Організація класного самоврядування

Горева Оксана Володимирівна,

учитель російської мови та літератури

Южноукраїнської загальноосвітньої

 школи І-ІІІ ступенів № 4.

Учитель вищої категорії, старший учитель.

Організація класного самоврядування

Самоврядування – важливий елемент як шкільного, так і класного життя, воно формує в учнів потрібні в сучасному світі соціальні навички та показує кожній дитині, що її участь у житті класу важлива, що вона сама важлива не лише для своєї родини, але й для однокласників, школи та взагалі суспільства.

Більшість дітей мого 5 класу виявила стійку мотивацію до активного шкільного та класного життя, і навіть на посаду старости претендувало 8 учнів із 19, які є в класі. Вони до цих пір активні, відповідальні та старанні. Це сформовано як батьками, так і попереднім  класним керівником. Друга половина класу вирішила, що вона і так може весело провести час у школі і без усіляких обов’язків, але вони були трохи розчаровані позицією моєю та активістів.

Свою роботу з організації самоврядування я поділила на декілька етапів, а саме:

• Анкетування, виявлення інтересів учнів.
• Врахування результатів діагностування за ДПК «Універсал», робота щодо згуртування колективу.
• Розподіл обовязків.
• Тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.
• Робота учнівських класних комісій.
• Ведення рейтингу активності, співпраця з батьками.
• Нагородження активістів.

За ДПК «Універсал» я зясувала, що клас згуртований і поділу на мікрогрупи немає, стосунки у сімях гарні, батьки підтримують дітей. Врахувавши це і результати проведеного мною анкетування, всі учні класу були розподілені по класних комісіях самоврядування (за бажанням учнів), в кожній комісії було обрано голову, який і утримує зв'язок із шкільною комісією. Навіть учня, який навчається за інклюзивною формою навчання, залучено до самоврядування: він член комісії «Знання», засідання якої проходять у бібліотеці.  Все це зафіксовано у класному куточку у вигляді схем, стікерів, памяток.

Наступний етап, я вважаю, найважчий. Це навчання дітей відповідальності, формування в них активності, зацікавленості класним та шкільним позаурочним життям. Моя допомога проявилася у таких формах:

1. Класні години «Мої права та обов’язки», «Я- частина суспільства», тренінг «Мої сильні сторони»
2. Індивідуальна бесіда з кожним учнем щодо активної життєвої позиції.
3. Допомога у веденні рейтингу активності учнів, зошитів, у яких голови комісій записують інформацію, у заповненні відомостей проведених рейдів, у веденні рапортички, організація рейдів-перевірок домашньої роботи, зовнішнього вигляду тощо.
4. Обов’язкове надання головам комісій самоврядування і іншим бажаючим запропонувати якісь ідеї можливість виступити на класних годинах.
5. Контроль класного керівника за роботою учнів, вчасний запис у щоденник інформації про шкільні акції та класні заходи та  вдячностей за якісну участь у них.
6. Співпраця з батьками : обговорення питання на всіх батьківських зборах,  залучення батьків до заходів, виступ із презентацією на останніх батьківських зборах, подяки батькам, виступ психолога про соціалізацію дітей на батьківських зборах.

Всі учні класу проголосували за відкрите ведення рейтингу активності. Він знаходиться у класному кутку, щотижня заповнюється. За його результатами батьки на зборах вирішили заохотити дітей до активності та за результатами рейтингу наприкінці кожного семестру  троє найактивніших учнів було нагороджено квитками на сеанс дитячого кінофільму. Остання виховна година травня присвячена написанню так званих класних  мемуарів «Чим мені запам’ятається 5 клас».

    Окремо хочеться назвати заходи, які проведено для згуртування колективу. Це спільні з батьками екскурсії-поїздки3 за навчальний рік, проведення 2 свят, створення поетичного альманаху класу. Це залучення фахівців школи до виховної роботи у класі: проведено 2 тренінги психологами, 1-медсестрою, майстер-клас та інтелектуальна гра бібліотекарями.

  Наостанок хочеться зазначити, що робота з формування активної життєвої позиції складна, особливо  якщо не підтримується батьками, кропітка та відповідальна, але я розумію, що наше і моє особисто життя залежить від того, кого ми всі виховаємо: «Премудрого пескаря», як у Салтикова-Щедріна чи  активних і відповідальних людей, які зможуть вести активне життя і насолоджуватися ним.