) Ніколи  не треба  лякатись і  ховатись,треба  кликати дорослих на допомогу, негайно телефонувати  «101»

2) Якщо вогонь маленький  і  зайнявся не від електроприладу чи газової плити, швидко залийте його водою так, щоб не залишилося жодної іскринки.

3) Полум’я  можете  гасити піском, землею, мокрим одягом.

4) Якщо в приміщенні з’явилося  багато диму, пробирайтеся до виходу поповзом

Підведення підсумків гри.   Нагородженнядипломами.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю .

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання :

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

 

 

 

Бібліографія

1.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Київ,2004.

2.Пометун Н.О., ПироженкоЛ.В.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Київ, 2005

3.Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Харків, 2004.                                                                                                       4.Герега Т. Інтерактивні методи на уроках// Завуч.-№7, 2004

5.Навчання в дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: Метод. Посіб. А.Панченков, О. Пометун – К. А.П.Н.,2003

6. Пометун О.,Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика,досвід.-Київ., 2002

7. Шевчук І. Використання інтерактивних технологій у проведенні виховних годин//

Початкова школа. – 2004, №5

8. Науково-методичний журнал «Початкове навчання і виховання» №17 (93), 2006

9. М.В.Коченгіна. Готуємось до уроків зв’язного мовлення. Вид. «Ранок»,2008.

10. Інтерактивні форми роботи на уроках читання. Посібник для вчителя.

Г.П.Яріш, С.П. Заброцька. Тернопіль. Навчальна книга,2010.